Порівняння Casio PRW-6611Y-1 vs Casio PRW-6600Y-1E

Тип розмітки, що використовується на основному циферблаті годинника. Цей параметр актуальний для моделей зі стрілками (див. «Тип циферблата»), при цьому тип розмітки вказується тільки за основною шкалою — додаткові позначки на безелі в розрахунок не беруться (хоча може враховуватися розмітка на додатковому циферблаті світового часу).

На функціонал годинника даний параметр не впливає, і вибір залежить виключно від смаків власника. Основні види розмітки, що зустрічаються в сучасних годинниках, включають арабські і римські цифри (які можуть доповнюватися мітками), поєднання цих цифр, а також власне найпростіші мітки. Ось основні особливості цих варіантів і їх поєднань:

— Арабські. Циферблати, які мають позначки тільки у вигляді арабських цифр — тобто стандартних сучасних цифр «1», «2» тощо. Таким чином можуть бути позначені як всі поділки циферблата, так і тільки деякі з них (наприклад, 3, 6, 9 і 12 годин). Однак у будь-якому разі інші види позначок у подібних годинниках відсутні.

— Римські. Циферблати, які мають позначки тільки у вигляді римських цифр — сполучень символів I, V, X. Така розмітка надає годиннику своєрідного стилю, проте може потребувати певного звикання — а тому зустрічається рідше, ніж арабські цифри. Знову ж таки, в даному випадку мова йде про циферблати, які не несуть ніяких інши...х позначень, крім цифр цього типу.

— Мітки. Мінімалістичний дизайн, при якому поділки на циферблаті позначаються тільки міткою, без підпису. Найчастіше наносяться мітки для всіх дванадцяти годин; можливі і винятки з цього правила, проте вони в наш час зустрічаються рідко. Відзначимо, що подібне оформлення можна зустріти як в класичних годинниках з мінімальним функціоналом, так і прогресивних моделях з широкими можливостями: у першому випадку мітки надають виробу акуратного зовнішнього вигляду, у другому — дають змогу заощадити на циферблаті місце під додаткові шкали і розмітку. Теоретично така розмітка не настільки зручна, як позначення з цифрами; однак майже всі стрілочні циферблати в сучасних наручних годинниках використовують 12-годинну шкалу зі стандартним розташуванням міток, так що при мінімальній звичці можна цілком обійтися без цифр — саме положення позначки на шкалі вже несе достатньо інформації.

— Арабські + римські. Циферблати, що поєднують відразу обидва описаних вище види цифр (іноді — також з мітками; в даному випадку наявність міток не уточнюється). Найпопулярніший різновид годинників з цією особливістю — моделі з функцією світового часу (див. «Функції і можливості»), де один циферблат розмічений арабськими цифрами, а другий — римськими. Зустрічається і поєднання цих символів на одній шкалі — наприклад, коли 3 і 9 годину позначаються звичайними цифрами, а 6 і 12 — римськими. Втім, ні той, ні інший варіант особливого поширення не отримали.

— Мітки+арабські. Циферблати, в яких частина розмітки нанесена арабськими цифрами, частина — мітками (про те й інше див. вище). При цьому співвідношення тих і інших може бути різним: наприклад, в деяких моделях цифра всього одна (зазвичай «12»); в інших числами позначені ключові позиції«3», «6», «9» і «12»; у третіх частину циферблата займає дисплей, біля якого цифри просто не поміщаються і доводиться обходитися мітками тощо.

— Мітки+римські. Циферблати, в яких частина розмітки нанесена мітками, частина — римськими цифрами. Цей спосіб розмітки загалом аналогічний описаному вище варіанту «мітки+арабські» (і також може передбачати різні варіанти оформлення).

Колір фону циферблата годинника. Вказується для моделей зі стрілочними або комбінованими циферблатами (див. «Тип циферблата»); в суто електронних моделях, зазвичай, використовується або сіра підкладка (для звичайних ЖК-дисплеїв), або темна основа (для світлодіодних).

Найбільшою популярністю у сучасних годинах користуються циферблати чорного, білого, сріблястого і синього кольорів. Однак, крім цього, у продажу можна зустріти і інші відтінки — зокрема, бежевий, жовтий, зелений, золотистий, коричневий, червоний, помаранчевий, рожевий, сірий і фіолетовий. Особливий випадок являють собою годинник зі склом-хамелеонами (див. нижче).

Деякі моделі випускаються в кількох варіантах забарвлення, в таких випадках ці варіанти перераховуються через кому — наприклад, «білий, червоний, сріблястий». Якщо циферблат розфарбований одночасно в 2 або 3 кольори, вони вказуються як поєднання, наприклад, "білий з червоним" або "білий з жовтим і червоним". А до різнобарвним...належать моделі, в яких для циферблата використовується більше 3 кольорів.

Основний колір корпуса годинника.

Сучасні годинники досить різноманітні за варіантами забарвлення. Найбільшого поширення отримали моделі у відтінках «нержавіюча сталь», золотистому і чорному; однак, крім цього, у продажу можна зустріти, зокрема, білі, жовті, зелені, коричневі, червоні, помаранчеві, рожеві, сріблясті, сірі, сині і фіолетові корпуси.

Загалом, колір корпуса — досить очевидний параметр; відзначимо лише деякі нюанси, пов'язані з маркуванням:

— До різнокольорових належать моделі, в яких немає чітко вираженого основного кольору. Якщо такий колір є — в характеристиках вказується саме він. А для двоколірних корпусів при цьому може уточнюватися додатковий колір, наприклад, «нержавіюча сталь з золотистим» або «чорний з синім»

— Сріблястими, крім іншого, вважаються пластикові корпуси без додаткового забарвлення.

— «Нержавіюча сталь...» в даному випадку — це колір, а не матеріал; такий відтінок можуть мати вироби з інших металів (наприклад, алюмінію і титану), не доповнені покриттям PVD (див. «Покриття корпусу»). А корпуси золотих годинників, зі свого боку, не обов'язково робляться саме золотистими — в ювелірній справі використовуються також червоне і біле золото.

— Камуфляжне забарвлення вказується окремо — такі годинники позначаються як «мілітарі», а тут, знову ж таки, наводиться основний відтінок забарвлення. Проте не кожна модель «мілітарі» має камуфляж саме на корпусі; детальніше див. нижче.

Наявність в конструкції годин задньої кришки з прозорого матеріалу, що дозволяє бачити механізм.

Практичної ролі цей елемент не грає, однак він надає годинах оригінальний зовнішній вигляд. Зазначимо, що прозора кришка може поєднуватися з корпусом типу Skeleton, відкритим балансом (див. нижче) та/або прозорим корпусом (див. вище). Ключові відмінності між цими особливостями полягають у тому, що Skeleton і відкритий баланс дають змогу бачити механізм з передньої сторони, а прозорий корпус проглядається наскрізь, але механізм при цьому може бути і не видно.

Запобіжна пластина в області заводної головки забезпечує захист цього уразливого місця від пошкоджень і негерметичності. Системи захисту заводної головки виступають гарантами ударостійкості та водонепроникності наручних годинників.

Матеріал, з якого виготовлений браслет/ремінець годинника. Зазначимо, що поділ на браслети і ремінці досить умовний, підставою для нього є саме матеріал. В сучасних годинниках можуть зустрічатися такі варіанти:

— Ремінець нейлон. Нейлон — це синтетичний матеріал, який в годинникових ремінцях має характерну структуру у вигляді переплетених ниток. Здебільшого ці нитки досить великі, за рахунок чого ремінці з нейлону за виглядом і текстурою схожі на стяжки туристичних рюкзаків; цей варіант характерний для спортивних годинників (див. «Дизайн»). Однак є й інший різновид — нейлон з дрібним плетінням, який застосовується переважно в жіночих годинниках (див. «Стать»). З практичних властивостей даного матеріалу варто відзначити насамперед невибагливість і стійкість до води, зокрема солоної; крім того, йому можна надати практично будь-якого кольору, а поєднання різнокольорових волокон дозволяє створювати оригінальні та яскраві ремінці.

— Ремінець каучук. Під каучуками в даному разі мають на увазі еластичні матеріали, які за властивостями представляють собою щось середнє між пластиком і гумою. Каучук щільніше, твердіше і міцніше гуми, при цьому відчутно м'якіше і гнучкіше пластику, що дозволяє застосовувати його для годинникових ремінців. З переваг цього варіанта варто відзначити насамперед високу зносостійкість і стійкість до вологи, що в поєднанні з особливостями зовнішнього вигля...ду робить дані ремінці непоганим варіантом для годинників у спортивному дизайні. А ось серед класичних моделей каучук застосовується зазвичай в недорогих годинниках і має досить скромні характеристики.

— Ремінець шкіряний. Ремінці з натуральної шкіри характерні для досить дорогих годинників: цей матеріал відрізняється високою вартістю, при цьому має солідний і багатий зовнішній вигляд. Крім того, він примітний високою міцністю, стійкістю до вологи і довговічністю. З недоліків шкіри, крім ціни, варто відзначити деяку схильність до появи подряпин, а також підвищені вимоги до догляду — інакше виріб може втратити «товарний вигляд».

— Ремінець шкірзам. Як випливає з назви, шкірозамінники були створені як альтернатива натуральній шкірі. Їх головною перевагою є відносно невисока ціна: будучи зовні практично невідмінним від шкіряного, такий браслет буде коштувати помітно дешевше. З іншого боку, даний матеріал менш міцний, досить швидко стирається і загалом не такий надійний. Зазначимо, що на сьогоднішній день застосовуються різні види шкірозамінників, і якість цього матеріалу зазвичай безпосередньо залежить від його ціни.

— Браслет сталь. Годинниковий браслет складається зі з'єднаних одна з одною ланок; в даному випадку вони виконані з нержавіючої сталі. Цей матеріал міцний, довговічний, практично не схильний до корозії, до того ж має солідний зовнішній вигляд і досить приємний на дотик; при цьому вартість сталі дозволяє застосовувати її навіть в недорогих годинниках. Подібні браслети досить важкі, однак деякі власники вважають цей момент перевагою, оскільки він дає відчуття міцності і надійності. А зі скільки-небудь істотних недоліків сталі можна відзначити хіба що високу теплопровідність — браслет буде відчутно «холодити» руку, якщо годинник деякий час полежав на холоді (щоправда, недовго — всього кілька хвилин).

— Міланський браслет. Міланськими називають металеві браслети, виконані з ланок дуже дрібного плетіння (розміром близько 1 мм, а то і менше). Матеріал такого браслета може бути різним; найчастіше це сталь, однак зустрічаються і більш дорогі метали. У будь-якому разі такий браслет має оригінальний зовнішній вигляд, а також забезпечує хороший доступ повітря, даючи змогу шкірі дихати. З недоліків «мілана» можна відзначити те, що ланки можуть «закушувати» волосся на руці, створюючи дискомфорт. У світлі цього, а також для зниження вартості, в деяких годинниках міланське плетіння використовується не на всьому браслеті, а лише на його частини (зазвичай вона складає близько половини всього браслета).

— Браслет титан. Браслети, виготовлені з титанового сплаву, значно міцніше сталевих, при меншій вазі. Також вони слабкіше проводять тепло, за рахунок чого краще підходять для холодної погоди. При цьому для титану характерні практично всі ті ж переваги: висока міцність і надійність, солідний зовнішній вигляд, стійкість до корозії. Головним же його недоліком є висока ціна, за рахунок чого даний різновид браслетів зустрічається переважно в годинниках преміумкласу.

— Браслет золото. Браслети з ювелірного золота використовуються переважно з корпусами з цього ж матеріалу (див. відповідний пункт). Годинник із золотим браслетом — це не стільки прилад для вимірювання часу, скільки статусний аксесуар, а то і ювелірний виріб; останнє особливо характерно для жіночих моделей.

— Браслет срібло. Браслети зі срібла зустрічаються виключно у годинниках з корпусами з того ж матеріалу. Як і описане вище золото, цей матеріал застосовується не стільки з практичних, скільки з іміджевих міркувань — щоб надати годиннику багатого зовнішнього вигляду і підкреслити статус його власника. Водночас з низки причин срібні браслети зустрічаються вкрай рідко.

— Браслет кераміка. Матеріал преміумкласу, що зустрічається переважно в жіночих годинниках (хоча є і чоловічі моделі з керамічними браслетами). Кераміка не тільки непогано виглядає, але ще й довго зберігає первинний вигляд — завдяки високій стійкості до подряпин, забруднень і розводів. Крім того, даний матеріал має порівняно невелику вагу; а висока вартість в даному випадку є швидше перевагою — вона підкреслює високий рівень годинника. З недоліків керамічних браслетів можна відзначити деяку крихкість — сильний удар може розколоти ланки.

— Браслет пластик. У дану категорію входять як власне браслети, сплетені з окремих ланок, так і ремінці з гнучкого пластику. Другий різновид аналогічний каучуковим ремінцям, детальніше див. відповідний пункт. Що ж стосується саме браслетів, то вони зазвичай поєднуються з корпусами зі схожих матеріалів (пластик або карбон), а застосовуватися можуть в різних категоріях годинників — і в порівняно недорогих, і в досить прогресивних. Якість пластику при цьому, зазвичай, безпосередньо пов'язана з ціновою категорією пристрою.

— Браслет вольфрам. Браслети, виконані з вольфрамового сплаву, відрізняються високою міцністю і надійністю; ці властивості додатково підкреслюються тим, що вольфрам має дуже високу температуру плавлення. Та й виглядає цей матеріал непогано. Водночас він не має ключових переваг перед іншими сплавами преміумкласу (тим же титаном — див. вище) і коштує помітно дорожче за рахунок складності у виробництві. Як наслідок, такі браслети зустрічаються вкрай рідко, переважно в поєднанні з корпусами з того ж матеріалу (див. «Матеріал корпуса»).

- Браслет алюміній. Досить рідкісний варіант, що зустрічається в одиничних моделях годинників. Браслети з алюмінію легше сталевих, не поступаються їм по міцності і надійності, однак і коштують дорожче.

Годинники, які мають підвищену стійкість до низьких температур повітря.

Подібні умови не сприятливі ані для механічних, ані для кварцових годинників: у «механіці» холод змінює властивості окремих деталей і призводить до розсинхронізації механізму, а в кварцових годинниках він може ще й прискорювати розрядження батареї. Щоб уникнути цих неприємностей у сучасних годинниках можуть передбачатися різні конструктивні особливості, що знижують вірогідність збоїв у холодну погоду. Це, як мінімум, покращена термоізоляція корпусу; а в моделях зі стрілками (у тому числі кварцових) для окремих деталей механізму можуть також використовуватися особливі матеріали з мінімальним коефіцієнтом теплового розширення.

Окремо варто нагадати, що годинники зазвичай носяться впритул до тіла (руки), а в холодну погоду вони найчастіше ще й прикриті рукавом одягу — у результаті температура в місці знаходження годинника помітно вища, ніж у навколишнього повітря. А додатковий термозахист помітно впливає на вартість. Із цієї причини спеціально шукати морозостійкий годинник має сенс у тому випадку, якщо його планується використовувати у «суворих» умовах — за частеньких морозів до -30 °С і вище, під час альпіністських сходжень, тривалих (більше декількох діб) зимових походів тощо. А для повсякденного використання у відносно м'якому кліматі цілком підходять і звичайні, не морозостійкі моделі.

Товщина корпусу годинника. Достатньо очевидний параметр; зазначимо тільки, що до ультратонких моделей в наш час прийнято відносити годинники, товщина яких становить менше 7 мм. Така конструкція має як естетичний, так і цілком практичний сенс — тонкі годинники стануть в нагоді тим, хто любить носити вузькі рукави з манжетами, що щільно облягають.

Загальна вага годинника. Зазвичай, вказується з урахуванням комплектного ремінця/браслета.

У найлегших сучасних годинниках вага не перевищує 50 г. Найпопулярніші моделі вагою 50 – 100 г, а вага більше 150 г найчастіше означає не тільки великий, але і досить прогресивний пристрій, зазвичай спортивно-туристичного призначення.

І мала, і велика вага мають свої переваги: легкий годинник створює мінімум незручностей при носінні, а масивний підсвідомо сприймається як солідний і надійний пристрій.