Порівняння Optoma UHD55 vs LG HU70LS

— Smart TV (власна система). Операційна система проєктора представлена фірмовою програмною оболонкою виробника. Як правило, подібні ОС мають привабливе і зрозуміле меню, за аналогією з традиційним Smart TV. Фірмова операційна система розробляється самим виробником під апаратні ресурси конкретно взятої моделі проєктора або цілої лінійки. Але, як показує практика, у порівнянні з класичним Smart TV, функціонал власної системи часто має суттєві обмеження, а сама система, по суті, є урізаною версією повноцінного Smart TV.

— Smart TV (Android AOSP). Операційна система цього типу є модифікацією популярної ОС Android, головним чином примітна відкритим кодом. Це універсальна операційна система, яка дає користувачеві набагато більше свободи дій для створення змін і налаштувань всередині самої системи. Разом з тим, встановлення і стабільність роботи тих чи інших додатків на цій платформі не гарантуються, а загальне управління системою не було спеціально «заточене» під великі екрани, через що може викликати деякі незручності. Насамперед такі рішення викличуть інтерес у користувачів, які розбираються в особливостях ОС Android, люблять все кастомизировать під себе і контролювати, і мають на це час.

— Android TV. Проєктори цього типу можуть похвалитися повноцінною програмною прошивкою Android TV, спеціально адаптованою для роботи на великих е...кранах. Згідно з назвою, вона являє собою різновид ОС Android, спеціально «заточеної» під проєктори/телевізори та ін. Крім загальних особливостей всіх «Андроїдів» (таких, як можливість встановлення додаткових додатків, включаючи навіть гри), вона має ряд спеціальних можливостей: оптимізований інтерфейс, інтеграція зі смартфонами (включаючи можливість їх використання в якості пульта ДУ), голосовий пошук та ін. Завдяки цьому телевізори з цією особливістю значно перевершують по функціоналу моделі зі «звичайним» Smart TV. Зрозуміло, для роботи багатофункціональної ОС передбачаються виділений процесор, графічна підсистема і пам'ять, а наявність подібних апаратних ресурсів позначається на загальній вартості проєктора. За умови однакової оптичної схеми моделі з Android TV будуть коштувати дорожче класичних проєкторів, з простим багаторядковим меню.

— HID (High intensity discharge). Загальна назва для газорозрядних ламп, тобто ламп, в яких світловий потік створюється за рахунок електричного розряду між електродами усередині колби. У разі проєкторів такі лампи можуть бути і ртутними, та металогалогенними, і ксеноновими (докладніше див. вище).

— LED. В якості джерела світла використовуються світлодіоди. Вони забезпечують високу яскравість при досить помірному енергоспоживанні.

— Laser-LED. Джерело світла, засноване на лазерних світлодіодах. Має ще більшу яскравість, ніж класичні LED, при відносно невеликому енергоспоживанні.

— UHP (Ultra-high performance) - ртутна лампа високого тиску, розробка Philips. Порівняно з іншими лампами, споживає меншу потужність, не поступаючись в яскравості. Проєктори на таких лампах менше і легше звичайних за рахунок меншого блока живлення, кулер працює з меншим рівнем шуму. Творцями заявлений термін служби до 10 000 год. Один з найпопулярніших на сьогоднішній день типів ламп для проєкторів

— UHE (Ultra-High Energy). Різновид ламп UHP (див. вище).

— UHB (Ultra-high brightness). Ще один різновид ламп UHP (див. вище).

— NSH (New Super High Pressure). Також належить до ртутним лампам високого тиску, виробляється компанією Ushio. Трохи менш популярна, ніж UHP і аналоги, проте також широко...поширена. Орієнтовний час роботи — близько 2000 год.

— SHP. Ртутні лампи високого тиску виробництва Phoenix.

— P-VIP (Video Projector) - ртутна лампа високого тиску компанії OSRAM. Лампи високої яскравості, термін служби - 4000 - 6000 годин.

—UHM (Ultra High Performance Lamp of Matsushita) - ртутна лампа високого тиску, проводиться Panasonic. Легко міняється, час роботи, залежно від типу - 2000 - 5000 годин.

— Xenon. Пристрій і принцип дії таких ламп аналогічні ртутним лампам високого тиску — світло створюється за рахунок розряду в газовому середовищі. Однак замість парів ртуті в даному випадку використовується інертний газ ксенон під високим тиском. Це дозволяє створювати лампи високої потужності (від 2 кВт) з відповідним світловим потоком. Застосовуються ксенонові лампи насамперед в професійних моделях проєкторів.

— HPM. Технологія ртутних ламп високого тиску, розроблена компанією Ѕопуи застосовується переважно в її проєкторах (хоча зустрічаються і пристрої інших брендів). Поєднує компактні розміри і відносно невисоку вартість з хорошою яскравістю.

— DC. Абревіатура від «direct current», тобто «постійний струм». У разі ламп для проєкторів, зазвичай, під цим позначенням маються на увазі ртутні лампи, що працюють від постійного струму. Робоча напруга таких ламп в різних моделях проєкторів може бути різним. У їх конструкції зазвичай використовуються різні хитрощі, що дозволяють поліпшити характеристики в порівнянні зі звичайними лампами подібного типу — зокрема, підвищити термін служби і знизити енергоспоживання без шкоди для яскравості.

— AC. Дана абревіатура розшифровується як «alternating current», тобто «змінний струм». Такі лампи практично у всьому аналогічні описаним вище DC, відрізняючись від них лише типом живлення.

Кількість ламп, передбачених у конструкції проєктора.

Більшість сучасних проєкторів має одну лампу, проте зустрічаються і багатолампові моделі. Більша кількість ламп збільшує світловий потік і, відповідно, яскравість зображення, забезпечуваного проєктором. Крім того, в моделях на 4 лампи може передбачатися можливість продовження роботи навіть при перегоранні однієї з ламп — тих, що залишилися, цілком вистачає для забезпечення потрібної яскравості. У дволампових же варіантах найчастіше доводиться міняти згорілу лампу.

Мінімальний термін служби лампи проєктора, заявлений виробником. Вказується по загальному часу безперервної роботи. Відзначимо, що якщо проєктор експлуатувався без порушень, то по досягненні цього часу лампа не обов'язково вийде з ладу — навпаки, вона може пропрацювати ще досить довгий час. Втім, при оцінці довговічності краще всього орієнтуватися саме на заявлений термін служби.

При роботі в економічному режимі помітно знижується яскравість підсвічування, в середньому на 30-50%. Із зменшенням яскравості знижується і тепловиділення, що дозволяє економити робочий ресурс освітлювача, завдяки чому зростає термін служби лампочки. Так, режим ECO дозволяє продовжити термін служби лампи в середньому на 30%. Якщо стандартний термін служби лампи проєктора становитиме 4000 годин, то регулярне використання режиму ECO дасть змогу збільшити термін служби підсвічування приблизно до 5500 годин.

Яскравість зображення, що видається проєктором на максимальній яскравості підсвічування. Зазвичай вказується узагальнена яскравість екрану, виведена за особливою формулою. Чим вона вища — тим менше зображення залежить від зовнішнього освітлення: яскраве проєктор може забезпечити добре видиме зображення навіть при денному світлі, а от для тьмяного потрібно затемнення. З іншого боку, підвищення яскравості знижує контрастність і достовірність передачі кольору.

Відповідно, при виборі за цим параметром потрібно враховувати, в яких умовах планується використовувати проєктор. Так, для офісного або шкільного/університетського застосування бажана яскравість не нижче 3000 лм — це дозволяє отримувати нормальну видимість, не затінюючи приміщення. Зі свого боку, серед топових моделей зустрічається і вельми невисока яскравість, оскільки подібні проєктори зазвичай встановлюються в спеціально призначених для них приміщеннях з хорошою затемненностью. А в ультракомпактних пристроях досягти високої яскравості неможливо з технічних причин.

Детальні рекомендації з оптимальної яскравості для тих чи інших умов можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що вибирати по даному показнику в будь-якому разі варто з деяким запасом. Як вже говорилося вище, при збільшенні яскравості знижується контрастність і якість перенесення кольорів, і для досягнення бажаної якості картинки, можливо, доведеться використовувати проєктор на зниженій яскравості.

Цей параметр багато в чому визначає здатність проєктора працювати в освітленому приміщенні. Для темної кімнати вистачить і 1000 лм, щоб картинка проєкції була яскравою, насиченою, ясно і зрозуміло. Але під час роботи в освітленому приміщенні проєктора потрібно буде як мінімум 3500-4000 лм. Не варто плутати значення ANSI-люмен і Peak lumens. Це два різних стандарту яскравості. Щоб перевести один тип яскравості в інший, потрібно помножити Peak lumens на 10-12. У підсумку вийде приблизне значення ANSI-Lumens.

Втім, фахівці не рекомендують гнатися за високими значеннями яскравості ANSI-люмен. Існує маса професійних проєкторів з яскравістю до 3500 лм. Чим менше яскравість, тим нижче енергоспоживання, а разом з цим збільшується і термін служби освітлювача. Зрозуміло, якщо проєктор встановлений в робочому офісі або навчальної аудиторії, де необхідне хороше освітлення, рекомендується купувати модель з яскравістю ANSI-Lumens від 4000 лм і вище.

Динамічна контрастність зображення, забезпечувана проєктором.

Динамічна контрастність — це співвідношення між найяскравішим білим і самим темним чорним кольором, які здатний видати проєктор. Нагадаємо, що від контрастності залежить якість передачі кольору і деталізація, чим вище цей показник — тим менша ймовірність, що на яскравих або темних ділянках деталі виявляться нерозрізненними. Однак динамічна контрастність є досить специфічним параметром. Річ у тім, що при його підрахунку враховується самий яскравий білий на максимальних налаштуваннях яскравості і самий темний чорний — на мінімальних. У результаті цифри в цій графі можуть бути дуже вражаючими, однак досягти такої контрастності в межах одного кадру неможливо.

Ввівши цей параметр, виробники пішли на певну хитрість. Однак не можна сказати, що динамічна контрастність не має взагалі ніякого відношення до якості зображення. У проєкторах може застосовуватися автоматичне управління яскравістю, при якому загальна яскравість залежно від «картинки» на екрані може підвищуватися або знижуватися. Такий формат роботи заснований на тому, що людському оку не потрібні занадто яскраві ділянки на загальному темному тлі і дуже темні — на яскравому, зображення нормально сприймається і без цього. Максимальний перепад яскравості, досяжний у такому режимі роботи, якраз і описується динамічною контрастністю.

Кількість окремих колірних відтінків, що здатний відобразити проєктор.

Мінімальним показником для сучасної проекційної техніки фактично є 16 млн кольорів (точніше, 16,7 млн — це стандартне число, пов'язане з особливостями цифрової обробки зображення). У найбільш прогресивних моделях це значення може перевищувати 1 млрд. Однак тут варто враховувати два нюанси: по-перше, людське око здатне розпізнати всього близько 10 млн колірних відтінків, по-друге, жодне сучасне пристрій виведення зображення (проєктори, монітори тощо) не здатне охопити весь спектр кольорів, видимих оком. Тому вражаючі характеристики кольору є маркетинговим ходом, ніж реальним показником якості зображення, і на практиці має сенс звертати увагу на інші характеристики насамперед яскравість і контрастність (див. вище), а також специфічні дані на зразок діаграми колірного охоплення.