Порівняння Realme 14 5G 256 ГБ / 8 ГБ vs Realme Neo7x 256 ГБ / 8 ГБ

Відсоток охоплення екраном смартфона колірної моделі DCI-P3.

Цей простір має ширший діапазон кольорів, ніж стандартний трикутник sRGB. Загалом колірний простір DCI-P3 відповідає моделі Adobe RGB, проте зі зміщенням в червону область спектра. На практиці високий показник охоплення означає якісну передачу кольору екрана і дозволяє здійснювати більш тонку обробку отриманих знімків з камери мобільного пристрою.

Результати тестів вказуються або молодшій моделі в лінійці або конкретній моделі, зроблено це для більшого розуміння продуктивності моделей телефонів, якщо ви порівнюєте телефони за цими параметрами. Наприклад, у моделі 128 ГБ є результати тестування, а у моделі на 256 ГБ у мережі немає інформації, в обох моделях ви побачите однакове значення, яке дасть розуміння загальної продуктивності пристрою. Але якщо редакція має інформацію окремо по кожній моделі, то буде на кожну модель заповнені свої результати тестів, і модель з великим об'ємом ОЗП матиме більші значення.

Результат, показаний пристроєм під час проходження тесту продуктивності (бенчмарка) AnTuTu Benchmark.

AnTuTu Benchmark є комплексним тестом, розробленим спеціально для мобільних пристроїв, в першу чергу смартфонів і планшетів. Під час перевірки він враховує ефективність роботи процесора, пам'яті, графіки та систем введення-виведення, забезпечуючи таким чином досить наочне враження про можливості системи. Чим кращий результат — тим більша кількість балів видається за підсумками. І високопродуктивними за рейтингом AnTuTu вважаються смартфони, які набрали понад 1.1M балів.

Як і будь-який бенчмарк, цей тест не дає абсолютної точності: той самий апарат може показувати різні результати, зазвичай з відхиленнями в межах 5-7 %. Ці відхилення залежать від багатьох факторів, не пов'язаних безпосередньо з системою – починаючи від завантаженості пристрою сторонніми програмами і закінчуючи температурою повітря під час тестування. Так що говорити про істотну різницю між двома моделями можна лише в тому разі, якщо різниця в їх показниках виходить за межі згаданої похибки.

Частота кадрів, яку підтримує телефон при уповільненій зйомці (slow-mo).

Загалом таку зйомку називають «швидкісною» тому, що вона відбувається на підвищеній частоті кадрів (більше 60 к/с). У результаті при відтворенні на звичайній швидкості (60 к/с і нижче) відео виглядає сповільненим (звідси назва «slow-mo»). Подібне сповільнення може застосовуватися просто для розваги і як художній прийом, і навіть з науковою метою — щоб зафіксувати рух, надто швидкий для його сприйняття людиною. У будь-якому разі чим вища частота кадрів slow-mo — тим сильніше можна сповільнити відео й тим більш досконалою в цьому плані є камера; мінімальним значенням нині фактично є 120 к/с, а в сучасних апаратах цей показник складає 480 к/с і навіть більше (в окремих моделях — понад 7 тисяч кадрів у секунду). З іншого боку, чим вища частота кадрів — тим продуктивнішою повинна бути графічна частина; а це, зі свого боку, впливає на ціну апарата, іноді досить помітно.

Також відзначимо, що зйомка slow-mo може бути доступною лише на певних роздільних здатностях, далеко не завжди максимальних; ці моменти можуть прямо уточнюватися в характеристиках смартфона.

— Оптична стабілізація. Стабілізація зображення здійснюється за рахунок системи рухомих лінз і гіроскопів, яка компенсує дрібні зрушення і струси. Таким чином, зображення, сформоване об'єктивом, потрапляє на матрицю вже стабілізованим. Головною перевагою таких систем перед електронними є можливість задіяти всю площу матриці, що позитивно позначається на якості знімків. З іншого боку, оптичні стабілізатори помітно складніше і дорожче, тому вони застосовуються переважно в смартфонах топового рівня, оснащених висококласними камерами.

— Зі зсувом матриці. Стабілізація, що здійснюється за рахунок зміщення матриці «слідом» за зображенням, яке зсунулося. Як і описана вище оптична, вважається досить просунутим варіантом. У систем зі зрушенням сенсора є серйозні переваги — перш за все робота системи стабілізації незалежно від характеристик об'єктива. Це означає, що у схемі об'єктива можна обійтися без оптичного стабілізатора, що полегшує конструкцію камери.

Технологія швидкої зарядки, підтримувана апаратом.

Сама по собі швидка зарядка, як випливає з назви, зменшує час зарядки в порівнянні зі стандартною процедурою. Для цього використовується підвищена напруга і/або сила струму, а також спеціальне «розумне» управління процесом. Але ось можливості і особливості такої зарядки можуть бути різними, залежно від конкретної технології, використовуваної в апараті. Цю ж технологію має підтримувати і зарядний пристрій — тільки так можна на 100% гарантувати коректну роботу. Правда, деякі види швидкої зарядки взаємно сумісні – проте цей момент варто уточнювати окремо, і не завжди сумісність є повною.

Ось короткий опис найбільш популярних в наш час технологій:

— Quick Charge (1.0, 2.0, 3.0, 4.0, 5.0). Технологія, створена Qualcomm і використовувана в смартфонах з процесорами від цієї компанії. Чим пізніше версія – тим досконаліше технологія: наприклад, в Quick Charge 2.0 передбачено 3 фіксованих варіанти напруги, а у версії 3.0 з'явилося плавне регулювання в діапазоні від 3,6 до 20 В. Найчастіше апарати з новішою версією Quick Charge сумісні і з більш старими зарядниками, але для повноцінного використання бажаний точний збіг за версіями.
Відзначимо також, що ті чи інші версії Quick Charge стали основою для деяких інших технологій — таких, як Asus BoostMaster і Meizu mCharge. Однак, знову ж таки, взаємну сумісність пристроїв з підтримкою цих технологій потрібно уточнюва...ти окремо.

— Pump Express. Власна розробка компанії MediaTek, що застосовується в смартфонах з процесорами цього бренду. Також доступна в декількох версіях, з поліпшеннями і доповненнями в міру розвитку.

— Samsung Charge (Samsung Fast Charge, Adaptive Fast Charging). Фірмова технологія швидкої зарядки від Samsung. Без особливих змін застосовується ще з 2015 року, в світлі чого виглядає досить скромно на тлі новіших стандартів. Проте здатна забезпечити непогану швидкість, особливо на перших 50% заряду.

— Power Delivery (Power Delivery 2.0). «Рідна» технологія швидкої зарядки для роз'єму USB-C; може використовуватися в смартфонах різних брендів, оснащених таким роз'ємом. Також відзначимо, що Power Delivery підтримують не тільки зарядні пристрої і повербанки, але і окремі USB-порти комп'ютерів і ноутбуків.

— Asus BoostMaster. Фірмова технологія, що застосовується в смартфонах Asus. За характеристиками аналогічна Quick Charge 2.0; помітно поступається багатьом більш сучасним форматам, проте в цілому досить ефективна.

— Meizu mCharge. Фірмова технологія компанії Meizu. Цікава, зокрема, тим, що поєднує в собі Quick Charge від Qualcomm і Pump Express Plus від MediaTek; сумісність з цими технологіями не завадить уточнити окремо, проте проблеми в цьому плані виникають не так часто.

— Huawei Power Up. Одна з фірмових технологій Huawei. За формальними характеристиками схожа з Quick Charge 2.0, але використовується як з Qualcomm, так і з іншими марками мобільних процесорів, так що сумісність не гарантується. В цілому вважається застарілою, поступово витісняється більш прогресивними стандартами на зразок SuperCharge Protocol.

— Huawei SuperCharge Protocol. Ще одна фірмова технологія від Huawei, представлена в 2016 році; на 2021 рік доступна в декількох версіях. В окремих пристроях потужність такої зарядки перевищує 60 В – не рекордний, але досить солідний показник.

— Honor SuperCharge. Технологія, що застосовується переважно в прогресивних смартфонах Honor. До 2020 року цей бренд належав Huawei, так що Honor SuperCharge — це, фактично, та ж Huawei SuperCharge Protocol, тільки з удосконаленнями і доопрацюваннями (принаймні в апаратах, випущених після 2020 року).

— OnePlus Dash Charge. Порівняно старий фірмовий стандарт від OnePlus. Цікавою особливістю є те, що в деяких апаратах ефективність Dash Charge практично не залежить від використання екрану: при включеному дисплеї батарея заряджається практично з тією ж швидкістю, що і при вимкненому. Технічно є ліцензованою версією VOOC від OPPO, однак ці технології не сумісні. З 2018 року Dash Charge поступово витісняється Warp Charge.

— OnePlus Warp Charge. Фірмовий стандарт OnePlus, випущений в 2018 році в тому числі на зміну Dash Charge. Позиціонується як технологія, здатна ефективно функціонувати навіть при інтенсивному використанні смартфона — зокрема, під час ігор.

— Oppo VOOC. Технологія компанії OPPO, що застосовується як у фірмових смартфонах, так і в техніці інших брендів. Доступна в декількох версіях; остання (на 2021 рік) версія SuperVOOC призначається для батарей на 2 комірки і іноді вказується як окрема технологія — під назвою Oppo SuperVOOC Flash Charge.

— Oppo Super Flash Charge (SuperVOOC Flash Charge). Розвиток технології Oppo VOOC. Одна з найшвидших (на 2021 рік) технологій зарядки, дає змогу зарядити акумулятор на 4000 мАгод трохи більше ніж за пів години. Передбачає використання спеціальних двокоміркових батарей.

— Vivo Flash Charge. Фірмова технологія компанії Vivo. Характеризується високою потужністю і швидкістю: процес зарядки батареї на 4000 мАгод займає всього 13 хвилин.

— Realme Dart Charge. Фірмова технологія бренду Realme. Має середні, за сучасними мірками, показники потужності і швидкості.

— Motorola TurboPower. Фірмова технологія Motorola, що зустрічається практично у всіх сучасних смартфонах і планшетах цього бренду, а також в окремих пристроях від Lenovo. Доступна в декількох версіях. Не характеризується особливою швидкістю, проте в цілому має цілком гідні характеристики; до того ж апарати з Turbo Power повноцінно сумісні також з зарядниками, що підтримують Quick Charge (версії 2.0 і вище).