Порівняння GameSir G7 SE vs Hori Horipad Pro

Довжина кабелю, передбаченого у конструкції чи в комплекті поставки дротового або комбінованого контролера (див. «Підключення»).

В цілому сенс даного параметра очевидний: більш довгий кабель дає більше свободи пересування, проте може створювати незручності на невеликих дистанціях. На практиці ж довжина дроту важлива переважно в тих випадках, коли дротове підключення використовується для гри на великому екрані: для комфортного перегляду бажано перебувати на досить великій відстані від такого екрану. Втім, навіть у цьому випадку порівняно короткий кабель можна компенсувати за рахунок довжини дротів, що йдуть від консолі (або іншого ігрового пристрою) до екрану, а то і за рахунок бездротового підключення приставки до екрану. Якщо ж контролер застосовується для комп'ютера — на даний параметр можна не звертати особливої уваги: системний блок або ноутбук зазвичай розташовується в безпосередній близькості від користувача, і для підключення вистачає навіть досить короткого дроту.

Кількість і розташування стіків (аналогових важелів), передбачених у конструкції маніпулятора.

Аналоговий важіль можна описати як «джойстик в мініатюрі» — це виступаючий важіль, який можна відхиляти в будь-якому напрямку. Його призначення в цілому аналогічно D-Pad'у (див. вище), проте стік не має фіксованих положень; це забезпечує більш «тонке» управління, що дуже актуально в сучасних іграх. Крім того, відхиляти його часто буває зручніше, ніж тиснути на D-Pad.

Окремо варто згадати стіки на датчиках Холла . Така конструкція більш надійна через відсутність тертьових і контактуючих деталей, а положення стіку визначається за допомогою змін коливання магнітного поля, які і відстежуються відповідними датчиками. Стіки на сенсорах Холла немають «мертвих зон», позбавлені ефекту дрейфу (порушення центрування), значно повільніше зношуються. Однак і стоять такі рішення недешево.

Найбільшого поширення ця функція отримала в геймпадах (див. «Тип пристрою») — хоча б один важіль є в більшості подібних контролерів, моделі без стіків вже вважаються раритетом. Крім того, таке оснащення за визначенням встановлюється у всі контролери для аркад; та й в зброї віртуальної реальності і контролерах руху також зустрічаються аналогові важелі — через них дуже зручно управляти рухом персонажа.

Що стосується розташування, то воно вказується переважно для гей...мпадів традиційної конструкції з повноформатним набором органів управління, включаючи 2 стіка. Найчастіше тут зустрічаються варіанти — лівий важіль зверху, правий знизу (як у Xbox) або обидва важеля знизу (як у PlayStation). Значно рідше зустрічаються пристрої, де обидва аналогових стіка встановлені зверху — це, зокрема, штатний геймпад для Wii U, а також багато моделей для мобільних гаджетів. А в окремих маніпуляторах передбачено кастомізоване (таке, що налаштовується) розташування важелів: як правило, правий стік у таких моделях встановлений нерухомо, а лівий можна встановлювати зверху або знизу, змінюючи формат геймпада під свої уподобання.

Допоміжні органи управління розташовані на верхній частині геймпада з тильного боку корпусу. Натискаються тригери вказівним чи середнім пальцем гравця.

У класичних геймпадах та джойстиках тригери (курки). використовуються для керування різними діями в іграх (наприклад, прискорення автомобіля в гонках, стрілянина в шутерах тощо). До того ж у деяких моделях реалізована можливість натискати тригер наполовину для умовного прицілювання у грі чи повністю ведення вогневої поразки противникам. Також у таких кнопках може бути реалізована функція зворотного відгуку у вигляді вібрації. У переважній більшості тригери базуються на потенціометрах (змінних резисторах), рідше — на датчиках Холла, які займаються відстеженням змін коливання магнітного поля і позбавлені у своїй конструкції деталей, що труться (але й коштують дорожче).

Дещо інакше тригери влаштовані в накладних геймпадах для смартфонів (див. «Тип»). Найчастіше подібні органи управління обладнані механізмами куркового типу та чутливими до сенсорного шару екрана рухомими контактами, які стосуються певної області дисплея при натисканні курків. Залежно від розкладки у грі, на тригери передбачається призначати різні функції управління (стрільба, прицілювання, присідання чи стрибки тощо).

Додаткові кнопки на задній панелі корпусу ігрового маніпулятора.

Подібне обладнання зустрічається виключно серед геймпадів (див. "Тип"). Як правило, задні кнопки стають налаштованими і прив'язуються під певні функції на розсуд гравця або залежно від вимог конкретної гри. Призначаються вони для того, щоб можна було керувати грою без необхідності відводити пальці від основних кнопок або стиків. Особливо корисні додаткові кнопки на задній панелі в шутерах від першої особи і файтинг, де швидкість реакції і точне управління відіграють вирішальне значення для успіху в грі.

Наявність виходу на навушники в конструкції маніпулятора.

Призначення такого роз'єму очевидно вже з назви: він дає змогу підключати дротові навушники або гарнітуру безпосередньо до контролера. Це особливо зручно в світлі того, що контролер знаходиться в руках користувача — тоді як сам ігровий пристрій (ПК, консоль) може розташовуватися на досить значній відстані. Також відзначимо, що дана функція досить популярна в бездротових моделях (див. «Підключення»), що дає ще більшу зручність при роботі з навушниками/гарнітурами.

Наявність обплетення на комплектному кабелі контролера.

Ця особливість дещо підвищує вартість дроту, однак позитивно позначається на його міцності і довговічності: обплетення захищає ізоляцію і «начинку» від стирання, запобігає сильним перегинам і навіть здатне певною мірою протистояти проколам, порізам і допитливим домашнім тваринам, бажаючим спробувати кабель на смак.