Порівняння Metabo TS 254 M 610254000 vs Metabo MKS 18 LTX 58 600771700

— Переносна. Ручні інструменти, розраховані на утримання у висячому положенні під час роботи. Головною перевагою схожих пил, згідно з назвою, є мобільність і зручність при перенесенні з місця на місце. Крім того, таким інструментом можна «пролазити» у важкодоступні місця, а також працювати з деталями, які неможливо донести до стаціонарної пилки. З іншого боку, переносні агрегати більш вимогливі до навичок оператора, що вимагають підвищеної обережності, а також гірше підходять для тривалих робіт — утримувати інструмент у висячому положенні довгий час буває досить утомливо. Переносними за визначенням є всі ланцюгові і шабельні пили, а також бензорізи і «алігатори» (див. «Пристрій»); крім того, до цього типу належить чимало дискових агрегатів і деякі стрічкові.

— Стаціонарна. Пили, мають підставку і під час роботи встановлюються на підлогу, верстак або іншу аналогічну поверхню. Такі інструменти значно крупніше й важче переносних, вони розраховані на постійне перебування на одному місці і не припускають часту перенесення. З іншого боку, стаціонарні пилки зручніше у використанні, ніж переносні, вони не так стомлюючі і більш точні. Крім того, в конструкції таких агрегатів можуть передбачатись упори, лінійки та інші пристрої для додаткової зручності пиляння (у тому числі для різання під кутом). Стаціонарними є всі торцювальні, ві...дрізні, комбіновані і радіально-консольні пилки (див. «Пристрій»), а також багато дискові і більшість стрічкових.

За типом джерел живлення всі сучасні пили можна умовно поділити на електричні та бензинові. Загальна різниця між ними полягає в тому, що електричні агрегати компактніші і легкі, менш галасливі, прості в обслуговуванні і не виробляють вихлопних газів, завдяки чому можуть без обмежень використовуватися в приміщеннях. Бензоінструмент, у свою чергу, поєднує в собі високу потужність і незалежність від електромереж, проте він важкий, громіздкий, складніший в експлуатації та ремонті, обходиться дорожче (як за власною вартістю, наприклад і за ціною палива) і в цілому розрахований на використання поза приміщень. Тому більшість сучасних пилок робиться електричними, які в свою чергу можуть використовувати різні види живлення:

- Електромережа (230 В). Підключення до стандартної побутової мережі 230 В, простіше кажучи, звичайної розетки. Даний варіант може застосовуватися як у переносних пилах, наприклад і стаціонарних інструментах порівняно невисокої потужності (до 3,5 кВт). Розетки є практично скрізь, де взагалі є електрика, а час роботи таких агрегатів виходить майже необмеженим (поки є напруга у мережі). Головний недолік подібного живлення - наявність шнура, що не дає змогу відходити далеко від розетки (а з переносним інструментом доводиться ще й стежити, щоб шнур не потрапив під полотно).

- Електромережа (110 В). Інструменти з живленням на американський...і японський манер - від електромереж з напругою 110 В. Електроінструмент з такою робочою напругою живлення випускаються для ринку Північної та Центральної Америки, Країни сонця, що сходить, Саудівської Аравії. Також електромережі 110 В зустрічаються у Великій Британії. Щоб уникнути виходу інструменту з ладу при підключенні до стандартних побутових мереж 230 В, знадобиться додаткова сполучна ланка в особі понижуючого трансформатора або спеціального перетворювача на 110 В.

- Електромережа (400 В). Живлення від трифазної електромережі напругою 400 В. Таке живлення підходить навіть для пилок високої потужності, проте доступне воно далеко не скрізь - переважно трифазне підключення є в цехах, майстернях та інших виробничих приміщеннях. Тому цей варіант зустрічається виключно в стаціонарних інструментах (див. «Тип») високої потужності, для яких звичайної розетки недостатньо.

- Акумулятор. Живлення від власного акумулятора. Головними перевагами даного варіанту є мобільність, можливість працювати незалежно від розеток та відсутність мережевого шнура, який може заважати під час роботи. З іншого боку, подібне живлення не підходить для пилок високої потужності, акумуляторний інструмент при інших рівних виходить помітно важчим і дорожчим за мережний, а час роботи обмежений зарядом батареї. Втім, у більшості випадків батарея робиться знімною, що дає змогу тримати напоготові кілька акумуляторів і змінювати їх у міру потреби.

- Акумулятор / електромережа (230 В). Інструменти, що допускають два варіанти живлення – від розетки та від власної батареї. Докладніше про кожен варіант див. вище, а їх поєднання робить пилку максимально універсальною. Так, за наявності поблизу розеток можна працювати від мережі, заощаджуючи заряд батареї (а то й заряджаючи її в процесі), а якщо з розетками проблема або мережний дріт заважає роботі - можна переключитися на акумулятор. З іншого боку, подібна універсальність позначається на ціні, а сам інструмент все одно виходить більше громіздким і важким, ніж мережевий.

Розташування двигуна в електричною переносною пилі (див. «Тип»).

— Подовжньо. Поздовжнє розташування дозволяє добитися хорошого балансу, що дозволяє з комфортом працювати в різних положеннях; це особливо актуально для спилювання гілок з дерев та інших подібних робіт, де площина різання може розташовуватися під різними кутами. Крім того, такий інструмент має меншу ширину і велику довжину, що може полегшити роботу в важкодоступних місцях. З іншого боку, і коштують такі пилки дорожче поперечних.

— Поперечно. Поперечне розташування двигуна дещо погіршує баланс в порівнянні з поздовжнім і ускладнює розпилювання по похилій площині під кутом до вертикалі. Крім того, і довжина таких пил помітно менше. Втім, для найпростіших робіт з розпилом зверху вниз вони підходять не гірше поздовжніх, а коштують помітно дешевше. Так і невелика довжина в деяких випадках теж може виявитися перевагою.

Потужність двигуна пили у ватах. Для бензинових інструментів (див. «Джерело живлення») додатково зазначається також потужність в кінських силах, про неї див. нижче.

Чим вище потужність, тим краще інструмент підходить для об'ємних робіт і твердих матеріалів, тим більшу глибину різу він може забезпечити і тим легше вона справляється зі значними навантаженнями. Крім того, для різних типів пил і різних видів матеріалів актуальні значення потужності також можуть бути різними. Наприклад, потужність 2,5 – 3 кВт фактично є межею для ланцюгових електропил, а ось в ланцюгових бензопилах це середній показник, серед таких інструментів зустрічаються моделі на 3 – 4 кВт і навіть більше. Детальні рекомендації по вибору для різних випадків можна знайти в спеціальних джерелах.

Максимальні оберти диска, що забезпечуються пилою відповідної конструкції – дисковою, відрізною тощо (див. «Будова»).

Відзначимо, що в більшості таких пил використовуються редуктори, так що оберти диска виходять значно меншими, ніж оберти двигуна (див. вище). За рахунок цього досягається збільшення крутного моменту, що в разі пил нерідко буває важливішим, ніж висока швидкість руху полотна.

Що стосується конкретного числа обертів, то насамперед варто відзначити, що порівнювати за даним показником можна тільки пили з однаковим діаметром диска. У подібних варіантах більш висока швидкість дає змогу досягти кращої продуктивності, проте платою за це є зниження крутного моменту; такі пили краще справляються з відносно «легкими» матеріалами. І навпаки, невисокі оберти знижують продуктивність, проте дають змогу полотну ефективно «вгризатися» навіть в щільні, непіддатливі заготівлі. Більш конкретні рекомендації щодо вибору пили за числом обертів диска можна знайти в спеціальних джерелах.

Найбільший розмір шини (в ланцюгових пилах) або дублювання диска (в дискових та деяких інших, див. «Пристрій»), допустимий для даного інструменту. Розмір шин вказується по робочій довжині, дисків за діаметром

Велика шина/диск дозволяє робити більш глибокі пропили, проте потребує більш потужних двигунів. Тому перевищувати даний параметр не можна — це може призвести до перевантаження двигуна з усіма відповідними неприємностями. Втім, у багатьох моделях з диском фізично неможливо встановити насадку з діаметром більше максимально допустимого.

Також відзначимо, що пили зі схожим розміром шини/диски можуть розрізнятися по максимальній глибині різання (переважно через різниці в конструкції або потужності). Що стосується конкретних розмірів, то вони залежать від різновиду пилки (див. «Пристрій»). Приміром, великі диски на 450 – 500 мм зустрічаються виключно в стаціонарних ланцюгових пилах, максимальний показник для відрізних моделей — 400 – 450 мм, для торцювальних — 300 – 350 мм, а розміри в 500 – 550 мм або більше однозначно свідчать, що мова йде про шині ланцюгової бензопили. Детальні рекомендації щодо вибору інструменту за даним розміром можна знайти в спеціальних джерелах.

Діаметр посадочного отвору, на яке розраховано кріплення для диска в пилі відповідної конструкції (див. «Пристрій»). Фактично в даному пункті вказується діаметр осі, на яку встановлюється диск — цього повинно відповідати розміру отвір у самому диску.

Відзначимо, що деякі моделі пил допускають установку дисків з більш великими отворами, ніж зазначено в характеристиках — при використанні перехідної втулки. Головне, щоб власний діаметр диска при цьому не перевищував допустимі для даної моделі значення (див. «Діаметр шини/диски»). Серед популярних розмірів можна виділити 20 мм, 25 мм і 30 мм.

Найбільша глибина пропилу, забезпечувана пилкою.

У більшості різновидів пил (див. «Пристрій») глибина пропилу безпосередньо залежить як від потужності двигуна, так і від розміру шини/диски. В характеристиках наводиться значення для максимально допустимого розміру робочої насадки; при використанні насадок меншого розміру глибина пропилу, відповідно, буде менше. А ось у стрічкових пилах ця глибина досить слабо пов'язана з фактичною довжиною стрічки — вона визначається насамперед довжиною відкритого ділянки стрічки, який безпосередньо бере участь в роботі.

У будь-якому разі велика глибина пропилу робить інструмент більш універсальним, однак позначається на його вагу, ціну та споживання електрики/палива. Так що при виборі варто враховувати реальні особливості планованих робіт і розміри заготовок, які планується пиляти. Що стосується конкретних значень, то найбільш скромні інструменти забезпечують глибину до 50 мм; 50 – 75 мм вважається невисоким показником, 75 – 100 мм — середнім, 100 – 125 мм — вище середнього, 125 – 150 мм — вже досить значна товщина, а найпотужніші сучасні пилки можуть мати глибину пропилу і більш ніж у 150 мм.

Максимальна глибина пропилу, що забезпечується при пилянні з нахилом в 45°.

Дана особливість вказується тільки для тих моделей, в конструкції яких первинно передбачена можливість пиляння під нахилом — наприклад, за рахунок особливої конструкції кріплення для диска/полотна (в стаціонарних моделях, см. «Тип») або за рахунок похилої опорної платформи (в ручних). Максимальний кут нахилу пили в таких моделях може бути різним (докладніше див. нижче), проте стандартним варіантом вважається саме 45°, так що саме для такого нахилу наводяться дані по глибині пропилу.

Загальний же сенс даного параметра досить очевидний. З одного боку, велика глибина пропилу дозволяє справлятися з більш товстими заготовками і в цілому дає більше можливостей; з іншого — збільшення глибини вимагає збільшення розмірів диска/полотна і підвищення потужності, що, відповідно, позначається на ціні, габаритах і споживанні електрики/палива.