Порівняння Thule Chasm Large 90L vs Deuter Relay 80

Загальний об'єм сумки, зазвичай, з урахуванням всіх штатних кишень (включаючи зовнішні). Великий об'єм дозволяє помістити всередину багато речей, проте помітно позначається на габаритах, вазі і ціною самого виробу. Тому при виборі потрібно дотримувати баланс між місткістю і зручністю.

Вважається, що об'єму в 25 – 35 л буде цілком достатньо для речей, необхідних одній людині на поїздку тривалістю в 3 – 4 дні. Детальніші рекомендації можна знайти в спеціальних джерелах.

Водночас відзначимо, що навіть при великій кількості речей велика сумка не завжди є оптимальним варіантом. У деяких випадках (наприклад, якщо подорожує кілька осіб) зручніше буває купити кілька виробів щодо невеликого об'єму і поділити багаж між мандрівниками.

Зараз на ринку представлені такі обсяги сумок: малі – до 50 л, середні – від 51 до 75 л, великі – від 76 до 100 л і величезні, чиї обсяги перевищують 100 л. При цьому варто не забувати, що зустрічаються ще дорожні сумки для ручної поклажі, а також ще менший варіант ручної поклажі для лоукостерів.

Основний матеріал, що використовується в конструкції сумки.

— Поліестер. Синтетичне волокно на основі поліестеру вирізняється хорошою міцністю, стійкістю до вологи, ультрафіолету і перепадів температур, а коштує при цьому відносно недорого. Правда, конкретна ступінь міцності і стійкості залежить від сорту поліестеру: чим дорожча сумка — тим, зазвичай, надійніший матеріал.

— Нейлон. Ще один різновид синтетичного волокна, за основними властивостями схожий з поліестером. Під терміном «нейлон» можуть матися на увазі різні види полімерів і, відповідно, якість цього матеріалу теж може бути різною — від відносно недовговічної тканини, не призначеної для складних умов, до висококласних рішень на кшталт «кордури». Зазвичай властивості нейлону безпосередньо пов'язані з ціновою категорією сумки.

— Полівінілхлорид. Полімерний матеріал, вживаний звичайно не у вигляді волокна (як нейлон і поліестер), а у вигляді суцільних листів. За рахунок цього ПВХ має гарну вологостійкість, а коштує недорого. Міцність — середня, з недоліків варто відзначити слабку придатність для низьких температур (-10 °С і нижче).

— Тарпаулін. Матеріал, що поєднує основу з поліпропіленового волокна і покриття у вигляді поліетиленової плівки. Таке поєднання забезпечує хорошу міцність у поєднанні з в...одонепроникністю і стійкістю до ультрафіолету. Водночас тарпаулін має блискучу поверхню й слизьку на дотик, що може не сподобатися любителям класичних тканин. Більшість виробів з цього матеріалу — спортивні або близькі до них дорожні (див. «Тип»).

— Капровініл. Синтетичне волокно, нитка якого являє собою нейлонову (капронову) основу з нанесеним зверху покриттям з ПВХ — для забезпечення міцності і водостійкості. З низки причин (зокрема, через те, що покриття схильне відшаровуватися) капровініл вважається матеріалом бюджетного рівня і використовується переважно в недорогих сумках.

— Жакард. Жакардом називають не матеріал, а особливий тип переплетіння волокон; самі волокна при цьому можуть бути як натуральними, та й синтетичними. Жакардове плетіння забезпечує міцність, надійність, слабку схильність до розтягування і стійкість до перепадів температур; інші характеристики і загальна якість такої тканини, зазвичай, визначаються ціновою категорією сумки.

— Шкіра. Натуральна шкіра має багатий і представницький зовнішній вигляд, однак і коштує недешево. Тому основна частина сумок з цього матеріалу належить до преміумкласу. З практичних переваг шкіри можна відзначити вологостійкість, надійність і довговічність. Головним її недоліком, крім ціни, є необхідність специфічного догляду. Загалом він нескладний, але ігнорування цього догляду призводить до швидкого старіння і втрати товарного вигляду, появи тріщин і т. ін.

— Штучна шкіра. Матеріали, що імітують описану вище натуральну шкіру; також відомі як «шкірозамінники». Загальною перевагою всіх подібних матеріалів перед натуральною шкірою є невисока вартість, недоліком — схильність до стирання і менший термін служби. Зазначимо, що існує безліч різновидів шкірозамінника — від найбільш дешевих, які лише приблизно нагадують шкіру, до прогресивних, які практично не відрізниш від натурального матеріалу; конкретний шкірозамінник виробники зазвичай вибирають, виходячи з цінової категорії сумки.

— Полікарбонат. Під цим хитромудрим словом зазвичай мається на увазі звичайний пластик. Цей матеріал найчастіше зустрічається в б'юті-кейсах (див. «Тип»), хоча бувають і винятки. Його часто вважають не дуже міцним і надійним, проте це не зовсім виправдано: в пластикових виробах виробники часто використовують різні хитрощі, що забезпечують необхідну для практичного застосування міцність. При цьому полікарбонат недорогий, порівняно легкий і може виконуватися в яскравих кольорах; а його твердість може забезпечити додатковий захист вмісту. З його однозначних недоліків можна відзначити хіба що чутливість до подряпин.

— Алюміній. Міцний, надійний, легкий матеріал, що забезпечує хороший захист вмісту сумки і при цьому виглядає стильно і привабливо. Водночас алюміній коштує досить недешево, притому що загалом він не набагато практичніший пластику. Тому цей варіант зустрічається дуже рідко, в основному в б'юті-кейсах топового рівня, покликаних відігравати роль іміджевих аксесуарів

— Бавовна. Натуральний матеріал, що застосовується зазвичай у вигляді щільної, досить товстої тканини. Бавовна приємна на дотик, має непогану міцність (яка може ще більше збільшуватися за рахунок застосування ниток rip-stop), без проблем переносить контакт з вологою і перепади температур, непогано протистоїть ультрафіолету, та й виглядає добре. Водночас такий матеріал не захищає вміст сумки від вологи (навіть спеціальні просочення не дають повної гарантії), має велику вагу, та й коштує досить дорого. Як наслідок, він застосовується рідко, в основному в моделях, які розраховані на прихильників класичних природних матеріалів.

— Мікрозамша. Синтетичний матеріал на основі мікрофібри, що імітує натуральну замшу. Головною перевагою виробів з мікрозамші є стильний і багатий зовнішній вигляд; при цьому синтетична замша за експлуатаційними властивостями може не поступатися натуральній (хоча зазвичай це залежить від цінової категорії сумки). Щоправда, і коштує цей матеріал недешево — так що на нього варто звертати увагу насамперед у тому разі, якщо відповідний стиль сумки має не менше значення, ніж її практичні можливості.

Кількість додаткових зовнішніх відділень, передбачене в сумці.

Від зовнішніх кишень (див. відповідний пункт) відділення відрізняються більшими розмірами — вони зазвичай займають всю сторону сумки. Таким чином, під зовнішнє відділення можуть поміститися досить великі речі, а дістатися до них буде простіше, ніж при перевезенні в основному відсіку Один з найпопулярніших варіантів застосування таких відділень — перевезення дорожньої змінного одягу, наприклад, для поїздки в поїзді.

Наявність знімного плечового ременя в конструкції сумки.

Перенесення сумки (особливо тяжким) на плечі сама по собі зручніше, ніж в руках; крім того, такий спосіб дозволяє залишити руки майже вільними (хіба що доведеться притримувати сумку). Водночас в деяких ситуаціях ремінь може заважати — на цей випадок і передбачається можливість відстебнути його.

Дана особливість дозволяє носити сумку за плечима, на зразок звичайного рюкзака. Варто відзначити, що подібні вироби загалом не так зручні, як повноцінні рюкзаки, і слабо підходять, наприклад, для довгих піших походів. Водночас можливість повісити сумку на плечі і звільнити руки іноді буває досить корисною.