Порівняння Epson EH-TW750 vs Epson EB-992F

Основне призначення проєктора.

Цей параметр досить умовним, він багато в чому залежить від того, як пристрій позиціонується виробником; проте, для максимально комфортного використання найкраще слідувати саме заявленому призначенню. Варіанти тут можуть бути такими: універсальний, для презентацій, для домашнього кінотеатру, професійний, портативний, ігровий. Ось детальніший опис кожного з варіантів:

- Універсальний. Найпростіший різновид проекторів, грубо кажучи — всі моделі, що не належать до жодної з наведених нижче спеціалізацій. Більшість із них має незмінну оптику, проекційну відстань у межах 1 – 12 м, діагональ зображення близько 1 – 7 м (див. нижче), а також відносно невисоку вартість.

- Для презентацій. Проєктори, призначені переважно для застосування у діловій сфері, зокрема під час проведення презентацій. Як правило, мають невелику проекційну відстань за досить великої діагоналі, що дає змогу застосовувати їх у невеликих приміщеннях; здатні працювати як з широкоекранними, наприклад і зі звичайними форматами зображення (див. нижче), а також підтримують роздільну здатність, характерну для комп'ютерних відеокарт - наприклад, 1280х800. При цьому сам собою реальний роздільної здатності (див. нижче) може бути досить невисоким....Крім того, практично обов'язковою особливістю цього різновиду проекторів (за поодинокими винятками) є наявність входу D-Sub 15 pin (див. «Роз'єми»).

- Для домашнього кінотеатру. Проєктори, призначені в першу чергу для перегляду. Основним критерієм для віднесення тієї чи іншої моделі до цієї категорії є те, як проєктор позиціонується самим виробником (простіше кажучи, чи зазначено це призначення в офіційній документації). Однак є й деякі спільні риси: кінематографічні моделі, як правило, підтримують широкоекранні формати зображення, мають високу реальну роздільну здатність (див. нижче), що дає змогу працювати з HD-відео, а також оснащуються відповідними інтерфейсами (див. «Роз'єми»).

- Професійний. Висококласні проєктори, що відрізняються просунутими характеристиками, великою кількістю функцій і, відповідно, немалою вартістю. Як правило, оснащуються змінними об'єктивами, а деякі взагалі поставляються без об'єктиву (див. нижче). Також досить характерною відмінністю професійного проєктора є роз'єм BNC (див. нижче), хоча є і моделі без нього.

- Портативний проєктор. Ультракомпактний різновид проекторів: більшість моделей мають розміри, що дозволяють переносити їх у кишені. Призначені такі пристрої насамперед щодо імпровізованих презентацій. Формат роботи та живлення може бути різним. Так, одні моделі виконуються у вигляді окремих пристроїв із власними вбудованими накопичувачами та акумуляторами (а іноді навіть з повноцінною мобільною ОС на кшталт Android на борту). Інші конструкції схожі на зовнішні чохли або приставки і при роботі надягають безпосередньо на мобільний телефон, використовуючи його як джерело сигналу і живлення. Однак у будь-якому випадку портативні проєктори внаслідок невеликих габаритів мають досить скромні технічні характеристики - наприклад, не відрізняються ні яскравістю, ні контрастністю зображення. Час автономної роботи (у моделях із власними акумуляторами), як правило, становить від 40 хвилин до півтори години. Також для цього різновиду характерні економічні LED-лампи (див. нижче).

- Ігровий. Спеціалізовані проєктори, призначені для використання у відеоіграх. Зовнішньо нерідко виділяються характерним «агресивним» дизайном, при цьому оформлення може виконуватися в стилі певної лінійки ігрових ПК або ноутбуків. Щодо практичних характеристик, то вони, відповідно до назви, спрямовані насамперед на забезпечення якісної ігрової «картинки». Для цього в проєкторах даного призначення передбачаються, зокрема, висока реальна роздільна здатність (не нижче 1920х720, а частіше 1920х1080 і більше), перенесення кольорів на рівні 1 млрд кольорів, підтримка частоти кадрової розгортки (див. нижче) до 120 Гц включно, а також як щонайменше один вхід HDMI для прийому цифрового сигналу з комп'ютерної відеокарти. Крім того, у таких моделях нерідко передбачається підтримка 3D. Максимальна діагональ зображення може досягати 75 м і більше; при цьому в даній категорії трапляються і надширококутні пристрої, здатні забезпечити діагональ зображення близько 3 м з відстані півметра.

Мінімальний термін служби лампи проєктора, заявлений виробником. Вказується по загальному часу безперервної роботи. Відзначимо, що якщо проєктор експлуатувався без порушень, то по досягненні цього часу лампа не обов'язково вийде з ладу — навпаки, вона може пропрацювати ще досить довгий час. Втім, при оцінці довговічності краще всього орієнтуватися саме на заявлений термін служби.

При роботі в економічному режимі помітно знижується яскравість підсвічування, в середньому на 30-50%. Із зменшенням яскравості знижується і тепловиділення, що дозволяє економити робочий ресурс освітлювача, завдяки чому зростає термін служби лампочки. Так, режим ECO дозволяє продовжити термін служби лампи в середньому на 30%. Якщо стандартний термін служби лампи проєктора становитиме 4000 годин, то регулярне використання режиму ECO дасть змогу збільшити термін служби підсвічування приблизно до 5500 годин.

Споживана потужність лампи підсвічування, встановленої в проєкторі.

Теоретично чим потужніший лампа — тим вона яскравіше. Однак це вірно, тільки якщо порівнювати лампи одного типу (див. вище); і навіть у цьому разі яскравість може залежати ще й від нюансів конструкції. Тому при оцінці можливостей лампи варто орієнтуватися не стільки на потужність, скільки прямо на заявлену яскравість в люменах (див. нижче).

А ось на що цей параметр впливає безпосередньо — так це на загальну споживану потужність проєктора: лампа є найбільш «ненажерливим» компонентом пристрою, в порівнянні з нею енергоспоживання іншої електроніки досить незначно. Також відзначимо, що багато потужні світильники відрізняються високим тепловиділенням і вимагають систем охолодження, що позначається на габаритах і вазі проєктора.

Цей параметр багато в чому визначає здатність проєктора працювати в освітленому приміщенні. Для темної кімнати вистачить і 1000 лм, щоб картинка проєкції була яскравою, насиченою, ясно і зрозуміло. Але під час роботи в освітленому приміщенні проєктора потрібно буде як мінімум 3500-4000 лм. Не варто плутати значення ANSI-люмен і Peak lumens. Це два різних стандарту яскравості. Щоб перевести один тип яскравості в інший, потрібно помножити Peak lumens на 10-12. У підсумку вийде приблизне значення ANSI-Lumens.

Втім, фахівці не рекомендують гнатися за високими значеннями яскравості ANSI-люмен. Існує маса професійних проєкторів з яскравістю до 3500 лм. Чим менше яскравість, тим нижче енергоспоживання, а разом з цим збільшується і термін служби освітлювача. Зрозуміло, якщо проєктор встановлений в робочому офісі або навчальної аудиторії, де необхідне хороше освітлення, рекомендується купувати модель з яскравістю ANSI-Lumens від 4000 лм і вище.

Динамічна контрастність зображення, забезпечувана проєктором.

Динамічна контрастність — це співвідношення між найяскравішим білим і самим темним чорним кольором, які здатний видати проєктор. Нагадаємо, що від контрастності залежить якість передачі кольору і деталізація, чим вище цей показник — тим менша ймовірність, що на яскравих або темних ділянках деталі виявляться нерозрізненними. Однак динамічна контрастність є досить специфічним параметром. Річ у тім, що при його підрахунку враховується самий яскравий білий на максимальних налаштуваннях яскравості і самий темний чорний — на мінімальних. У результаті цифри в цій графі можуть бути дуже вражаючими, однак досягти такої контрастності в межах одного кадру неможливо.

Ввівши цей параметр, виробники пішли на певну хитрість. Однак не можна сказати, що динамічна контрастність не має взагалі ніякого відношення до якості зображення. У проєкторах може застосовуватися автоматичне управління яскравістю, при якому загальна яскравість залежно від «картинки» на екрані може підвищуватися або знижуватися. Такий формат роботи заснований на тому, що людському оку не потрібні занадто яскраві ділянки на загальному темному тлі і дуже темні — на яскравому, зображення нормально сприймається і без цього. Максимальний перепад яскравості, досяжний у такому режимі роботи, якраз і описується динамічною контрастністю.

Кількість окремих колірних відтінків, що здатний відобразити проєктор.

Мінімальним показником для сучасної проекційної техніки фактично є 16 млн кольорів (точніше, 16,7 млн — це стандартне число, пов'язане з особливостями цифрової обробки зображення). У найбільш прогресивних моделях це значення може перевищувати 1 млрд. Однак тут варто враховувати два нюанси: по-перше, людське око здатне розпізнати всього близько 10 млн колірних відтінків, по-друге, жодне сучасне пристрій виведення зображення (проєктори, монітори тощо) не здатне охопити весь спектр кольорів, видимих оком. Тому вражаючі характеристики кольору є маркетинговим ходом, ніж реальним показником якості зображення, і на практиці має сенс звертати увагу на інші характеристики насамперед яскравість і контрастність (див. вище), а також специфічні дані на зразок діаграми колірного охоплення.

Максимальна роздільна здатність тісно пов'язане як з загальною якістю картинки, так і діагоналлю екрану. Чим вище роздільна здатність проєктора, тим чіткішими стають деталі зображення, особливо при перегляді зображення на великому екрані.

Для переважної більшості завдань зазвичай вистачає роздільної здатності в межах від HD (1280х720) до Full HD (1920х1080). Якщо ж проєктор буде використовуватися для відтворення сучасних ігор, слід вибирати модель з роздільною здатністю від Quad HD (2560 x 1440) до 4K (3840×2160) і навіть 8K (здатність 7680х4320).

Зрозуміло, до уваги слід брати і сам розмір екрану. Річ у тім, що на проекційної поверхні 40-50" особливої різниці між форматами Quad HD і 4K не буде. Картинка з високим дозволом зможе проявити себе на дійсно великому екрані.

Найменша відстань до екрану, на якому можна використовувати проєктор. Зазвичай, вказується мінімальна відстань, при якому зображення з проєктора залишається зосередженим.

Цей параметр особливо важливий у тому випадку, якщо пристрій належить розміщувати на невеликій відстані від екрану (наприклад, у тісному приміщенні). Деякі сучасні проєктори здатні нормально працювати вже на відстані в 10 – 20 см. Також відзначимо, що проекційні відстані визначаються насамперед об'єктивом, і якщо початковий діапазон цих відстаней вас не влаштовує — можливо, ситуацію можна вирішити заміною оптики.