Порівняння Bosch ARM 37 06008A6201 vs Bosch ART 37 0600878M20

— Газонокосарка. Класичні колісні газонокосарки у вигляді візків на двох або чотирьох колесах. Можуть мати різні види двигунів, зустрічаються як несамохідні, так і самохідні моделі. Призначаються такі агрегати в основному для рівних ділянок невеликої і середньої площі — наприклад, для догляду за галявиною у дворі приватного будинку або газону на міській вулиці. При цьому газонокосарка багато в чому зручніше, ніж ручний тример (див. нижче): її не потрібно «тягнути на собі», а в конструкції нерідко передбачається спеціальний мішок для збору трави. З іншого боку, традиційні косарки погано підходять для обмежених умов, нерівних ділянок та високої трави.

— Тример. Ручний садовий інструмент, свого роду механізований аналог коси. Складається з двигуна, ріжучої насадки і ручки (ручок), закріплених на одній штанзі. Невелика ширина робочої насадки дає змогу працювати навіть у вузьких просторах, куди не проїде газонокосарка; за один помах тримером можна захопити досить широку смугу трави; а зрізати траву можна на будь-якій висоті, в тому числі справлятися з рослинністю, яка занадто висока для традиційних газонокосарок. Крім того, в якості ріжучої насадки в таких пристроях найчастіше використовується спеціальна волосінь, якій не страшні зіткнення з твердими предметами (хоча зустрічаються і моделі з лопатевими ножами). Недоліки тримера традиційні для ручних інструментів: агрегат доводиться постійно носити на собі, що може бути утомливо при т...ривалій роботі; а висоту скошування доводиться регулювати «на око» (винятком є моделі з роликами — див. «Додатково»).

— Райдер (мінітрактор). Самохідна машина, на якій оператор їде верхи; по суті — зменшений і спрощений аналог сільськогосподарського трактора. Зазначимо, що хоча райдери та мінітрактори тут об'єднані в одну категорію, що це все ж дещо різні агрегати. Так, в райдерах двигун зазвичай розташовується ззаду, а косильна дека або інше обладнання — спереду; завдяки такому розташуванню трава не приминається колесами перед зрізанням, до того ж з'являється можливість працювати в важкодоступних місцях (наприклад, впритул до дерев). Та й загалом райдери досить маневрені і добре підходять для обмежених умов. Міні-трактори, зі свого боку, не настільки повороткі, зате вони потужніші, важче і більш прохідні; двигун в таких агрегатах розташовується спереду, косильна дека — знизу, між осями, а додаткове обладнання (якщо можливість його використання взагалі не передбачена) може підвішуватися знизу замість деки, ззаду і/або спереду, залежно від моделі. Загальними особливостями райдерів та мінітракторів є, з одного боку, зручність і комфорт під час роботи (деякі моделі можуть оснащуватися закритими кабінами), з іншого — висока вартість, громіздкість і значна вага. Так що звертати увагу на дану категорію варто лише в тому випадку, якщо вам потрібна косарка для великих просторів — саме в таких умовах райдери та мінітрактори показують себе з найкращої сторони.

— Сінокосарка. Різновид газонокосарки з посиленою конструкцією, розрахований на роботу насамперед у «диких» умовах, поза доглянутих газонів — на луках, давно не оброблюваних і сильно зарослих ділянках і т. ін. Фактично такі агрегати належать скоріше до професійної сільгосптехніки, ніж до газонокосарок в традиційному розумінні цього слова. Більшість сінокосарок мають характерний зовнішній вигляд: корпус встановлюється на двох великих колесах, а в передній частині розміщується ріжуча система ножничного типу (див. нижче). Така конструкція забезпечує прохідність на нерівній місцевості і дозволяє ефективно справлятися навіть з товстими стеблами, аж до кущів і молодих дерев.

— Газонокосарка-робот. Максимально автоматизований різновид газонокосарок: фактично досить задати такій машині програму, випустити на ділянку і натиснути кнопку запуску — інше робот зробить сам. Найбільш прості моделі використовують рух по випадкових маршрутах і датчики перешкод, у більш прогресивних може використовуватися повноцінна система картографії (див. «Функції») і навіть системи «розумного» розпізнавання висоти трави та «запам'ятовування» пройдених ділянок. Роботи, зазвичай, здатні самостійно повертатися на зарядну станцію; в деяких моделях можуть передбачатися навіть сонячні батареї для економії енергії та підвищення автономності. Водночас ефективність і продуктивність таких апаратів невеликі, загалом косарки-роботи розраховані в основному на регулярне обслуговування вже «окультурених» газонів.

— Комбісистема. Конструктивно такі газонокосарки аналогічні тримерам: в їх основі лежить штанга, на якій закріплюються двигун і насадка, а інструмент при роботі потрібно тримати в руках (при класичному режимі використання – на зразок коси). Головною ж відмінністю комбісистем є можливість встановлення безлічі різноманітних насадок, завдяки яким значно розширюється функціональність. Крім стандартних варіантів на зразок лопатевого ножа або котушки з ліскою, моделі цього типу сумісні з насадками для косіння сіна, зрізання сучків і навіть культиваторами. Зазначимо, що насадки можуть як входити в штатну комплектацію газонокосарки, так і докуповуватися окремо. Комбісистеми стануть у нагоді в першу чергу для невеликих, але складних ділянок, де, з одного боку, не потрібно обробляти велику площу, а з іншого — доводиться мати справу з великою кількістю задач різного характеру.

— На повітряній подушці. Досить рідкісний і специфічний різновид газонокосарок, що використовує принцип повітряної подушки: під час роботи двигуна під підошву нагнітається повітря, піднімаюче весь пристрій над землею. Такі агрегати не бувають самохідними, однак їх дуже легко переміщати: тертя при русі практично відсутнє, а косарку штовхати можна в будь-яку сторону, не тільки вперед-назад. Водночас повітряна подушка потребує високої потужності двигуна і ефективна лише на порівняно рівних поверхнях; а можливості регулювання висоти в таких моделях обмежені, що і зумовило їх невелику поширеність.

Мінімальна висота скошування, забезпечувана газонокосаркою — тобто найменша висота трави, яка може залишитися після проходу агрегата. Звертати увагу на цей показник має сенс в основному в тих випадках, коли газон планується максимально коротко стригти. Крім того, чим менше мінімальна висота (при тому ж максимумі) — тим ширше діапазон регулювання даної моделі по висоті.

Максимальна висота скошування, забезпечувана газонокосаркою — то є найбільша висота трави, яка може залишитися після проходу агрегата.

Цей параметр актуальне в основному для тих випадків, коли ви хочете залишити траву на газоні порівняно довгою. Крім того, газонокосарки з великою висотою скошування мають широкий діапазон регулювання косовиці.

Кількість налаштувань по висоті скошування, передбачене в газонокосарці. Чим більше таких налаштувань (при тому ж діапазоні регулювання) — тим точніше можна вибрати висоту скошування. Зазначимо, що в деяких роботах (див. «Тип») це число досягає 30 і більше при діапазоні від 30 до 60 мм; іншими словами, підбирати висоту можна з точністю до міліметра.

Спосіб регулювання висоти скошування, передбачений в агрегаті.

— Синхронне. Регулювання, що здійснюється «в один рух» — на противагу описаному нижче ручному. У традиційних газонокосарках зазвичай здійснюється за рахунок важеля, що змінює висоту всіх коліс одночасно; в інших агрегатах регулюватися за висотою можуть не колеса, а безпосередньо різальний інструмент. У будь-якому разі синхронне регулювання значно зручніше ручного, а для деяких пристроїв (наприклад, роботів і райдерів (див. «Тип»), це взагалі єдиний технічно можливий варіант. Однак у класичних косарках така система ускладнює і здорожує конструкцію.

— Ручне. Сенс даного виду регулювання залежить від типу пристрою. Так, для тримерів це чи не єдиний можливий спосіб за визначенням: у них висота скошування регулюється за рахунок того, як високо оператор тримає робочу насадку. В газонокосарках же ручне регулювання означає, що окремо регулювати за висотою потрібно кожну вісь, а то і кожне окреме колесо. Такі системи простіше і дешевше, ніж синхронні, однак менш зручні у використанні.

Напрямок викиду трави, скошеної газонокосаркою.

Основні варіанти за напрямом викиду — назад або вбік; існують також моделі, в яких можна вибирати напрямок. При цьому зазначимо, що в класичних агрегатах викид тому практично завжди здійснюється в мішок (аж до того, що при знятті мішка отвір автоматично прикривається кришкою), а от при бічному викиді мішка може і не бути — це зручно, наприклад, при мульчуванні (див. вище).

Також відзначимо, що у райдерів (див. «Тип») є своя специфіка: в агрегатах з заднім викидом після зняття мішка необхідно встановити спеціальну заглушку, і тоді зрізана трава буде просто залишатися під декою. У деяких мінітракторах подібний спосіб роботи (без мішка) передбачено першопочатково; він теж вважається заднім викидом, хоча трава надходить не назад, а вниз.

Тип мішка, що застосовується в газонокосарці для збирання скошеної трави.

- Жорсткий. Мішки (контейнери) із твердого матеріалу, зазвичай пластику. Такій контейнер зручніше розвантажувати, ніж м'який, він міцніший і надійніший, проте важить дещо більше.

- М'який. Перевагами м'яких тканинних мішків є насамперед невелика вага та можливість згортання в неробочий час, що може полегшити зберігання. Крім того, ступінь наповненості такого мішка можна контролювати на око без будь-яких спеціальних індикаторів. З іншого боку, м'які мішки дуже незручні у розвантаженні.

- Комбінований. Мішки, що поєднують у конструкції м'які та жорсткі матеріали; твердою зазвичай робиться верхня частина. Таке поєднання полегшує розвантаження мішка і одночасно дає змогу досить компактно згорнути його для зберігання.

- Відсутня. Відсутність мішка характерна для деяких різновидів косильних агрегатів – зокрема, сінокосарок та тримерів (див. «Тип»). У класичних газонокосарках воно зазвичай означає, що дана модель не передбачає збору трави - вся зрізана рослинність залишається на землі. При цьому більшість подібних моделей мають функцію мульчування (див. вище), проте трапляються і винятки.

Об'єм мішка для скошеної трави, що постачається в комплекті з газонокосаркою. Виробники підбирають цей об'єм у залежності від потужності, продуктивності та загального рівня агрегата, однак схожі моделі можуть відрізнятися за даним показником. У таких ситуаціях варто враховувати, що більш великий мішок довше заповнюється і його рідше доводиться розвантажувати, однак він важить більше і займає більше місця (навіть в порожньому вигляді). Переважно різниця в об'ємі мішка становить 5 л і зустрічаються газонокосарки на 35, 40, 45, 50, 55, 60, 65, 70 і більше літрів.

- Самохідна. У самохідних газонокосарках двигун обертає не тільки різальний інструмент, а й колеса газонокосарки; таким чином, користувачеві не потрібно штовхати її перед собою — достатньо лише задавати та контролювати напрямок руху. Це зручно, проте коштують такі моделі дорожче за несамохідні. Це пов'язано не тільки зі складністю конструкції, але і з тим, що подібним пристроям потрібні потужніші двигуни - адже потужність потрібно ділити між ріжучою насадкою і ходовою частиною. З цієї причини самохідний агрегат буде менш продуктивним і ефективним, ніж несамохідний аналог тієї ж потужності. Втім, деякі різновиди газонокосарок за визначенням робляться самохідними — зокрема це важкі професійні моделі, які важко було б штовхати руками, а також райдери-мінітрактори(див. «Тип»).

- Регулювання ручки по висоті. Можливість регулювання ручки газонокосарки по висоті, що дає змогу оптимально підлаштувати пристрій під зростання користувача. Ця функція особливо знадобиться низьким, або, навпаки, високим людям — за замовчуванням ручки газонокосарок робляться під середнє зростання, і без регулювання по висоті працювати з агрегатом було б незручно.

- Рояльні колеса. Наявність у газонокосарки спеціальних, т.зв. самоорієнтованих коліс (схожих на ті, що застосовуються, наприклад, у візках для супермаркетів). Такі колеса автоматичн...о розвертаються по ходу руху пристрою, що значно зменшує радіус розвороту газонокосарки та збільшує її маневреність. У той же час варто відзначити, що така конструкція зазвичай застосовується тільки для передніх коліс, а задні залишаються жорстко закріпленими на осі. Наприклад що рухати таку конструкцію боком все ж таки не вийде.

- Штуцер для промивання. Наявність у газонокосарці штуцера для підключення садового шланга; зазвичай такій штуцер розташований на деці та розрахований на стандартний конектор, що застосовується в шлангах. Відповідно до назви, дана функція дає змогу промити деку та ніж агрегата, видаливши з них залишки трави та інші забруднення: для цього достатньо підключити шланг, включити робочу насадку та дати воду. Це значно зручніше, ніж знімати деку і ніж для миття вручну — особливо якщо йдеться про важку професійну косарку або райдер (див. «Тип»).

- Підсклянник. Наявність у конструкції газонокосарки підсклянника – спеціалізованої підставки для склянок та відносно невеликих пляшок. Така підставка має характерне поглиблення, куди встановлюється ємність з питвом для оператора. Нерідко підстаканники робляться парними, вони розміщуються на окремій панелі між трубами рукояті агрегата. Зустрічаються підсклянники у традиційних газонокосарках та райдерах (мінітракторах).