Варіант виконання
Загальне компонування корпусу насоса. У нашому каталозі даний параметр вказується для моделей, що відрізняються за виконанням найбільш популярного варіанта серед агрегатів свого типу.
— Вертикальний. У цю категорію включені поверхневі насоси, що мають корпус, витягнутий у висоту. Подібне виконання може стати в нагоді, зокрема в тісних місцях, де агрегат з традиційним горизонтальним корпусом просто не поміститься.
— Колонний. Специфічний різновид заглибних дренажних насосів, нагадує, згідно з назвою, високу вузьку колону. На вершині цієї колони розташовується двигун, а в рідину, що перекачується під час роботи занурюється тільки нижня частина пристрою. Завдяки цьому можна обійтися без деякого обладнання, необхідного для звичайних дренажних моделей (зокрема, всмоктуючої труби і донного клапана).
— Унітаз. Каналізаційні моделі (див. «Призначення»), виконані у вигляді чаші унітазу з вбудованим всередину насосним механізмом, найчастіше з приводом від електродвигуна. Головна перевага такого агрегата перед класичним унітазом полягає в тому, що для нього не потрібно зливного бачка. Таким чином, чаша з вбудованим насосом може виявитися оптимальним вибором для обмежених умов. З іншого боку, такі «електроунітази» помітно дорожчі ніж класична сантехніка, а і їх прочищення у разі засмічення помітно складніше.
Макс. продуктивність
Максимальний об'єм води, який пристрій здатний перекачати за певну кількість часу; також цей параметр іноді називають пропускною здатністю. Він є однією з ключових характеристик будь-якого насоса, оскільки характеризує об'єми води, з якими може працювати пристрій. Водночас далеко не завжди має сенс гнатися за максимальною продуктивністю — адже вона помітно позначається на габаритах, вазі і «ненажерливості» агрегата.
Існують формули, які дозволяють вивести оптимальні значення продуктивності для різних ситуацій. Так, якщо насос призначений для подачі води до водозабірних точок, його мінімально необхідна продуктивність повинна бути не нижче найбільшої сумарної витрати; при бажанні до цього значення можна додати запас у 20 – 30%. А для каналізаційних моделей (див. «Призначення») все буде залежати вже від об'ємів стічних вод. Більш детальні рекомендації по вибору насоса залежно від продуктивності можна знайти в спеціальних джерелах.
Макс. напір
Максимальний напір, створюваний насосом. Цей параметр найчастіше позначають в метрах, по висоті водяного стовпа, який може створити агрегат — іншими словами, по висоті, на яку він здатний подати воду. Оцінити створюваний насосом тиск можна за простою формулою: кожен 10 м напору відповідають тиску в 1 бар.
Вибирати насос за цим параметром варто з урахуванням того, на яку висоту він повинен подавати воду, а також з поправкою на втрати і необхідність тиску у водопроводі. Для цього необхідно визначити різницю по висоті між рівнем води і найвищою точкою водозабору, до цієї цифри додати ще від 10 до 30 м (залежно від тиску, який потрібно отримати у водопроводі), і отриманий результат помножити на 1,1 — це і буде мінімально необхідний напір.
Максимальний робочий тиск
Найбільший тиск, який насос здатний створити при роботі. Цей параметр безпосередньо пов'язаний з напором (див.вище), однак менш наочний, тому вказується рідко.
Висота всмоктування
Найбільша різниця між висотою розташування насоса і висотою рівня води, за якої насос може забезпечити нормальне всмоктування. Без спеціальних пристосувань максимальне значення цього параметра становить 7 – 8 м — це пов'язано з фізикою процесу. Однак при використанні ежектора (див. нижче) висоту всмоктування можна збільшити в кілька разів.
Максимальний розмір частинок
Найбільший розмір твердих частинок, з якими насос здатний без проблем впоратися. Цей розмір є основним показником, що визначає призначення пристрою (див. вище); та й загалом чим він більший — тим надійніше пристрій, тим нижче ризик його пошкодження при попаданні стороннього предмета в магістраль всмоктування. Якщо ж ризик появи занадто великих механічних домішок все ж великий, додатковий захист можна забезпечити за допомогою фільтрів або сіток на вході. Однак таку міру слід розглядати лише як захист на крайній випадок, оскільки від постійного впливу твердих частинок сітки забиваються і деформуються, що може призвести до закупорювання магістралі, та й до прориву фільтра.
Макс. t рідини
Найбільша температура всмоктуваної рідини, при якій насос здатний нормально працювати. Як правило, в більшості моделей цей параметр становить 35 – 40 °C — при великих температурах складно забезпечити ефективне охолодження двигуна і рухомих частин, та й на практиці такі умови зустрічаються рідко.
Показник рН
Показник pH рідини, на який розрахований насос. Цей показник описує рівень кислотності середовища, грубо кажучи-наскільки вона хімічно активна в» кислотну «або» лужну " сторону: низькі значення pH відповідають кислому середовищі, високі — лужний. Кислота і луг по-різному впливають на матеріали, використовувані в конструкції різної техніки, включаючи насоси. Тому при конструюванні деталей, безпосередньо контактують з рідиною, необхідно враховувати рівень pH, а використовувати насос з невідповідними речовинами не рекомендується — це може привести до корозії, що впливає на склад рідини, що перекачується і знижує термін служби агрегату. Втім, цей показник критичний в основному для спеціалізованих моделей на кшталт насосів для хімічних рідин або каналізації (див. У звичайної ж води (навіть брудної) діапазон показників pH не настільки великий, щоб його не можна було перекрити цілком.
Система всмоктування
— Одноступінчатий. Система всмоктування, що передбачає наявність одного робочого колеса або іншого аналогічного елемента. Хоча подібна конструкція програє багатоступінчастої по ефективності і потужності, в той же час її характеристик цілком вистачає для більшості завдань; при цьому одноступінчасті насоси простіше і дешевше. Завдяки всьому цьому даний варіант застосовується в більшості сучасних агрегатів.
— Багатоступінчастий. Дана система всмоктування складається з декількох робочих коліс (або інших подібних деталей, безпосередньо забезпечують всмоктування). Такі насоси значно перевершують по можливості одноступінчасті, вони дозволяють забезпечити потужний натиск, менш чутливі до домішок. У той же час на практиці всі ці переваги необхідні відносно рідко, а обходяться багатоступінчасті системи досить дорого. Через це вони використовуються у відносно невеликій кількості насосів — в основному це потужні моделі, розраховані на ситуації, коли одного ступеня всмоктування недостатньо.
