Порівняння Gigabyte B550M AORUS ELITE vs ASRock B550M Pro4

Загальна спеціалізація материнської плати — тип задач, під які вона оптимізована. Зазначимо, що поділ за даним показником нерідко є досить умовним, схожі за характеристиками моделі можуть належати до різних категорій. Тим не менш, дані про спеціалізацію помітно спрощують вибір.

Крім традиційних «материнок» для дому й офісу, в наш час можна зустріти рішення для високопродуктивних ПК (High-End Desktop) і для серверів, а також плати геймерського призначення і моделі для розгону (overclocking) (останні два варіанти іноді обєднують в одну категорію, проте це все ж таки різні типи материнських плат). Існують також спеціалізовані моделі для майнінгу криптовалют, однак їх випускається дуже небагато — тим більше що для майнінгу придатні багато плат, що першопочатково мають інше призначення (див. «Підходить для майнінгу»).

Ось детальніший опис кожного різновиду:

— Для дому і офісу. Материнські плати, які не належать ні до одного з більш специфічних типів. Загалом даний різновид «материнок» дуже різноманітний, він включає варіанти від бюджетних плат для скромних офісних ПК до прогресивних моделей, які впритул наближаються до геймерським і HEDT-рішень. Проте в більшості своїй рішення з даної категорії призначені для нескладних побутових...завдань: роботи з документами, вебсерфінгу, 2D-дизайну та верстки, ігор у невисокій і середній якості тощо.

— Геймерська. Плати, першопочатково створені для застосування в сучасних ігрових ПК. Крім високої продуктивності та сумісності з потужними комплектуючими, насамперед відеокартами (нерідко відразу декількома, в форматі SLI і/або Crossfire — див. нижче), такі моделі зазвичай мають ще й специфічні функції та особливості саме ігрового характеру. Найпомітніша з таких особливостей — характерне оформлення, іноді з підсвічуванням і навіть синхронізацією підсвічування (див. нижче), що дає змогу органічно вписати плату в оригінальний дизайн геймерської станції. Функціонал геймерських плат може включати прогресивний аудіочип, висококласний мережевий контролер для зниження лагів в онлайн-іграх, вбудовані програмні інструменти для налаштування і оптимізації продуктивності тощо. Також в подібних моделях можуть передбачатися розширені можливості по розгону, які іноді не поступаються можливостям спеціалізованих плат для оверклокінгу (див. нижче). А іноді межа між ігровими та оверклокерськими рішеннями взагалі стирається: наприклад, окремі плати, що позиціонуються виробником як ігрові, за функціоналом можуть швидше належати до моделей для розгону.

— Для розгону (overclocking). Високопродуктивні плати, що мають розширений набір інструментів для оверклокінгу — підвищення продуктивності системи за рахунок тонкого налаштування окремих компонентів (переважно за рахунок збільшення тактових частот, використовуваних цими компонентами). У більшості звичайних «материнок» таке налаштування пов'язане зі значними труднощами і ризиком, воно зазвичай є недокументованою функцією і не охоплюється умовами гарантії. Проте в даному випадку ситуація протилежна: плати «для розгону» тому так і називаються, що можливість оверклокінгу в них закладена виробником. Однією з найбільш помітних особливостей таких моделей є наявність в прошивці (BIOS'і) спеціальних програмних інструментів для управління розгоном, що робить оверклокінг максимально безпечним і доступним навіть для недосвідчених користувачів. Інша особливість — покращена сумісність з вбудованими інструментами розгону, передбаченими в сучасних процесорах, модулях RAM тощо. В будь-якому разі, саме цей різновид плат буде оптимальним вибором для тих, хто хоче зібрати досить потужний ПК з можливістю експериментів в плані продуктивності.

— HEDT (High-End Desktop). Материнські плати, призначені для високопродуктивних робочих станцій та інших ПК аналогічного рівня. Багато в чому схожі з геймерськими і іноді навіть позиціонуються як ігрові, однак створені в розрахунку швидше на загальну продуктивність (у тому числі у професійних задачах), ніж на впевнену роботу саме з іграми. Одна з ключових особливостей подібних «материнок» — широкий функціонал по роботі з оперативною пам'яттю: слотів під «оперативку» у них передбачається не менше 4, а частіше 6 і більше, максимальна частота RAM становить не менше 2500 МГц (а частіше 4000 МГц і вище), а максимальний об'єм — не менше 128 ГБ. Інші характеристики, зазвичай, знаходяться на аналогічному рівні. Також в прошивці можуть передбачатися інструменти для розгону, хоча за цим функціоналом подібні плати найчастіше все ж поступаються оверклокерським. Зазначимо, що такі рішення першопочатково можуть позиціонуватися як геймерські; підставою для віднесення до категорії HEDT в таких випадках є відповідність вищезазначеним критеріям.

— Для сервера. Материнські плати, спеціально розроблені для серверів. Подібні системи помітно відрізняються від звичайних настільних ПК — зокрема, вони працюють з великими об'ємами накопичувачів і мають підвищені вимоги до швидкості і надійності передачі даних; відповідно, для побудови серверів найкраще застосовувати спеціалізовані комплектуючі, включаючи материнські плати. Серед основних особливостей таких материнок — велика кількість слотів під оперативну пам'ять (нерідко понад 4), можливість підключення великої кількості накопичувачів (обов'язково більше 4 слотів SATA 3, часто — 8 та більше), а також підтримка спеціальних технологій (на зразок ECC — див. нижче). Крім того, подібні плати можуть виконуватися в специфічних форм-факторах на зразок EEB або CEB (див. «Форм-фактор»), хоча зустрічаються і більш традиційні варіанти.

— Створені для майнінгу. Материнські плати, спеціально створені для майнінгу криптовалют (BitCoin, Ethereum тощо). Підкреслимо, що мова йде не просто про можливості такого застосування (див. «Підходить для майнінгу»), а про те, що «материнка» першопочатково позиціонується як рішення для створення криптовалютної «ферми». Нагадаємо, майнінг являє собою видобування криптовалюти шляхом виконання спеціальних обчислень; такі обчислення зручніше всього проводити засобами кількох продуктивних відеокарт відразу. Відповідно, однією з відмінних особливостей плат для майнінгу є наявність декількох (зазвичай не менше 4) слотів PCI-E 16x для підключення таких відеокарт. Втім, дана категорія «материнок» особливого поширення не отримала: аналогічні характеристики зустрічаються і серед плат більш загального призначення, на них цілком можна досягти продуктивності, достатньої для ефективного майнінгу.

Кількість портів SATA 3 на материнській платі.

SATA в наш час є стандартним інтерфейсом для підключення внутрішніх накопичувачів (переважно HDD) і приводів оптичних дисків. В один такий роз'єм підключається один пристрій, так що число портів SATA відповідає числу внутрішніх накопичувачів/приводів, які можна підключити до «материнки» через такий інтерфейс. Велика кількість (6 SATA портів і більше) необхідна в разі активного використання декількох жорстких дисків і іншої периферії. Для побутового ж використання досить 4-ох. SATA 3, згідно з назвою, являє собою третю версію даного інтерфейсу, що працює на загальній швидкості близько 6 Гбіт/с; корисна швидкість, з урахуванням надмірності даних, які передаються, складає близько 4,8 Мбіт/с (600 МБ/с) — тобто вдвічі більше, ніж в SATA 2.

Зазначимо, що різні стандарти SATA цілком сумісні між собою в обох напрямках: до більш нових портів можна підключати більш старі накопичувачі, і навпаки. Єдине що швидкість передачі даних при цьому буде обмежуватися можливостями більш повільної версії, а в деяких ситуаціях може знадобитися переналаштування накопичувачів апаратними (перемикачі, джампера) або програмними засобами. Також варто сказати, що SATA 3 є найбільш новою і прогресивної варіацією SATA на сьогодні, однак можливостей цього стандарту недостатньо, щоб розкрити весь потенціал швидкісних SSD-накопичувачів. Тому SATA 3 використовується пере...важно для жорстких дисків і бюджетних SSD, більш швидкісні накопичувачі підключаються в спеціально розроблені для них роз'єми на зразок M.2 або U.2 (див. нижче).

Електричні (логічні) інтерфейси, що реалізуються через фізичні роз'єми M.2 у материнській платі.

Докладніше про такі роз'єми див. вище. Тут же зазначимо, що вони можуть працювати з двома видами інтерфейсів:

• SATA – стандарт, спочатку створений для жорстких дисків. Зазвичай у M.2 підтримується найбільш нова версія - SATA 3; проте навіть вона помітно поступається PCI-E за швидкістю (600 МБ/с) та функціоналом (тільки накопичувачі);
• PCI-E - найпоширеніший сучасний інтерфейс для підключення внутрішньої периферії (інше NVMe). Підходить як для різних плат розширення (таких як бездротові адаптери), наприклад і для накопичувачів, при цьому швидкості PCI-E дають змогу повністю реалізувати потенціал сучасних SSD. Максимальна швидкість обміну даними залежить від версії цього інтерфейсу та кількості ліній. У сучасних роз'ємах M.2 можна зустріти PCI-E версій 3.0 та 4.0, зі швидкостями близько 1 ГБ/с та 2 ГБ/с на одну лінію відповідно; а кількість ліній може становити 1, 2 або 4 (PCI-E 1x, 2x та 4x відповідно)

Саме інтерфейс M.2 в характеристиках материнських плат вказується за кількістю самих роз'ємів і за типом інтерфейсів, передбаченому кожному з них. Наприклад, запис «3хSATA/PCI-E 4x» означає три роз'єми, здатних працювати як у форматі SATA, наприклад і у форматі PCI-E 4x; а позначення "1xSATA/PCI-E 4x, 1xPCI-E 2x" означає два роз'єми, один з яких працює як SATA або PCI-E 4x, а другий - тільки як PCI-E 2x.

Версія інтерфейсу M.2 визначає як максимальну швидкість передачі даних, так і пристрої, що підтримуються, які допускається підключати через фізичні роз'єми M.2 (див. відповідний пункт).

Версія інтерфейсу M.2 в характеристиках материнських плат зазвичай вказується за кількістю самих роз'ємів та ревізією PCI-E, передбаченої в кожному з них. Наприклад, запис «3х4.0» означає три роз'єми, здатних працювати з підтримкою PCI-E 4.0; а позначення "2x5.0, 1x4.0" означає тріо роз'ємів, два з яких підтримує PCI-E 4.0, а ще один - PCI-E 5.0.

Вбудований у материнську плату для охолодження накопичувачів SSD, що підключаються через роз'єм M. 2.

Даний роз'єм дозволяє досягати високої швидкості роботи, проте з цієї ж причини багато SSD під M. 2 відрізняються високим тепловиділенням, і щоб уникнути перегріву для них може знадобитися додаткове охолодження. Найчастіше за таке охолодження відповідає найпростіший радіатор у вигляді металевої пластини — у разі SSD цього цілком достатньо.

Кількість конекторів USB 2.0, передбачених у материнській платі.

USB-конектори (всіх версій) використовуються для підключення до «материнці» портів USB, розташованих на передній панелі корпусу. Спеціальним кабелем такий порт з'єднується з конектором, при цьому один конектор, зазвичай, працює тільки з одним портом. Іншими словами, кількість конекторів на материнській платі відповідає максимальній кількості фронтальних роз'ємів USB, які можна використовувати.

Конкретно ж USB 2.0 є самою старою версією широко використовуються в наш час. Вона забезпечує швидкість передачі даних до 480 Мбіт/с, вважається застарілою і поступово витісняється більш сучасними стандартами, насамперед USB 3.2 gen1 (колишній USB 3.0). Тим не менш, під роз'єм USB 2.0 все ще випускається чимало периферії: можливостей цього інтерфейсу цілком достатньо для більшості пристроїв, що не вимагають високої швидкості підключення.

Кількість конекторів USB 3.2 gen1, передбачених на материнській платі.

USB-конектори (всіх версій) використовуються для підключення до «материнці» портів USB, розташованих на зовнішній стороні корпусу (зазвичай на передній панелі, рідше зверху або збоку). Спеціальним кабелем такий порт з'єднується з конектором, при цьому один конектор, зазвичай, працює тільки з одним портом. Іншими словами, кількість конекторів на материнській платі відповідає максимальній кількості корпусних роз'ємів USB, які можна використовувати. При цьому зазначимо, що в даному випадку мова йде про традиційні роз'ємах USB-A; конектори під більш нові USB-C згадуються в характеристиках окремо.

Що ж стосується конкретно версії USB 3.2 gen1 (раніше відомої як USB 3.1 gen1 і USB 3.0), то вона забезпечує швидкість передачі даних до 4,8 Гбіт/с і більш високу потужність живлення, чим більш рання стандарт USB 2.0. Водночас технологія USB Power Delivery, що дозволяє досягати потужності живлення до 100 Вт, зазвичай, не підтримується конекторами цієї версії під USB-A (хоча може реалізовуватися в конекторах під USB-C).

Наявність у материнської плати власного виходу D-Sub (VGA).

Такий вихід призначається для передачі відео з вбудованої відеокарти (див. вище) або процесора з інтегрованою графікою (підкреслимо, що вивести на нього сигнал з дискретної відеокарти через чипсет «материнки» не можна). Що стосується конкретно VGA, то це аналоговий стандарт, першопочатково створений для ЕПТ-моніторів. Він не відрізняється якістю зображення, практично не підходить для роздільних здатностей вище 1280х1024 і не передбачає передачу звуку, а тому загалом вважається застарілим. Тим не менш, входи цього типу продовжують застосовуватися в окремих монітори, телевізори, проєктори тощо; так що і серед материнських плат можна зустріти моделі з такими виходами.

Наявність у материнської плати власного виходу DVI; також у цьому пункті уточнюється конкретний вид цього інтерфейсу.

Такий вихід призначається для передачі відео з вбудованої відеокарти (див. вище) або процесора з інтегрованою графікою (підкреслимо, що вивести на нього сигнал з дискретної відеокарти через чипсет «материнки» не можна). Що стосується конкретно DVI, то це стандарт, першопочатково створений для цифрових відеопристроїв, однак допускає і аналоговий формат сигналу — залежно від виду. У сучасній комп'ютерній техніці, включаючи материнські плати, можна зустріти два види DVI:

— DVI-D. Стандарт, який передбачає передачу сигналу тільки в цифровому вигляді. Залежно від підтримуваного режиму, максимальна роздільна здатність такого відео може становити 1920х1200 (одноканальний Single Link) або 2560х1600 (двоканальний Dual Link); при цьому штекери Single Link можна підключати до портів Dual Link, але не навпаки. Також зазначимо, що такі роз'єми сумісні з HDMI через перехідники, при цьому в окремих випадках може передбачатися навіть передача звуку (хоча першопочатково у DVI-D ця функція не підтримується, і її наявність варто уточнювати окремо).

— DVI-I. Стандарт, що поєднує в собі описаний вище DVI-D з аналоговим DVI-A і дозволяє виводити сигнал як цифровому, так і в аналоговому форматі. DVI-A за своїми характеристиками відповідає VGA (див. вище): він підтримує роздільної здатності до 1280х1024 включно і дозво...ляє підключати VGA-екрани через простий перехідник.