Порівняння iRobot Roomba 605 vs iRobot Roomba 616

Потужність всмоктування, забезпечувана пилососом; для моделей з регулюванням потужності (див. нижче) у цьому разі враховується максимальне значення. Відзначимо, що «потужністю всмоктування» іноді помилково називають також силу всмоктування, що позначається в паскалях; детальніше про неї див. нижче.

Потужність всмоктування є ключовим показником, що визначає можливості агрегата: чим вона вища — тим ефективніше пилосос здатний втягувати різні забруднення, тим краще він справляється з килимами, тканинами та іншими матеріалами, в які може глибоко «в'їдатися» пил. З іншого боку, висока потужність неминуче позначається на вазі, енергоспоживанні, габаритах і ціні пристрою. Тому далеко не завжди має сенс гнатися за максимальними значеннями — потрібно враховувати реальні умови роботи і загальне призначення пилососа.

Конкретні цифри, що зустрічаються в даному пункті, багато в чому залежать від типу пристрою. Наприклад, у ручних побутових моделях потужність всмоктування не перевищує 100 Вт, а для традиційних побутових агрегатів показник у 100 – 150 Вт все ще вважається дуже скромним. При цьому відзначимо, що мінімумом, необхідним для повноцінної сухого прибирання гладких підлог, вважається 300 - 350 Вт, для ковроліну та інших коротковорсових покриттів – 350 - 400 Вт..., а для довговорсових матеріалів і м'яких меблів бажані вищі показники. Пилососи же з більш низькими значеннями потужності всмоктування призначені не стільки для періодичного прибирання, скільки для постійного (в ідеалі — щоденного) підтримання чистоти у вже прибраному приміщенні.

Що стосується співвідношення між потужністю і силою всмоктування, то воно таке: потужність — це сила всмоктування (тяга), помножена на повітряний потік (продуктивність). Не вдаючись у зайві подробиці, можна сказати, що ефективність роботи пилососа визначається обома цими показниками, і оцінювати цю ефективність варто саме за потужністю всмоктування (причому незалежно від конкретного співвідношення між тягою і продуктивністю).

Наявність в пилососі фільтра тонкого очищення HEPA; також у цьому пункті нерідко уточнюється конкретний клас даного фільтра.

Фільтри HEPA (High Efficiency Particulate Absorbing — «високоефективне уловлювання частинок») призначаються для очищення повітря від дрібних механічних забруднень — розміром аж до десятих часток мікрона. Це дає змогу затримувати не тільки дрібний пил, але навіть бактерії. Для порівняння: розмір більшості бактерій починається з 0,5 мкм, а ефективність HEPA-фільтрів оцінюють за здатністю затримувати частинки розміром 0,1 – 0,3 мкм. Найпрогресивніші такі фільтри (класу 13 і вище) здатні видалити з повітря більше 99,9 % таких частинок. Ось більш докладний опис різних класів:

— HEPA 10 — затримує не менше 85 % частинок розміром 0,1 – 0,3 мкм;
— HEPA 11 — не менше 95 % таких частинок;
— HEPA 12 — не менше 99,5 %;
— HEPA 13 — не менше 99,95 %;
— HEPA 14 — не менше 99,995 %;

Зазначимо, що забруднення розміром 0,1 – 0,3 мкм найгірше утримуються НЕРА-фільтрами; так що з частками інших розмірів (як більш великими, так і більш дрібними) ефективність таких елементів буде ще вище.

Щодо вибору за даним параметром варто зазначити, що на практиці не завжди має сенс гнатися за високим класом фільтрації. Наприклад, при вологому прибиранні повноцінним мийним пилососом (див. вище) фільтр HEPA, по суті, зовсім не потрібен (у багатьох моделях...для таких випадків його і зовсім рекомендується знімати). Так що якщо ви плануєте використовувати такий пилосос в основному для миття — на даний параметр можна не звертати особливої уваги. Інший характерний випадок — промислові агрегати (див. «Тип»): вони часто застосовуються для грубого прибирання великого сміття, де не потрібна ретельна фільтрація повітря.

Додаткові режими роботи, передбачені в роботі-пилососі (див. «Тип»).

Насамперед уточнимо, що до стандартних режимів в даному разі відносять два формати прибирання на штатній потужності — суцільне, при якому пилосос ретельно «прочісує» все приміщення (або його задану область), і хаотичне, при якому він переміщується в межах робочої зони випадковим чином. Інші способи роботи вважаються додатковими, їх список і наводиться в даному пункті. Серед найпоширеніших додаткових режимів — локальне або точкове, прибирання (режим «Spot»), рух по периметру (уздовж стін), турборежим, а також вібраційне протирання; крім того, досить популярною функцією є зигзаг. Ось докладний опис різних варіантів:

— Локальний (точково). Режим, що дає змогу використовувати пилосос для цілеспрямованого прибирання відносно невеликої ділянки приміщення — наприклад, при розсипанні невеликої кількості сміття. Найчастіше ця програма працює наступним чином: робот переміщується в центр заданої користувачем зони, а потім починає рухатися від цієї точки по спіралі, що розширюється і зупиняється на заданій відстані від вихідного положення..

— Вздовж стін (периметр). Режим, що дає змогу запустити пилосос по периметру заданої зони. Згідно з назвою, використовується в основному для прибирання вздовж стін приміщення, в цих місцях скупчується чимало...забруднень, які погано піддаються видаленню при використанні стандартних режимів руху.

— Турборежим. Режим підвищеної потужності, що дає змогу збільшити силу всмоктування. Як правило, рух пилососа при цьому може здійснюватися за будь-якої наявною в налаштуваннях програмою — як стандартною (прочісування, випадковий рух), так і додатковою (локально, периметр, зигзаг). У будь-якому разі турборежим згодиться насамперед для прибирання килимів та інших підлогових покриттів з ворсом, для яких стандартної потужності пилососа буває недостатньо. Однак варто враховувати, що робота на підвищеній тязі збільшує навантаження на агрегат і підсилює його зношування; тому більшість моделей мають обмеження за максимальним часом безперервної роботи у турборежимі, а іноді — і за мінімальною тривалістю перерв між вмиканнями цього режиму.

- Вібраційне протирання. Вібраційна функція витирання підлоги помітно підвищує якість вологого прибирання роботом-пилососом. Режим імітує скребкові рухи під час миття підлоги вручну, допомагаючи впоратися зі стійкими забрудненнями та засохлими плямами. У конструкцію відповідних роботизованих прибиральників впроваджено спеціальну миючу пластину, що рухається з певним алгоритмом коливань на хвилину.

— Зигзаг. Рух зигзагом — свого роду перехідний варіант між впорядкованим прочісуванням приміщення і випадковим вибором напряму. Зигзаг дає змогу досягти більшої ефективності, ніж хаотичні переміщення; крім того, при цьому при такому русі простіше компенсувати наявність різних перешкод і забезпечити ретельне прибирання всієї заданої площі.

Спосіб обмеження простору, що обробляється, передбачений в пилососі-роботі.

Інша назва цієї функції — «віртуальна стіна». Її загальний сенс досить очевидний: «стіна» (або декілька стін) дає змогу обмежити переміщення робота по поверхні, що обробляється. Це може знадобитися, наприклад, якщо прибирання потрібно провести в межах кімнати без дверей, або якщо частина підлоги зайнята дрібними предметами, які не потрібно прибирати (наприклад, деталями пазлу, який збирається). А ось конкретні можливості подібного обмеження напряму пов'язані зі способом, яким воно здійснюється. Зазначимо, що функція зустрічається переважно у роботах-пилососах середнього класу та топових моделях. Бюджетні роботизовані «прибирачі» часто не мають функції обмеження зон оброблюваного простору — така у них відсутня.

Ось основні варіанти, що зустрічаються в сучасних роботах:

— Лазерний датчик. Досить популярний варіант — завдяки простоті, невисокій вартості, а також зручності застосування на практиці. Як правило, при встановленні лазерний обмежувач достатньо поставити на підлогу і направити в потрібну сторону. З іншого боку, такі пристрої погано підходять для створення меж складної форми. Класичний формат роботи лазерного обмежувача — лінійний: дверний отвір або приміщення перегороджується прямим променем, який сприймається роботом як межа оброблюваної зони. Крім того, в деяких моделях може передбачатися також круговий режим, коли датчик фо...рмує «заборонену зону» у вигляді кола або сектора певного діаметра; такий формат роботи дає змогу, зокрема, відгороджувати кути приміщень і невеликі ділянки біля стін (характерний приклад — місце розміщення собачої або котячої миски на кухні). Якщо ж потрібно створити межу іншої, специфічнішої форми — для цього в кращому випадку буде потрібно декілька датчиків (притому що в комплекті зазвичай постачається один обмежувач — якщо взагалі постачається); а в гіршому випадку це виявиться і зовсім неможливим. Також варто враховувати, що дальність дії лазера в лінійному режимі зазвичай обмежується 3 – 4 метрами; цього найчастіше цілком вистачає для житлових приміщень і невеликих офісів, однак для великого простору може виявитися недостатнім. А живлення випромінювачів зазвичай здійснюється від батарейок або акумуляторів, заряд яких обмежений.

— Магнітна стрічка. Обмежувач у вигляді стрічки з магнітного матеріалу, що укладається на підлогу. Така стрічка фіксується спеціальним датчиком і сприймається роботом як межа, яку не можна перетинати; для надійної фіксації вона, як правило, робиться самоклейкою, а інтенсивність магнітного поля в більшості випадків забезпечує ефективну роботу через килими та інші аналогічні покриття. Однією з ключових переваг таких обмежувачів є те, що з відрізків стрічки можна сформувати «заборонену зону» практично будь-якої форми: довжину відрізків можна вибирати на свій розсуд, а максимальна загальна довжина обмежується лише наявним під рукою запасом стрічки. Крім того, даний тип обмежувачів не потребує живлення. До недоліків цього варіанта можна віднести насамперед складність укладання в деяких умовах (наприклад, під суцільним ковроліновим покриттям). Крім того, до комплекту в кращому випадку входить зовсім невелика кількість стрічки; а багато пилососів і зовсім нею не комплектуються, так що магнітну «межу» потрібно купувати додатково.

— Через додаток. Найпрогресивніший спосіб обмеження прибирання: межі робочої зони задаються на смартфоні або іншому гаджеті через додаток, що використовується також для загального управління роботом. Практично всі моделі з цією функцією мають також функцію побудови карти приміщення (див. нижче) — готова карта відображається в додатку, і на ній користувач може за своїм бажанням задати межі робочої зони. Найпростіший варіант таких меж — окремі прямі лінії, проте в управляючих додатках нерідко передбачаються і більш широкі можливості: ламані лінії і багатокутники з окремих відрізків, стандартні фігури (коло, овал, прямокутник) і навіть можливість намалювати межу від руки. У будь-якому разі даний спосіб обмеження надзвичайно зручний і функціональний, однак роботи-пилососи з подібною можливістю обходяться недешево — в основному через наявність складної системи картографування.

Площа прибирання, на яку розрахований робот-пилосос.

По суті це максимальний розмір приміщення, що пристрій може ефективно обробити без необхідності спустошувати пилозбірник або заряджати акумулятор. Вибирати за даним параметром варто з певним запасом — це дасть додаткову гарантію на випадок різних позаштатних ситуацій. З іншого боку, не варто брати занадто великий запас — адже велика площа прибирання вимагає більш ємних батарей і містких пилозбірників, що помітно впливає на габарити, вагу, а головне — ціну пилососа.

Що стосується конкретних цифр, то найскромніші моделі в наш час розраховані на 45 – 60 м2 — цього відповідає середній квартирі на 1 – 2 кімнати. А в найбільш прогресивних і важких апаратах цього типу площа прибирання може становити 300 м2 і навіть більше.

— Ni-Cd (нікель-кадмієва). Найбільш «давній» з варіантів, що зустрічаються в сучасних пилососах. Характеризується високою надійністю, стійкістю до перепадів температур і гарною швидкістю зарядки навіть при високій ємності. Головним недоліком даного типу батарей можна назвати яскраво виражений «ефект пам'яті» — зниження ємності акумулятора в тому разі, якщо він встановлюється на зарядку, не разрядившись повністю. Крім того, Ni-Cd елементи вважаються екологічно небезпечними. Тим не менш, вони все ще широко застосовуються— не в останню чергу завдяки невисокій вартості при гідних експлуатаційних характеристиках.

— Ni-Mh (нікель-метал-гидридна). Подальший розвиток і вдосконалення описаних вище нікель-кадмієвих батарей. Маючи ті ж основні переваги, Ni-Mh елементи водночас не мають ефекту пам'яті і більш безпечні у виробництві. З їх недоліків, порівняно з оригінальною Ni-Cd технологією, варто відзначити більш високу вартість і дещо менший термін служби.

— Li-Ion (літій-іонна). Різновид батарей, першопочатково створений для використання в портативних пристроях; однак з розвитком технології Li-Ion він став застосовуватися і в інших галузях. Головною перевагою таких акумуляторів в даному разі можна назвати високу ємність при невеликих габаритах і вазі. Також варто відзначити, що вони не мають ефекту пам'яті і здатні заряджатися досить швидко. З іншого боку, даний варіант не позбавлений і нед...оліків — це, передусім, чутливість до дуже низьких або підвищених температур, а також висока ціна.

— Li-Pol (літій-полімерна). Удосконалена версія описаної вище літій-іонної технології, що дає змогу створювати ще більш компактні і водночас ємні батареї. Зворотною стороною цих переваг є більш висока вартість, а також підвищена чутливість до низьких температур; втім, для батарей, що застосовуються в пилососах, останнє не є критичним.

Час роботи пилососа з акумуляторним живленням (див. «Живлення») на одному заряді батареї.

Як правило, тут вказується середній час роботи в штатному режимі. Відповідно, на практиці автономність пилососа може дещо відрізнятися від заявленої — залежно від обраного формату застосування. Тим не менш, зазначений в характеристиках час роботи є досить достовірним показником, його можна використовувати і для загальної оцінки автономності, і для порівняння обраного пилососа з іншими моделями.

Окремо зазначимо, що підвищення автономності вимагає застосування більш ємних (а значить, більш дорогих і важких) батарей, або зниження потужності двигуна (і ефективності агрегата в цілому). Так що спеціально шукати «довгограючий» пилосос варто в тому випадку, якщо ці моменти однозначно переважуються тривалим часом роботи.

Час, необхідний для повної зарядки акумуляторного пилососа (див. «Живлення»).

Більше ємні батареї, як правило, і заряджаються довше. З іншого боку, в сучасних акумуляторах можуть застосовуватися різні рішення, що прискорюють процес; так що строгої залежності тут немає.

Окремо відзначимо, що швидкість зарядки батарей, як правило, нерівномірна: спочатку процес йде швидко, потім поступово сповільнюється. Так що якщо, приміром, в характеристиках вказаний час зарядки 2 години, то зарядка з 0 до 50 % займе трохи менше години, а з 50 % до 100 % — час, що залишився.