Порівняння Loncin LC1P70FA vs Loncin G200F

Номінальна потужність двигуна в кінських силах (по суті — максимальна потужність, яку може видати агрегат в нормальному режимі роботи, без перевантажень). Незважаючи на популярність позначення у ватах (див. нижче), кінська сила (к.с.) досі досить широко використовується для вказівки потужності двигунів внутрішнього згоряння. 1 к. с. приблизно становить 735 Вт.

Загалом чим потужніший двигун — тим більшу швидкість і тягове зусилля він здатний розвинути. З іншого боку, даний показник безпосередньо впливає на вагу, габарити, а головне — вартість агрегата, при тому, що реальна потреба у високій потужності є порівняно рідко. Тому вибирати за цим показником варто з урахуванням особливостей планованого застосування; конкретні рекомендації по підбору двигуна під певну техніку і задачі можна знайти в спеціальних джерелах. Зазначимо тільки, що моделі однакової потужності можуть розрізнятися по швидкості і тяговитости»; детальніше див. «Частота обертання валу».

Загалом показники до 8 к.с. вважаються невисокими, до 13 к.с. — середніми, понад 13 к.с. — високими.

Номінальна потужність двигуна (найбільша видається їм на нормальному режимі потужність) в кіловатах. Першопочатково потужність двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) прийнято позначати в кінських силах, однак зараз нерідко зустрічається також запис у ватах/кіловатах; це, зокрема, полегшує порівняння по потужності ДВЗ і електромоторів. Одні одиниці можна перевести в інші: 1 к.с. приблизно дорівнює 0,735 кВт.

Загалом чим потужніший двигун — тим більшу швидкість і тягове зусилля він здатний розвинути. З іншого боку, даний показник безпосередньо впливає на вагу, габарити, а головне — вартість агрегата, при тому, що реальна потреба у високій потужності є порівняно рідко. Тому вибирати за цим показником варто з урахуванням особливостей планованого застосування; конкретні рекомендації по вибору двигуна під певну техніку і задачі можна знайти в спеціальних джерелах. Зазначимо тільки, що моделі однакової потужності можуть розрізнятися по швидкості і тяговитости»; детальніше див. «Частота обертання валу».

Штатне робоче розташування вала двигуна. Для різних видів техніки оптимальним буде різне розташування: так, газонокосарки розраховані на вертикальний вал, а ось мотоблоки зазвичай робляться під «горизонтальні» двигуни. У будь-якому разі вибір за цим параметром визначається насамперед вимогами механізму, для якого купується двигун.

Існують агрегати з вільним розташуванням, які нормально працюють в будь-якому положенні — як горизонтальному, так і вертикальному. Така універсальність буде особливо корисна, якщо двигун планується переставляти з одного механізму на інший, і може знадобитися різна орієнтація вала — або якщо агрегат передбачає використання в різних робочих положеннях, і двигун повинен буде нормально переносити нахили і повороти. Останнє актуально насамперед для мотокіс (бензотримерів).

Найбільша швидкість обертання валу, що забезпечується двигуном. Перед покупкою варто переконатися, що даний показник відповідає характеристикам техніки, в яку планується встановлювати двигун — дуже висока частота обертання може призвести до пошкодження робочого інструменту, вузлів трансмісії тощо.

Також варто враховувати, що велика швидкість обертання (при тій же потужності двигуна і характеристиках передачі) означає менший крутний момент, і навпаки. Тому цей параметр дає змогу порівнювати двигуни за співвідношенням «швидкість/тяга» (щоправда, лише за умови, що вони не мають понижуючих редукторів — див. «Функції»).

Ще один важливий момент стосується асинхронних електродвигунів змінного струму. У таких двигунах у цьому пункті наводиться частота обертання магнітного поля статора, яка залежить від кількості полюсів (див. вище). А фактична частота обертання ротора буде помітно нижче, зазвичай десь на 9 – 12 %; цей показник для таких двигунів наводиться в пункті «Фактична частота обертання валу».

Діаметр поршня двигуна є довідковим параметром — на практиці ці дані потрібні дуже рідко, зазвичай, для ремонту та інших специфічних завдань, з якими пересічний користувач звичайно взагалі не має справи.

Відстань, яку проходить поршень двигуна від однієї крайньої точки до іншої. Загалом є досить специфічною характеристикою і на практиці потрібно вкрай рідко (більшості звичайних користувачів — взагалі жодного разу за всю «життя» двигуна).

Номінальний об'єм паливного бака двигуна — то є найбільша кількість палива, яке можна туди безпечно залити. Знаючи витрату палива (див. нижче), за об'ємом бака можна оцінити час роботи агрегата на одній заправці — розділивши ємність бака на витрати.

Великі резервуари для пального, з одного боку, дають змогу тривалий час працювати без дозаправки, з іншого — помітно позначаються на габаритах і вазі двигуна. Також відзначимо, що багато моделі допускають дозаправку «на ходу». При виборі об'єму бака виробники враховують ці моменти, а також «вагову категорію» і специфіку застосування двигуна.

Номінальний витрата палива під час роботи двигуна. Цей показник дозволяє оцінити насамперед економічність агрегата і витрати на його експлуатацію. А маючи дані про об'ємі паливного бака, можна підрахувати і час безперервної роботи на одній заправці. Варто, щоправда, враховувати, що в характеристиках витрата палива зазвичай вказується для якогось середнього режиму роботи, і на практиці він може бути більше, особливо при застосуванні двигуна у важких умовах. Тим не менш, за цим даними можна порівнювати різні моделі двигунів.

Рівень шуму, що виробляється двигуном під час роботи. Даний параметр є досить приблизними, оскільки в характеристиках зазвичай вказується якесь середнє значення. А в деяких ситуаціях (наприклад, різкому зростанні навантаження на валу) шум може помітно посилюватися. Також не варто забувати, що вузли і механізми машини, в якій встановлений двигун, також виробляють певний шум, який додається до шуму двигуна. Тим не менш, чим менше шуму видає мотор, тим, зазвичай, комфортніше його використання.

Рівень шуму прийнято вимірювати в децибелах; це нелінійна величина, тому оцінювати гучність простіше всього за порівняльними таблицями, які можна знайти в спеціальних джерелах. Найбільш «тихі» двигуни загального призначення видають близько 70 дБ, це можна порівняти з проїздом вантажівки на відстані 8 – 10 м; найгучніші — трохи менше 100 дБ (шум поїзда метро).