Порівняння ATON Atmo 12.5E 12.5 кВт vs Bosch Gaz 3000 ZS28-2KE 28 кВт

230 В

За способом установки котли діляться на два основних типи: настінні і підлогові.

— Настінні котли, як випливає з назви, призначені для кріплення на стіну. Вони зазвичай мають невелику потужність, що дозволяє обійтися без окремого приміщення для їх установки, і відносно невеликі габарити, що дозволяють «вписати» котел в інтер'єр кухні або ванною.

— Підлогові котли зазвичай мають більшу потужність порівняно з настінними, що відповідним чином позначається на їх вазі, габаритах і, власне, способі установки. Вага також обумовлений наявністю чавунного теплообмінника, який вважається більш надійним і довговічним, ніж мідний, стальний або силуміновий. До підлоговим відноситься більшість котлів потужністю від 50 кВт і майже всі котли потужністю від 100 кВт.

— Парапетний. Також котли цього типу можна назвати «пристінними» — вони розраховані на установку впритул до стіни; при цьому сам монтаж може бути як стін, так і підлоговим, у залежності від габаритів та ваги агрегата. Всі парапетні котли є газовими (див. «Джерело енергії») і мають закриту камеру згоряння (див. нижче); при цьому димохід виводиться назовні прямо через стіну, біля якої розміщений котел. Одним з ключових переваг подібних пристроїв називають невеликі розміри, парапетний котел вважається непоганим варіантом для невеликої міської квартири або приватного будинку з невеликими кімнатами. Також до переваг подібних пристроїв м...ожна занести те, що вони не спалюють повітря з приміщення і відразу виводять назовні продукти згоряння. Крім того, багато хто з котлів цього типу мають конвекційні отвори і під час роботи грають ще й роль радіаторів опалення.

Максимальна площа приміщення, яку здатний ефективно обігріти котел. Однак варто врахувати, що різні будови мають різні теплоізоляційні властивості і сучасні споруди куди «тепліші», ніж 30-річні і тим більше 50-річні будинки. Відповідно даний пункт носить скоріше довідковий характер і не дає змогу в повній мірі оцінити реальну опалювальну площу. Існує формула, за якою можна вивести максимальну площу обігрівання, знаючи корисну потужність котла і кліматичні умови, в яких він буде застосовуватися; докладніше про це див. «Корисна потужність». У нашому ж разі площа опалення розраховується за формулою «потужність котла помножена на 8», що орієнтовно рівноцінно використанню в будинках, яким не один десяток років.

Корисна потужність котла — а саме потужність нагріву, яку він забезпечує на максимальному режимі.

Від цього параметра безпосередньо залежить здатність пристрою обігріти приміщення тієї чи іншої площі; по потужності можна приблизно визначити площу обігріву, якщо цей параметр не вказаний в характеристиках. Загальне правило говорить, що для житлового приміщення з висотою стелі 2,5 – 3 м на обігрів 1 м2 площі потрібно не менше 100 Вт теплової потужності. Існують і детальніші методики розрахунку, що враховують специфічні фактори: кліматичну зону, теплопритоків зовні, конструктивні особливості системи опалення і т. ін.; вони докладно описані в спеціальних джерелах. Також відзначимо, що в двоконтурних котлах (див. «Тип») частину вироблюваного тепла йде на нагрів води для ГВП; це потрібно враховувати при оцінці корисної потужності.

Вважається, що котли потужністю понад 30 кВт необхідно встановлювати в окремих приміщеннях (котелень).

Тип електричного живлення необхідного для нормальної роботи котла. Електроживлення може знадобитися не тільки для електричних моделей, а й для інших видів котлів (див. «Джерело живлення») — зокрема, для роботи автоматики, що управляє. Варіанти підключення можуть бути такими:

- 230 В. Робота від звичайної побутової мережі напругою 230 В. При цьому моделі зі споживаною потужністю до 3,5 кВт можуть підключатися до звичайної розетки, а ось для більше «ненажерливих» пристроїв потрібне підключення безпосередньо до щитка. Багато електричних котлів з подібним підключенням допускають також роботу від 400 В (див. нижче).

- 400 В. Робота від трифазної мережі напругою 400 В. Таке живлення підходить для котлів з будь-якою споживаною потужністю, проте зустрічається не наприклад часто, як 230 В: зокрема, у житловому приміщенні з ним можуть виникнути складнощі. Тому даний варіант передбачається в основному в пристроях високої потужності, для яких живлення від 230 не підходить в принципі.

- Автономна робота. Робота в автономному режимі, без підключення електрики. Такій формат роботи зустрічається у всіх котлах, які не використовують електричного нагріву (див. «Джерело енергії»), за винятком чисто рідкопаливних - в них електрика необхідна для роботи систем подачі палива.

Мінімальна температура теплоносія, забезпечувана котлом при вмиканні його в режимі опалення.

Максимальна робоча температура теплоносія в системі котла під час роботи в режимі опалення.

Максимально допустимий тиск у контурі опалення котла, при якому він зберігає працездатність та відсутній ризик фізичного пошкодження конструкції. Для системи опалення максимальний тиск становить приблизно 3 бар, для системи гарячого водопостачання до 10 бар. При перевищенні максимального тиску спрацьовує захист (запобіжний клапан) і частина води скидається із системи до досягнення нормального рівня тиску.

Наявність в котлі власного циркуляційного насоса.

Такий насос забезпечує рух теплоносія по контуру опалення, завдяки чому тепло рівномірно і ефективно розподіляється по радіаторам. Подібні пристосування випускаються і у вигляді окремих пристроїв; однак купівля котла з циркуляційним насосом позбавляє від необхідності купувати додаткове обладнання і спрощує систему опалення. До недоліків подібних моделей можна віднести проблематичність в усуненні неполадок: якщо окремий насос вийде з ладу, досить замінити тільки його, а для вбудованого в котел модуля може знадобитися складний і дорогий ремонт, причому на цей час система опалення стає недоступною.

Також відзначимо, що теоретично можна побудувати систему опалення і без насоса, на основі природної циркуляції; однак такі системи мають ряд недоліків, так що на практиці краще все ж використовувати примусову циркуляцію.

Коефіцієнт корисної дії котла — основний показник, що характеризує ефективність його роботи.

Для електричних моделей (див. «Джерело енергії») цей показник обчислюють як відношення корисної потужності до споживаної; в таких моделях не рідкістю є показники в 98 – 99 %. Для котлів на сгораемом паливі ККД — це співвідношення кількості тепла, безпосередньо передається теплоносію, до загальної кількості тепла, що його виділяє при згорянні. У таких пристроях ефективність нижче, ніж в електричних, для них хорошим вважається показник більш ніж в 90 %. Виняток становлять собою конденсаційні котли (див. відповідний пункт), у яких ККД може бути навіть вище 100 %. Ніякого порушення законів фізики тут не відбувається, це свого роду рекламна хитрість: при підрахунках ККД використовується не зовсім коректна методика не враховує енергії, витраченої на утворення водяної пари. Тим не менш, формально все правильно: котел видає на теплоносій більше теплової енергії, що виділяється при згорянні палива, так як до енергії згоряння додається енергія конденсації.