Порівняння Orange Crush Mini vs Marshall MG15G

Номінальна потужність пристрою.

Нагадаємо, номінальною в акустиці називають найбільшу середню (середньоквадратичну) потужність звуку або сигналу, яку пристрій може видати протягом необмежено довгого часу. Окремі скачки гучності можуть в рази перевищувати даний показник, проте ключовою характеристикою є саме середнє значення. А ось конкретний сенс даного параметра залежить від типу апаратури (див. вище). Наприклад, для комбопідсилювачів в даному пункті зазвичай наводиться потужність вбудованих динаміків; можливості власного підсилювача за визначенням відповідають цій цифрі, так що для подібної апаратури номінальна потужність визначає виключно загальну гучність звучання. Також потужність акустики вказується і для кабінетів, проте тут вже стає актуальним інший момент — сумісність із зовнішнім підсилювачем (насамперед «головою»). Вихідна потужність цього підсилювача повинна бути не вище номінальної потужності кабінету, щоб уникнути перевантажень; а в ідеалі ці характеристики повинні збігатися — це дасть змогу використовувати динамік на повну потужність без спотворень звуку.

Для голови, відповідно, в даному пункті наводиться номінальна потужність на виході, яка визначає можливість роботи підсилювача з конкретним кабінетом або інший АС. Однак варто відзначити, що в якості номінальної для голів вказується максимально можливе значення потужності, яке досягається далеко не завжди. Наприклад, у багатьох моделях передбачається кілька звукових виходів – під пасивну...акустику з різним імпедансом (нагадаємо, стандартні значення імпедансу складають 2, 4, 8 і 16 Ом); а чим вище імпеданс підключеного динаміка — тим нижче буде фактична потужність. В інших головах є можливість обмеження максимальної потужності – наприклад, щоб на максимальному рівні пристрій видавав не 100 Вт, а 50 Вт або навіть 25 Вт. Іноді ці особливості поєднуються в одному пристрої.

У будь-якому разі при виборі за даним показником варто враховувати особливості планованого застосування апаратури. Наприклад, навряд чи має сенс купувати навіть 40-ватний «комбік» для практики в домашніх умовах – для цих цілей буде цілком достатньо 15 Вт, а то і менше. А якщо мова йде про ламповий пристрій, то в нашому прикладі максимальна рекомендована потужність і взагалі становитиме всього 5 Вт — специфіка лампових схем така, що при тій же номінальній потужності вони виходять ефективніше транзисторних в плані чутності. Для репетицій в групі без ударної установки (наприклад, дві гітари плюс бас) бажана потужність побільше, близько 40 «транзисторних» ват, а при наявності ударних — не менше 60 Вт. Транзисторні пристрої потужністю до 150 Вт і лампові до 40 – 50 Вт підійдуть для спеціалізованих репбаз і концертів в порівняно невеликих приміщеннях, а більш високі показники зустрічаються переважно в обладнанні для масштабних заходів. Докладні рекомендації щодо оптимальної потужності для тих чи інших умов можна знайти в спеціальних джерелах..

Окремо варто згадати басові підсилювачі: вважається, що для нормального узгодження між собою потужність басового «комбіка» повинна бути в два рази вище потужності гітарного.

Діаметр низькочастотного або низько-середньочастотного динаміка, встановленого в пристрої. Традиційно вказується в дюймах.

Конкретний сенс даного параметра може бути різним, залежно від кількості смуг (див. вище). У трьохсмугових системах мова йде про НЧ-динамік, в двосмугових – про динамік, що відповідає за низькі і середні частоти; а якщо підсилювач не має поділу на смуги, в даному пункті вказується діаметр основного випромінювача.

В цілому більш потужні динаміки зазвичай робляться більшими – інакше складно було б досягти необхідних показників гучності. Однак жорсткої залежності тут немає, і одна і та ж потужність цілком може поєднуватися з різним діаметром. У таких варіантах варто виходити з того, що більший випромінювач є кращим з акустичної точки зору — збільшення розміру сприяє більш повному і насиченому звучанню середніх і особливо низьких частот. З іншого боку, збільшення розмірів неминуче позначається на габаритах і вазі всього пристрою. Ну і не варто забувати, що загальна якість звуку залежить не тільки від діаметра динаміка, але і від великої кількості інших параметрів.

Що стосується конкретних розмірів, то стандартним варіантом для акустики під електричні та акустичні гітари вважається 10" і 12"; однак зустрічаються динаміки і меншого розміру (10", 8" і навіть менше). А ось великі в...ипромінювачі на 15" застосовуються переважно в рішеннях для бас-гітар (хоча серед таких пристроїв також зустрічається різноманітність діаметрів). Зрозуміло ці цифри є відносними, при їх оцінці варто також враховувати потужність акустики. Наприклад, для гітарної моделі на 10 — 15 Вт згадані 12" – це максимально доступний розмір динаміка, а вже для пристроїв на 50-100 Вт його можна назвати середнім. Також відзначимо, що непоганою заміною одному великому випромінювачу можуть стати кілька дрібніших, що забезпечують ту ж сумарну потужність; так що, наприклад, 8" динаміки можна зустріти навіть в рішеннях на 200 Вт і більше — тільки таких динаміків зазвичай встановлюється кілька.

Кількість каналів, передбачена в комбопідсилювачі або окремій «голові» (див. «Тип»).

Даний параметр вказується тільки в тому разі, якщо пристрій має більше одного каналу. Канал в даному разі можна описати як свого роду «шлях» для аудіосигнала, що має свій специфічний набір налаштувань. Якщо таких «шляхів» кілька — то кожен з них можна налаштувати на свій розсуд і перемикатися між варіантами звучання буквально одним натисканням кнопки (в крайньому разі — перемиканням інструменту на інший вхід). Найбільш характерний приклад застосування даної функції виглядає так: один канал застосовується для чистого звуку, а другий — для «перевантаження» з використанням вбудованого дісторшена або овердрайву (див. «Ефекти»). Без поділу на канали звук доводилося б змінювати або переналаштуванням підсилювача (всякий раз виставляючи параметри заново, що просто незручно), або використанням зовнішніх «примочок» (а це не завжди є оптимальним варіантом з низки інших причин).

Що стосується числа каналів, то в багатоканальних моделях їх найчастіше яксамераз два — це дає згадані додаткові можливості і водночас не особливо впливає на вартість пристрою. Цей варіант є оптимальним для музикантів-початківців, проте зустрічається і в професійній апаратурі. Збільшення числа каналів дає змогу передбачити більш прогресивні варіанти передвстановлених налаштувань (наприклад, «чистий дзвінкий», «чистий теплий», «Crunch» і «Overdrive»), проте помітно усклад...нює і здорожує конструкцію. Тому чим більша дана кількість – тим менше моделей з такими характеристиками представлено на ринку. Максимальний показник, що зустрічається в сучасних гітарних підсилювачах – 6; подібну кількість можна зустріти в окремих професійних моделях, переважно з цифровою елементною базою (див. «Тип»).

Тип еквалайзера, передбаченого в конструкції пристрою

Еквалайзер дає змогу змінювати гучність окремої частини звукового діапазону (смуги частот), змінюючи, таким чином, забарвлення всього звучання. Це одна з найважливіших функцій, пов'язаних з налаштуванням звуку; тому вона може передбачатися безпосередньо в самих гітарних підсилювачах. А тип еквалайзера вказується за числом смуг, доступних для регулювання.

Чим більше цих смуг – тим точніше можна налаштувати звук, проте тим складніше і дорожче виходить апаратура. У світлі цього найпростіший варіант передбачає всього 2 смуги – низьких і високих частот; нерідко такий еквалайзер має вигляд двох окремих ручок регулювання рівня НЧ і ВЧ. При цьому відзначимо, що подібний функціонал можна зустріти як в бюджетних, так і в висококласних гітарних підсилювачах: у другому варі передбачається, що якщо потрібне більш тонке регулювання — можна скористатися зовнішнім обладнанням. Втім, найбільшою популярністю в наш час користуються трьохсмугові рішення (низькі, середні і верхні частоти): такий еквалайзер дає досить великі можливості з налаштування звучання і при цьому обходиться порівняно недорого (а якщо потрібне більш тонке регулювання — можна скористатися зовнішнім обладнанням). 4-смугові еквалайзери помітно менш поширені, проте теж досить популярні (в тому числі в недорогих пристроях); а в окремих моделя...х передбачається 5 і більше (до 12) смуг регулювання.

Кількість роз'ємів для підключення педалей (footswitch), передбачене в конструкції підсилювача.

Педаль є самим зручним способом для швидкого перемикання параметри підсилювача: її можна використовувати, не відриваючись від гри на гітарі. Конкретні функції, «підв'язані» на роз'єми для педалі, можуть бути різними: зокрема, таким способом можуть включатися і відключатися різні ефекти (див. вище). Також у різних моделях може змінюватися кількість роз'ємів під педалі: у більшості «комбіків» передбачається лише один такий роз'єм, однак зустрічаються пристрої, що допускають підключення відразу декількох «футсвичей».

Тип виходу (виходів) на кабінет, передбаченого в конструкції пристрою.

Нагадаємо, кабінетами називають спеціалізовану пасивну акустику для гітарних підсилювачів; докладніше див. «Тип». Відповідно, виходи на таку акустику за визначенням є практично у всіх «головах» (див. там же); виняток становлять лише одиничні моделі, які призначені для використання з навушниками і не мають повноцінних підсилювачів потужності. Крім цього, даний тип виходів зустрічається і в багатьох повноцінних «комбіках», а також деяких активних кабінетах. При цьому формат його використання може бути різним: в одних моделях зовнішній кабінет може працювати паралельно з вбудованим динаміком, в інших доводиться вибирати щось одне. В будь-якому разі, дана особливість розширює можливості комбопідсилювача, даючи змогу застосовувати з ним не тільки вбудовану акустику, але і інші підходящі за характеристиками кабінети.

У будь-якому разі тип даного виходу повинен збігатися з типом входу на самому кабінеті – інакше підключення в кращому випадку буде потребувати використання перехідника, а в гіршому виявиться і зовсім неможливим. А ось основні варіанти подібних роз'ємів, актуальні в наш час:

– Jack (6.35 мм). Один з найпопулярніших роз'ємів в сучасній аудіотехніці і найпоширеніший тип виходу на кабінет в гітарних підсилювачах. Це обумовлено, зокрема, тим, що даний роз'єм має порівняно невеликі розміри, а кабелі під нього обходяться порівняно недор...ого і доступні повсюдно. Правда, за рядом характеристик даний інтерфейс поступається іншим стандартам, описаним нижче. Наприклад, він не передбачає замка для додаткової фіксації штекера в гнізді і не підходить для високих потужностей і струмів (на відміну від Speakon). А балансне підключення (таке, як в XLR) хоча і є для Jack технічно можливим, проте на практиці застосовується вкрай рідко — гітарні підсилювачі і кабінети зазвичай використовують двоконтактні роз'єми з класичним (не-балансним) підключенням. Проте, необхідність в більш прогресивних варіантах підключення виникає переважно в ситуаціях, що передбачають підвищені вимоги до якості, потужності та/або перешкодостійкості — в студіях звукозапису, на великих концертних майданчиках тощо. Для інших же ситуацій можливостей даного інтерфейсу зазвичай більше ніж достатньо.

— Speakon. Спеціалізований професійний роз'єм для підключення пасивної акустики, широко застосовуваний в концертній апаратурі. Забезпечує дуже якісний і щільний контакт, має фіксатор для запобігання випадковим відключенням, розрахований на більш високі струми (і, відповідно, потужності), ніж XLR і тим більше Jack. Крім того, гнізда і штекери Speakon характеризуються також якісною ізоляцією, що надійно захищає струмоведучі частини від вологи і дотику людини.
Відзначимо, що таке підключення може використовувати різну кількість контактів — 2, 4 або 8 (відповідно, для одного, двох або чотирьох каналів звуку); втім, останній варіант в гітарних підсилювачах практично не зустрічається. Сам роз'єм має круглу форму, з контактами, розташованими по колу; при цьому 2-контактний штекер може працювати з 4-контактним гніздом, але не навпаки. Конкретну ж конфігурацію даного виходу не завадить уточнити окремо. Однак в будь-якому разі наявність Speakon зазвичай є ознакою потужного і прогресивного підсилювача, розрахованого переважно на концертне застосування.

— XLR. Характерний круглий роз'єм з 3 контактами і металевою оболонкою навколо них на штекері; така оболонка нерідко доповнюється замком, що додатково фіксує штекер в гнізді. Втім, головна перевага даного інтерфейсу полягає в тому, що кабелі і роз'єми XLR зазвичай працюють в так званому балансному форматі. Такий формат підключення передбачає не два, а три дроти – умовно кажучи, два сигнальних і один загальний «ноуь»; а сигнал на вході обробляється таким чином, що перешкоди, наведені на кожен дріт із зовнішніх джерел, виявляються «у протифазі» і взаємно гасяться. Завдяки цьому балансне з'єднання дає змогу якісно і чисто передавати аналоговий аудіосигнал навіть при великій довжині кабелю. З іншого боку, сам роз'єм має досить великі розміри, його наявність неминуче позначається на вартості, а реальна потреба в балансному виході на кабінет виникає не так вже й часто. Тому даний роз'єм особливою популярністю не користується.

— Jack / XLR. Поєднання двох описаних вище типів виходів в одному підсилювачі. Детальніше про кожен тип див. вище; тут же відзначимо, що найчастіше це окремі роз'єми, хоча технічно можливий і інший варіант — комбіноване гніздо, що допускає підключення і Jack, і XLR. Ці нюанси варто уточнювати окремо. У будь-якому разі дане поєднання робить підсилювач більш універсальним і означає наявність в ньому балансного виходу (див. «XLR» вище); однак подібна універсальність, як і балансне підключення, на практиці потрібні порівняно рідко, тому і дане поєднання не набуло поширення.

— Speakon / Jack. Ще один комбінований варіант, що передбачає наявність двох описаних вище типів виходів. Він дещо популярніший, ніж поєднання Jack і XLR; також відзначимо ще два специфічних моменти. По-перше, в даному варіанті різні види роз'ємів виконуються виключно у вигляді окремих гнізд. По-друге, за кількістю виходів Jack можна визначити тип «Спік-она»: в даному разі кожен роз'єм 6.35 мм відповідає за один канал звуку — відповідно, якщо таких виходів два, то єдиний Speakon також буде двоканальним (тобто чотирьохконтактним).