Порівняння Dyson Purifier HEPA Cool Formaldehyde TP09 vs Dyson Pure Hot+Cool HP04

Типи фільтрів, передбачені в приладі з функцією очисника (див. «Тип пристрою»). Деякі моделі дають змогу встановлювати додаткові фільтри, не передбачені в штатній комплектації; однак для повної гарантії краще відразу придбати пристрій з необхідним оснащенням. Ось найбільш популярні в наш час різновиди фільтрів:

— Попередній. Фільтр, встановлений першим на вході в прилад. Зазвичай забезпечує просту механічну фільтрацію від порівняно великих забруднень, для яких немає сенсу використовувати більш сучасні та дорогі рішення на зразок HEPA або NANO-елементів (див. нижче). А деякі прилади взагалі не оснащуються ніякими іншими фільтрами, крім попереднього.

— Електростатичний фільтр. Дія такого фільтра ґрунтується на властивості найдрібніших частинок, що знаходяться в повітрі, набувати електричного заряду і притягуватися до протилежно зарядженого предмету. Це забезпечує ефективне очищення від пилу, диму і кіптяви; крім того, повітря ще й злегка іонізується, що також можна віднести до переваг (докладніше про іонізацію див. «Функції»). А ось з запахами і шкідливими летючими речовинами подібний фільтр справляється погано. В основі конструкції електростатичного фільтра лежить набір металевих пластин, на які подається напруга; пластини потрібно регулярно очищати від забруднень, іншого обслуговування їм не потрібно, так що ресурс фільтра виходить практично необмеженим.

— HEPA-фільтр. Сухий фільтр тонкого очищення. За конструкцією схожий зі звичайними ме...ханічними фільтрами, проте відрізняється від них за принципом роботи: частки забруднень не стільки «застрягають» між волокнами фільтра, скільки прилипають до них. Завдяки цьому фільтри HEPA, здатні затримувати забруднення, розмір яких набагато менше проміжків між волокнами, що і забезпечує високу ефективність фільтрації. Зустрічаються різні типи, що відрізняються якістю. Так HEPA 10 здатний вловлювати не менше 85%, HEPA 11 – 95%, HEPA 12 – 99.5%, HEPA 13 – 99.95% та HEPA 14 – 99.995%.

— NANO-фільтр. Пористий фільтр надтонкого очищення. Затримує частинки розміром в тисячні частки мікрона (мільйонні частки міліметра), відсікаючи не тільки дрібні механічні забруднення, але й окремі молекули органічних речовин (хоча за ефективністю молекулярного очищення такий фільтр все ж поступається вугільному).

— Вугільний фільтр. Фільтр на основі активованого вугілля або іншого аналогічного адсорбенту. Здатний ефективно затримувати летючі молекули різних речовин, завдяки чому відмінно усуває сторонні запахи. З іншого боку, вугільний фільтр вимогливий до дотримання термінів експлуатації: після вироблення ресурсу він не тільки втрачає ефективність, але ще й сам стає джерелом шкідливих речовин, так що в таких пристроях особливо важливо вчасно міняти фільтрувальні елементи.

— Фотокаталізатор. Принцип роботи такого фільтра полягає в розкладанні шкідливих речовин, що потрапляють в нього, на нейтральні компоненти (переважно воду і вуглекислий газ) під дією ультрафіолету і спеціального каталізатора. Не розрахований на очищення від механічних забруднень, проте відмінно справляється зі сторонніми запахами і шкідливими летючими домішками, а також ефективно знищує бактерії і віруси. При цьому каталізатор під час роботи не витрачається, а продукти реакції зникають самі по собі — так що термін служби фільтра виходить майже необмеженим, при цьому він практично не потребує обслуговування. Головний недолік фотокаталізаторів — висока ціна.

— Антибактеріальний. Під цією назвою об'єднані декілька типів фільтрів, призначених насамперед для знищення шкідливих мікроорганізмів. Так, в одних антибактеріальних фільтрах використовується активна речовина, що руйнує білкову оболонку мікробів, в інших — іонізатор або озонатор, в третіх — УФ-випромінювання тощо. Так що конкретні особливості такого фільтра і правила його обслуговування варто уточнювати окремо.

– УФ лампа. Лампа, що обробляє УФ-випромінюванням повітря, яке проходить. Така обробка забезпечує бактерицидну дію: ультрафіолет нейтралізує більшість бактерій, вірусів та грибків.

Крім описаних вище, в сучасних очисниках можуть передбачатися й інші, більш специфічні різновиди фільтрів — наприклад, для нейтралізації формальдегіду або озону, що може знадобитися в деяких видах виробництв.

— Гігростат. Функція, що дає змогу підтримувати постійний рівень вологості в приміщенні. Зволожувач з гігростатом постійно контролює вологість повітря, і якщо вона падає нижче заданого значення — включається, відновлюючи необхідний мікроклімат. Це значно зручніше, ніж контролювати вологість вручну.

— Регулювання інтенсивності. По суті перемикач, що дає змогу виставити бажаний рівень продуктивності повітря на виході зі зволожувача. Фактично відіграє роль регулятора інтенсивності: чим вище швидкість роботи випарювача або вентилятора, тим інтенсивніше працює прилад і тим швидше буде досягнутий потрібний рівень вологості. Однак варто враховувати, що на відміну від гігростата, дана функція не передбачає автоматичного відключення при досягненні потрібного рівня вологості.

— Іонізатор. Пристосування для насичення повітря негативно зарядженими іонами. Вважається, що наявність у повітрі таких іонів благотворно позначається на здоров'ї і самопочутті, до того ж створює відчуття свіжості. Крім того, іонізація сприяє зменшенню кількості літаючого пилу — він швидше осідає на різних поверхнях.

— Ароматизатор. Пристрій для насичення повітря в приміщенні приємними запахами за бажанням користувача. В зволожувачах для цієї мети у воду можна додати ароматичні олії, в очисниках застосовуються спеціальні змінні картриджі. <...br>
— Озонування. Функція насичення повітря в приміщенні озоном. Озон (речовина, молекула якого складається з трьох атомів кисню) є потужним природним дезинфікуючим засобом. У невеликих кількостях він не тільки очищує повітря від хвороботворних бактерій, але і створює відчуття свіжості. У той же час варто враховувати, що надлишок озону негативно позначається на самопочутті і може призвести до серйозних захворювань. Так що в деяких випадках озонування є не просто зайвою, а й однозначно небажаної функцією — особливо якщо в приміщенні є інші джерела озону, такі як лазерні принтери та копіювальні апарати.

— Нічний режим роботи. Спеціальний режим роботи, розрахований на нічний час. Як правило, в такому режимі пристрій знижує швидкість роботи вентилятора, за рахунок чого зменшується шум. А деякі моделі в нічному режимі ще й підтримують більш високі показники вологості, ніж у денному — вважається, що це оптимальний мікроклімат для сну.

— Тепла пара. Функція попереднього підігрівання води; передбачається в ультразвукових і водних моделях. За замовчуванням такі пристрої виробляють «холодну пару» кімнатної температури; в ній можуть міститися хвороботворні бактерії. Для їх знищення вода в резервуарі може попередньо нагріватися до температури приблизно 80 – 85 °С.

— Очищення води. Очищення води в зволожувачах може реалізовуватися різними способами, найпопулярніший це картридж для фільтрації, як правило керамічний. Він дає змогу прибрати надлишки солей і інших мінералів, тим самим пом'якшуючи воду та зменшуючи кількість відкладень. Такий тип очищення використовується переважно в ультразвукових зволожувачах. У мийках повітря найчастіше в якості очищення води використовуються срібні стрижні. Срібло має антибактеріальні властивості, воно активно у формуванні іонів срібла у воді.

— Індикатор забруднення фільтра. Індикатор, що сигналізує про необхідність чищення або заміни фільтра. Встановлюється зазвичай на дорогі моделі з електронним управлінням. Дана функція особливо бажана для моделей з вугільними фільтрами: по закінченню терміну служби такий фільтр починає виділяти шкідливі речовини замість того, щоб поглинати їх, і заміну вкрай важливо проводити вчасно.

— Авторежим очисника. Функція, що застосовується в пристроях з можливістю очищення повітря (див. «Тип пристрою»). Прилади з даною функцією здатні самостійно контролювати стан повітря і реагувати на нього — вмикатися при виявленні забруднень і вимикатися після того, як повітря буде очищене. А деякі прогресивні моделі здатні навіть підлаштовувати інтенсивність роботи під рівень забруднень. В будь-якому разі, авторежим позбавляє користувача від необхідності самому стежити за станом повітря і вмикати/вимикати програму очищення. — Таймер відключення. Функція, що забезпечує автоматичне відключення після закінчення заданого користувачем часу. Це позбавляє від необхідності вимикати прилад вручну, що не завжди зручно. Таймер може знадобитися, наприклад, якщо зволожувач вмикається на ніч, або якщо він працює в дитячій кімнаті зі сплячою дитиною, яку небажано турбувати.

— Відключення за відсутності води. В зволожувачах з даною функцією спеціальний датчик стежить за наявністю води в резервуарі, і коли вона закінчується — відключає прилад. Це дає змогу уникнути даремної витрати енергії, а в парових моделях (див. «Зволоження») — ще й запобігає перегріванню.

— Обертання випарювача. Можливість повороту насадки випарювача для зміни напрямку, в якому подається пара. Ця функція дає змогу максимально рівномірно розподілити вологу, що видається приладом, по приміщенню.

— Верхній долив води. Можливість доливати в пристрій воду з верхнього боку — зазвичай через зняту кришку або отвір в кришці. Як правило, зволожувачі з цією функцією можна «дозаправляти» прямо під час роботи — це зручніше, ніж щоразу вимикати, а то й розбирати прилад для доливання води. Крім іншого, така можливість може стати в нагоді, якщо прилад використовується в дитячій кімнаті — вона дає змогу обійтися без зайвого шуму і не турбувати сплячого малюка.

— Захист від дітей. Як правило, під захистом від дітей мова йде про можливість заблокувати управління пристроєм — щоб допитлива маленька дитина не змогла його самостійно увімкнути, вимкнути або змінити налаштування. Таке блокування вимикається неочевидним способом, доступним для дорослого, але не для дитини — наприклад, одночасним натисканням двох кнопок.

— Дисплей. Дисплей робить управління приладом більше наочним. На екран можуть виводитися дані про поточний режим роботи, установлений таймер, стан фільтра (в очисниках) або резервуара з водою (в зволожувачах) тощо. Також може виводитися інформація про стан вологості і температурі. Дисплеями, як правило, оснащуються дорогі моделі з електронним управлінням.

— Індикатор вологості. Наявність спеціального індикатора, переважно цифрового, який дає змогу показати рівень вологості в приміщенні.

— Індикатор температури. Аналогічний описаному вище циферблат, який відображає не вологість, а температуру в приміщенні.

— Індикатор якості повітря. Функція, що в більшій мірі відноситься до очисників повітря. З її допомогою можна зрозуміти, наскільки забруднене повітря у приміщенні та чи потрібне його очищення. Це може досягатися за допомогою індикаторів — у простих моделей загоряється при неналежному стані повітря, у більше прогресивних світить різним кольором залежно від якості повітря.

— Управління через Інтернет. Можливість управління пристроєм зі смартфону, планшету або іншого гаджета. Особливості такого управління залежать від типу приладу (див. вище). Так, в зволожувачах і комбінованих моделях зв'язок здійснюється по Wi-Fi, і доступ до управління можна отримувати не тільки на місці, але і через Інтернет, з будь-якої точки земної кулі. При цьому для управління може використовуватися як спеціальний додаток для мобільного пристрою, так і сторінка в звичайному браузері, яку можна відкрити і з комп'ютера; ці подробиці потрібно уточнювати окремо. В очисниках для зв'язку застосовується переважно Bluetooth, а управляючим пристроєм може бути тільки гаджет з встановленим додатком. Однак у будь-якому випадку дана функція може помітно «полегшити життя» користувачеві. І справа не тільки в самій можливості дистанційного управління: додаток часто виявляється більш зручним і наочним, ніж класична панель управління, в ньому можуть передбачатися різні додаткові можливості.

- Голосовий асистент. Підтримка пристроєм одного або кількох голосових помічників (помічників) таких як Amazon Alexa, Apple Siri, Google Assistant. Нагадаємо, голосовий асистент є сервісом, що дозволяє користувачеві за допомогою голосових команд керувати різними пристроями і отримувати різні дані. Однак варто відразу зазначити, що йдеться не про вбудовану систему розпізнавання голосу, а про сумісність із зовнішнім гаджетом (телефон, планшет, розумна колонка), на який встановлений відповідний помічник. Саме цей пристрій розпізнаватиме команди користувача і передаватиме їх зволожувачу/очиснику. Однак, навіть з урахуванням цього подібний спосіб управління нерідко виявляється зручнішим, ніж традиційні варіанти на кшталт пульта або мобільного додатка.

— Пульт ДК. Наявність пульта дистанційного управління в комплекті поставки пристрою. Зручність даної функції очевидна — вона позбавляє від необхідності кожного разу підходити до приладу для увімкнення, вимкненя тощо. Зазначимо, що управління з пульта, на відміну від управління зі смартфона (див. вище), як правило, доступне тільки в межах прямої видимості.

— Підсвічування. Декоративна функція, що не впливає на основний функціонал. Підсвічений корпус приладу красиво виглядає в темний час доби і може використовуватися в ролі імпровізованого нічника.

Тип управління, передбачений в приладі.

Відзначимо, що прилади з механічним і електронним управлінням можуть використовувати одні і ті ж елементи — кнопки, поворотні ручки, повзунки і т.п. — і в результаті майже не відрізнятися один від одного зовні. Різниця полягає в тому, що механічне управління безпосередньо впливає на робочу частину приладу (наприклад, при повороті ручки змінюється опір реостата, що регулює потужність), а електронне — подає сигнал на керуючу схему, яка відповідним чином змінює параметри роботи пристрою. Перевагами "механіки" є простота, надійність і невисока вартість, однак вона дозволяє регулювати лише базові функції, а точність регулювань невисока. У свою чергу, при електронному управлінні можна передбачити різні додаткові можливості і дуже точно налаштовувати окремі параметри роботи, однак таке управління складніше і дорожче.Так само електронне управління може виконуватися у вигляді сенсорів, що надає пристрою елегантності і зводить його на більш просунутий рівень.

Максимальна продуктивність, що забезпечується зволожувачем, — це найбільша кількість повітря, яке він може пропустити через себе за годину. Цей параметр є найбільш актуальним для моделей з функцією очищувача (див. «Тип пристрою»), однак може вказуватися і для «чистих» зволожувачів.

Продуктивність підбирається виробниками з урахуванням площі та, відповідно, обсягу приміщення, на який розраховано пристрій. Для ефективної роботи необхідно, щоб прилад був здатний як мінімум один раз на годину пропустити через себе весь об'єм повітря, що обробляється (а краще — два-три рази). При цьому для моделей з однаковою площею приміщення можуть бути заявлені різні показники продуктивності - відповідно, буде різнитися швидкість та ефективність обробки.

Також зазначимо, що за продуктивністю можна оцінити рекомендовану площу приміщення, якщо остання не заявлена в характеристиках. Наприклад, якщо пристрій забезпечує 200 м3/год - це означає, що об'єм приміщення може бути не більше 200 м3, що при стандартній висоті стелі 2,5 м дає площу 200/2,5 = 80 м2. А в ідеалі площа має бути меншою ще в 2 – 3 рази – тобто складати близько 25 – 40 м2.

Рівень шуму, створюваний очисником повітря під час роботи. Більшість подібних приладів використовуються в житлових приміщеннях, тому до даного параметру варто ставитися уважно. За санітарними нормами постійний шум у таких приміщеннях не повинен перевищувати 40 дБ (тиха розмова) вдень і 30 дБ (цокання настінного годинника) вночі. Більш детальні порівняльні таблиці та рекомендації можна знайти в спеціальних джерелах. Варто також згадати, що рівень шуму вказується для максимальної швидкості роботи, так що на зниженому режимі рівень шуму буде значно менше.