Порівняння DeWALT DWP849X vs Bosch GEX 150 AC Professional 0601372768

Тип шліфмашини визначає особливості конструкції і дії її робочого механізму.

— Кутова. Один з найпоширеніших і універсальних типів шліфмашин. Назва обумовлена устроєм робочого механізму, в якому ведуча вісь і шпиндель з робочою насадкою розташовані під кутом 90 градусів і пов'язані через редуктор. Саме цей тип шліфмашин неофіційно називають «болгарками». Робочим інструментом є шліфувальний круг. Кутові шліфувальні машини використовуються для шліфування, полірування, обдирання і зачистки виробів з металу, бетону, цегли, цементу, мармуру й граніту. Особливості конструкції дають змогу також застосовувати такий інструмент для різання металу й зачищування зварювальних швів.

— Пряма. У прямих шліфмашинах ведучий вал електродвигуна й шпиндель з робочою насадкою розташовані на одній осі, що й зумовило назву. Найчастіше застосовуються для дрібних і точних робіт, зручні для обробки важкодоступних поверхонь (велике значення при цьому має довжина шпинделя). У ролі робочого інструменту можуть застосовуватися пальцеві й конічні шліфувальні круги, фрези, щітки. Не розраховані на застосування великих шліфувальних кіл, таких, як у кутових машинах.

— Стрічкова. Робочим елементом подібних шлифмашин є шліфувальна стрічка, яка поєднана в кільце і рухається по напрямних роликах. Такі пристрої призначені для грубого оброблення і вирівнювання плоских повер...хонь, а також підготовки кромок і скосів. Стрічкові моделі мають досить високу продуктивність, однак не розраховані на акуратне делікатне оброблення; крім того, вони призначаються переважно для порівняно вузьких деталей, ширина яких не перевищує довжину стрічки (для великих поверхонь краще підходять щіткові/барабанні пристрої – див. нижче). Також відзначимо, що шліфувальні машини даного типу найкраще справляються з деревом, хоча випускаються шліфувальні стрічки і для інших матеріалів, зокрема металу, бетону, пластику.

— Ексцентрикова. В ексцентрикових шліфмашинах робочий інструмент (шліфувальний лист) здійснює одночасно два рухи: обертальний і вібруючий. Завдяки цьому досягається висока якість оброблення за непоганої продуктивності. Такі машини добре підходять, коли під час робіт з тонкого оброблення доводиться знімати велику кількість матеріалу. На відміну від віброшліфувальних машин, дають можливість обробляти не тільки плоскі, але також випуклі й увігнуті поверхні.

— Вібраційна. У віброшліфувальних машинах для роботи використовується вібруючий шліфувальний лист з приводом від ексцентрика на валу двигуна. За відносно невеликої продуктивності така схема забезпечує високу точність і якість оброблення. Віброшліфувальні машини застосовуються для чистового оброблення плоских поверхонь.

— Дельташліфувальна. Фактично є різновидом віброшліфувальних машин (див. вище), проте відрізняються від них формою шліфувального листа: він трикутний, що за формою нагадує грецьку букву «дельта» (звідси й назва). Завдяки цьому, а також невеликому розміру, такі машини добре підходять для роботи у важкодоступних і складних місцях, таких як кути, кромки, закруглення тощо.

— Багатофункціональна. Машинки, що працюють за вібраційним принципом, однак поєднують в собі можливості відразу декількох різновидів. Подібна універсальність реалізується за рахунок змінних підошов, які, як правило, постачаються в комплекті. Завдяки таким аксесуарам багатофункціональна шліфмашинка здатна, як мінімум, перетворюватися зі звичайної вібраційної (з прямокутною підошвою) в дельташліфовальную (з трикутною) і навпаки; а деякі моделі комплектуються також круглою насадкою і можуть працювати ще і в форматі ексцентрикових. Подібний інструмент стане оптимальним вибором для тих, кому доводиться мати справу з великою різноманітністю завдань для машинки вібраційного формату: одна універсальна машинка з набором змінних аксесуарів обходиться помітно дешевше, ніж кілька більш традиційних інструментів з аналогічними характеристиками. З іншого боку, з кожним конкретним завданням багатофункціональна модель справляється гірше, ніж спеціалізований агрегат аналогічної вартості. Простіше кажучи, при однаковій ціні універсальна машинка «вміє» більше, зате спеціалізована (вібраційна, дельташліфовальная тощо) більш ефективна в своїй конкретній сфері.

— Полірувальна. Різновид кутових шліфмашин, що спеціально призначений для чистового оброблення різних поверхонь. Технічно здатний працювати й у режимі шліфування, однак основною функцією є все ж полірування і кінцеве доведення матеріалу.

— Щіткова/барабанна. Шліфувальні машини цього типу в цілому схожі за компонуванні з кутовими (див. вище), а основна відмінність полягає в тому, що робоча насадка має форму не плоского диска, а характерного циліндра, довжина якого помітно перевищує діаметр. Якщо такий циліндр має жорстку щетину (зазвичай металеву) – машину називають щітковою, в інших варіантах – барабанною; однак принципової різниці між цими різновидами немає, до того ж багато моделей допускають використання насадок обох типів. Подібний формат насадки особливо зручний для оброблення великих плоских поверхонь, для яких слабо підходять стрічкові машинки; а конкретно щітки дуже ефективні, зокрема, при видаленні лакофарбових покриттів. З іншого боку, зняття фарби – це всього лише одна з багатьох задач, які доводиться вирішувати за допомогою шліфмашинок; а з іншими видами робіт, доступними для даного різновиду машин, непогано справляються також вібраційні (в т.ч. дельташліфувальні) і ексцентрикові моделі (див. вище). Крім того, циліндричні насадки, що обертаються, не характеризуються особливою акуратністю, вони не підходять для делікатних робіт, що потребують дбайливості і точності. Саме тому шліфувальні машини даного типу в наш час зустрічаються порівняно рідко.

— Шліфмашина для стін. Специфічною особливістю більшості стіношліфувальних машин є подовжена конструкція, що включає характерну штангу (див. «Комплектація»). Це дає змогу захоплювати велику ділянку стіни, не рухаючись з місця, а також працювати на великій висоті, не користуючись табуретками чи іншими подібними підставками. Утім, випускаються стіношліфувальні моделі й без штанги. Подібні пристрої зазвичай є дещо модифікованими версіями описаних вище кутових машин. З відмінностей, крім використання штанги, можна зазначити також спосіб кріплення робочої насадки — вона встановлюється на липучках або інших аналогічних пристосуваннях, подібно до того, як це робиться в ексцентриковому інструменті.

— Шліфмашина для бетону. Більшість шліфувальних машин для каменю/бетону за конструкцією аналогічні до кутових (див. вище), хоча зустрічаються й інші варіанти. У будь-якому разі подібні інструменти відрізняються досить високою потужністю, а їх конструкція розрахована на тривалу роботу в складних умовах: так, часто зустрічається захист від перевантажень (див. «Додатково»), може передбачатися система підведення води до місця роботи тощо.

Потужність, споживана шлифмашиной під час роботи. Зазвичай більше видається (корисної) потужності (див. вище) за рахунок втрат при перетворенні енергії з електричної в механічну. Проте загальні закономірності в даному випадку ті ж: більш потужний інструмент, з однієї сторони, зазвичай, продуктивніше, з іншого — важче, більше і дорожче. Крім того, від цього показника залежить загальне споживання електрики; втім, шліфмашини, навіть найпотужніші, споживають відносно небагато енергії, і складності можуть виникнути хіба що при підключенні високопродуктивного професійного інструменту до слабкої електропроводці.

Зазначимо, що визначити споживану потужність помітно простіше, ніж корисну; тому в характеристиках часто вказується тільки цей параметр, без уточнення корисної потужності. Загалом по ньому цілком можна порівнювати шліфмашинки одного типу (див. вище): сучасний інструмент має приблизно однаковий ККД, і значення корисної потужності здебільшого співвідносяться так само, як і значення споживаної.

Швидкість обертання робочої насадки, яку здатна забезпечити шліфмашина відповідної конструкції(наприклад, кутова-див. Якщо пристрій має регулювання обертів-в даному пункті наводиться діапазон такого регулювання, від мінімального до максимального.

Порівнювати по даному параметру має сенс агрегати, що належать до одного типу і мають однаковий максимальний діаметр диска (або іншої робочої насадки). Останнє пов'язано з тим, що чим більше диск — тим з більшою швидкістю рухається його край (при тих же оборотах); тобто при більшому діаметрі для тієї ж продуктивності/ефективності потрібні менші обороти. В цілому ж при порівнянні різних моделей варто враховувати наступне. Більш висока швидкість обертання добре підходить для великих об'ємів робіт (так як сприяє продуктивності) а також для чистової полірування «делікатними» насадками. Більш низька, зі свого боку, сприяє точності (знижує ймовірність зняти зайву кількість матеріалу), а також забезпечує більш високий крутний момент і дозволяє ефективніше справлятися з твердими непіддатливими матеріалами. Більш докладні рекомендації для різних типів робіт і різних діаметрів насадки можна знайти в спеціальних джерелах; тут же відзначимо, що збільшення швидкості обертання, як правило, позначається на вартості машинки в порівнянні з аналогами (так як для цього потрібно більш потужний двигун). Крім того, диски та інші робочі пристосування можуть мати обмеження по максимальних оборотах.

Максимальний розмір диска, який можна встановити в шліфмашину відповідної конструкції (див. «Тип»). Більшість моделей здатні працювати і з насадками меншого діаметра, а ось занадто великий диск просто не поміститься на інструмент через обмежень по розміру.

Чим більше диск — тим більше площа обробки і глибина різу, забезпечувана шліфмашинки. З іншого боку, для обертання більш великої насадки потрібна відповідна потужність, яка, зі свого боку, позначається на ціні, габаритах і вазі всього інструменту. Так що вибирати за цим параметром варто з урахуванням конкретних завдань, для яких планується використовувати машинку. Детальні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах; тут же відзначимо, що диски умовно поділяються на малі (до 125 мм), середні (до 230 мм) і великі (230 мм і більше).

Частота коливань робочої насадки, яку здатна забезпечити шліфмашина відповідної конструкції(класичний приклад-вібраційна, див. Якщо пристрій має регулювання частоти коливань-в даному пункті наводиться діапазон такого регулювання, від мінімального до максимального.

Більш висока частота (при тій же амплітуді — див. нижче) покращує загальну продуктивність, особливо при роботі з твердими непіддатливими матеріалами, а також сприяє ефективності при делікатній чистовій обробці (такий, як полірування). Зі свого боку, більш низька частота знижує ймовірність помилитися, знявши зайву кількість матеріалу. Існують і більш специфічні моменти, пов'язані з цим параметром; їх, а також рекомендації щодо вибору частоти для різних робіт, матеріалів і типів шліфувальних листів, можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що окремі шліфувальні листи можуть мати власні обмеження або рекомендації, що стосуються робочої частоти.

Амплітуда коливань, здійснюваних під час роботи насадкою машинки ексцентрикового, вібро- або дельташлифовального типу (див. вище). Поряд з частотою (див. вище), є одним з найважливіших показників таких машинок. Більш висока амплітуда забезпечує більш інтенсивну обробку, що позитивно позначається на продуктивності; з іншого боку, для делікатних робіт бажано мати невелику амплітуду коливань (менше 2 мм).

— Плавний пуск. Функція, що забезпечує плавне розкручування двигуна шліфмашини, з порівняно невеликим прискоренням. Досягається це за рахунок обмеження пускового струму. Плавний пуск виконує дві функції: він запобігає різким ривкам інструменту, зменшуючи ризик випустити його з рук, а також знижує навантаження на електромережу, даючи змогу уникнути значних стрибків напруги.

— Регулятор обертів. Можливість обмежити максимальне число обертів двигуна. По суті, дана функція являє собою плавне регулювання швидкості; вона зручна в тих випадках, коли повна швидкість не потрібна — наприклад, при делікатних роботах, де акуратність важливіше продуктивності. Відзначимо, що дана функція зустрічається у всіх типах шлифмашин – в тому числі з вібраційним або стрічковим принципом роботи (див. «Тип»): навіть в таких агрегатах частота вібрації або швидкість стрічки визначаються саме обертами двигуна.

— Підтримання обертів. Можливість підтримувати задане число обертів незалежно від навантаження на робочу насадку. Дана функція реалізується за рахунок автоматики, яка відповідним чином налаштовує потужність двигуна — підвищує її при збільшенні навантаження і знижує при зменшенні. Постійна швидкість обертання позитивно позначається як на якості оброблення, так і на терміні служби робочих насадок і всього інструменту.

— Захист від випадкового вмикання.... Можливість заблокувати кнопку вмикання, запобігаючи її випадковому натисканню. Це дає змогу під час перерв у роботі безпечно переміщати вимкнений інструмент з місця на місце, не побоюючись випадково увімкнути його. Також дана функція буде незайвою за наявності поруч маленьких дітей. А в деяких моделях захист може вмикатися ще й при відключенні живлення (наприклад, збоях в мережі) — завдяки цьому при поновленні живлення (яке може відбутися в найнесподіваніший момент) інструмент не почне працювати без команди користувача.

— Електронний захист двигуна. Система безпеки, що відключає інструмент при критичному зростанні навантажень на нього. Конкретний спосіб роботи такого захисту може бути різним. Наприклад, в одних моделях він відключає двигун при різкому зростанні навантажень на робочу насадку — наприклад, при заклинюванні диску в матеріалі; це дозволяє уникнути різких ривків інструменту, його поломки, руйнування диска та інших неприємних наслідків. В інших моделях захист реагує на перегрівання або критичне перевищення сили струму. Є також інструменти, що поєднують обидва ці варіанти.

— Безщітковий двигун. Наявність безщіткового двигуна в електричній шліфмашинці (див. «Джерело живлення»). Такі двигуни вважаються більш прогресивними, ніж традиційні колекторні (зі щітками): вони більш економічні в плані енергоспоживання, менш шумні і не іскрять, що буває важливо в умовах підвищеної пожежної небезпеки. Головний недолік безщіткових моторів — висока вартість.

— Гальмо двигуна. Спеціальне гальмо, що зупиняє обертання вала двигуна після відключення живлення. Завдяки такому пристосуванню після закінчення роботи не потрібно чекати, поки насадка шліфмашинки закінчить обертатися по інерції — обертання зупиняється буквально за пару секунд (тоді як без гальма для цього може знадобитися кілька десятків секунд). Це не тільки підвищує безпеку роботи, але і позитивно позначається на терміні служби інструменту.

— Запобіжна муфта. Захисна муфта, що запобігає пошкодженню двигуна при значному зростанні навантаження на нього — наприклад, у разі заклинювання диска. Така муфта з'єднує робочу насадку і вал двигуна. Вона може бути одноразовою чи багаторазовою: в першому випадку при перевантаженні муфта руйнується і її потрібно замінити, у другому — роз'єднується, і для продовження роботи досить з'єднати її назад.

— Підсвічування. Дана функція однозначно бажана під час роботи в умовах слабкої освітленості. Однак вона може стати в нагоді і при яскравому зовнішньому світлі: місце роботи нерідко опиняється в тіні (наприклад, від самого інструменту), і без спеціального підсвічування працювати в таких умовах буває складно.

— Дисплей. Власний дисплей, на якому може відображатися різна інформація про роботу та стан пристрою. Такий екран забезпечує додаткову зручність і наочність, проте загалом це досить специфічна функція, що зустрічається в сучасному електроінструменті вкрай рідко.

— Синхронізація зі смартфоном. Можливість з'єднання інструменту зі смартфоном або іншим гаджетом (наприклад, планшетом) по Wi-Fi або Bluetooth. Подібне з'єднання зазвичай використовується для регулювання параметрів роботи; робити це через мобільний додаток нерідко буває зручніше, ніж через органи управління на самому інструменті.

— Антивібраційна система. Система амортизації, що знижує рівень вібрацій, які виникають під час роботи. Наявність такої системи позитивно позначається як на якості роботи, так і на зручності: сильна вібрація інструмента призводить до швидкого стомлення, антивібраційна система допомагає уникнути цього.

— Поворотна основна рукоятка. Можливість повороту основної рукоятки шліфмашини навколо поздовжньої осі. Зустрічається ця функція переважно в кутових моделях (див. «Тип») — вона забезпечує додаткову зручність, даючи змогу налаштувати положення рукоятки під особливості ситуації. Це буває важливо для роботи в нестандартних положеннях і важкодоступних місцях.

— 3-позиційна додаткова рукоятка. Додаткова рукоятка, що встановлена на знімному кріпленні і має три варіанти встановлення: ліворуч (традиційний варіант під праворуке утримання інструменту), праворуч (під лівшу) і зверху (для специфічних випадків — ситуацій, коли потрібно періодично міняти хват, робіт у важкодоступних місцях тощо). Дана функція забезпечує розширені можливості по налаштуванню інструменту під власні уподобання. Зустрічається вона переважно в кутових моделях (див. «Тип»).

— Безключова заміна диска. Можливість міняти диски в шліфмашинці (зазвичай кутовій, див. «Тип») без використання ключів та інших додаткових інструментів. Зручність даної функції очевидна: не потрібно постійно тримати при собі ключ, стежити, щоб він не загубився тощо. Правда, безключове кріплення вважається дещо менш надійним, ніж ключове, тому воно нечасто зустрічається у важких професійних моделях.

– Система кріплення X-LOCK. Прогресивна система кріплення робочої насадки, що застосовується в деяких кутових машинах (див. «Тип») – переважно виробництва Bosch і Makita. Така система обходиться трохи дорожче традиційного 22-міліметрового кріплення за допомогою гайки або шайби, однак має ряд переваг перед ним. По-перше, X-LOCK забезпечує максимально просте і швидке встановлення: не потрібно возитися з додатковими деталями або інструментами, досить надіти диск на шпиндель і притиснути до характерного клацання; зі свого боку, для зняття робочої насадки досить натиснути на клавішу, що відключає фіксатор. По-друге, встановити насадку можна тільки однією, правильною стороною до інструменту – іншого не дасть змогу конструкція кріплення. Головним недоліком машинок з даною системою є несумісність з більш дешевими і поширеними дисками під стандартне кріплення 22 мм; а оснащення під X-LOCK поки доступне далеко не в кожному будівельному магазині.

— Цанговий патрон. Патрон особливої конструкції, застосовуваний у прямих шліфмашинках (див. «Тип»). Зажим такого патрона складається з декількох пружних пелюсток (зазвичай 2 – 3), які при затягуванні стискуються, фіксуючи робочу насадку. Головними перевагами цанг є швидкість і зручність у зміні насадок, простота конструкції і невисока вартість.

— Подача охолоджувальної рідини (МОР). Можливість подачі охолоджувальної рідини до місця роботи. Дана функція зустрічається переважно в машинках для каменю і бетону (див. «Тип»), оскільки саме для цих матеріалів найбільш актуально водяне охолодження: воно не тільки запобігає перегріванню, але і перешкоджає утворенню пилу. Для подачі води в машинці передбачається форсунка, виведена до робочої насадки, і патрубок для підключення до водяного шланга.

— Підключення пилозбірника. Можливість підключити до інструменту контейнер для збору пилу та інших забруднень, що виникають під час роботи. Такий контейнер може постачатися разом з машинкою, однак це не обов'язково, цей момент варто уточнити окремо. У будь-якому разі пилозбірник хоча і не забезпечує стовідсоткового захисту від забруднень, проте помітно зменшує їх кількість і полегшує прибирання після роботи. Пилозбірники можуть бути як багаторазовими, так і одноразовими.

— Додаткова рукоятка. Окрема рукоятка для другої руки. У теорії таке оснащення може зробити інструмент зручнішим під час утримання двома руками. Однак на практиці відсутність додаткової рукоятки часто не є критичною: багато інструментів без неї або передбачають утримання в одній руці (як деякі прямі шліфмашинки, див. «Тип»), або мають інші пристосування для другої руки (наприклад, виступ на корпусі). Так що для відповіді на питання, чи потрібна вам додаткова рукоятка, потрібно врахувати тип і розміри шліфмашинки, а також особливості запланованих робіт. Зазначимо також, що за замовчуванням така рукоятка розрахована на правшу, і можливість її використання через утримання в лівій руці потрібно уточнювати окремо.

– Зарядний пристрій (ЗП). Пристрій для зарядки акумулятора у шліфмашинці з відповідним типом живлення (див. «Джерело живлення»). Також в даному пункті зазвичай уточнюється конкретна модель ЗП. Сама по собі наявність «зарядника» в комплекті позбавляє від необхідності шукати і купувати його окремо; при цьому такий зарядник оптимально підходить як мінімум до «рідного» акумулятора, а нерідко – ще й до інших сумісних батарей. А дані про модель будуть корисні насамперед на той випадок, якщо комплектний зарядний пристрій загубиться чи вийде з ладу і замість нього доведеться купити такий же або аналогічний. Крім того, знаючи модель ЗП, можна знайти докладні дані про нього і оцінити характеристи...ки і особливості (сумісність з різними батареями, додаткові функції тощо). Водночас дуже популярною є також комплектація «без зарядного пристрою» – про неї див. нижче.

— Без зарядного пристрою. Ця особливість вказується виключно для акумуляторних моделей (машинки з іншими типами живлення – див. «Джерело живлення» – за визначенням не мають ЗП, для них цей момент уточнювати немає потреби). Сенс подібної комплектації полягає в тому, що сучасні шліфмашинки найчастіше використовують стандартні акумулятори, які підходять також до інших електроінструментів того ж бренду і розраховані, відповідно, на стандартні «зарядники». Таким чином, якщо «в господарстві» вже є акумуляторний інструмент – то зарядний пристрій до нього може бути придатним і до шліфмашинки, не потрібно буде переплачувати за другий примірник ЗП. І навіть якщо ЗП в наявності немає – його, як правило, без особливих складнощів можна придбати окремо (причому деякі інструменти ще й дають змогу вибрати найбільш підходящу модель такого пристрою з декількох варіантів).

— Кейс / сумка в комплекті. Наявність у комплекті кейса чи сумки для зберігання і транспортування інструмента. Кейс — це фактично валіза, він виготовлений з міцного матеріалу, зазвичай має місце не тільки під саму машинку, але й під робочі насадки та інші додаткові аксесуари. Сумка ж м'яка, що дає змогу її компактно скласти за відсутності в ній потреби. Наявність кейса чи сумки уточнюйте безпосередньо перед покупкою.

— Пилозбірник. Контейнер для збору пилу й інших забруднень, що виникають у процесі роботи. Детальніше див. «Додатково — Підключення пилозбірника».

— Штанга. Довга штанга значно розширює «радіус дії» інструмента: з таким оснащенням можна дотягнутися на велику висоту, обробити велику ділянку, не переставляючи платформу чи іншу підставку тощо. Подібні можливості актуальні насамперед при обробленні стін, тому переважна більшість шліфмашинок зі штангами в комплекті належить до стіношліфувальних (див. «Тип»).

Приблизний рівень шуму, створюваного шлифмашиной під час роботи. Варто враховувати, що даний показник досить приблизний, оскільки фактична «гучність» може помітно відрізнятися залежно від типу та форми оброблюваного матеріалу, поверхні, на якій він знаходиться, і інших особливостей обстановки. Крім того, різні виробники можуть користуватися різними методиками вимірювання. Тим не менш, цей показник дозволяє оцінити, наскільки комфортна та чи інша модель в роботі й не буде потрібна спеціальна захист слуху.

Найбільш «тихі» сучасні шліфмашинки видають близько 65 дБ — це порівнянно з гучною промовою на відстані 1 м; в найбільш «гучних» рівень шуму досягає 107 дБ — це гучність промислового цеху.