Порівняння Frime FHE200.M2U30 vs Maiwo K1686P

Загальне призначення кишені.

Зазначимо, що для різних типів подібних аксесуарів (див. вище) використовується різний розподіл за призначенням. Так, зовнішні кишені ділять на портативні і стаціонарні, а внутрішні — на моделі для ноутбуків, шасі для ПК і рішення для серверів. Для док-станцій та чохлів даний параметр взагалі не уточнюється: перші першопочатково припускають стаціонарне застосування, другі, знову ж таки, за визначенням є портативними.

Ось детальніший опис варіантів, актуальних для зовнішніх кишень:

— Портативні. Моделі, створені в розрахунку на часте переміщення з місця на місце і навіть на застосування на ходу (наприклад, підключення до ноутбука в дорозі). До цієї категорії належить більшість сучасних зовнішніх кишень — адже першопочатково зовнішні накопичувачі (альтернативою яким є подібні кишені) також робляться переважно портативними. Конкретні особливості подібних аксесуарів можуть бути різними, однак усі вони досить компактні і розраховані тільки на один внутрішній накопичувач, а енергію отримують від того ж порти USB, до якого підключаються (див. «Живлення»).

— Стаціонарні. Зовнішні кишені, розраховані на постійне перебування на одному місці і не передбачають частих переміщень і використання в дорозі. Такі моделі зустрічаються значно рід...ше портативних; більшість з них являє собою досить великі конструкції, розраховані на установку 2 і більше накопичувачів і нерідко являють собою свого роду «NAS-сервера без мережевих функцій». Втім, зустрічаються і моделі на 1 слот — від портативних аналогів вони зазвичай відрізняються наявністю підставки, що дозволяє ставити кишеню вертикально (щоб він займав менше місця на столі), і живлення від БЖ.

Зі свого боку, внутрішні кишені різних призначень мають таку специфіку:

— Для ноутбуків. Дана різновид зазвичай призначаються для встановлення накопичувачів форм-фактора 2.5" або M. 2 у відсік для приводу оптичних дисків (CD/DVD) — через компактних розмірів ноутбуків це нерідко буває єдиний можливий спосіб встановлення додаткового накопичувача.

— Шасі. Кишені, призначені для звичайних настільних ПК. Зазначимо, що терміном «шасі» традиційно позначають лише одну особливу різновид таких кишень — так звані Mobile Rack, відомі в народі як «санчата». Основне призначення таких аксесуарів полягає в тому, щоб забезпечити можливість швидкої перестановки накопичувачів з одного корпусу в інший. Для цього в конструкції передбачається дві частини: основа, яка монтується в слот 5.25" на корпусі, і знімний картрідж, в який безпосередньо встановлюється накопичувач. Для запобігання крадіжки або несанкціонованого фізичного доступу «санчата» можуть оснащуватися замком, блокуючим зняття накопичувача. Подібні пристрої в наш час застосовуються досить рідко, переважно під час роботи з дисковими масивами, а також в деяких інших специфічних випадках — наприклад, щоб після закінчення робочого дня можна було забрати диск з матеріалами з собою або заховати його в сейф для забезпечення конфіденційності.
Інша різновид кишень для ПК — адаптери для встановлення накопичувачів у позаштатні посадкові місця. Класичний випадок — використання «ноутбучного» накопичувача 2.5" в гнізді 3.5" настільного корпусу, але в наш час зустрічається і більш специфічний варіант — використання SSD M. 2 накопичувача в якості плати розширення PCI-E (докладніше див. «Форм-фактор»).

— Для сервера. Серверних систем найчастіше доводиться мати справу з великими об'ємами інформації, для якої потрібна висока надійність і/або швидкість доступу. У світлі цього більшість кишень даного призначення розраховані на декілька накопичувачів (від двох до шести) — це дозволяє забезпечити потрібні обсяги і за потреби організувати RAID-масив того чи іншого рівня. Водночас вбудована підтримка RAID (див. нижче) в подібних пристроях не зустрічається — її простіше і розумніше організувати засобами самого сервера. Також варто відзначити, що за способом установки дисків такі кишені зазвичай належать до «санчатах» (див. «Шасі» вище) — це дає додаткову зручність, даючи змогу, наприклад, швидко змінювати вийшов з ладу накопичувачі в RAID-масиві. У серверних кишенях можуть застосовуватися спеціалізовані інтерфейси підключення на зразок SAS, хоча більшою популярністю користується все ж традиційний SATA.

Інтерфейс накопичувача, передбачений в конструкції кишені, іншими словами — спосіб підключення накопичувача.

Кишені має сенс використовувати для внутрішніх накопичувачів, так що і інтерфейси для підключення застосовуються відповідні. Також відзначимо, що у внутрішніх моделях (див. «Тип») інтерфейс накопичувача нерідко не уточнюється, оскільки він відповідає інтерфейсу підключення самої кишені до комп'ютера. Що стосується конкретних варіантів, то найбільш актуальні на сьогодні це SATA 3 і PCI-E 4x. Докладніше про них:

— SATA 3. Найновіша та найпрогресивніша, а в кишенях для накопичувачів — ще й найбільш поширена версія інтерфейсу SATA. Цей інтерфейс розроблений для внутрішніх накопичувачів, насамперед жорстких дисків; для SSD він підходить порівняно слабко, оскільки не дає можливості реалізувати всі потенційні можливості твердотільної пам'яті. Конкретно ж SATA 3 забезпечує швидкість передачі даних до 600 МБ/с, при цьому до таких роз'ємів можна підключати і накопичувачі більш ранніх версій SATA — хіба що швидкість підключення буде обмежена можливостями більш повільного інтерфейсу.
Варто сказати, що крім традиційних SATA-накопичувачів 2.5" і 3.5" (див. «Форм-фактор»), що підключаються через однойменний роз'єм, в наш час можна зустріти SSD-модулі форм-фактора M.2, що також використовують з'єднання формату SATA. Такі моделі помітно поступаються за швидкістю роботи рішеннями пі...д M.2 PCI-E, зате і обходяться дешевше. Підключаються вони до гнізда M.2, яке має підтримувати SATA.

— SATA 2. Попередниця описаної вище SATA 3; дана версія дає змогу передавати дані на швидкості до 300 Мбіт/с. В кишенях вона зустрічається помітно рідше, переважно серед застарілих моделей — наприклад, зовнішніх рішень, що використовують USB 2.0 (див. «Підключення»).

— PCI-E. Варіант, що зустрічається виключно у моделях під накопичувачі M.2 (див. «Форм-фактор накопичувача»). Такі модулі використовують роз'єм M.2, підключення через який найчастіше реалізується саме у форматі PCI-E. При цьому в характеристиках, зазвичай, уточнюється версія і кількість ліній PCI-E — від цього безпосередньо залежать підтримувані швидкості. Наприклад, маркування «PCI-E 3.0 2x» означає 2 лінії PCI-E версії 3.0; ця версія забезпечує 984 МБ/с на лінію, так що загальна швидкість, відповідно, становить близько 1,97 ГБ/с. Втім, у наш час найчастіше зустрічаються більш прогресивні варіанти — наприклад, PCI-E 3.0 4x, де швидкість становить вже близько 3,9 ГБ/с. При цьому накопичувачі і кишені з різними версіями і кількістю ліній PCI-E у цьому разі зазвичай сумісні між собою, хіба що швидкість буде обмежуватися можливостями більш повільного інтерфейсу.

— SATA/SAS. Моделі, що підтримують підключення за двома інтерфейсами — SATA або SAS. Останній являє собою спеціалізований стандарт, що застосовується переважно у серверних системах; відповідне призначення мають і кишені з цією особливістю. А подібна універсальність досягається за рахунок того, що контролери SAS сумісні і з накопичувачами SATA, так що в кишені можна передбачити обидва види роз'ємів. При цьому SAS помітно перевершує SATA за швидкістю роботи — вона становить до 22,5 Гбіт/с, залежно від версії (проти максимум 6 Гбіт/с SATA). Однак варто враховувати, що інтерфейс SAS не має строго визначеного типу роз'єму — для такого підключення можуть використовуватися кілька видів штекерів; цей момент не завадить уточнити окремо.

Спосіб підключення кишені зі встановленим накопичувачем до комп'ютера, передбачений у конструкції.

Зазначимо, що цей параметр уточнюється лише у випадках, коли інтерфейс підключення відрізняється від інтерфейсу накопичувача (див. вище). Подібна особливість характерна для всіх зовнішніх моделей і док-станцій (див. «Тип»): у наш час вони найчастіше використовують USB 3.2 gen1, рідше USB 2.0 або USB З тієї чи іншої версії (див. нижче). У внутрішніх рішеннях роз'єм накопичувача вкрай рідко відрізняється від роз'єму самої кишені, хоча трапляються і винятки.

Також варто сказати, що у зовнішніх моделях спосіб підключення зазвичай визначається типом комплектного кабелю; при цьому такій кабель часто робиться знімним, з можливістю заміни на шнур з іншим типом штекера.

Що ж до конкретних способів підключення, то їх основні особливості:

- USB 2.0. USB використовується для підключення зовнішньої периферії, у тому числі кишень; це найпопулярніший сучасний інтерфейс такого призначення. А версія 2.0 є найстарішим стандартом USB із актуальних на сьогодні. Можливості такого підключення дуже скромні - зокрема, потужність живлення через роз'єм становить 2,5 Вт, а максимальна швидкість передачі даних не перевищує 480 Мбіт/c. Це помітно повільніше, ніж навіть у SATA 2 (3 Гбіт/с), не кажучи вже про SATA 3 (6 Гбіт/с); наприклад що в цілому дан...ий стандарт вважається застарілим, а в кишенях із цим типом підключення загальна швидкість роботи обмежується якраз можливостями USB 2.0. Тим не менш, підтримка цього інтерфейсу коштує недорого; для нескладних завдань, які пов'язані з великими обсягами інформації, його нерідко виявляється цілком достатньо; до того ж пристрої USB 2.0 повністю сумісні з портами USB новіших версій. Так що в наш час все ще можна зустріти кишені з цим типом підключення - це переважно найпростіші та найдешевші моделі.

- USB 3.2 gen1. Підключення до повнорозмірного роз'єму USB (не USB З), що відповідає версії 3.2 gen1. Ця версія (раніше відома як USB 3.1 gen1 і USB 3.0) є безпосередньою спадкоємицею USB 2.0, вона забезпечує у 10 разів більшу швидкість передачі даних – до 4,8 Гбіт/с – а також вищу потужність живлення. Згадана швидкість практично один за одним відповідає можливостям популярного внутрішнього інтерфейсу SATA 3; тому кишені з цим типом підключення в наш час надзвичайно поширені.

- USB З 3.2 gen1. Підключення до гнізда USB З, що відповідає версії 3.2 gen1. За можливостями даний спосіб ідентичний описаному вище "звичайному" USB 3.2 gen1, різниця полягає лише в типі роз'єму. USB З - це відносно новий стандарт, який застосовується як у стаціонарній, наприклад і в портативній електроніці. Такий роз'єм помітно менший за стандартний USB-A (трохи більший за microUSB), при цьому він має зручну двосторонню конструкцію. Втім, саме в комп'ютерах і навіть ноутбуках порти USB З використовуються помітно рідше повнорозмірних USB, тому в кишенях цей варіант зустрічається порівняно рідко.

- USB З 3.2 gen2. Підключення до гнізда USB З, що відповідає версії 3.2 gen2. Докладніше про USB З в цілому див. А версія USB 3.2 gen2 (раніше відома як 3.1 gen2 або просто 3.1) є спадкоємицею 3.2 gen1 з ще більше просунутими характеристиками: максимальна швидкість підключення в даному стандарті становить 10 Гбіт/с. З іншого боку, для SATA-накопичувачів подібна швидкість зайва, підтримка цієї версії обходиться досить дорого, а порти підключення USB З 3.2 gen2 зустрічаються поки що порівняно рідко. Тому і в кишенях даний варіант поширення не отримав: він передбачається лише в окремих моделях під M.2 SSD з підключенням PCI-E, де швидкість роботи внутрішнього інтерфейсу вимірюється вже десятками гігабіт в секунду.

- PCI-E. Підключення до стандартного слота PCI-E на материнській платі. Іншими словами, подібні кишені підключаються до комп'ютера тим же способом, що відеоадаптери, звукові карти та інші плати розширення. Така конструкція використовується в окремих внутрішніх моделях для накопичувачів форм-фактору M.2 SSD; за допомогою такої кишені можна підключити подібний накопичувач до настільного ПК навіть у тому випадку, якщо власні порти М.2 на материнці зайняті, недоступні, не підходять для підключення (наприклад, використовують інтерфейс SATA, тоді як накопичувач зроблений під PCI-E), або взагалі відсутні.
Зазначимо, що подібні кишені зазвичай без проблем сумісні з модулями SSD під M.2 PCI-E, а ось сумісність з M.2 SATA варто уточнювати окремо (хоча зустрічається і такій функціонал). Також варто сказати, що PCI-E слоти та пристрої під них можуть мати різне кількість ліній, і загальне правило тут таке: кількість ліній у слота на «материнці» має бути не меншим, ніж у плати, що підключається. Втім, у кишенях з таким підключенням зазвичай передбачається не більше 4 ліній, наприклад що підключати їх можна до роз'ємів PCI-E, починаючи з 4x.

- IDE. Застарілий інтерфейс для підключення внутрішніх накопичувачів. У сучасних кишенях зустрічається дуже рідко - в окремих моделях, призначених для встановлення сучасних або HDD/SSD в застарілі комп'ютери без SATA та інших актуальних роз'ємів.

Основний матеріал, з якого виготовлений корпус кишені.

— Пластик/гума. У цю категорію включені моделі, що використовують в конструкції корпусів пластик та/або гуму. Конкретне співвідношення і особливості застосування цих матеріалів бувають різними: корпус може бути суцільнопластиковим, мати гумові накладки по торцях для підвищення захисту від ударів, бути повністю покритий гумою тощо. А в чохлах (див. «Тип») ці матеріали можуть доповнюватися іншими — наприклад, EVA, неопреном або навіть тканиною. В будь-якому випадку, пластикові/гумові корпуси зустрічаються виключно у зовнішніх моделях, включаючи док-станції. Такі кишені дещо поступаються металевим по міцності і надійності, однак коштують вони дешевше, а при нормальному повсякденному використанні згадана різниця не є критичною.

— Сталь. Корпуси, виконані з металу — найчастіше саме із сталі, але зустрічаються й інші варіанти (наприклад, алюмінієві сплави). У внутрішніх кишенях зустрічається тільки цей варіант — це обумовлено рядом особливостей подібних аксесуарів. Що стосується зовнішніх моделей в подібному виконанні, то вони значно міцніше і надійніше пластикових, до того ж металевий корпус створює додаткове відчуття солідності. Зворотний недолік цих переваг — більш висока ціна.

Кількість окремих слотів під накопичувачі, передбачене в конструкції кишені, простіше кажучи — кількість накопичувачів, на яке розрахована дана модель.

Крім моделей на один слот, в наш час можна зустріти і більш місткі рішення — на два накопичувача, а то і більше. Подібна «многозарядность» зустрічається в трьох різновидах пристроїв. Перша — це великоформатні кишені стаціонарного призначення (див. вище), що працюють у форматі окремих сховищ для великої кількості даних. Такі моделі можуть підтримувати масиви RAID (див. вище) та інші спеціальні функції. Другий тип пристроїв більш ніж на один слот — окремі док-станції (див. «Тип») зі схожим функціоналом. Третій тип — серверні моделі (див. «Призначення») з внутрішньою установкою; вони знову ж допускають організацію масивів, але вже засобами самого сервера.

Зазначимо, що зовнішні пристрої з одним слотом можуть мати живлення від USB-порту, але ось декілька накопичувачів в цьому разі неминуче вимагають окремого БЖ (див. «Живлення»).