Порівняння Apple MacBook Pro 16 2023 M3 [MRW43] vs Asus ROG Strix G16 2023 G614JV [G614JV-ES94]

Розмір дисплея ноутбука на діагоналі.

Чим більший екран — тим зручніший ноутбук для перегляду кіно у високій роздільній здатності, сучасних ігор, роботи з великоформатними графічними матеріалами тощо. Великі екрани особливо важливі для мультимедійних та ігрових моделей. З іншого боку, діагональ дисплея безпосередньо позначається на габаритах та вартості всього пристрою. Отже, якщо ключове значення має зручність у перенесенні — має сенс звернути увагу на порівняно невеликі рішення; тим більше, що більшість сучасних лептопів мають відеовиходи на зразок HDMI або DisplayPort і допускають підключення великоформатних зовнішніх моніторів.

У світлі цього фактичним максимумом для ноутбуків в наш час є 17 "(17,3"); однак більші пристрої (18") знову почали з'являтися на початок 2023 року. Стандартним варіантом для ноутбуків загального призначення є 15"(15,6"), рідше 16", діагональ в 13"(13,3") або 14" вважається невеликий за мірками такої техніки.А екрани менших розмірів можна зустріти в основному в специфічних компактних різновидах лептопів - ультрабуках, 2 в 1, трансформерах, нетбуках; серед таких пристроїв є рішення на 12", 11" і навіть 10" і менше.

Технологія, за якою виготовлена матриця ноутбука.

Найбільшого поширення в наш час отримали матриці типу TN+film, IPS і *VA; рідше зустрічаються екрани типу OLED, AMOLED, QLED, miniLED, а також більш специфічні рішення на зразок LTPS або IGZO. Ось детальніший опис всіх цих варіантів:

— TN-film. Найстаріша, найпростіша і найбільш недорога із застосовуваних у наш час технологій. Ключовими перевагами дисплеїв цього типу є невисока вартість і відмінний час відгуку. З іншого боку, подібні матриці не характеризуються високою якістю зображення: яскравість, достовірність передачі кольору і кути огляду у екранів TN-film знаходяться на середньому рівні. Цих показників цілком достатньо для роботи з документами, вебсерфінгу, більшості ігор тощо однак для серйозніших задач, що потребують якісної і достовірної картинки (наприклад, дизайну або кольорокорекції фото/відео) такі екрани практично непридатні. У світлі цього матриці TN-film в наш час зустрічаються порівняно нечасто, в основному серед бюджетних ноутбуків; більш прогресивні пристрої оснащуються якіснішими екранами, найчастіше IPS.

— IPS (In-Plane Switching). Найпопулярніший тип матриці для ноутбуків середнього і топового цінового діапазону; втім,...все частіше зустрічається в бюджетних моделях, а для трансформерів і пристроїв «2-в-1» (див. «Тип») і взагалі є практично стандартним варіантом. Екрани цього типу помітно перевершують TN-film за якістю «картинки»: вони дають яскраве, достовірне і насичене зображення, яке майже не змінюється при зміні кута огляду. Крім того, дана технологія дає змогу передбачити широке колірне охоплення за різними спеціальними стандартами (див. нижче) і підходить для створення дисплеїв з прогресивними особливостями — на зразок підтримки HDR або сертифікації Pantone / CalMAN (також див. нижче). Першопочатково матриці IPS відрізнялися високою вартістю і мали низьку швидкість відгуку; однак у наш час використовуються різні модифікації цієї технології, в яких ці недоліки повністю або частково компенсовані. При цьому різні модифікації можуть розрізнятися за практичними характеристиками: наприклад, одні створені в розрахунку на максимальну достовірність картинки, інші характеризуються доступною вартістю тощо. Так що фактичні характеристики IPS-екрану перед покупкою не завадить уточнити окремо — особливо якщо ноутбук планується використовувати для специфічних задач, де якість зображення є критичною.

— *VA. Різні модифікації матриць типу «Vertical Alignment»: MVA, PVA, Super PVA, ASVA тощо. Відмінності між цими технологіями полягають переважно у назві і фірмі-виробнику. Першопочатково матриці цього типу були розроблені як компромісний варіант між IPS (високоякісною, але дорогою і повільною) і TN-film (швидкою, недорогою, але скромною за якістю зображення). У результаті екрани *VA вийшли доступнішими, ніж IPS, і більш прогресивними, ніж TN-film — вони мають непогану кольоропередачу, глибокий чорний колір і великі кути огляду. Водночас варто відзначити, що колірний баланс зображення на такому дисплеї дещо змінюється при зміні кута огляду. Це ускладнює застосування матриць *VA при професійній роботі з кольором. В цілому даний варіант розрахований в основному на тих, кому не потрібно ідеальної точності кольоропередачі і водночас хочеться бачити яскраве і барвисте зображення.

— OLED. Матриці на основі так званих органічних світлодіодів. Ключовою особливістю подібних дисплеїв є те, що в них кожен піксель сам по собі є джерелом світла (на відміну від класичних РК-екранів, в яких підсвічування виконане окремо). Подібний принцип конструкції, у поєднанні з низкою інших рішень, забезпечує відмінну яскравість, контрастність і кольоропередачу, насичений чорний колір, максимально широкі кути огляду і невелику товщину самих екранів. З іншого боку, ноутбучні OLED-матриці в більшості своїй виходять досить дорогими і «ненажерливими» в плані споживання енергії, а зношуються вони нерівномірно: чим частіше і яскравіше світиться піксель — тим швидше він втрачає свої робочі властивості (втім, це явище стає помітним лише після кількох років інтенсивної експлуатації). Крім того, з низки причин подібні екрани вважаються такими, що слабо придатні для ігрового застосування. У світлі всього цього матриці даного типу в наш час зустрічаються рідко, переважно в окремих висококласних ноутбуках, що призначені для професійної роботи з кольором і мають відповідні особливості на зразок підтримки HDR, широкого колірного охоплення та/або сертифікації Pantone / CalMAN (див. нижче).

– AMOLED. Різновид матриць на органічних світлодіодах, створений компанією Samsung (втім, застосовується і іншими виробниками). З основних особливостей схожий з іншими видами OLED-матриць (див. вище): з одного боку, дає змогу досягти відмінної якості зображення, з іншого — обходиться недешево і зношується нерівномірно. Водночас AMOLED-екрани мають ще прогресивніші показники кольоропередачі у поєднанні з кращою оптимізацією енергоспоживання. А слабка поширеність даної технології зумовлена в основному тим, що першопочатково вона була створена для смартфонів і в ноутбуках стала використовуватися лише нещодавно (з 2020 року).

– MiniLED. Система підсвічування екрану на підкладці із мініатюрних світлодіодів розміром близько 100-200 мікрон (мкм). На одній і тій же площині дисплея вдалося збільшити кількість світлодіодів у кілька разів, а їх масив розміщується безпосередньо за самою матрицею. Головною перевагою технології miniLED можна назвати велику кількість локальних зон затемнення, що у сумі дає покращену яскравість, контрастність та більш насичені кольори з глибоким чорним. Екрани miniLED розкривають потенціал технології розширеного динамічного діапазону зображення (HDR), підходять графічним дизайнерам та розробникам цифрового контенту.

— QLED. Матриці на «квантових точках» з переробленою системою LED-підсвічування. Зокрема, вона передбачає заміну багатошарових кольорофільтрів на особливе тонкоплівкове покриття з наночастинок. Замість традиційних білих світлодіодів в QLED-панелях використовуються сині. Як результат, комплекс конструктивних нововведень дає змогу досягти більш високого порогу яскравості, насиченості кольорів, поліпшення якості передачі кольору в цілому одночасно зі зменшенням товщини екрану і зниженням енергоспоживання. Зворотний бік медалі QLED-матриць – недешева вартість.

— PLS. Тип матриці, розроблений як альтернатива описаним вище IPS і, за деякими даними, є однією з її модифікацій. Такі матриці також характеризуються високою якістю кольоропередачі і хорошою яскравістю; крім того, з переваг PLS можна відзначити хорошу придатність для екранів високої роздільної здатності (завдяки високій щільності пікселів), а також меншу вартість, ніж у більшості модифікацій IPS, і низьке енергоспоживання. Водночас швидкість відгуку у таких екранів не дуже висока.

— LTPS. Прогресивний різновид TFT-матриць, створений на основі так званого. низькотемпературного полікристалічного кремнію. Такі матриці мають високу якість кольоропередачі, до того ж добре підходять для екранів з високою щільністю пікселів — іншими словами, на їх основі можна створювати невеликі дисплеї з дуже високою роздільною здатністю. Ще одна перевага полягає в тому, що частину управляючої електроніки можна вбудувати прямо в матрицю, зменшивши загальну товщину екрану. З іншого боку, матриці LTPS складні у виробництві і дорогі, а тому зустрічаються в основному в ноутбуках преміумкласу.

— IGZO. Технологія побудови РК-дисплеїв, що використовує напівпровідниковий матеріал на основі оксиду індію, галію і цинку (на відміну від більш традиційних варіантів, заснованих на аморфному кремнії). Подібна технологія забезпечує малий час відгуку, низьке енергоспоживання і дуже високу якість кольоропередачі; крім того, вона дає змогу досягати високої щільності пікселів, завдяки чому добре підходить для екранів надвисокої роздільної здатності. Втім, поки що подібні дисплеї в ноутбуках зустрічаються вкрай рідко. Це пояснюється як високою вартістю, так і тим, що у виробництві матриць IGZO використовуються досить рідкісні метали, що ускладнює великомасштабне виробництво.

— Глянцеве. Глянцева поверхня покращує загальну якість зображення: за інших рівних умов картинка на такому екрані виглядає більше яскравою і барвистою, ніж на матовому. З іншого боку, на подібній поверхні сильно помітні забруднення, а при яскравому зовнішньому освітленні на ній виникає безліч відблисків, здатних сильно перешкодити перегляду. Тому замість класичного глянцю в ноутбуках все частіше застосовується антивідблисковий різновид такого покриття (див. нижче). Тим не менш, цей варіант все ще не втрачає популярності: він обходиться трохи дешевше «антивідблиску», а при м'якому, відносно неяскравому освітленні — навіть може забезпечити більше приємне оку зображення.

— Матове. Матове покриття обходиться недорого і не утворює відблисків навіть від досить яскравого освітлення. З іншого боку, картинка на такому екрані виходить помітно тьмяніше, ніж на аналогічному глянцевому дисплеї. Втім, цей момент можна компенсувати різними конструктивними рішеннями (насамперед хорошим запасом яскравості); так що цей варіант можна зустріти у всіх категоріях сучасних ноутбуків — від бюджетних моделей для роботи з документами до топових ігрових конфігурацій.

— Глянцеве (антивідблискове). Різновид описаного вище глянцевого покриття, розроблений з таким розрахунком, щоб знизити кількість відблисків від зовнішніх джерел освітлення. Такі екрани дійсно відблискують помі...тно менше традиційних глянцевих (а то і зовсім не дають відблисків); при цьому за якістю зображення вони як мінімум перевершують матові. Так що саме цей тип покриття в наш час користується найбільшою популярністю.

Роздільна здатність екрану, встановленого в ноутбуці — тобто розмір екрану в пікселях по горизонталі і вертикалі.

Більш висока роздільної здатності, з одного боку, дає більш чітке, деталізоване зображення; з іншого — збільшує вартість лептопа. Останнє пов'язано не тільки з вартістю самих дисплеїв, але і з тим, що для ефективної роботи на високих роздільних здатностях потрібна відповідна начинка (насамперед — відеокарта). Це особливо актуально в іграх; так що якщо ви шукаєте ноутбук з екраном високої роздільної здатності, здатний ефективно «тягнути» сучасні ігри — варто звернути увагу не тільки на характеристики дисплея, але і на інші дані (тип і параметри відеокарти, результати тестів, здатність роботи з тими чи іншими іграми — про все див. нижче). З іншого боку, якщо пристрій планується використовувати для нескладних завдань на зразок роботи з документами, Інтернет-серфінгу та перегляду відео — на параметри «начинки» можна не звертати особливої уваги: вони в будь-якому випадку підбираються так, щоб ноутбук гарантовано міг впоратися з такими завданнями на повній роздільній здатності «рідного» екрану.

Що стосується конкретних цифр, то актуальні на сьогодні варіанти роздільної здатності можна умовно розділити на 4 групи: HD (720), Full HD (1080), Quad HD і UltraHD 4K. Ось їх більш детальний опис:

— HD...(720). У дану категорію відносять всі дисплеї, що мають по вертикалі розмір менше 1080 пікселів. Найбільш популярний варіант HD-роздільной здатності в сучасних ноутбуках — 1366х768; в пристроях крупніше 15,6" нерідко зустрічається також 1600х900. Інші значення досить екзотичні і використовуються рідко. Загалом екрани даного стандарту в наш час характерні в основному для лептопів початкового рівня.

— Full HD (1080). Першопочатково стандарт Full HD передбачає розмір кадру 1920х1080, і саме така роздільна здатність найчастіше використовується в ноутбучних екранах з цієї категорії. Однак, крім цього, до даного формату відносять також інші варіанти роздільних здатностей, де розмір по вертикалі становить не менш 1080 пікселів, проте не дотягує до 1440 пікселів. В якості прикладів можна навести 1920х1200 і 2560х1080. Загалом Full HD дисплеї забезпечують непогане співвідношення між вартістю, якістю зображення і вимогами до апаратної частини лептопа. Завдяки цьому в наш час вони надзвичайно широко поширені; матриці цього стандарту можна зустріти навіть в бюджетних пристроях, хоча в основному вони застосовуються в більш прогресивній техніці.

— Quad HD. Перехідний варіант між популярним Full HD 1080 (див. вище) і висококласним і дорогим UltraHD 4K. Розмір таких екранів по вертикалі починається від 1440 пікселів і може досягати 2000 пікселів. Зазначимо, що роздільні здатності QuadHD особливо популярні в ноутбуках Apple; найчастіше такі пристрої мають екрани 2560х1600, хоча зустрічаються й інші варіанти.

— UltraHD 4K. Найбільш прогресивний стандарт із застосовуваних у сучасних ноутбуках. Розмір таких екранів по вертикалі становить не менш 2160 точок (до 2400 в окремих конфігураціях); класична роздільна здатність сучасної UltraHD-матриці — 3840х2160, але зустрічаються і інші значення. У будь-якому разі 4K-дисплей дає змогу забезпечити високу якість зображення, але і коштує відповідно — в тому числі через відповідні вимоги до графічного адаптера; крім того, для роботи з високими роздільними здатностями буває зручніше підключити до ноутбука зовнішній монітор. У світлі цього подібні екрани використовуються відносно рідко, причому в основному серед лептопів преміумкласу.

Час відгуку екрану на управляючий сигнал — іншими словами, час між надходженням на матрицю такого сигналу і перемиканням пікселів в заданий режим.

Теоретично чим нижче час відгуку — тим краще екран справляється з динамічними сценами, тим більшої частоти кадрів на ньому можна добитися. У той же час варто відзначити, що практично всі сучасні матриці мають достатню швидкість відгуку для того, щоб ефективно обробити класичну частоту кадрів у 60 Гц — а її, нагадаємо, цілком достатньо для більшості випадків. Так що звертати увагу на цей параметр має сенс перш за все в тому випадку, якщо ви купуєте прогресивну ігрову модель, екран якої працює на частоті кадрів більше 60 Гц. В інших же випадках час відгуку нерідко і зовсім не вказується.

Частота зміни кадрів, підтримувана екраном ноутбука. Фактично мова в даному разі йде про максимальну частоту; реальна швидкість зміни кадрів може бути і нижче цього значення, залежно від відображуваного контенту — але не вище.

В теорії чим вище частота кадрів — тим плавніше буде виглядати рух на екрані, тим менше будуть змазуватися рухомі об'єкти. На практиці ситуація така, що навіть у порівняно скромних сучасних ноутбуках встановлюються матриці на 60 Гц — цього цілком достатньо для людського ока, оскільки подальше підвищення швидкості (90 Гц і вище) не дає помітного поліпшення видимої «картинки». Тим не менш, у висококласних геймерських і мультимедійних моделях, розрахованих на вимогливих користувачів, зустрічаються і більш високі значення — 120 Гц, 144 Гц, 165 Гц і навіть вище, а саме 240 Гц і 300 Гц.

Максимальна яскравість, яку здатен забезпечити екран ноутбука.

Чим яскравіше навколишнє освітлення — тим яскравіше повинен бути і екран ноутбука, інакше зображення на ньому може виявитися складним для читання. І навпаки: при поганому зовнішньому освітленні висока яскравість зайва — вона сильно навантажує очі (втім, на цей випадок сучасні ноутбуки передбачають регулюванням яскравості). У світлі цього чим вище цей показник — тим більше універсальним є екран, тим ширше діапазон умов, в якому його можна ефективно застосовувати. Зворотною стороною цих переваг є збільшення ціни і енергоспоживання.

Що стосується конкретних значень, то чимало сучасних ноутбуків мають яскравість 250 – 300 кд/м2 і навіть нижче. Цього цілком достатньо для роботи під штучним освітленням середньої інтенсивності, але от при яскравому природному світлі з видимістю вже можуть виникнути проблеми. Для використання в сонячну погоду (особливо поза приміщеннями) бажано мати запас по яскравості хоча б в межах 300 – 350 кд/м2. А в найбільш прогресивних моделях цей параметр може становити 350 – 400 кд/м2, 401 – 500 кд/м2< /a> і навіть більше 500 кд/м2.

Контрастність екрана, встановленого в ноутбуці.

Контрастність — це найбільша різниця в яскравості між найбільш світлим білим кольором і найбільш темним чорним, яку можна досягти на одному екрані. Записується вона дробом, наприклад, 560:1; при цьому чим більше перше число — тим вище контрастність, тим більше прогресивним є екран і тим кращої якості зображення на ньому можна досягти. Особливо це помітно при великих перепадах яскравості в межах одного кадру: при невисокій контрастності окремі деталі, розташовані на найтемніших або найсвітліших ділянках зображення, можуть губитися, збільшення контрастності дає змогу до певної міри усунути це явище. Зворотна сторона цих переваг — збільшення вартості.

Окремо підкреслимо, що в даному випадку вказується виключно статична контрастність — різниця, що забезпечується в межах одного кадру в звичайному режимі роботи, на постійній яскравості і без використання спеціальних технологій. У рекламних цілях деякі виробники можуть призводити також дані з так званої динамічної контрастності — вона може вимірюватися досить значними цифрами (семизначними і більше). Однак варто орієнтуватися насамперед на статичну контрастність — це базова характеристика будь-якого дисплея.

Що стосується конкретних значень, то навіть у найпрогресивніших екранах даний показник не перевищує 2000:1. А в цілому сучасні ноутбуки мають досить невисоку контрастність — передбачається, що для задач, що вимагають більше досконалих характеристик...зображення, розумніше використовувати зовнішній екран (монітор або телевізор).

Колірне охоплення матриці ноутбука за колірною моделлю DCI P3.

Колірне охоплення описує діапазон кольорів, що може відображатися на екрані. Він вказується у відсотках, однак не щодо всього різноманіття видимих кольорів, а щодо умовного колірного простору (колірної моделі). Це пов'язано з тим, що жоден сучасний екран не здатний відобразити всі видимі людиною кольори. Тим не менш, чим більше колірне охоплення — тим ширше можливості екрана, тим якісніше виходить його кольоропередача.

DCI P3 являє собою прогресивну колірну модель, яка застосовується в основному в цифрових кінотеатрах. Вона помітно ширше стандартної sRGB, завдяки чому дає більш якісні та достовірні кольори. У той же час на практиці така модель використовується переважно для професійного кіновиробництва і інших задач аналогічного рівня; а ноутбуки для подібних завдань застосовуються досить рідко (хоча це також можливо). Тому охоплення за DCI P3 дуже рідко наводиться для сучасних лептопів. Правда, в продажу цілком можна зустріти моделі з показниками такого охоплення на рівні 98% і більше, проте їх дуже небагато, і коштують вони відповідно. Так що в багатьох випадках більш розумною (і економною) альтернативою є окремий монітор з хорошим колірним охопленням; шукати ж ноутбук з подібними характеристиками має сенс в тому випадку, якщо для вас принципово важлива можливість працювати з кольором «на ходу», без прив'язки до конкретного робочого місця.