По суті своїй об'єктиви є допоміжним обладнанням: вони можуть
використовуватися тільки з відповідним фотоапаратом. А тому одним з основних питань при виборі є сумісність з камерою. Тут значення мають три
параметри: система, байонет і розмір матриці.
Система фактично позначає виробника, для чиїх камер призначений об'єктив
(наприклад, Nikon або Pentax). Однак сумісність гарантує не система, а байонет (тип кріплення), передбачений в конструкції. Навіть в рамках однієї системи можуть використовуватися різні байонети (наприклад, у Canon — EF і EF-S), які, зазвичай, не сумісні між собою.
Що стосується матриці, то тут відповідність не є строго обов'язковою —
об'єктив можна використовувати і з «нерідною» матрицею при сумісності байонетов. Проте в цьому разі параметри (насамперед кути огляду) будуть відрізнятися від офіційних.
Об'єктиви діляться на моделі з постійною фокусною відстанню («фікси») і
змінною. Зміна фокусної відстані дає змогу змінювати кут огляду, тобто по
суті збільшувати і зменшувати зображення. Якщо ж воно постійне, то єдиним
виходом буде зміна дистанції зйомки («зум ногами»).
На основі фокусних відстаней об'єктиви поділяються на такі категорії:
- Риб'яче око (fisheye). Фокусна відстань — до 17 мм включно, що
забезпечує надширокий кут огляду зі своєрідними спотвореннями, дає можливість створювати оригінальні ефекти і знімати обмежені простори.
- Ширококутні. Об'єктиви з фокусною відстанню в діапазоні 18-40 мм
Кут огляду трохи менше, ніж у fisheye, однак вони практично не дають спотворень. Згодяться для зйомки великих об'єктів (наприклад, будівель), а також в тісних приміщеннях на невеликих дистанціях.
- Телеоб'єктиви. Оптика з мінімальною фокусною відстанню більше 50 мм і
максимальним — 200 мм і вище. Розрахована на зйомку на дальніх дистанціях — наприклад, під час масових заходів.
- Універсальні. Грубо кажучи — все, що не ввійшло в попередні категорії.
Це можуть бути як «середньофокусні» моделі (наприклад, на 50 мм або 50-85 мм), так і «широкодіапазонні» (наприклад, 18-200 мм). Перший тип стане в нагоді в якості «повсякденного» об'єктива, а також для портретної або пейзажної зйомки, другий — дає можливість поєднати переваги різних типів оптики.
Об'єктиви можуть оснащуватися стабілізаторами зображення. Ця функція важлива насамперед для «далекобійної» оптики, особливо якщо камера не має власного стабілізатора — вона дає змогу уникнути змазування під час зйомки. А для художньої зйомки з м'яким розмиттям фону важлива кількість пелюстків діафрагми — не менше 7, і чим більше, тим краще.
