Порівняння Prana 150 Eco Energy M2023 vs Prana 150 Eco Energy

Площа приміщення, на яку розраховано пристрій. Фактично в даному пункті вказується максимальна площа, яку дана модель здатна ефективно обслужити: застосування в менших приміщеннях цілком допускається, а ось на більш великий простір у приладу просто не вистачить продуктивності. Також відзначимо, що площа вказується в розрахунку на висоту стель в 2.5 – 3 м.і необхідно враховувати норми, за якими кількість людей впливає на необхідну продуктивність (1 людина = 30 м3/год).

Кількість швидкостей, на яких можуть працювати вентилятори припливно-витяжної установки.

Наявність декількох швидкостей дозволяє вибирати фактичну продуктивність установки, підлаштовуючи її під особливості поточної ситуації: наприклад, у виробничому приміщенні можна знижувати інтенсивність вентиляції на час роботи нічної зміни, де менше людей, ніж денний. А чим більше швидкостей передбачено в пристрої (при тому ж діапазоні продуктивності) — тим ширший вибір у користувача, тим простіше знайти режим, оптимально відповідає поточним потребам.

Відзначимо, що якщо в характеристиках зазначені мінімум і максимум по протоці, але не наводиться кількість швидкостей — це не обов'язково означає плавне регулювання. Навпаки, найчастіше подібні моделі регулюються традиційним чином, поступово, однак виробник з якоїсь причини вирішив не уточнювати в характеристиках кількість швидкостей.

Коефіцієнт корисної дії теплообмінника, використовуваного в рекуператорі припливно-витяжної системи (див. «Функції»).

ККД прийнято визначати як відношення корисної роботи до витраченої енергії. В даному випадку цей параметр вказує, яка кількість теплоти, відібраної з витяжного повітря, рекуператор передає припливному. Розраховується ККД за співвідношенням між різницями температур: потрібно визначити різницю між зовнішнім повітрям і припливним повітрям після рекуператора, різницю між зовнішнім і витяжним повітрям, і розділити перше число на друге. Наприклад, якщо при зовнішній температурі 0 °С температура в приміщенні становить 25 °С, а рекуператор видає повітря з температурою 20 °С, то ККД складе теплообмінника (25 – 0)/(20 – 0) = 25/20 = 80%. Відповідно, знаючи ККД можна оцінити температуру на виході теплообмінника: різницю температур всередині і зовні потрібно помножити на ККД і потім вийшло число додати до зовнішньої температури. Наприклад, для тих же 80% при зовнішній температурі -10 °С і внутрішньої 20 °С температура припливу після рекуператора буде становити (20 – -10)*0,8 + -10 = 30*0,8 – 10 = 24 – 10 = 14 °С.

Чим вище ККД — тим більше тепла буде повертатися в приміщення і тим більше вийде економія на опаленні. Водночас високоефективний теплообмінник зазвичай і коштує недешево. Також відзначимо, що ККД може дещо змінюватися для певних значень зовнішньої і внутрішньої температури, при цьому виробники схильні вказувати максимальне значення цього парам...етра — відповідно, на практиці він може надаватися нижче заявленого.

Потужність основного нагрівача, використовуваного в припливно-витяжної установки. Для моделей з двома нагрівачами (див. «Тип нагрівача») у цьому пункті вказується потужність основного нагрівального елемента; при цьому в установках з водо-електричним нагрівом основним вважається водяний теплообмінник, в агрегатах з преднагревателем і догревателем — догрівачі.

Потужність визначає насамперед кількість тепла, яке видається нагрівачем. Цей параметр підбирається конструкторами під продуктивність установки, з таким розрахунком, щоб потужності вистачало на об'єм повітря, що пропускається через агрегат. Так що загалом потужність є більше довідковим параметром, ніж практично значущим: швидше за все, її так чи інакше вистачить для ефективного використання установки. Відзначимо лише деякі нюанси, пов'язані з окремими типами нагрівачів. Так, у водяних догревателях фактична потужність залежить від температури подаючого теплоносія; в характеристиках зазвичай наводяться показники для температури 95 °С, при більш низькому значенні і потужність, відповідно, буде нижче. А при електричному нагріванні від потужності безпосередньо залежить енергоспоживання нагрівача і, відповідно, вимоги до його підключення.

Електрична потужність, що споживається припливно-витяжною установкою у штатному режимі роботи (для моделей з регулюванням продуктивності – на максимальній швидкості). Знаючи цю потужність, можна визначити вимоги до підключення агрегата, а також оцінити, наскільки витратною буде його експлуатація у світлі рахунків за електрику. При цьому варто враховувати, що для моделей з електричним догрівачем (див. «Тип догрівача») в даному разі йдеться про потужність системи вентиляції, а потужність догрівача наводиться окремо (див. вище); таким чином, загальне енергоспоживання під час роботи у повному форматі буде відповідати сумі цих потужностей.

Також за споживаною потужністю можна до певної міри оцінити продуктивність установки: «ненажерливі» агрегати зазвичай і проток забезпечують відповідний.

Потужність у ватах, споживана припливно-витяжною установкою з електричним догрівачем у штатному режимі роботи. Знаючи приблизні показники споживаної потужності, можна оцінити загальну енергоспоживаність агрегату, визначити вимоги до його підключення, а також прикинути витратність експлуатації в розрізі рахунків за електроенергію.