Порівняння Grunhelm A-400 vs Grunhelm S-461VHY

Ширина захоплення, забезпечувана агрегатом, іншими словами — ширина смуги землі, що обробляється за один прохід. Фактично цей розмір відповідає ширині робочої насадки.

Велика ширина захвату зручна при обробці великих відкритих просторів, оскільки дозволяє закінчити роботу за невелику кількість проходів. З іншого боку, для важкодоступних місць краще підходять відносно вузькі інструменти, здатні пройти там, де не поміститься більш широкий агрегат. Крім того, ширина інструменту безпосередньо впливає на вагу та ціну.

Загалом порівнювати по ширині захвату має сенс тільки агрегати одного типу (див. вище). Проте тут варто відзначити, що тримери не так сильно різняться між собою — більшість моделей захоплює від 25 до 45 см (а широка смуга обробки забезпечується за рахунок руху насадки з боку в бік). Що ж до решти типів, то в найбільш скромних моделях ширина захвату не перевищує 40 см, в найбільш важких і потужних вона може становити 56 – 60 см і навіть більше (у минитракторах — до 1,5 м).

Мінімальна висота скошування, забезпечувана газонокосаркою — тобто найменша висота трави, яка може залишитися після проходу агрегата. Звертати увагу на цей показник має сенс переважно в тих випадках, коли газон планується максимально коротко стригти. Крім того, чим менше мінімальна висота (при тому ж максимумі) — тим ширше діапазон регулювання даної моделі по висоті.

Максимальна висота скошування, забезпечувана газонокосаркою — то є найбільша висота трави, яка може залишитися після проходу агрегата.

Цей параметр актуальне переважно для тих випадків, коли ви хочете залишити траву на газоні порівняно довгою. Крім того, газонокосарки з великою висотою скошування мають широкий діапазон регулювання косовиці.

Кількість налаштувань по висоті скошування, передбачене в газонокосарці. Чим більше таких налаштувань (при тому ж діапазоні регулювання) — тим точніше можна вибрати висоту скошування. Зазначимо, що в деяких роботах (див. «Тип») це число досягає 30 і більше при діапазоні від 30 до 60 мм; іншими словами, підбирати висоту можна з точністю до міліметра.

Спосіб регулювання висоти скошування, передбачений в агрегаті.

— Синхронне. Регулювання, що здійснюється «в один рух» — на противагу описаному нижче ручному. У традиційних газонокосарках зазвичай здійснюється за рахунок важеля, що змінює висоту всіх коліс одночасно; в інших агрегатах регулюватися за висотою можуть не колеса, а безпосередньо різальний інструмент. У будь-якому разі синхронне регулювання значно зручніше ручного, а для деяких пристроїв (наприклад, роботів і райдерів (див. «Тип»), це взагалі єдиний технічно можливий варіант. Однак у класичних косарках така система ускладнює і здорожує конструкцію.

— Ручне. Сенс даного виду регулювання залежить від типу пристрою. Так, для тримерів це чи не єдиний можливий спосіб за визначенням: у них висота скошування регулюється за рахунок того, як високо оператор тримає робочу насадку. В газонокосарках же ручне регулювання означає, що окремо регулювати за висотою потрібно кожну вісь, а то і кожне окреме колесо. Такі системи простіше і дешевше, ніж синхронні, однак менш зручні у використанні.

Напрямок викиду трави, скошеної газонокосаркою.

Основні варіанти за напрямом викиду — назад або вбік; існують також моделі, в яких можна вибирати напрямок. При цьому зазначимо, що в класичних агрегатах викид тому практично завжди здійснюється в мішок (аж до того, що при знятті мішка отвір автоматично прикривається кришкою), а от при бічному викиді мішка може і не бути — це зручно, наприклад, при мульчуванні (див. вище).

Також відзначимо, що у райдерів (див. «Тип») є своя специфіка: в агрегатах з заднім викидом після зняття мішка необхідно встановити спеціальну заглушку, і тоді зрізана трава буде просто залишатися під декою. У деяких мінітракторах подібний спосіб роботи (без мішка) передбачено першопочатково; він теж вважається заднім викидом, хоча трава надходить не назад, а вниз.

Тип мішка, що застосовується в газонокосарці для збирання скошеної трави.

- Жорсткий. Мішки (контейнери) із твердого матеріалу, зазвичай пластику. Такій контейнер зручніше розвантажувати, ніж м'який, він міцніший і надійніший, проте важить дещо більше.

- М'який. Перевагами м'яких тканинних мішків є насамперед невелика вага та можливість згортання в неробочий час, що може полегшити зберігання. Крім того, ступінь наповненості такого мішка можна контролювати на око без будь-яких спеціальних індикаторів. З іншого боку, м'які мішки дуже незручні у розвантаженні.

- Комбінований. Мішки, що поєднують у конструкції м'які та жорсткі матеріали; твердою зазвичай робиться верхня частина. Таке поєднання полегшує розвантаження мішка і одночасно дає змогу досить компактно згорнути його для зберігання.

- Відсутня. Відсутність мішка характерна для деяких різновидів косильних агрегатів – зокрема, сінокосарок та тримерів (див. «Тип»). У класичних газонокосарках воно зазвичай означає, що дана модель не передбачає збору трави - вся зрізана рослинність залишається на землі. При цьому більшість подібних моделей мають функцію мульчування (див. вище), проте трапляються і винятки.

Об'єм мішка для скошеної трави, що постачається в комплекті з газонокосаркою. Виробники підбирають цей об'єм у залежності від потужності, продуктивності та загального рівня агрегата, однак схожі моделі можуть відрізнятися за даним показником. У таких ситуаціях варто враховувати, що більш великий мішок довше заповнюється і його рідше доводиться розвантажувати, однак він важить більше і займає більше місця (навіть в порожньому вигляді). Переважно різниця в об'ємі мішка становить 5 л і зустрічаються газонокосарки на 35, 40, 45, 50, 55, 60, 65, 70 і більше літрів.

- Самохідна. У самохідних газонокосарках двигун обертає не тільки різальний інструмент, а й колеса газонокосарки; таким чином, користувачеві не потрібно штовхати її перед собою — достатньо лише задавати та контролювати напрямок руху. Це зручно, проте коштують такі моделі дорожче за несамохідні. Це пов'язано не тільки зі складністю конструкції, але і з тим, що подібним пристроям потрібні потужніші двигуни - адже потужність потрібно ділити між ріжучою насадкою і ходовою частиною. З цієї причини самохідний агрегат буде менш продуктивним і ефективним, ніж несамохідний аналог тієї ж потужності. Втім, деякі різновиди газонокосарок за визначенням робляться самохідними — зокрема це важкі професійні моделі, які важко було б штовхати руками, а також райдери-мінітрактори(див. «Тип»).

- Регулювання ручки по висоті. Можливість регулювання ручки газонокосарки по висоті, що дає змогу оптимально підлаштувати пристрій під зростання користувача. Ця функція особливо знадобиться низьким, або, навпаки, високим людям — за замовчуванням ручки газонокосарок робляться під середнє зростання, і без регулювання по висоті працювати з агрегатом було б незручно.

- Рояльні колеса. Наявність у газонокосарки спеціальних, т.зв. самоорієнтованих коліс (схожих на ті, що застосовуються, наприклад, у візках для супермаркетів). Такі колеса автоматичн...о розвертаються по ходу руху пристрою, що значно зменшує радіус розвороту газонокосарки та збільшує її маневреність. У той же час варто відзначити, що така конструкція зазвичай застосовується тільки для передніх коліс, а задні залишаються жорстко закріпленими на осі. Наприклад що рухати таку конструкцію боком все ж таки не вийде.

- Штуцер для промивання. Наявність у газонокосарці штуцера для підключення садового шланга; зазвичай такій штуцер розташований на деці та розрахований на стандартний конектор, що застосовується в шлангах. Відповідно до назви, дана функція дає змогу промити деку та ніж агрегата, видаливши з них залишки трави та інші забруднення: для цього достатньо підключити шланг, включити робочу насадку та дати воду. Це значно зручніше, ніж знімати деку і ніж для миття вручну — особливо якщо йдеться про важку професійну косарку або райдер (див. «Тип»).

- Підсклянник. Наявність у конструкції газонокосарки підсклянника – спеціалізованої підставки для склянок та відносно невеликих пляшок. Така підставка має характерне поглиблення, куди встановлюється ємність з питвом для оператора. Нерідко підстаканники робляться парними, вони розміщуються на окремій панелі між трубами рукояті агрегата. Зустрічаються підсклянники у традиційних газонокосарках та райдерах (мінітракторах).