Порівняння Daiwa Ninja BR LT 3000 vs Shimano Sedona FI 4000

Кількість підшипників, передбачена в конструкції котушки. Підшипники використовують для зниження тертя обертових деталей, що, з одного боку, захищає такі деталі від зношування, а з іншого — зменшує зайві зусилля, що витрачаються при обертанні рукоятки. Відповідно, чим більше підшипників — тим більше вузлів тертя захищено і тим краще «оптимізована» котушка; цей параметр є непоганим показником загального класу виробу. Водночас оцінювати різні моделі потрібно з урахуванням їх призначення (див. «Тип»).

Так, у нахлистових котушках, навіть досить дорогих, зазвичай передбачається 1 підшипник — в точці установки барабана на кронштейн призначений для кріплення до вудилища. Це фактично єдиний важливий вузол тертя, тому більшої кількості підшипників просто не потрібно. Для мультиплікаторних котушок це число варіюється від 1 у відносно простих варіантах, і до 6 – 7 для преміумкласу. А в безінерційних кількість підшипників може сягати кількох десятків.

Передавальне число описує різницю в швидкості обертання шпулі і рукоятки. В характеристиках котушок його часто записують у вигляді співвідношення виду x:1, де одиниця позначає 1 оборот рукоятки, а «x» — кількість оборотів шпулі за один такий оборот. Для спрощення запису у нашому каталозі вказується тільки перше число — наприклад, позначення 5.2 відповідає передатному числу 5.2:1.

Від цього параметра залежить насамперед співвідношення між швидкістю і «тяговитістю» котушки. Так, високі передавальні числа дають змогу швидко тягнути волосінь, що важливо для проводки з високою швидкістю — але потужність таких котушок буде невисокою, для витягування великої здобичі будуть потрібні значні зусилля на рукоятці. І навпаки, при низьких цифрах швидкість руху волосіні буде невелика, але Вам не доведеться прикладати для її руху значних зусиль. У моделях безінерційного типу (див. вище) передавальні числа близько 6 – 7 позначають так звані «швидкісні» котушки, 4 – 4.5 — «силові», а проміжні значення — універсальні. Мультиплікаторні моделі в силу специфіки зазвичай мають низькі передавальні числа, а висока потужність нахлистових котушок обумовлена тим, що в них рибалка обертає барабан безпосередньо, і передавальне число дорівнює 1.

Наявність бейтраннера в конструкції котушки. Бейтраннером називають спеціальне пристосування для стравлювання ліски, застосовуване при ловлі великої сильної риби, насамперед карпа. Поклевка такий здобичі навіть при відносно невеликих розмірах може бути настільки потужною і різкою, що при затиснутому основному фрикционе риба може обірвати волосінь або навіть зламати вудилище. Водночас без затиснутого гальма неможливо виконати ефективну підсічку. Бейтраннер дозволяє це протиріччя. В увімкненому стані він дозволяє волосіні з деяким зусиллям сходити з котушки, ігноруючи основний фрикціон — це знижує ризик обривів та інших неприємностей при сильних ривках, зберігаючи водночас контроль над снастю. А при відключенні бейтраннера котушка починає працювати як зазвичай, що забезпечує зручність виведення. Перемикання між цими режимами здійснюється одним рухом спеціального важеля, розташованого на задній частині котушки — це значно швидше і зручніше, ніж перенастроювати фрикціон.

До котушок з даними пристосуванням функцією предьявляются особливі вимоги по міцності і надійності, тому їх вартість зазвичай досить висока.

Розмір основної шпулі (барабана) котушки. Цей параметр безпосередньо впливає на вагу котушки і її стійкість до навантажень. Для нього використовується умовне позначення в тисячах; щоб не вдаватися в зайві подробиці, можна сказати, що чим більше число в такому позначенні — тим крупніше й важче барабан. Для різних цілей оптимальними будуть різні розміри. Так, шпулі на 2500 – 3000 вважаються універсальними, їх можна застосовувати і для поплавковою риболовлі, і для лову на спінінг в нескладних умовах. Менший розмір рекомендується для легких снастей, в т. ч. категорії ультралайт, а оснащення для великої і важкої здобичі (наприклад, при лові коропа) може передбачати котушки на 4500 – 5000 і навіть більше.

Кількість волосіні, яка може поміститися на основний шпулі котушки при нормальній намотуванні. Позначається у вигляді співвідношення двох цифр, перша з яких відповідає довжині намотують волосіні в метрах, а друга — товщині в міліметрах: наприклад, цифри 200/0.45 говорять про те, що на котушку може поміститися до 200 м волосіні з товщиною 0,45 мм

Для різних видів рибної ловлі існують свої рекомендації щодо оптимального значення даного параметра; їх можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же зауважимо, що ємність шпулі вказується виключно для гладкої волосіні; при застосуванні плетеного шнура фактичні показники можуть помітно відрізнятися.

Тягове зусилля визначає граничний вагу, який котушка може регулярно витягати на собі, без негативних наслідків надалі. Так, тягове зусилля середньостатистичної котушки знаходиться на рівні 2-3 кг. Подібної моделі можна довірити витягування на берег, за допомогою однієї котушки, здебільшого прісноводних риб, від карася і коропа до ляща, окуня і сазана. Якщо ж планується ловити сома, щуку або морську рибу, то краще скористатися котушкою з великим тяговим зусиллям.

Також відзначимо, що досвідчені рибалки зазвичай витягують на берег улов не за рахунок котушки, а самим вудилищем, за допомогою прийому «виведення». Робота вудилищем дозволяє практично суттєво розвантажити котушку.

Загальна вага котушки (тільки самого пристосування, без ліски). Цей параметр важливий насамперед для тих, хто підбирає спорядження класу «ультралайт» — в таких снасті боротьба йде, що називається, за кожен зайвий грам. В інших же випадках можна не приділяти вазі особливої уваги.