Порівняння Asus TUF GAMING X670E-PLUS WIFI vs Asus PRIME X670E-PRO WIFI

Наявність власного світлодіодного підсвічування у материнської плати. Дана особливість не впливає на функціонал «материнки», зате надає їй незвичайного зовнішнього вигляду. Тому звичайному користувачеві навряд чи має сенс спеціально шукати подібну модель (йому достатньо материнської плати без підсвічування), а ось для любителів модінгу підсвічування може виявитися дуже до речі.

LED-підсвічування може мати вигляд окремих вогників або світлодіодних стрічок, виконуватися у різних кольорах (іноді — з можливістю вибору кольору) і підтримувати додаткові ефекти — миготіння, мерехтіння, синхронізацію з іншими компонентами (див. «Синхронізація підсвічування») тощо. Конкретні можливості залежать від моделі «материнки».

Технологія синхронізації, передбачена в платі з LED-підсвічуванням (див. вище).

Сама по собі синхронізація дозволяє «узгодити» підсвічування материнської плати з підсвічуванням інших компонентів системи — корпусу, відеокарти, клавіатури, миші і т. ін. Завдяки такому погодженням всі компоненти можуть синхронно змінювати колір, одночасно вмикатися/вимикатися і т. ін. Конкретні особливості роботи такого підсвічування залежать від застосовуваної технології синхронізації, а вона, зазвичай, у кожного виробника своя (Mystic Light Sync у MSI, RGB Fusion Gigabyte тощо). Також від цього залежить сумісність компонентів: всі вони повинні підтримувати одну технологію. Так що найпростіше добитися сумісності підсвічування, зібравши комплектуючі від одного виробника.

Максимальна тактова частота оперативної пам'яті, підтримувана материнською платою. Фактична тактова частота встановлених модулів ПАМ'ЯТІ не повинна перевищувати цього показника — інакше можливі збої в роботі, та й можливості «оперативки» не вийде використовувати на повну.

Для сучасних ПК частота RAM в 1500 – 2000 МГц і менше вважається дуже невеликий, 2000 – 2500 МГц — скромною, 2500 – 3000 МГц — середньої, 3000 – 3500 МГц — вище середньої, а в найбільш прогресивних платах можуть підтримуватися частоти в 3500 – 4000 МГц і навіть більше 4000 МГц.

Режими роботи слотів PCI-E 16x, що підтримуються материнською платою.

Детальніше про цей інтерфейс див. вище, а дані про режими вказуються у тому разі, якщо слотів PCI-E 16x на платі декілька. Ці дані уточнюють, на якій швидкості можуть працювати ці слоти за одночасного підключення до них плат розширення, скільки ліній може використовувати кожен з них. Річ у тім, що загальна кількість ліній PCI-Express на будь-якій «материнці» обмежено, і їх зазвичай не вистачає для одночасної роботи всіх 16-канальних слотів на повній потужності. Відповідно, за одночасної роботи швидкість неминуче доводиться обмежувати: наприклад, запис 16х/4х/4х означає, що «материнка» має три 16-канальних слоти, але якщо до них підключити відразу три відеокарти, то другий і третій слоти зможуть видати швидкість лише на рівні PCI-E 4x. Відповідно, для іншого числа слотів і кількість цифр буде відповідною. Зустрічаються і плати з декількома варіантами режимів — наприклад, 16х/0х/4 і 8х/8х/4х (0х означає, що слот взагалі стає непрацездатним).

Звертати увагу на цей параметр доводиться переважно за умови встановлення декількох відеокарт одночасно: у деяких випадках (наприклад, за використання технології SLI) для коректної роботи відеоадаптерів вони повинні бути підключені до слотів з однаковою швидкістю.

Конектор для підключення адресної світлодіодної стрічки як декоративного підсвічування корпусу комп'ютера. Цей тип «розумних» стрічок базується на особливих світлодіодах, кожен з яких складається зі LED-світла і вбудованого контролера, що дозволяє гнучко керувати яскравістю за спеціальним цифровим протоколом і створювати вражаючі ефекти.

Вихід для передачі звуку, в тому числі багатоканального, в цифровому вигляді. Таке з'єднання примітно повної нечутливістю до електричних перешкод, оскільки для передачі сигналу використовується оптичний, а не електричний кабель. Головним недоліком оптичного S/P-DIF, порівняно з коаксіальним, є певна крихкість кабелю — його можна пошкодити, зігнувши або наступивши.

Кількість власних роз'ємів USB 3.2 gen1, передбачених на задній панелі материнської плати. У даному випадку маються на увазі традиційні, повнорозмірні порти типу USB A.

Версія USB 3.2 gen1 (раніше відома як USB 3.1 gen1 та USB 3.0) є безпосередньою наступницею та подальшим розвитком інтерфейсу USB 2.0. Основними відмінностями є збільшена в 10 разів максимальна швидкість передачі даних — 4,8 Гбіт/с — а також більш висока потужність живлення, що важливо при підключенні кількох пристроїв до одного порту через розгалужувач (хаб). При цьому до такого роз'єму можна підключати периферію й інших версій.

Чим більше роз'ємів передбачено в конструкції — тим більше периферійних пристроїв можна підключити до материнської плати без використання додаткового обладнання (USB-розгалужувачів). На ринку можна зустріти плати, що мають на задній панелі більше 4 портів USB 3.2 gen1. При цьому зазначимо, що окрім роз'ємів на задній панелі, USB-підключення можуть забезпечувати і конектори на самій платі (точніше, порти на корпусі, підключені до таких конекторів). Докладніше про це див. нижче.

Кількість роз'ємів USB C версії 3.2 gen1, передбачених на задній панелі материнської плати.

USB C являє собою відносно новий тип роз'єму, що застосовується як у портативній техніці, так і у настільних ПК. Він має невеликі розміри та зручну двосторонню конструкцію, завдяки якій штекер можна вставити в роз'єм будь-якою стороною. А версія підключення 3.2 gen1 (раніше відома як USB 3.1 gen1 та USB 3.0) дозволяє працювати на швидкостях до 4,8 Гбіт/с. Крім того, при використанні цієї версії з роз'ємом USB C у такому порту можна реалізувати технологію USB Power Delivery, що дозволяє подавати на зовнішні пристрої живлення потужністю до 100 Вт (хоча далеко не кожний порт USB C 3.2 gen1 на материнських платах підтримує Power Delivery).

Щодо кількості, то в сучасних материнках майже не зустрічається більше одного роз'єму USB C 3.2 gen1. Це пов'язано з двома моментами. По-перше, для настільних ПК випускається не так багато периферії з штекером USB C — більш популярні все ж таки повнорозмірні USB A; по-друге, багато виробників віддають перевагу портам USB C більш просунутих версій — 3.2 gen2 і 3.2 gen2x2 (див. нижче). Також зазначимо, що крім роз'ємів на задній панелі, USB-підключення можуть забезпечувати і коннектори на самій платі (точніше, порти на корпусі, під'єднані до таких конекторів). Докладніше про це див. нижче.