Порівняння MYCOND TIBO 12 vs WetAir WAD-A10L

Номінальна продуктивність осушувача — максимальний об'єм вологи, що агрегат здатний видалити з повітря за добу.

Для ефективної роботи продуктивність осушувача повинна бути не менше, ніж кількість зайвої вологи, яка накопичується в приміщенні за той же час. Цю кількість можна розрахувати за допомогою спеціальних формул або програм-калькуляторів. Щоправда, результати таких розрахунків виходять досить приблизними, однак їх цілком можна використовувати при підборі, а для повної гарантії варто взяти запас продуктивності хоча б у 10 – 20 %. При бажанні цей запас може бути і більше; але варто враховувати, що висока продуктивність помітно позначається на ціні, габаритах і енергоспоживанні осушувача.

Що стосується конкретних значень, то моделі початкового рівня, для невеликих приміщень, забезпечують не більше 25 л/добу. Показники в 26 – 50 л/добу можна назвати середніми, 51 – 75 л/добу — вище середнього; також існує чимало потужних професійних агрегатів з продуктивністю понад 75 л/добу.

Споживана потужність осушувача в штатному режимі роботи.

З практичної точки зору ця характеристика є вторинною — виробники підбирають потужність таким чином, щоб забезпечити потрібні параметри (продуктивність, повітряний потік тощо), і при виборі варто орієнтуватися насамперед на ці параметри. Тим не менш, від споживаної потужності теж залежать певні практичні моменти. По-перше, підключати до звичайних побутових розеток можна тільки моделі не більш ніж на 3 – 3,5 кВт; при більш високому енергоспоживанні потрібно або живлення 400 В (див. «Тип підключення»), або підключення безпосередньо до щитка. Втім, навіть потужність понад 2 кВт зустрічається в сучасних осушувачах рідко — у більшості таких пристроїв енергоспоживання лежить в діапазоні від 500 до 1000 Вт або від 1000 до 2000 Вт, а в найбільш скромних моделях воно взагалі не перевищує 500 Вт. По-друге, дані про потужність можуть знадобитися для розрахунку навантаження на електромережу. Така необхідність виникає в основному для підбору додаткового обладнання — автоматів вимикання, стабілізаторів, ДБЖ і т. ін.

Також відзначимо, що моделі зі схожими робочими характеристиками можуть розрізнятися по енергоспоживанню. При цьому більш економний осушувач часто коштує дорожче, проте при регулярному використанні ця різниця окупається за рахунок зниження витрат на еле...ктроенергію.

Площа приміщення, на яку розраховано пристрій. Фактично в даному пункті вказується максимальна площа, яку дана модель здатна ефективно обслужити: застосування в менших приміщеннях цілком допускається, а от на більш обширний простір у приладу просто не вистачить продуктивності. Також зазначимо, що площа вказується в розрахунку на висоту стель в 2.5 – 3 м — стандартне значення для житлових приміщень; при більшій висоті стель ефективна площа зменшується, перерахувати її можна за спеціальними формулами.

При виборі по площі варто брати певний запас, проте він не повинен бути занадто великим, інакше прилад виявиться надто потужним, громіздким і дорогим.

Можливість дистанційного управління осушувачем зі смартфона, планшета або іншого аналогічного гаджета з встановленим спеціальним додатком. Підключення в даному разі здійснюється через Wi-Fi.

Ця функція не тільки дає змогу управляти пристроєм на відстані, але нерідко дає більше можливостей, ніж класичний спосіб управління: через додатки доступно більше опцій, а також різноманітні сповіщення про статус роботи.

Найбільша кількість повітря, яку осушувач здатний пропустити через себе за годину.

Вибір за цим параметром залежить від розміру приміщення. Вважається, що для ефективної роботи осушувач повинен за годину проганяти через себе кількість повітря, що перевищує об'єм приміщення в 3 – 4 рази; а визначити об'єм приміщення можна, помноживши площу на висоту стелі. Приміром, кімната на 12 м2 зі стелями 2,5 м вміщуватиме 12*2,5 = 30 м3 повітря; відповідно, для ефективної роботи в такій кімнаті потрібен осушувач з продуктивністю 30*3 = 90 м3/год, а краще 30*4 = 120 м3/год. Цілком можна вибирати агрегат і з запасом за повітряним потоком — хіба що треба враховувати, що збільшення продуктивності позначається на ціні і енергоспоживанні. А ось занадто низьке значення цього параметра однозначно небажане: такий осушувач просто не зможе ефективно впоратися зі своїм завданням.

Що стосується конкретних цифр, то відносно малопотужні моделі видають до 250 м3/год, техніку на 251 – 500 м3/год і 501 – 750 м3/год можна віднести до середнього рівня, а чимало агрегатів здатні обробити і більше 750 м3/год.

Діапазон відносної вологості (Rh— relative humidity) навколишнього повітря, при якому осушувач гарантовано здатний впоратися зі своїм завданням і видати при цьому робочі характеристики на рівні, заявленому виробником.

Чим ширше цей діапазон, тим універсальніше агрегат, тим менше у нього ймовірності опинитися в позаштатних умовах. Водночас при виборі варто враховувати специфіку застосування осушувача. Так, осушувачі першопочатково розраховані на підвищену вологість повітря, однак можливість роботи при 100% відносній вологості потрібна далеко не завжди. Наприклад, в холодну пору року надходить з вулиці повітря осушується» сам по собі при нагріванні в приміщенні (через підвищення температури відносна вологість падає, хоча фактична кількість вологи в повітрі не змінюється), і навіть в сиру погоду осушувача з межею в 80 – 90% може виявитися цілком достатньо. А нижня межа осушення безпосередньо залежить від завдань, що стоять перед пристроєм. Якщо мова йде про житлових приміщеннях, офісах і інших місцях, де потрібно створити приємні для людей умови, то потрібно врахувати, що найбільш комфортні для людини значення щодо вологості становлять 40 – 70%. Тому для таких умов немає сенсу спеціально шукати прилад з нижньою межею менше 40%. А ось для специфічних завдань на зразок висушування приміщень при ремонті, складського зберігання і т. ін. можуть знадобитися і менші показники вологості.

Зазначимо, що вихід за межі робочого діапазону не завжди є надзвичайною ситуац...ією, загрозливою неполадками і іншими неприємностями: багато моделі цілком здатні працювати і в таких умовах, хіба що ефективність роботи може знизитися. Втім, цей момент в будь-якому разі не завадить дізнатися з офіційної документації.

Діапазон температур навколишнього повітря, в якому осушувач може нормально працювати. Чим ширше цей діапазон, тим більш універсальним є осушувач, тим різноманітніші умови, в яких його можна застосовувати. Зазначимо, що, на відміну від діапазону вологості (див. вище), вихід за межі робочих температур загрожує не тільки втратою ефективності, але і серйозними неполадками і навіть поломками. Тому вибирати агрегат за цим параметром варто з таким розрахунком, щоб гарантовано перекрити можливі коливання температури повітря, з яким доведеться працювати осушувачу.

Зазначимо, що більшість сучасних моделей розраховані на роботу при «плюсових» температурах, причому нижній поріг становить у середньому близько 4 – 5 °С. Єдина різновид осушувачів, здатна працювати при температурах нижче нуля — адсорбційні (див. «Призначення»).

Максимальний рівень шуму, вироблюваний осушувачем під час роботи. Чим нижче цей показник, тим більш комфортним буде використання агрегата; особливо це актуально для житлових приміщень. Для виробничих цехів, складів та інших подібних місць рівень шуму не настільки критичний — дана різновид кліматичної техніки часто встановлюється в місцях, де люди майже не бувають, або по сусідству з таким гучним обладнанням, на тлі якого шум від осушувача може просто губитися. Тим не менше, і для нежитлових приміщень дані про «гучності роботи» можуть виявитися корисними, наприклад, для того, щоб оцінити необхідність спеціального захисту для вух та інші заходи щодо охорони праці.

Зазначимо, що даний показник вимірюють у децибелах, а це — нелінійна величина: наприклад, зміна на 3 дБ приблизно відповідає збільшенню/падіння потужності в 2 рази, на 10 дБ — в 10 разів і т. ін. Тому для оцінки рівня шуму найпростіше користуватися порівняльними таблицями. Ось спрощена таблиця для діапазону, до якого належить більшість сучасних осушувачів.

35 дБ — розмова на приглушених тонах;
40 дБ — неголосна розмова; максимальний рівень шуму, допустимий в житлових приміщеннях в денний час;
45 – 50 дБ — розмова звичайним тоном;
55 дБ — звуковий фон в офісі без спеціальних джерел шуму;
60 дБ — голосна розмова;
65 дБ — міська вулиця з середньою інтенсивністю руху;
70 дБ — розмову декількох людей на підвищених тонах.