Порівняння BRESSER Travel 20-60x60 vs BRESSER Spektiv 20-60x60

Поле зору підзорної труби при відстані до розглянутих об'єктів в 1 км, т. зв. «лінійне поле зору». По суті, це ширина (діаметр) простору, що потрапляє в поле зору при спостереженні з відстані в 1 км.

Даний параметр широко використовується в характеристиках підзорних труб поряд з кутовим полем зору (див. нижче): дані про лінійне поле зору більш наочні і наближені до практики, вони дають змогу оцінити можливості підзорної труби, не вдаючись до спеціальних обчислень.

Для моделей змінної кратності (а таких більшість) лінійне поле зору вказується у вигляді двох чисел — для мінімального і для максимального збільшення.

Найменша відстань до розглянутого предмета, при якому підзорна труба здатна на ньому повноцінно сфокусуватися — тобто мінімальну відстань, на якому зображення в окулярі буде залишатися ясним.

Підзорні труби першопочатково створені для розглядання віддалених об'єктів, тому при занадто малій дистанції з наведенням на різкість можуть виникнути проблеми. У світлі цього виробники і вказують в характеристиках даний параметр. Втім, навіть в самих потужних і «далекобійних» моделях мінімальна дистанція фокусування складає близько 25 м — на такій відстані нерідко буває достатньо і неозброєного ока. Тому на даний параметр варто звертати увагу лише в тих випадках, коли можливість нормально працювати поблизу має принципове значення — наприклад, якщо труба використовується на стрільбище, де відстань до мішеней може бути різним, в т. ч. досить невеликим.

Спосіб фокусування, передбачений в конструкції підзорної труби.

Даний параметр вказують того, який елемент управління відповідає за наведення на різкість: гвинт на корпусі, кільце на корпусі або окулярі, і т. ін. При цьому не можна сказати, що якийсь спосіб має принципові переваги або недоліки. Самі по собі всі вони достатньо функціональні, а вибір базується насамперед на тому, який варіант краще всього підійде конкретно для даного приладу. Так що звертати увагу на цей параметр має сенс перш за все тим, хто має певні переваги (наприклад, звик до кільцем на окулярі) і не хоче використовувати інший спосіб.

Тип просвітлення оптики, передбачений у підзорній трубі.

Просвітленням називають спеціальне покриття, що наноситься на поверхню лінзи. Призначене таке покриття для того, щоб знизити втрати світла на межі повітря-скло. Такі втрати виникають неминуче через відбивання світла, а просвітлююче покриття «розвертає» відбиті промені назад, підвищуючи таким чином світлопропускання лінзи. Крім того, ця функція зменшує кількість відблисків на видимих в підзорну трубу предметах.

Типи просвітлення можуть бути такими:

— Одношарове. Дане маркування означає, що на одній або декількох поверхнях лінз (але не на всіх) нанесене одношарове антивідбивне покриття. Подібне обходиться недорого і може використовуватися навіть в оптичних приладах початкового рівня. З іншого боку, воно відсіває певний спектр світла, через що спотворюється передача кольору у видимому зображенні — іноді досить помітно. До того ж в даному разі на деяких поверхнях лінз покриття взагалі відсутнє, що неминуче призводить до появи відблисків в полі зору. Таким чином, одношарове просвітлення є найпростішим різновидом і застосовується вкрай рідко, в основному в бюджетних моделях.

— Повне одношарове. Різновид описаного вище одношарового просвітлення, при якому антивідбивне покриття є на всіх поверхнях лінз (на кожному кордоні «повітря – скло»). Хоча для даного варіанта теж характерне спотворення кольорів, ві...н позбавлений іншого, найбільш ключового недоліку «неповних» просвітлінь — відблисків в полі зору. А згадане спотворення передачі кольору найчастіше не критично. При всьому цьому і обходиться повне одношарове просвітлення порівняно недорого, завдяки чому воно дуже популярне в підзорних трубах початкового та початково-середнього рівнів.

— Багатошарове. Тип просвітлення, при якому багатошарове відбиваюче покриття наноситься на одну або кілька поверхонь лінз (але не всі). Перевагою такого покриття перед одношаровим є те, що воно рівномірно пропускає практично весь видимий спектр і не створює помітних спотворень кольору. Відсутність покриття на окремих поверхнях знижує вартість приладу (порівняно з повним багатошаровим просвітленням), проте повністю позбавитися від відблисків в такій системі неможливо.

— Повне багатошарове. Найбільш прогресивний і ефективний із сучасних типів просвітління: багатошарове покриття нанесене на всі поверхні лінз. Таким чином досягається висока яскравість і чіткість «картинки», з природною передачею кольору і відсутністю відблисків. Недолік цього варіанта класичний — висока вартість; відповідно, повне багатошарове просвітління характерне в основному для висококласних підзорних труб.

Матеріал, який використовується для призм, встановлених в підзорній трубі (див. «Тип призм»).

— BK-7. Різновид боросилікатного оптичного скла (крона), порівняно недорогий і водночас досить функціональний матеріал, що забезпечує хоч і не видатну, але цілком прийнятну якість зображення. Застосовується в моделях початкового і середнього рівня.

— BaK-4. Барієве оптичне скло, помітно перевершує BK7 за яскравістю і чіткістю зображення, але являється й більш дорогим. Зустрічається в основному в підзорних трубах преміумрівня.

Наявність поворотного корпусу в конструкції підзорної труби.

Під цим терміном зазвичай розуміється можливість повертати задню частину приладу, з окуляром, щодо об'єктива. Така можливість зустрічається в основному в моделях з окуляром під 45° (див. «Розташування окуляра»), а також в «прямих» трубах з призмами Porro, в яких вісь окуляра зміщена щодо осі об'єктива. І в тому, і в іншому випадку поворотний корпус дозволяє вибирати найбільш вигідне положення об'єктива, залежно від ситуації. Наприклад, для спостережень за небом загнутий корпус найзручніше тримати в стандартному положенні, окуляром вгору; а розгорнувши «вічко» вниз, можна зручно спостерігати за дикою природою з ями або іншого укриття, сховавшись в ньому цілком і виставивши назовні лише об'єктив труби. Аналогічно і розворот прямого окуляра може стати в нагоді для підстроювання труби під ситуацію.

Матеріал і загальна конструкція корпусу підзорної труби.

Більшість сучасних моделей використовує обгумовані корпусу, у яких тверда основа (металева або з міцного полікарбонату) покрита гумою. Це забезпечує не тільки міцність, але і підвищену стійкість до струсів — причому навіть у тому випадку, коли ударостійкість як така (див. вище) в характеристиках не заявлена. У моделях преміумкласу зустрічаються корпусу з магнієвого сплаву — він відрізняється високою міцністю в поєднанні з невеликою вагою.

Окрему категорію являють собою труби Галілея (див. вище) — вони зазвичай випускаються в оформленні «ретро» і використовують відповідні матеріали, наприклад мідь і покриття з високоякісного шкірозамінника.