Загальний об'єм
Загальний об'єм холодильника — це сумарний об'єм усіх основних робочих камер: холодильної, морозильній, нульовий, камери для вина. Набір цих камер, зрозуміло, в різних моделях буде різним, докладніше про них див. вище. Тут же відзначимо, що великі обсяги, з однієї сторони, спрощують зберігання великої кількості продуктів, з іншого — впливають на габаритах і ціною агрегата. Також варто враховувати, що холодильники одного й того ж загального об'єму можуть розрізнятися по місткості окремих камер.
Інверторний компресор
Інверторними називають компресори, здатні плавно змінювати потужність роботи.
Нагадаємо, компресор – це насос, що перекачує фреон по контурах охолодження холодильника. Звичайний (не інверторний) компресор має тільки один рівень потужності, а інтенсивність охолодження змінюється за рахунок періодичного вмикання і вимикання: чим довше час безперервної роботи і чим менше перерви в роботі — тим сильніше охолодження, і навпаки. Такий формат роботи обходиться недорого, проте має ряд недоліків – зокрема, нерівномірність охолодження, відносно невисоку точність регулювання температури, а також схильність створювати скачки напруги в мережі, куди підключений холодильник. Інверторні компресори, зі свого боку, працюють постійно, при цьому потужність насоса змінюється залежно від поточних потреб. Завдяки цьому холодильники з компресорами цього типу позбавлені описаних недоліків, а також мають деякі інші переваги — такі, як невисокий рівень шуму і економічність в енергоспоживанні. З іншого боку, і обходяться такі агрегати досить недешево.
Об'єм холодильної камери
Загальний обсяг холодильної камери - основний робочої камери холодильника. За наявності окремих нульових камер, відсіків для вина та інших додаткових функцій у цьому пункті враховується лише обсяг самої холодильної камери без додаткового оснащення. У найбільш мініатюрних сучасних агрегатах цей показник
не досягає і 100 л, у найбільших може перевищувати
400 л.
Вибір місткості залежить від реальних потреб у зберіганні продуктів. При цьому мають значення як обсяги запасів, наприклад і частота їх поповнення (щодня, раз на тиждень тощо). Камера не повинна бути забита «вщент», це негативно позначається на якості роботи холодильника. З іншого боку, варто пам'ятати, що великі об'єми позначаються на габаритах і ціні агрегата.
Загалом на одного-двох осіб вважається цілком достатнім об'ємом у
200 – 250 л, а то й менше. Оптимальна ємність для сім'ї з трьох осіб становить близько
250 - 300 л, для чотирьох - п'яти осіб -
300 - 350 л, а великі обсяги реально необхідні в основному для специфічних ситуацій, коли продукти доводиться запасати багато і надовго.
Зона свіжості (нульова камера)
Об'єм нульової камери, передбаченої в холодильнику. Така камера також іменується «зоною свіжості», детальніше про неї див. «Функції».
Зазвичай виробники вибирають об'єм нульової камери у відповідності з загальною місткістю і ціновою категорією холодильника. Так що цей показник важливий переважно в тих ситуаціях, якщо ви плануєте зберігати багато продуктів, що потребують саме зони свіжості. У таких варіантах, можливо, має сенс пожертвувати частиною об'єму холодильної або морозильної камери і вибрати агрегат з нульовою камерою побільше. Якщо ж холодильник планується для звичайного побутового використання — на даний параметр можна не звертати особливої уваги.
Об'єм морозильної камери
Об'єм морозильної камери, встановленої в холодильнику. Така камера призначена для зберігання продуктів при температурах значно нижче нуля (в середньому -18 °С). Її ємність пов'язана з загальною місткістю холодильника (і об'ємом основної, холодильної камери), однак строгої залежності тут немає — моделі зі схожим об'ємом холодильної камери можуть оснащуватися морозильниками різних розмірів.
При виборі за об'ємом варто враховувати, як багато заморожених продуктів ви плануєте зберігати за раз. При цьому варто мати на увазі, що морозилку небажано набивати «під зав'язку» — це негативно позначається на ефективності роботи. Втім, якщо цю камеру планується використовувати лише епізодично, і ви не плануєте тримати в ній велику кількість продуктів — за місткістю можна не гнатися: для подібних варіантів цілком вистачає
25 – 50 л, а то й
менших об'ємів. У наймініатюрніших сучасних холодильниках ємність морозилки
не перевищує 10 л. Трапляються і навпаки, дуже місткі морозильники — на
176 – 200 л і навіть
більше. Такі об'єми характерні в основному для агрегатів side-by-side і French door (див. «Тип»), проте вони зустрічаються і в моделях класичного двокамерного компонування.
Великий ящик
Наявність в морозильній камері ящика збільшеного розміру. Такі
великі контейнери дають змогу цілком зберігати індичку та інші великогабаритні продукти. Варто відзначити, що у кожного виробника поняття великого ящика різне. І в деяких моделях цілком можливо, що великий ящик буде порівнянний з класичним ящиком іншої моделі.
Час збереження холоду
Час збереження холоду, що забезпечується холодильником при відключенні електроживлення.
Найчастіше даний параметр описує можливості морозильної камери. У таких випадках час збереження холоду вказується час, протягом якого при зовнішній температурі до +25 °С температура в заповненій вщерть морозильній камері не піднімається вище -9 °С (цей рівень вважається критичним для зберігання заморожених продуктів). Відповідно, фактичний час утримання холоду може і відрізнятися від заявленого — залежно від навколишньої температури, частоти відкривання холодильника і т. ін. Проте загалом цей параметр досить точно описує якість теплоізоляції, по ньому цілком можна оцінювати різні моделі і порівнювати їх між собою.
Зазначимо також, що час збереження холоду може наводитися і для моделей без морозилок: в таких випадках мова йде про час, протягом якого температура в холодильній камері залишається на прийнятному рівні приблизно в тих же умовах.
Клас енергоспоживання
Клас енергоспоживання холодильника згідно зі старим європейським стандартом, що діяв до 2021 року.
У цілому клас енергоспоживання показує, наскільки економічним є агрегат порівняно з іншими моделями, що мають схожі характеристики. Що стосується цього стандарту, то він використовується для пристроїв, випущених до 1 березня 2021 року. Першопочатково в цьому стандарті класи позначалися латинськими літерами від A (найекономічніший) до G (висока витрата електроенергії); проте пізніше з'явилися поліпшені класи «А+», «А++» і тощо (чим більше «плюсів», тим ефективніший пристрій). Для сучасних холодильників маркування А за старою системою фактично є мінімальним рівнем енергоефективності, характерним для застарілих і бюджетних пристроїв; більшість моделей належать до класів
А+ і
А++, а також до найбільшого
А+++. Більшої кількості «плюсів» чекати не доводиться — з 2021 року вся нова техніка буде маркуватися за новою системою, де старому класу А буде відповідати клас G, класу А+ — клас F і так далі.
Щодо вибору за цим показником варто враховувати, що вищий клас енергоефективності (при схожих характеристиках) означає вищу ціну, однак ця різниця може досить швидко окупитися за рахунок економії електроенергії.
Клас енергоспоживання (new)
Клас енергоспоживання холодильника згідно нового європейського стандарту, що застосовується з 2021 року.
У цілому клас енергоспоживання показує, наскільки економічним є агрегат порівняно з іншими моделями, що мають схожі характеристики. В старій системі (актуальній до 2021 року) найбільш енергоефективний клас позначався як «А+++»; однак розвиток технологій неминуче веде до появи ще більш економічних пристроїв, для яких довелося б додавати ще більшу кількість «плюсів». Щоб спростити маркування, було прийнято рішення про перехід на нову систему позначень. У цій системі всі букви були «зсунуті вниз»:
— старий клас А приблизно відповідає новому класу G;
— старий клас А+ — класу
F;
— старий клас А++ — класу
E;
— старий клас А+++ — класу D.
Новий стандарт маркування буде застосовуватися до всіх холодильників, випущених після 1 березня 2021 року.