Порівняння RITAR RTP500 Standby-L 500 ВА vs RUCELF UPI-400-12-EL 400 ВА

Час безперервної роботи ДБЖ від повністю зарядженої батареї при підключенні до нього навантаження з потужністю, яка дорівнює вихідній потужності ДБЖ (максимальної або ефективної, залежно від типу навантаження, детальніше див. відповідні пункти). Для ДБЖ, розрахованих на роботу з домашнім або офісним ПК, достатнім вважається час близько 10-15 хв, цього вистачає для збереження даних і завершення роботи. Для живлення серверів варто використовувати пристрої з часом роботи від 20 хв і більше.

Час безперервної роботи ДБЖ від повністю зарядженої батареї при підключенні до нього навантаження з потужністю, яка дорівнює половині вихідний потужності ДБЖ (максимальної або ефективної, залежно від типу навантаження, детальніше див. нижче). Час роботи з навантаженням значно більше, ніж для повного навантаження, і навіть у найпростіших моделях може досягати 20-30 хв.

Час, необхідний для перемикання навантаження на живлення від мережі живлення від батареї. До резервних та інтерактивних ДБЖ (див. Тип) в цей момент відбувається короткочасне зникнення напруги — відповідно, чим менше час перемикання на батарею, тим більш рівномірне живлення забезпечує джерело при пропажі напруги. В ідеалі час перемикання для традиційної частоти змінного струму 50 Гц повинно становити не більше 5 мс (чверть одного періоду синусоїди). У інверторних ДБЖ час перемикання за визначенням дорівнює нулю.

У цьому разі мається на увазі діапазон вхідної напруги, в якому ДБЖ здатний видавати на навантаження стабільну напругу тільки за рахунок власних регуляторів, не перемикаючись на батарею. У резервних ДБЖ (див. «Тип») цей діапазон досить невеликий, приблизно від 190 до 260 В; в інтерактивних і особливо інверторних він значно ширший. Деякі моделі ДБЖ дають змогу вручну задавати діапазон вхідної напруги.

Робоча частота змінного струму, що подається на вхід ДБЖ — а якщо точніше, той діапазон частот цього струму, в якому пристрій може видати на навантаження належне живлення за рахунок власних регуляторів, не використовуючи батарею. При виході з цього діапазону ДБЖ перемикається в батарейний режим. Найменший діапазон вхідних напруг мають резервні ДБЖ (див. «Тип»), найбільший — інверторні.

Максимальна вихідна потужність, що видається ДБЖ, іншими словами — найбільша повна потужність навантаження, допустима для даної моделі.

Цей показник вимірюється у вольт-амперах (загальний сенс цієї одиниці той самий, що і у вата, а різні назви використовуються для того, щоб розділити різні види потужності). Повна споживана потужність навантаження, припущена в даному випадку, є сумою двох потужностей — активної і реактивної. Активна потужність — це фактично ефективна потужність (у характеристиках електроприладів саме вона вказується в ватах). Реактивної називають потужність, що витрачається даремно» котушками і конденсаторами в пристроях змінного струму; при великій кількості котушок та/або конденсаторів ця потужність може становити досить значну частину від загального енергоспоживання. Зазначимо, що для нескладних завдань можна користуватися даними про ефективної потужності (вона нерідко наводиться і для ДБЖ — див. нижче); але для точних електротехнічних розрахунків варто використовувати повну.

Найпростіше правило вибору за даним показником звучить так: максимальна вихідна потужність ДБЖ в вольт-амперах повинна бути як мінімум в 1,7 разу вище, ніж загальна потужність навантаження у ватах. Існують і більш детальні формули розрахунку, що враховують особливості різних типів навантаження; їх можна знайти в спеціальних джерелах. Що стосується конкретних значень, то найбільш скромні сучасні ДБЖ видають 700 – 1000 ВА, а то і ...href="/ua/list/178/pr-6816/">менше — цього достатньо для живлення ПК середньої продуктивності; а в найбільш «великовагових» моделях цей показник може становити 8 – 10 кВа і вище.

Ефективна вихідна потужність ДБЖ, по суті — максимальна активна потужність навантаження, яке можна підключати до пристрою.

Активна потужність витрачається безпосередньо на роботу пристрою; вона позначається у ватах. Крім неї, більшість приладів змінного струму споживає також реактивну потужність, яка «даремно» (умовно кажучи) витрачається котушками і конденсаторами. Повна потужність (позначається у вольт-амперах) як раз і є сумою активної і реактивної потужностей; саме цю характеристику варто використовувати при точних електротехнічних розрахунках. Детальніше див. «Максимальна вихідна потужність»; тут же відзначимо, що при підборі ДБЖ для відносно нескладного застосування цілком можна користуватися і однієї тільки ефективною потужністю. Це як мінімум простіше, ніж перераховувати вати, заявлені в характеристиках пристроїв, в вольт-ампер повній потужності.

Найбільш скромні сучасні ДБЖ видають не більше 500 Вт. 501 – 1000 Вт можна вважати середнім значенням, 1,1 – 2 кВт — вище середнього, а в найбільш потужних моделях цей показник перевищує 2 кВт і може досягати вельми вражаючих значень (до 1000 кВт і більше окремих ДБЖ промислового класу).

Цей параметр характеризує ступінь відмінності змінної напруги на виході ДБЖ від ідеального напруги, графік якого має форму правильної синусоїди. Ідеальне напруга так названий тому, що воно найбільш рівномірно і створює мінімум зайвого навантаження на підключені пристрої. Таким чином, спотворення вихідної напруги є одним з найважливіших параметрів, що визначають якість одержуваного навантаженням живлення. Рівень спотворення 0 % означає, що ДБЖ видає ідеальну синусоїду, до 5 % — легкі спотворення синусоїди, до 18 % — сильні спотворення, від 18 % до 40 % — трапецієподібний сигнал, понад 40 % — прямокутний сигнал.

Форма графіка, що описує зміни напруги на виході ДБЖ.

— Синусоїда. Класичний графік змінної напруги, саме так воно змінюється в мережі змінного струму; вихідний сигнал у формі синусоїди означає, що ДБЖ практично не спотворює сигнал в порівнянні з мережею. Як наслідок — таке живлення підходить для будь-якої техніки змінного струму, а деякі пристрої (наприклад, аудіотехніка) взагалі потребує виключно чистої синусоїди. Однак для цього потрібні досить складні технічні рішення, а тому цю форму сигналу можна зустріти в дорогих інтерактивного ДБЖ і інверторного типу.

— Подібна синусоїді (апроксимоване). Цей сигнал має форму, близьку до синусоїді, однак лінія графіка в даному випадку не плавне, а складається з окремих прямокутних «сходинок». Таку форму сигналу забезпечує більшість недорогих ДБЖ; такі пристрої недорогі і цілком підходять для живлення комп'ютерної техніки.