Україна
Каталог   /   Комп'ютерна техніка   /   Персональні комп'ютери

Порівняння Gigabyte BRIX GB-BPCE-3455 vs Intel NUC BOXNUC6CAYH

Додати до порівняння
Gigabyte BRIX (GB-BPCE-3455)
Intel NUC (BOXNUC6CAYH)
Gigabyte BRIX GB-BPCE-3455Intel NUC BOXNUC6CAYH
від 4 464 грн.
Товар застарів
від 6 084 грн.
Товар застарів
Відгуки
0
0
1
0
0
0
0
1
Головне
Пасивне охолодження. Аналоговий відеовихід VGA.
Типнеттопнеттоп
Процесор
Типдесктопнийдесктопний
СеріяCeleronCeleron
МодельJ3455J3455
Кількість ядер44
Тактова частота1.5 ГГц1.5 ГГц
Частота TurboBoost / TurboCore2.3 ГГц2.3 ГГц
Об'єм кеш пам'яті 2-го рівня2048 КБ2048 КБ
Тест Passmark CPU Mark2251 бал(ів)2251 бал(ів)
Тест Geekbench 44564 бал(ів)4564 бал(ів)
Тест Cinebench R15181 бал(ів)181 бал(ів)
Оперативна пам'ять
Об'єм ОЗПкупується окремокупується окремо
Тип пам’яті
DDR3 /DDR3L/
DDR3L /1.35V SO-DIMM/
Тактова частота
1333 МГц /1600 МГц /1866 МГц/
1600 МГц /1866 МГц/
Кількість слотів
/SO-DIMM 1.35V/
2
Відеокарта
Тип відеокартиінтегрованаінтегрована
Модель відеокартиHD Graphics 500HD Graphics 500
Накопичувач
Купується окремо
Задня панель
Роз'єми
VGA
HDMI вихід
VGA
HDMI вихід
USB 3.2 gen12 шт2 шт
Передня панель
Приводнемаєнемає
mini-Jack (3.5 мм)
USB 3.2 gen12 шт2 шт
Кардридер
 /microSD/
 /SD/
Мультимедіа
LAN (RJ-45)1 Гбіт/сек1 Гбіт/сек
Wi-FiWi-Fi 5 (802.11aс)Wi-Fi 5 (802.11aс)
Bluetooth
 /v 4.0/
 /v 4.2/
Звук7.1
Інше
Потужність БЖ65 Вт
Передвстановлена ОСбез ОСбез ОС
Матеріал корпусаалюмінійпластик
Габарити (ВхШхГ)56.1x107.6x114.4 мм52x115х111 мм
Колір корпусу
Дата додавання на E-Katalogлипень 2017липень 2017

Тип пам’яті

DDR3. Третє покоління оперативної пам'яті з так званою подвоєною передачею даних. Деякий час тому цей стандарт був найпопулярнішим в комп'ютерній техніці, проте зараз він все більше поступається більш новим і досконалим стандартам, перш за все DDR4. У компактних комп'ютерах зустрічається «мобільний», енергозберігаючий різновид цього стандарту пам'яті — LPDDR3.

DDR3L. Модифікація пам'яті DDR3, що підтримує роботу на зниженій напрузі — 1,35 В замість 1,5 В (Low Voltage — звідси і індекс L). Знижена напруга дає змогу поліпшити продуктивність. Дані модулі сумісні з класичними слотами DDR3.

DDR4. Подальший, після DDR3, розвиток стандарту DDR, випущений в 2014 році. Відрізняється як підвищеною швидкодією, так і збільшеними об'ємами — ємність однієї планки може становити від 2 до 128 ГБ. У світлі цього максимальний об'єм RAM в більшості ПК обмежується скоріше можливостями «материнки», ніж характеристиками існуючих планок. DDR4 вельми популярний в сучасній комп'ютерній техніці, включаючи настільні ПК.

DDR5. У п'ятому поколінні передбачається приблизно дворазовий приріст продуктивності підсистеми пам'яті і нарощування пропускної здатності в порівнянні з DDR4. Замість одного 64-бітного каналу даних DDR5 використовує пару незалежних 32-бітних каналів, які працюють з 16-байтними пакетами і дають змогу...доставляти 64 байти інформації за такт по кожному каналу. Нові модулі пам'яті потребують напруги 1.1 В, а максимальний об'єм однієї планки DDR5 може досягати значних 128 ГБ.

Варто відзначити, що різні типи ОЗП не сумісні між собою.

Тактова частота

Тактова частота оперативної пам'яті, що поставляється в комплекті з ПК. Це один з параметрів, що визначають можливості RAM: при однаковому обсязі і типі пам'яті (див. вище) більш висока тактова частота буде означати більшу швидкодію. Правда, такі подробиці рідко потрібні пересічному користувачеві, зате вони бувають важливими для ентузіастів і професіоналів

Зазначимо також, що за даним показником можна визначити можливості для апгрейда системи: материнська плата зможе нормально працювати з планками, які мають таку ж або меншу тактову частоту, а ось сумісність з більш «швидкої» пам'яттю варто уточнювати окремо.

Звук

Формат звуку, підтримуваний звуковою картою ПК. Вказується залежно від типу пристрою. Для класичних ПК (див. «Тип») формат звуку відповідає найбільшій кількості каналів, що комп'ютер може видати через аналогові виходи — від цього безпосередньо залежить можливість використання того чи іншого комплекту акустики. А для пристроїв з вбудованими динаміками, насамперед моноблоків (див. «Тип»), в даному пункті зазвичай уточнюється формат вбудованої акустики.

Також відзначимо, що цифрові інтерфейси на кшталт S-P/DIF (див. «Роз'єми») можуть забезпечувати більшу кількість каналів, однак такий сигнал неможливо безпосередньо вивести на колонки — потрібен аудиоресивер або інший додатковий перетворювач. Так що основним параметром вважається саме число «аналогових каналів або динаміків. Варіанти тут можуть бути такими:

— 2.0. Традиційне стерео — найскромніший формат, здатний забезпечити ефект об'ємності звуку. Зрозуміло, такий звук не зрівняється з «ефекту присутності» з прогресивними стандартами зразок 5.1 і 7.1, однак у багатьох випадках навіть його буває більш ніж достатньо. Зазначимо, що формат 2.0 найчастіше передбачається в моноблоках — він означає наявність пари вбудованих динаміків, передбачити в таких ПК більш широку акустику буває важко.

— 2.1. Двоканальний стереозвук (див. вище), доповнений сабвуфером, поліпшує звучання басів. З низки причин особливого поширення не отримав, зустрі...чається, знову ж таки, переважно в моноблоках — в таких пристроях встановлюються два звичайних динаміка та «саб».

— 2.2. Розширена версія формату 2.1, яка передбачає два сабвуфера. Теоретично здатна забезпечити більш потужні та достовірні баси, однак обходиться дорожче, а на практиці ці переваги рідко помітні. Тому використовується ще рідше, ніж 2.1 — знову ж таки, переважно в моноблоках.

— 4.0. Теоретично 4.0 — формат об'ємного звуку з двома фронтальними і двома тиловими каналами. Водночас в ПК цей формат зустрічається виключно серед моноблоків і зазвичай означає наявність двох додаткових динаміків, крім стандартної стереоакустики. Ефекту «звуку з усіх боків» на такій системі не досягти, однак звучання все одно виходить більш якісним і достовірним, ніж у систем 2.0. Втім, ціна також виходить більш високої, при тому, що різниця в звучанні не для всіх принципова. Тому цей формат не отримав поширення.

— 4.2. Розширена версія описаного вище 4.0, де до поліпшеної стереосистеми на 4 динаміка додана пара сабвуферів. За рахунок цього покращується якість басів, однак ще більш збільшуються габарити і вартість акустики, а тому такі системи зустрічаються ще рідше.

— 5.1. Класичний формат повноцінного об'ємного звуку («з усіх сторін»): два фронтальних каналу, один центральний, два тилових і сабвуфер. Під такий звук випущено чимало контенту, та й в іграх нерідко передбачається сумісність саме з системами 5.1. Водночас підтримка даного формату в чистому вигляді порівняно рідко зустрічається серед сучасних ПК. Значно частіше використовуються аудіокарти 7.1: маючи більш прогресивні можливості, вони майже не відрізняються за ціною і цілком здатні працювати також і з 5.1.

— 7.1. Подальше, після 5.1, удосконалення ідеї об'ємного звуку. Такі системи мають 5 традиційних звукових каналів (2 на фронт, 1 фронт-центр і 2 тилових), а 2 додаткових канали можуть розміщуватися різними способами — в якості бічних, як «надбудов» над фронтальними або тиловими і т. ін. В будь-якому разі формат 7.1 дає змогу досягти більш достовірного звучання, ніж 5.1, а його підтримка в сучасних звукових картах коштує дуже недорого.

— 10.2. Специфічний формат звуку, який застосовується в деяких висококласних моноблоках мультимедійної спрямованості. 10 основних динаміків в таких пристроях об'єднані в саундбар під екраном і забезпечують настільки достовірне об'ємне звучання, наскільки це взагалі можливо в системах без тилових каналів. Крім того, така акустика нерідко робиться багатосмугової — тобто включає спеціалізовані динаміки, оптимізовані під конкретну смугу частот і відтворюють тільки її. Це ще більше покращує якість звуку. А два сабвуфера, зі свого боку, дають змогу досягти відповідних характеристик баса. Водночас даний варіант зустрічається вкрай рідко — через високої вартості, та й тому, що потрібної якості звуку простіше буває досягти на окремо підібраною акустиці.

Потужність БЖ

Потужність блока живлення, встановленого в ПК.

Теоретично, якщо ви купуєте готовий до використання комп'ютер, потужності встановленого в ньому блока гарантовано вистачить для нормальної роботи системи. Проте навіть у таких випадках не завадить звернути увагу на цей параметр: за інших рівних умов більш потужний БЖ дає додатковий запас на випадок високих навантажень і позаштатних ситуацій. А якщо система купується недоукомплектованою (наприклад, без ОЗП або накопичувача), або ж планується її апгрейд (особливо зі встановленням «ненажерливих» компонентів на зразок дискретної відеокарти) — варто обов'язково уточнити, чи вистачить можливостей БЖ на це. Потужність блока живлення однозначно не повинна бути нижчою енергоспоживання системи, а в ідеалі вона повинна перевищувати його хоча б на 100 – 150 Вт — знову ж таки, на випадок непередбачуваних ситуацій.

Також цей параметр необхідно враховувати в деяких ситуаціях при організації живлення — наприклад, при підрахунку загального навантаження при підключенні комп'ютера до ДБЖ.

Матеріал корпуса

— Сталь. Найпопулярніший матеріал для корпусів настільних ПК (див. «Тип»), використовується у всіх цінових категоріях таких комп'ютерів. Це обумовлено відносно невисокою вартістю і хорошою міцністю сталі, що робить її придатною для кріплення в корпусі досить масивних деталей (материнських плат, жорстких дисків, відеокарт з потужними системами охолодження тощо). Правда, сталь має досить велику вагу, проте в даному випадку цей недолік не є критичною. А ось у моноблоків і неттопів, конструктивні особливості яких дають змогу широко використовувати пластик, сталеві корпуси є ознакою висококласної моделі.

— Пластик. Для класичних корпусів настільних ПК пластик підходить погано через відносно невисокої міцності. Винятком є окремі ігрові моделі (див. «Тип»), де даний матеріал може використовуватися для забезпечення оригінального дизайну — пластик легко приймає найхимерніші форми; однак у таких випадках зазвичай використовуються спеціальні високоміцні різновиди, і обходяться такі корпуси недешево. А от серед моноблоків і неттопів даний матеріал, навпаки, вельми поширений: міцність пластику для таких корпусів більш ніж достатня, він дешевий, легкий і простий в обробці.

— Алюміній. Алюміній характеризується поєднанням високої міцності з невеликою вагою, до того ж він забезпечує корпусу естетичний зовнішній вигляд і покращує відведення тепла в навколишнє середовище. З іншого боку, обходяться такі корпусу досить недешево. Тому алюміній використовується рідко, пер...еважно в моделях преміумкласу, і часто відіграє роль іміджевого матеріалу — щоб підкреслити високий рівень пристрої.
Gigabyte BRIX часто порівнюють
Intel NUC часто порівнюють