Порівняння Atlantic VM 50 D325-2-BC vs Atlantic Steatite Cube Slim 50 S3C

Штатний спосіб встановлення водонагрівача.

Вибір за цим параметром залежить насамперед від того, скільки вільного місця є для установки пристрою і яку форму має це простір. Тому коли місця багато (наприклад, в розпорядженні користувача ціла стіна в котельні приватного будинку) — на даний параметр можна не звертати особливої уваги. А ось в обмежених умовах кожен спосіб встановлення буде мати свої нюанси.

— Вертикальний. Влаштування вертикального компонування, витягнуті у висоту. Цей варіант добре підійде для вузьких тісних приміщень — наприклад, санвузли в малогабаритній міській квартирі.

— Горизонтальний. Горизонтальна компонування слабкіше підходить для тісних приміщень, ніж вертикальна, проте в деяких умов саме вона може виявитися оптимальною — наприклад, якщо місце під прилад має вигляд невисокою горизонтальної ніші. Також відзначимо, що в такому виконанні випускаються багато проточні водонагрівачі (див. «Тип») — вони не займають багато місця, а горизонтальна орієнтація з низки причин вважається для таких пристроїв оптимальною.

— Підлоговий. Моделі, що встановлюються на підлогу (на противагу всім описаним вище варіантами, які передбачають кріплення на стіну). Головна перевага такої установки — простота: не потрібно свердлити стіни і готувати інші спеціальні кріплення, достатньо наявності вільного місця на підлозі. Крім тог...о, для підлогових водонагрівачів не так критичні обмеження по вазі, і цей спосіб можна застосовувати навіть для самих потужних, ємних і, відповідно, великих моделей. З іншого боку, саме вільне місце на підлозі є далеко не завжди, і для обмежених умов даний спосіб встановлення підходить погано.

— Універсальний (підвісний). Пристрої, що допускають розміщення в будь-якому положенні — як горизонтальному, так і вертикальному (докладніше див. вище). Перевага цього варіанта очевидно: користувач може вибрати спосіб встановлення на свій розсуд, залежно від ситуації.

Форма корпуса водонагрівача.

Традиційними варіантами форми вважаються циліндрична і прямокутна, однак в наш час зустрічаються і більш специфічні варіанти — плоский корпус, вузькі циліндричні пристрої. Ось особливості кожного з цих варіантів:

— Циліндричний. Подібна форма фактично є традиційною для накопичувальних водонагрівачів. Пов'язано це з тим, що при тому ж загальному об'ємі на циліндричний бак потрібно менше матеріалу, ніж, наприклад, на прямокутний; та й у виробництві такі ємності прості і дешеві, що дає змогу застосовувати їх в бойлерах будь-якої цінової категорії. До недоліків даної форми можна віднести перш за все деяку громіздкість в порівнянні з іншими варіантами.

— Прямокутний. Корпус прямокутної форми, з явно вираженими передніми і боковими гранями; кути при цьому можуть бути як різко окресленими, так і закругленими. Це традиційна форма для проточних водонагрівачів, перш за все газових, проте її можна зустріти в досить великій кількості накопичувальних моделей. Відповідно, особливості прямокутного корпусу будуть різними – залежно від типу нагрівача. Так, в проточних моделях «прямокутник» просто є одним з найбільш зручних варіантів з точки зору загального компонування. А ось в бойлерах така форма відрізняється від плоскої (див. нижче) лише дещо більшою товщиною і, в деяких варіантах, явн...о вираженими кутами.

— Плоский. Варіант, що зустрічається в основному в накопичувальних електричних нагрівачах. Подібні пристрої виглядають так, як ніби класичний циліндричний корпус сплющили ззаду і спереду, зменшивши його товщину за рахунок збільшення ширини (а іноді і висоти). Таким чином, подібний бойлер не так сильно виступає перед стіною, як циліндричний; в деяких ситуаціях цей момент може виявитися принциповим — наприклад, при встановленні в туалеті, де циліндричний пристрій нависав би над унітазом, створюючи дискомфорт.

— Вузький. Різновид циліндричних корпусів, що характеризується зменшеним діаметром. Іншими словами, бойлери з даної категорії також круглі, проте при тому ж об'ємі вони мають помітно меншу ширину і товщину, ніж традиційні циліндричні. У обмежених умовах це може виявитися вельми корисно; однак треба враховувати, що платою за зменшення діаметра є збільшення висоти.

Електрична потужність, споживана нагрівачем під час роботи.

Даний параметр має ключове значення для електричних моделей (див. «Джерело енергії»): в них споживана потужність фактично відповідає потужності нагрівального елемента і, відповідно, корисної теплової потужності всього пристрою. А від корисної потужності безпосередньо залежить загальна ефективність і продуктивність водонагрівача. Відповідно, високопродуктивні моделі неминуче мають високе споживання. При цьому відзначимо, що потужність нагріву підбирається конструкторами з таким розрахунком, щоб гарантовано забезпечити необхідну продуктивність і температуру води. Так що вибираючи пристрій по робочим характеристикам, потрібно дивитися насамперед саме на продуктивність і температуру. Потужність ж потрібно враховувати при підключенні: наприклад, якщо модель на 230 В (див. «Живлення») споживає понад 3,5 кВт, її, зазвичай, не можна включати в звичайну розетку — потрібне підключення за особливими правилами. А найбільш продуктивні і «ненажерливі» моделі — на 10 кВт і більше — підключаються тільки до трифазних мереж.

Аналогічне значення споживана потужність має і для комбінованих котлів — з поправкою на те, що в них електронагрівач є додатковим джерелом тепла. А для газових і непрямих моделей даний параметр описує енергоспоживання керуючих схем та інших допоміжних елементів конструкції; це енергоспоживання зазвичай дуже невелика — порядку декількох десятків ватів, рідше до 1,5 кВт.

— Емаль. Як і пластик, емаль хімічно нейтральна і не впливає на смак і запах води, при цьому вважається більш міцною і довговічною. Теоретично даний матеріал схильний до появи мікротріщин, в т. ч. через перепаду температур (що в кінцевому підсумку призводить до контакту води з металом і корозії). Однак на практиці в бойлерах найчастіше застосовуються висококласні термостійкі емалі, мають той самий коефіцієнт теплового розширення, що і матеріал бака, і ушкоджуються тільки при порушенні умов експлуатації (або при сильних ударах).. Так що згаданий недолік характерний в основному для самих недорогих моделей з відповідною якістю матеріалів.

— Нержавіюча сталь. Завдяки високій міцності «нержавійка» вважається найбільш надійним і довговічним на сьогоднішній день матеріалом. На відміну від емальованих, такі баки абсолютно не бояться перепадів температур, а також нормально переносять удари і струси, в т. ч. досить сильні. З іншого боку, варто сталь помітно дорожче емалі. При цьому для подібних ємностей не виключена ймовірність корозії — особливо якщо мова йде про дешеві приладах, де використані застарілі технології зварювання, і матеріал швів може відрізнятися від матеріалу бака. Для усунення цього явища необхідна катодний захист, яка ще більше позначається на вартості.

— Склокераміка. Матеріал, багато в чому схожий з описаною вище емаллю. З одного боку, ск...локераміка не входить у реакцію з водою, не впливає на її смак і властивості, а також вважається досить надійним. З іншого боку, цей матеріал більш крихкий і схильний до появи мікротріщин і втрати своїх властивостей — як у міру зносу, так і через сильного нагріву. Через це подібні водонагрівачі зазвичай мають обмеження рекомендованої температури до 60 °С

— Пластик. Пластик хімічно стійкий, не схильний до корозії і практично не впливає на склад води, до того ж коштує недорого. Головним недоліком пластикового покриття вважається недовговічність.

— Мідь. Мідне покриття використовується виключно в проточних водонагрівачах (див. «Тип»); точніше кажучи, в таких пристроях весь резервуар зазвичай робиться мідним. Для накопичувального бака даний матеріал не підходить: мідь занадто важка, до того ж має корозійний вплив на деякі матеріали (алюміній, чавун) внаслідок своїх електрохімічних властивостей, навіть якщо ці матеріали використовуються поза нагрівача, в інших деталях системи водопостачання. Проте в невеликій ємності в проточному водонагрівачі ці моменти непомітні, при цьому мідь відмінно переносить стиснення і розтягування при перепадах температур.

— Титан-кобальтовий сплав. Спеціальний сплав, який характеризується високою міцністю і стійкістю до корозії, проте й коштує досить недешево. Зустрічається вкрай рідко, виключно в нагрівачах топового рівня.

Час нагріву накопичувального водонагрівача (див. «Тип»), повністю заповненого холодною водою, до робочої температури.

Варто пам'ятати, що дана характеристика не є стовідсотково точною. Виробники зазвичай вказують час нагріву для певних умов: повністю заповнений бак, максимальна інтенсивність нагріву, підвищення температури (∆t) на певну кількість градусів. На практиці же час нагрівання може відрізнятися, причому як одну, так і в іншу сторону. Наприклад, якщо для пристрою заявлено час нагріву 20 хвилин при ∆t = 50 °С, при нагріванні води до 15 °С до 60 °С час буде менше (∆t = 45 °С). Тим не менш, цей показник дозволяє оцінити загальну продуктивність котла, і при рівних ∆t і об'ємах різні моделі можна порівнювати з часу нагрівання.

Безпека водонагрівачів може здійснюватися такими функціями як захист від перегрівання, захист від замерзання, захист від вмикання без води, захист від перепаду напруги, електрозахист (ПЗВ), антилегіонела, газ-контроль і датчик тяги. Детальніше про них:

Захист від перегрівання. Система безпеки водонагрівача, яка автоматично відключає електроживлення або подачу газу (залежно від типу) при досягненні нагрівальним елементом критичної температури. Це дає змогу уникнути перегрівання і пов'язаних з ним неприємностей, починаючи від поломки нагрівача і закінчуючи пожежею.

– Захист від замерзання. Функція, що запобігає замерзанню води в контурах, баку і/або теплообміннику водонагрівача. Буде корисна в тому разі, коли пристрій встановлений в приміщенні з низькою температурою і працює з тривалими перервами. Замерзла вода розширюється, що може призвести до пошкодження пристрою; щоб уникнути цього захист від замерзання відстежує температуру води в пристрої і вмикає нагрівання, коли ця температура знижується до критичного рівня.

– Захист від вмикання без води. Система безпеки, що запобігає вмиканню нагрівача «всуху», тобто без наявності в ньому води. Оскільки нагрівальний е...лемент при такому вмиканні не передає тепло воді, він дуже швидко розігрівається сам і за короткий час досягає високої температури, здатної привести до поломки нагрівача і навіть до пожежі. Наявність захисту від вмикання без води дає змогу уникнути подібних неприємних наслідків.

– Захист від перепаду напруги. Система захисту нагрівача від стрибків напруги в електромережі. Таким захистом зазвичай оснащуються моделі з електронним управлінням (див. управління), оскільки саме управляюча електроніка найбільш чутлива до проблем з електроживленням. Варто враховувати, що можливості таких систем помітно скромніше, ніж у спеціалізованих стабілізаторів або захисних систем: «начинка» водонагрівача здатна згладити відносно слабкі скачки напруги, але при серйозних збоях вона, скоріш за все, просто вимкне пристрій, щоб уникнути пошкоджень. Втім, дана особливість в будь-якому разі буде не зайвою; хіба що в дуже нестабільних електромережах, схильних до частих флюктуацій, такому нагрівачу може знадобитися зовнішній стабілізатор.

— Електрозахист (ПЗВ). Вбудований прямо в нагрівач ПЗВ – пристрій захисного вимикання. Такий пристрій призначений перш за все для захисту людей від ураження електричним струмом – наприклад, при пошкодженні ізоляції і витоку електрики на корпус або в воду. Коли людина контактує з цією електрикою, виникає так званий струм витоку; ПЗВ реагує на нього і практично миттєво відключає живлення бойлера, запобігаючи удару струмом.
Відзначимо, що подібні захисні пристрої стандартно встановлюються прямо в розподільних щитках; однак наявність ПЗВ у водонагрівачі дає додаткову гарантію. Закономірно, що подібне оснащення зустрічається переважно в електричних моделях.

– Захист від надлишкового тиску. Система безпеки, що запобігає критичному підвищенню тиску води в нагрівачі. Як правило, в основі такого захисту лежить запобіжний клапан, який відкривається при досягненні певного рівня тиску і зливає надлишок води, даючи змогу уникнути пошкодження нагрівача.

– Газ-контроль. Система безпеки газових нагрівачів, що автоматично перекриває подачу газу в разі згасання полум'я пальника. Це дає можливість уникнути наповнення приміщення газом і можливих неприємних, а то і трагічних наслідків. Відновлювати подачу газу після спрацьовування захисту необхідно вручну.

— Датчик тяги. Датчик, який контролює наявність тяги в димарі газового водонагрівача. Ця функція особливо важлива для моделей з відкритими камерами згоряння: при відсутності тяги продукти згоряння будуть заповнювати приміщення, де знаходиться нагрівач. А це, зі свого боку, може привести до погіршення самопочуття людей, проблем зі здоров'ям і навіть смертельних випадків. Щоб уникнути подібних наслідків даний датчик при виявленні проблем з тягою відключає подачу газу і видає попередження про проблему. Втім, таке оснащення можна зустріти і в окремих моделях з закритими камерами згоряння – в них датчик тяги виконує в основному діагностичну функцію, даючи змогу визначити, що заважає нормальній роботі пальника.

– Антилегіонела. Функція, що запобігає розмноженню хвороботворних бактерій в бачку і контурах водонагрівача. Деякі види таких бактерій здатні жити і розмножуватися в досить гарячій воді — до 60 °С. щоб уникнути цього, система «Антилегіонела» відстежує температуру води в бачку і періодично підвищує її до рівня близько 65 °С. Конкретні способи роботи таких систем можуть бути різними: так, одні працюють строго за заданим графіком (наприклад, раз в два тижні), інші вмикають додаткове нагрівання, тільки якщо за якийсь період (наприклад, місяць) вода не нагрівалася до досить високих температур. Однак «антилегіонела» в будь-якому разі сприяє гігієнічності.

Напрямок, з якого до нагрівника підключаються труби. Вибір за цим параметром залежить насамперед від особливостей місця, де планується розмістити пристрій. Відзначимо, що в універсальних моделях (див. «Установка») місце підключення труб залежить від способу установки, при цьому конкретні варіанти в різних моделях можуть бути різними, це в кожному разі варто уточнювати окремо.

Вага самого пристрою, без урахування набраної (проходить) в нього води.