Порівняння Asus Vivobook S 14 OLED M5406WA [M5406WA-PP015W] vs Asus Vivobook S 16 OLED M5606WA [M5606WA-MX023X]

Загальний тип пристрою.

Крім традиційних ноутбуків, в наш час можна зустріти такі різновиди, як нетбуки, ультрабуки, ноутбуки-планшети 2 в 1 і трансформери. Ось їх основні особливості:

— Ноутбук. Лептопи більше-менш традиційного формату, які не належать ні до однієї з описаних нижче специфічних категорій. Класичний, найбільш популярний розмір екрану в таких моделях — 15,6". Ноутбуки 13,3" і 14" вважаються компактними, ноутбуки з екраном 17,3" — великоформатними, а в прогресивних ігрових моделях зустрічаються і більш великі дисплеї. При цьому за характеристиками і можливостями пристрої з цієї категорії теж дуже різноманітні: вони варіюються від «друкарських машинок», розрахованих на навчання і домашні завдання, до висококласних геймерських рішень і робочих станцій та мультимедійних комплексів.

— Ультрабук. Висококласні лептопи, що поєднують в собі компактність, невелику вагу і прогресивні характеристики. Діагональ в ультрабуках становить від 11" до 14", товщина корпуса не перевищує 21 мм, при цьому внутрішнє оснащення зазвичай включає потужні процесори, велику кількість оперативної пам'яті, швидкі накопичувачі на зразок SSD і інші подібні рішення. Крім того, багато пристроїв з даної категорії вик...онуються в характерному стильному дизайні і розраховані ще й на роль іміджевих аксесуарів.

— Трансформер 360°. Ще один різновид ноутбуків, здатний перетворюватися на планшет. Однак, на відміну від описаних вище ноутбуків-планшетів, в даному разі використовується не знімна клавіатура, а спеціальне поворотне з'єднання верхнього і нижнього блоку. Конструкція цього з'єднання така, що верхню частину пристрою можна розгорнути на 360° і покласти на клавіатуру екраном догори. Таким чином, трансформер можна перетворити з ноутбука в планшет, не знімаючи нижню половину; в цьому полягає принципова відмінність подібних моделей від описаних вище «2-в-1». Подібний формат роботи в цілому зручніше — не треба шукати місце для знятої клавіатури, немає ризику забути або втратити її; крім того, конструкція кріплення дає змогу використовувати пристрій у форматі «фоторамки» — похилого планшета на підставці без клавіатури. У світлі цього трансформери на сьогодні набули більшого поширення, ніж розбірні ноутбуки-планшети. До їх недоліків можна віднести неможливість знизити вагу, знявши клавіатуру. Діагональ таких пристроїв може становити від 12" до 17".

— 2 в 1 (ноутбук-планшет). Ноутбуки, здатні перетворюватися на планшети. У таких моделях вся «начинка» (або, як мінімум, її ключові компоненти) розміщується у верхній половині, екран робиться сенсорним, а нижня половина з клавіатурою може повністю відділятися. Від традиційних планшетів, які також можуть комплектуватися клавіатурами, подібні пристрої відрізняються трьома основними моментами. Перший — це більше потужна апаратна частина: зокрема, більшість моделей «2-в-1» несуть повноцінні ноутбучні процесори (до Core i7 включно), тоді як планшети переважно використовують CPU, аналогічні чипам смартфонів. Другий момент — більше великий розмір екрану, зазвичай 13 – 15". Третій нюанс полягає в тому, що клавіатура ноутбука-планшета може включати не тільки набір клавіш і запасну батарею, але і деякі системні компоненти: дискретну відеокарту, додатковий накопичувач тощо.

В цілому моделі 2-в-1 більше універсальні, ніж традиційні ноутбуки; проте у наш час вони зустрічаються помітно рідше, ніж інший аналогічний різновид лептопів — трансформери (див. нижче). Пов'язано це з тим, що знімна клавіатура не завжди зручна: при використанні пристрою в форматі планшета її зазвичай доводиться знімати; знайти поблизу місце під зняту клавіатуру не завжди можливо; до того ж її можна забути або втратити по неуважності. Тим не менш, у подібної конструкції є і переваги: наприклад, якщо в дорозі достатньо планшета, немає птреби тримати при собі ще й додатковий тягар у вигляді нижньої половини пристрою.

Розмір дисплея ноутбука на діагоналі.

Чим більший екран — тим зручніший ноутбук для перегляду кіно у високій роздільній здатності, сучасних ігор, роботи з великоформатними графічними матеріалами тощо. Великі екрани особливо важливі для мультимедійних та ігрових моделей. З іншого боку, діагональ дисплея безпосередньо позначається на габаритах та вартості всього пристрою. Отже, якщо ключове значення має зручність у перенесенні — має сенс звернути увагу на порівняно невеликі рішення; тим більше, що більшість сучасних лептопів мають відеовиходи на зразок HDMI або DisplayPort і допускають підключення великоформатних зовнішніх моніторів.

У світлі цього фактичним максимумом для ноутбуків в наш час є 17 "(17,3"); однак більші пристрої (18") знову почали з'являтися на початок 2023 року. Стандартним варіантом для ноутбуків загального призначення є 15"(15,6"), рідше 16", діагональ в 13"(13,3") або 14" вважається невеликий за мірками такої техніки.А екрани менших розмірів можна зустріти переважно в специфічних компактних різновидах лептопів - ультрабуках, 2 в 1, трансформерах, нетбуках; серед таких пристроїв є рішення на 12", 11" і навіть 10" і менше.

Роздільна здатність екрану, встановленого в ноутбуці — тобто розмір екрану в пікселях по горизонталі і вертикалі.

Більш висока роздільної здатності, з одного боку, дає більш чітке, деталізоване зображення; з іншого — збільшує вартість лептопа. Останнє пов'язано не тільки з вартістю самих дисплеїв, але і з тим, що для ефективної роботи на високих роздільних здатностях потрібна відповідна начинка (насамперед — відеокарта). Це особливо актуально в іграх; так що якщо ви шукаєте ноутбук з екраном високої роздільної здатності, здатний ефективно «тягнути» сучасні ігри — варто звернути увагу не тільки на характеристики дисплея, але і на інші дані (тип і параметри відеокарти, результати тестів, здатність роботи з тими чи іншими іграми — про все див. нижче). З іншого боку, якщо пристрій планується використовувати для нескладних завдань на зразок роботи з документами, Інтернет-серфінгу та перегляду відео — на параметри «начинки» можна не звертати особливої уваги: вони в будь-якому випадку підбираються так, щоб ноутбук гарантовано міг впоратися з такими завданнями на повній роздільній здатності «рідного» екрану.

Що стосується конкретних цифр, то актуальні на сьогодні варіанти роздільної здатності можна умовно розділити на 3 групи: Full HD (1080), Quad HD і UltraHD 4K. Ось їх більш детальний опис:

— Full HD (1080). Першопочатково стандарт Full HD п...ередбачає розмір кадру 1920х1080, і саме така роздільна здатність найчастіше використовується в ноутбучних екранах з цієї категорії. Однак, крім цього, до даного формату відносять також інші варіанти роздільних здатностей, де розмір по вертикалі становить не менш 1080 пікселів, проте не дотягує до 1440 пікселів. В якості прикладів можна навести 1920х1200 і 2560х1080. Загалом Full HD дисплеї забезпечують непогане співвідношення між вартістю, якістю зображення і вимогами до апаратної частини лептопа. Завдяки цьому в наш час вони надзвичайно широко поширені; матриці цього стандарту можна зустріти навіть в бюджетних пристроях, хоча переважно вони застосовуються в більш прогресивній техніці.

— Quad HD. Перехідний варіант між популярним Full HD 1080 (див. вище) і висококласним і дорогим UltraHD 4K. Розмір таких екранів по вертикалі починається від 1440 пікселів і може досягати 2000 пікселів. Зазначимо, що роздільні здатності QuadHD особливо популярні в ноутбуках Apple; найчастіше такі пристрої мають екрани 2560х1600, хоча зустрічаються й інші варіанти.

— UltraHD 4K. Найбільш прогресивний стандарт із застосовуваних у сучасних ноутбуках. Розмір таких екранів по вертикалі становить не менш 2160 точок (до 2400 в окремих конфігураціях); класична роздільна здатність сучасної UltraHD-матриці — 3840х2160, але зустрічаються і інші значення. У будь-якому разі 4K-дисплей дає змогу забезпечити високу якість зображення, але і коштує відповідно — в тому числі через відповідні вимоги до графічного адаптера; крім того, для роботи з високими роздільними здатностями буває зручніше підключити до ноутбука зовнішній монітор. У світлі цього подібні екрани використовуються відносно рідко, причому переважно серед лептопів преміумкласу.

Час відгуку екрану на управляючий сигнал — іншими словами, час між надходженням на матрицю такого сигналу і перемиканням пікселів в заданий режим.

Теоретично чим нижче час відгуку — тим краще екран справляється з динамічними сценами, тим більшої частоти кадрів на ньому можна добитися. У той же час варто відзначити, що практично всі сучасні матриці мають достатню швидкість відгуку для того, щоб ефективно обробити класичну частоту кадрів у 60 Гц — а її, нагадаємо, цілком достатньо для більшості випадків. Так що звертати увагу на цей параметр має сенс насамперед в тому випадку, якщо ви купуєте прогресивну ігрову модель, екран якої працює на частоті кадрів більше 60 Гц. В інших же випадках час відгуку нерідко і зовсім не вказується.

Ця особливість означає, що екран ноутбука отримав сертифікат «Pantone Validated».

Pantone — це професійна колірна система, створена за однойменною компанією і широко застосовується в дизайні і поліграфії. Одна з базових ідей Pantone полягає в тому, щоб кожен колір залишався незмінним на усіх етапах роботи — від узгодження загальної ідеї до друку/випуску кінцевого продукту; для цього всім охопленим системою відтінкам присвоюються кодові найменування, які використовуються в роботі. У разі ноутбуків сертифікація Pantone означає, що під час роботи з матеріалами та програмними інструментами, які використовують дану схему, кольори на екрані будуть максимально точно відповідати фактичним відтінків Pantone.

Підкреслимо, що про ідеальний відповідно промови не йде (РК-матриці фізично не здатні адекватно відобразити деякі відтінки); крім того, екрани з такою сертифікацією можуть мати різне колірне охоплення — як у відсотках, так і по використовуваних для позначення систем (sRGB, Adobe RGB, DCI P3 — див. вище). Однак навіть якщо колір знаходиться за межами можливостей екрану — він буде відображатися настільки точно, наскільки це взагалі можливо. Тому для професійних завдань, пов'язаних з інтенсивним використанням Pantone, варто вибирати саме монітори з офіційною сертифікацією; як приклад подібних завдань можна назвати друк іміджевої поліграфії.

Сертифікат VESA DisplayHDR якому відповідає екран з підтримкою технології HDR.

Детальніше про цю технології див. вище. А VESA DisplayHDR — це відкритий стандарт, що визначає загальну якість зображення на HDR-екрані за цілим рядом параметрів — яскравості, глибині кольору тощо. За результатами тестування екрану, що відповідає необхідним параметрам, присвоюється певний сертифікат з числовим позначенням. Так, мінімальним рівнем є DisplayHDR 400, максимальним — DisplayHDR 1400 (хоча в ноутбуках, станом на кінець 2020 року, не зустрічаються екрани вище DisplayHDR 1000). Число в такому позначенні вказується по яскравості, яку повинен забезпечувати екран: приміром, DisplayHDR 400 повинен видавати не менше 400 кд/м2. Відповідно, більше число означає більш широкі можливості дисплея і більш прогресивні характеристики HDR.

Окремий випадок являють собою сертифікати DisplayHDR True Black. Цей стандарт був спеціально створений для так званих емісійних дисплеїв на зразок OLED (див. «Тип матриці»), які здатні відображати дуже глибокий чорний колір. Власна яскравість таких дисплеїв не дуже висока — зокрема, актуальні на сьогодні DisplayHDR 400 True Black і DisplayHDR 500 True Black передбачають загальну яскравість екрану всього 250 і 300 кд/м2 відповідно (проти 400 і 500 кд/м2 в оригінальних стандартах, без приписки «True Black»). Однак за ефективністю передачі чорного кольору такі дисплеї перевершують звичайні HDR-аналоги на порядки,...що й дає помітне зростання якості зображення — зокрема, згадані стандарти True Black з індексами 400 і 500 виграють навіть при порівнянні зі звичайним DisplayHDR 1000. Правда, варто враховувати, що ця перевага найбільш помітна при порівняно неяскравому зовнішньому освітленні.

Наявність Num-блоку в ноутбуку конструкції.

Num-блок є блоком окремих цифрових клавіш у правій частині клавіатури: власне цифри. кнопки чотирьох математичних дій, точка та Enter. Таке оснащення помітно полегшує деякі завдання, зокрема роботу з обчисленнями та офісними програмами: наприклад, Num-блок зручно використовувати з калькулятором, і через нього ж найпростіше вставляти в текст спецсимволи комбінацією «Alt+[цифровий код символу]». Зазначимо, що ця функція зустрічається тільки в ноутбуках з діагоналлю в 15" і вище - в більше компактних моделях для економії місця Num блоку немає або він винесений на тачпад.

Наявність в ноутбуці функції швидкої зарядки. Також у примітках до цього пункту можуть уточнюватися конкретні можливості такої зарядки — наприклад, «50 % за 40 хвилин».

Загальні особливості даної функції очевидні вже з назви — вона помітно зменшує час зарядки батареї в порівнянні зі стандартною процедурою. Для цього потрібні спеціалізовані зарядні пристрої, однак такі ЗП нерідко постачаються в комплекті з лептопом. Та й пошук стороннього зарядника не становить особливих проблем — достатньо переконатися, що він підтримує ту ж технологію швидкої зарядки, що і сам пристрій (або хоча б одну з сумісних).

Докладні дані про різні технології швидкої зарядки можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же варто окремо торкнутися даних про часткову зарядку, які можуть наводитися у примітках – на кшталт згаданих вище «50 % за 40 хвилин». При оцінюванні цих даних варто враховувати, що швидкість зарядки батареї нерівномірна: вище всього вона на перших відсотках заряду, далі процес поступово сповільнюється. З цього випливають два практичні нюанси. По-перше, інформація про швидкість часткової зарядки актуальна тільки при умові зарядки акумулятора з нуля. У нашому прикладі це означає, що від 0 до 50 % батарея дійсно зарядиться за 40 хвилин, але ось для зарядки, скажімо, від 20 до 70 % — часу знадобиться дещо більше. Другий нюанс полягає в тому, що час повної зарядки не буде прямо пропорційним зазначеному часу часткової зарядки: знову ж т...аки, якщо взяти наш приклад, «50 % за 40 хвилин» не означають «100 % за 80 хвилин» — останнє займе більше часу. На практиці подібні нюанси найчастіше непринципові, однак вони можуть виявитися критичними в тих випадках, коли час зарядки сильно обмежений.

Операційна система (ОС), встановлена на ноутбук в штатній комплектації.

ОС — це програмна основа, середовище, в якій функціонує решта «софта» ноутбука. Від її марки і версії/редакції багато в чому залежать можливості пристрою і його сумісність з тими або іншими програмними продуктами. Теоретично передвстановлену операційну систему можна поміняти на іншу, однак на практиці це не завжди виправдано. Зокрема, встановлена ОС зазвичай оптимально налаштована під конкретну конфігурацію, тоді як інші варіанти можуть працювати некоректно.

Серед ОС, актуальних для сучасних ноутбуків, варто насамперед відзначити різні редакції Windows 10 — зокрема, Windows 10 Home і Windows 10 Pro (включаючи версії з так званим S Mode), а також Windows 11, які аналогічно мають Home і Pro версію. Альтернативним варіантом є Linux (в тому числі у версії Endless OS); а компанія Apple встановлює на свої лептопи фірмове рішення — macOS. Само собою, випускаються пристрої і взагалі без попередньо встановленої ОС (до них також відносять ноутбуки з DOS на борту). Ось більше детальний опис цих варіантів:

— Windows 10. Ця ОС була випущена восени 2014 року як чергове оновлення сімейства настільних ОС від Microsoft і спадкоємиця Windows 8.1 (номер 9 пропустили з технічних причин). Вона представила безліч нововведень, таких як вбудований голосовий помічник Cortana, браузер, Edge, підтримка декількох робочих столів, оновлені меню «Пуск» і центр повідомлень, кардинальне оновлення штатно передвстановлених програм тощо. Крім того, система отримала також редакцію Windows 10 Mobile, що давало високу ступінь інтеграції між смартфонами і ПК/ноутбуками; однак мобільна версія в цілому виявилася невдалою, і на початку 2020 року її підтримка була припинена. Windows 10 є платною, її вартість входить у ціну пристрою. В даний час серед ноутбуків її можна зустріти в таких редакціях:

• Windows 10 Home. «Домашня» редакція — розрахована переважно на невимогливих користувачів, яким не потрібні спеціальні професійні функції. У Windows 10 Home доступні всі основні можливості системи, однак відсутні корпоративні інструменти, а також можливість управління Центром оновлень і доступу до комп'ютера через віддалений робочий стіл.
• Windows Pro 10. Розширена редакція описаної вище Windows 10, призначена для застосування в професійній сфері і розрахована на IT-фахівців і досвідчених ентузіастів. Крім всіх можливостей, доступних в редакції Home пропонує також ряд професійних і корпоративних інструментів, зокрема, Active Directory, віддалений робочий стіл, шифрувальник BitLocker і інструмент для роботи з віртуальними машинами Hyper V. Технічно Pro не є найфункціональнішою редакцією «десятки», однак більше прогресивна редакція Pro For Workstations призначена для висококласних робочих станцій, і застосовувати її в ноутбуках просто не має сенсу.
• Windows 10 S Mode. «S-Mode» — специфічна версія Windows 10, доступна для обох описаних вище редакцій — Home і Pro. Від оригінальних ОС такі рішення відрізняються обмеженим функціоналом. Так, різні програми можна встановлювати тільки з магазину Windows Store, можливість встановлення зі сторонніх джерел недоступна. Наслідком цього є обмеження по застосуванню периферії: для деяких зовнішніх пристроїв спеціальні функції можуть виявитися недоступними через неможливість встановити фірмовий драйвер (втім, виробники таких пристроїв поступово виправляють ситуацію за рахунок написання додатків для Windows Store). В якості браузера доступний лише стандартний Microsoft Edge, а в якості вбудованої пошукової системи Bing. Все це звужує можливості з використання системи, однак значно підвищує її безпеку і швидкість роботи. Останнє особливо ефективно при слабкому «залізі»: на такому оснащенні Windows 10 S Mode набагато комфортніше у використанні, ніж та чи інша оригінальна редакції. Що стосується безпеки, то вона забезпечується ретельним контролем додатків, опублікованих в Windows Store. Творці позиціонують S Mode як оптимальне рішення для освітньої сфери, а в цілому ця редакція добре підходить насамперед для нескладних завдань на зразок Інтернет-серфінгу або роботи з документами. При цьому є можливість безкоштовно перейти з S Mode на звичайну версію Windows 10 у відповідній редакції — проте відмінити цю дію неможливо, і найчастіше вона призводить до значних втрат продуктивності.

— Windows 11. Перше велике оновлення системи від Microsoft за останні шість років з моменту виходу «десятки». В ОС перемалювали більшу частину іконок стандартних програм і елементів управління вікнами, левова частка дій супроводжується новою анімацією. Головне в редизайні – кнопка меню «Пуск», яка переїхала на місце по центру нижньої частки екрану. Разом з «операційкою» відбувся дебют Android-додатків в фірмовому магазині Microsoft Store. В цілому систему можна розглядати як великий апдейт Windows 10 з серйозним редизайном інтерфейсу, ніж кардинально нову ОС.

Як і раніше, ОС Windows 11 розбита на два великих табори: Home і Pro. Також випускаються більш цілеспрямовані версії цієї операційної системи (Education, Enterprise, Mixed Reality тощо).

— macOS. Операційна система, що застосовується винятково в комп'ютерах і ноутбуках компанії Apple. До 2016 року була відома як OS X, раніше, до 2012 — як в Mac OS. В цілому вважається дуже надійною і стабільною, і не без підстав: комп'ютерів під цю систему випускається порівняно небагато, що дає змогу добре оптимізувати програмну частину під конкретні апаратні платформи. Що стосується застосування, то macOS добре зарекомендувала себе як рішення для професійного використання: роботи з документами, дизайну, аудіо - та відеомонтажу. У той же час ігор для цієї ОС створено відносно небагато. Система регулярно оновлюється, при цьому оновлення безкоштовні і доступні протягом усього терміну служби ноутбука. Крім того, варто відзначити, що macOS все тісніше інтегрується з мобільної «операційкою» Apple — iOS. Так, станом на 2020 рік для власників «яблучної» техніки доступні, зокрема, такі можливості: переміщення завдань з пристрою на пристрій (наприклад, можна почати писати лист на ноутбуці, а закінчити на смартфоні); загальний буфер обміну; дублювання зображення з екрана комп'ютера/ноутбука на iPad; використання портативного гаджета в якості інтерактивного графічного планшета для Mac (у тому числі у нотатках); можливість голосового та текстового (SMS) спілкування з комп'ютера/ноутбука через смартфон; передача фото і відсканованих матеріалів зі смартфона на комп'ютер/лептоп; авторозблокування Mac за допомогою Apple Watch тощо.

— Linux. Безкоштовна операційна система з відкритим вихідним кодом. Розробляється та підтримується спільнотою програмістів по всьому світу. Має власний графічний інтерфейс і програмний інструментарій, цілком достатній для вирішення більшості повсякденних завдань, а відкритий вихідний код дає досвідченим користувачам широкі можливості по налаштуванню системи та написанню власного ПЗ. При цьому існують різні дистрибутиви Linux — як складні і прогресивні для ентузіастів, так і прості і «дружні», розраховані на недосвідчених користувачів (представником другої категорії, по суті, є описана нижче Endless OS, однак її нерідко позиціонують як окрему «операційку»). Крім того, під Linux майже не робиться вірусів і інших шкідливих програм. В цілому даної ОС цілком достатньо для більшості нескладних побутових і робочих завдань, а ось ігор та професійного софта для неї випускається помітно менше, ніж для Windows.

— Endless OS. Безкоштовна операційна система, яка фактично представляє собою специфічний дистрибутив описаного вище Linux. Має ті ж основні особливості і повністю сумісна з Linux-додатками, а ключових відмінностей у Endless OS дві. По-перше, дана ОС створена у розрахунку на максимальну простоту, зрозумілість і доступність навіть для користувачів-початківців. По-друге, стандартний дистрибутив Endless OS включає більше 100 додаткових додатків і безліч довідкових матеріалів — на той випадок, якщо у користувача немає Інтернету або доступ до скачування додатків обмежений швидкістю або об'ємами. Втім, існує редакція і для тих, у кого немає труднощів зі зв'язком і хто хотів би самостійно вибирати набір встановлених додатків.

— DOS. Безкоштовна операційна система з мінімальним функціоналом: не має графічного інтерфейсу, управляється через текстовий командний рядок. По суті, в сучасних ноутбуках така система призначається виключно для перевірки загальної працездатності; для інших цілей використання DOS неможливе або не має сенсу.

— Без ОС. Відсутність якої-небудь операційної системи в ноутбуці. Така комплектація не дає змогу використовувати пристрій «з коробки», проте у неї є важлива перевага: користувач може вибрати конкретну ОС і її редакцію на свій розсуд, залежно від актуальних завдань та наявного бюджету. Правда, купівля платної «операційки» окремо від ноутбука може обійтися дорожче, ніж придбання аналогічного пристрою з передвстановленою ОС в тій же редакції; з іншого боку, навіть з урахуванням цього подібний варіант часто виявляється більше привабливим і вигідним, ніж купівля лептопа з передвстановленою ОС, яка не підходить.

Список більше рідкісних і/або застарілих систем включає, зокрема, такі:

— Android. Безкоштовна і відкрита операційна система розробки Google. Створювалася під мобільні гаджети з відповідною апаратною начинкою (енергоефективними процесорами формату «system-on-chip») і сенсорними екранами — насамперед смартфони і планшети. Сам по собі Android відрізняється тісною інтеграцією з сервісами Google і великим набором додатків, доступних через маркет Google Play; проте деякі виробники створюють на базі цієї ОС фірмові програмні оболонки, в тому числі з підтримкою власних сервісів і сховищ ПЗ. Конкретно в ноутбуках спроби впровадити Android поки не увінчалися особливим успіхом, так що цю операційку можна зустріти переважно в одиничних моделях трансформерів і пристроїв «2-в-1» (див. «Тип»). Частково це обумовлено тим, що дана система має переважно розважально-мультимедійну спрямованість і відносно слабо підходить для робочого застосування (хоча останнє теж можливо завдяки великій кількості додатків).

— Windows більш ранніх версій, ніж Windows 10 (від нових до старих):

• Windows 8 (в редакціях Core, Pro і RT);
• Windows 7 (у п'яти редакціях);
• Windows Vista (в чотирьох редакціях);
• Windows XP.

Всі ці системи є остаточно застарілими і на сучасні ноутбуки не встановлюються. А для пристроїв під Windows 7 і Windows 8 доступний безкоштовний апгрейд до Windows 10.

— ChromeOS.... Ще один програмний продукт від Google, першопочатково створений як раз під ноутбуки (на відміну від Android). Ключовою особливістю Chrome OS є тісна інтеграція з веб-сервісами: так, до 2016 року система взагалі не передбачала встановлення додаткових програм — замість них передбачалося використовувати веб-додатки, що відкриваються через браузер Chrome. Власне, Chrome від початку є програмною основою всієї ОС (звідси і назва). У згаданому 2016 році з'явилася можливість встановлювати на Chrome OS Android-додатки з магазину Google Play. Конкретно ноутбуки на базі цієї операційної системи («хромбуки»), з одного боку, показали себе як максимально недорогі і доступні пристрої, зручні, зокрема, для застосування в освітній сфері. З іншого боку, відсутність «рідних» додатків може створювати значні незручності; а софт під Android зазвичай погано оптимізований під ChromeOS — з низки причин розробники слабо зацікавлені в такій оптимізації. Та й додаткові апаратні можливості у «хромбуків» в цілому помітно скромніше, ніж у аналогів під Windows і macOS. Як наслідок, такі лептопи зустрічаються рідко, а перспективи самої системи досить туманні.

— MeeGo. Остаточно застаріла безкоштовна ОС спільної розробки Nokia і Intel; не застосовується з 2013 року.