Порівняння Intertool MT-3052 vs Intertool MT-3011

Загальне призначення приладу.

Цей параметр вказується для моделей, що мають явно виражену спеціалізацію – в основному це лазерні нівеліри, в тому числі і ротаційні. Серед таких приладів зустрічаються такі варіанти призначення: для області 360°, тільки для точкових проєкцій, для підлоги та для труб< /a>. Ось особливості кожного з цих різновидів:

– Для охоплення області 360°. Повне коло, в 360°, за визначенням охоплюють всі ротаційні нівеліри (див. «Тип»). Однак така спеціалізація може зустрічатися і в «звичайних» лазерних моделях. У таких пристроях охоплення повних 360° забезпечується іншими способами – зазвичай наявністю декількох випромінювачів, кожен з яких перекриває свій сектор, або спеціальної призми, що розсіює промінь від одного випромінювача на повні 360°.

– Тільки точкові проєкції. Нівеліри з даною особливістю при роботі не формують міток у вигляді ліній і «малюють» тільки точки. При цьому в найпростіших моделях точкова проєкція всього одна, але частіше зустрічаються прилади з декількома мітками (до 5). У будь-якому разі подібні прилади призначаються для порівняно простих робіт, де немає потреби в розмітці по лініях.

– Для підлоги. Нівеліри, призначені для роботи з підлогою — стяжки, укладання покриттів тощо. Загальна особливість подібних приладів — досить широка основа, що дає можливі...сть, власне, ставити пристрій прямо на підлогу. А ось конкретна конструкція і особливості роботи нівелірів цього типу можуть бути різними. Так, досить популярні пристрої характерного компонування — з двома вертикальними проекціями, що перетинаються під кутом 90° (в деяких моделях передбачаються ще дві проєкції, спрямовані в протилежні сторони від основних). Такий прилад може використовуватися не тільки на підлозі, але і на стінах: якщо щільно прикласти його основою до тієї чи іншої поверхні, він сформує на ній дві чітко перпендикулярні лінії. У разі підлоги це буває зручно, наприклад, при укладанні плитки.
Інший поширений різновид нівелірів для підлоги – прилади, призначені для виявлення нерівностей. Для цього використовується лінія, сформована на підлозі за допомогою вертикальної проєкції. При роботі розміщений на підлозі і вивірений по горизонталі нівелір повертається навколо вертикальної осі, і лінія «сканує» підлогу; при попаданні на виступ вона стає нерівною. Відзначимо, що в найпростіших моделях такий «сканер» використовує всього одну проєкцію, проте зустрічається і більш прогресивний варіант — лінія, створена відразу двома проекціями. Такий покажчик при попаданні на нерівність підлоги розділяється на дві окремих лінії — це значно помітніше, ніж відхилення при використанні однієї проєкції.

– Для труб. Досить рідкісний різновид спеціалізованих лазерних нівелірів – прилади для прокладки трубопроводів. Використовуються, зокрема, при будівництві водопровідних, каналізаційних та зливових систем. Нівеліри для труб найчастіше мають характерну циліндричну форму, з рукояткою на одному торці і точковим лазерним випромінювачем на іншому. Встановлюються вони горизонтально на спеціальні ніжки (в комплекті зазвичай постачається кілька наборів таких ніжок, що розрізняються за висотою); в конструкції зазвичай є механізм самовирівнювання з досить великими можливостями; а необхідна точність вимірів забезпечується за рахунок мішені зі спеціальною розміткою. Подібні прилади дають змогу як мінімум точно прокладати горизонтальні магістралі, а багато з них допускають ще й роботу з кутами.

Точність вимірювань, що забезпечується тим чи іншим різновидом нівеліра (див. «Тип»).

Точність в даному разі вказують за похибкою – тобто найбільшим відхиленням результатів вимірювання від фактичних значень вимірюваної величини. В нівелірах таке відхилення прийнято позначати в міліметрах на метр дистанції до рейки, мішені тощо. Це позначення більш практичне і інтуїтивно зрозуміле, ніж зазначення кутової похибки; зокрема, воно дає змогу з легкістю визначати максимальне відхилення для тієї чи іншої дистанції. Наприклад, якщо прилад має точність 0,3 мм/м, то на дистанції в 7 м відхилення мітки від того положення, де вона повинна бути, не буде перевищувати 0,3*7 = 2,1 мм.

Відповідно, чим менше цифра в даному пункті – тим більш високу точність забезпечує прилад. Низькі показники похибки особливо важливі на великих дистанціях — адже фактичне (лінійне) відхилення, як ми бачимо, зі збільшенням відстані зростає пропорційно. З іншого боку, збільшення точності неминуче позначається на вартості, а в деяких ситуаціях — також габаритах і вазі приладів, притому що реальна потреба в таких характеристиках виникає далеко не завжди. Характерний випадок якраз описаний в прикладі вище: 0,3 мм/м – це середня точність сучасного лазерного нівеліра, а відхилення в 2,1 мм, що отримується на дистанції в 7 м, можна порівняти з товщиною самої мітки. Якщо вже мова зайшла про конкретні цифри, відзначимо, що в оптичних нівелірах похибка зазвичай не перевищує 0,05 – 0,1 мм/м, в ротаційн...их — 0,1 – 0,15 мм/м, а в звичайних лазерних вона може варіюватися і становить від 0,2 мм/м до близько 1 мм/м.

Наостанок варто окремо торкнутися оптичних нівелірів. Для них наводиться ще й такий показник, як СКП — середньоквадратична похибка; а вона значно (на порядки) менше, ніж заявлена точність. Детальніше про СКП див. відповідний пункт нижче; тут же відзначимо, що середньоквадратична похибка характеризує тільки якість самого приладу, а точність в мм/м описує його ефективність в реальних умовах — при роботі зі стандартною нівелірною рейкою. Тобто при визначенні реальних можливих відхилень варто орієнтуватися не на СКП, а саме на даний показник.

Приблизний час, який потрібен механізму самовирівнювання для того, щоб встановити нівелір в строго горизонтальне положення.

Детальніше про такий механізм див. «Межі самовирівнювання». А фактичний часом його вирівнювання напряму залежить від фактичного відхилення приладу від горизонталі. Тому в характеристиках, як правило, наводять максимальний час вирівнювання — тобто для ситуації, коли у вихідному положенні прилад нахилений на максимальний кут по обох осях, поздовжньій і поперечній. Оскільки нівеліри далеко не завжди встановлюються в такому положенні, то на практиці швидкість приведення до горизонталі нерідко виявляється вище заявленої. Проте, оцінювати різні моделі має сенс саме за заявленими в характеристиках цифрам – вони дають змогу оцінити максимальну кількість часу, який доведеться затратити на вирівнювання після чергового переміщення приладу. Що стосується конкретних показників, то вони можуть варіюватися від 1,5 – 2 с до 30 с.

У теорії чим менше час вирівнювання — тим краще, особливо якщо заплановані великі обсяги робіт з частими переміщеннями з місця на місце. Однак на практиці при порівнянні різних моделей варто враховувати інші моменти. По-перше, повторимо, що швидкість вирівнювання сильно залежить від меж вирівнювання; адже чим більше кути відхилення – тим більше часу зазвичай потрібно механізму, щоб повернути нівелір в горизонталь. Так що напряму порівнювати між собою за швидкістю роботи самовирівнювання варто в основному ті пристрої, в яки...х допустимі кути відхилення однакові або відрізняються незначно. По-друге, при виборі варто враховувати специфіку планованих робіт. Наприклад, якщо прилад належить часто використовувати на дуже нерівних поверхнях — то, наприклад, модель з часом вирівнювання в 20 с і межами самовирівнювання в 6° буде більш розумним вибором, ніж прилад з часом в 5 с і межами в 2°, оскільки в другому варіанті багато часу буде йти на початкове (ручне) встановлення приладу. А для більше-менш рівних горизонтальних площин, навпаки, оптимальним варіантом може виявитися більш швидкий пристрій.

Типорозмір різьблення, використовуваного для кріплення нівеліра/далекоміра на штатив (при наявності такої можливості). Цей параметр може стати в нагоді в тому разі, якщо у Вас вже є геодезичний штатив, який ви хочете використовувати з інструментом.

Найбільш популярні в сучасних пристроях варіанти – 1/4 "і 5/8". Варто відзначити, що 1/4 " є стандартним розміром для фототехніки – відповідно, нівеліри з таким різьбленням можна встановлювати навіть на звичайні фотоштативи.

Довжина хвилі випромінювання, видається світлодіодом нівеліра або далекоміра; цей параметр визначає насамперед колір лазерного променя. Найбільше поширення в сучасних моделях набули світлодіоди з довжиною хвилі близько 635 нм — при відносно невисокій вартості вони забезпечують яскраве випромінювання червоного кольору, що дає непогано видиму проєкцію. Зустрічаються також зелені лазери, зазвичай на 532 нм — мітки від них видно ще краще, однак такі світлодіоди коштують досить дорого і застосовуються рідко. А випромінювання з хвилею довше 780 нм належить до інфрачервоного спектру. Такий лазер невидимий неозброєним оком і погано підходить для нівелювання, однак може застосовуватися в дальномерах — зрозуміло, за наявності видошукача (докладніше див. «Тип»).

Клас лазерного випромінювача, встановленого в приладі.

Від даного показника залежить в першу чергу потужність лазера; а вона, зі свого боку, впливає на ефективну дальність приладу і запобіжні заходи при роботі з ним. Основні варіанти, актуальні для сучасних нівелірів і далекомірі – це клас 2, клас 2M і клас 3R, ось їх більше докладний опис:

— 2. Такий лазерний промінь вважається безпечним при випадковому попаданні в очі, оскільки завдяки моргальному рефлексу час впливу в таких ситуаціях зазвичай не перевищує чверті секунди. Це стосується як неозброєного ока, так і використання збільшуючих інструментів на зразок монокуляра або навіть телескопа. А ось постійний вплив на око вже становить небезпеку для зору. Потужність таких випромінювачів повинна бути нижче 1 мВт. Фактично 2 – це найнижчий (за потужністю) клас, застосовуваний в нівелирах і далекомірах; слабші лазери класів 1 і 1М просто не дають потрібної ефективності. Застосовуються такі випромінювачі в переважній більшості приладів невисокої і середньої потужності.

– 2M. Такі лазери дають більш широкий промінь, ніж випромінювачі класу 2. При цьому подібний промінь також вважається безпечним при випадковому попаданні в око — але тільки за умови, якщо мова йде про неозброєне око. При перегляді через монокуляр або інший збільшуючий оптичний інструмент лазери класу 2М небезпечні навіть пр...и короткочасному (в частки секунди) впливі на око. В цілому даний варіант зустрічається досить рідко: клас 2М не є строго офіційним і не має таких чітких критеріїв, як оригінальний клас 2.

— 3R. Також відомий як ІІІа. Фактично– аналог класу 2, що передбачає більш високу потужність випромінювача, а саме від 1 до 4,99 мВт. При цьому лазери класу 3R в цілому вважаються безпечними при випадковому попаданні в око, коли людина рефлекторно моргає або відвертається і час експозиції не перевищує ¼ секунди. Проте, такі випромінювачі дають більший ризик серйозного збитку для здоров'я, ніж пристрої 2 класу, так що при використанні все ж варто дотримуватися підвищеної обережності.

Кількість вертикальних проєкцій, які видаються лазерним нівеліром під час роботи.

Більшість сучасних нівелірів розраховані на строго певне положення під час роботи; відповідно, вертикальної називають проєкцію, проведену зверху вниз відносно штатного положення приладу. За наявності декількох таких площин нівелір можна використовувати для двох, а то й трьох стін відразу — це стане в нагоді, наприклад, для одночасної роботи кількох людей. Водночас існують портативні пристрої, які можуть застосовуватися в різних положеннях; для них вертикальної називають основну робочу площину, хоча під час роботи вона може розташовуватися і горизонтально, і під кутом, у залежності від конкретних задач. Також відзначимо, що вертикальна проєкція може давати і горизонтальну лінію — наприклад, при установці нівеліра на підлозі.

Варто враховувати, що кількість проєкцій вважається не по геометричних площин, а за окремими лазерним елементів, кожен з яких відповідає за свою ділянку роботи». Наприклад, якщо нівелір має два вертикальних елемента, розташованих на протилежних торцях і спрямованих у різні сторони, вони вважаються за дві проєкції навіть у тому випадку, якщо ці проєкції лежать в одній площині.

Кут розгортки в горизонтальній площині, що забезпечується випромінювачем нівеліра. Якщо випромінювачів кілька – тут вказується їх загальний кут охоплення; характерний приклад подібних пристроїв — моделі на повні 360°, що не належать до ротаційних.

Власне, всі ротаційні пристрої за визначенням дають охоплення в 360°. Тому звертати увагу на даний параметр варто в тих ситуаціях, якщо мова йде про більш традиційні лазерні нівеліри. І тут варто враховувати, що більший кут охоплення, з одного боку, може забезпечити додаткову зручність, з іншого — збільшує ціну і енергоспоживання приладу. Так що при виборі варто виходити з реальних потреб; докладні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах.

Кількість окремих крапок, що проєктуються лазерним інструментом — далекоміром або нівеліром, див. «Тип» — під час роботи. У першому випадку стандартно передбачається одна точкова проєкція — більшої кількості для вимірювання відстаней просто не потрібно. В нівелірах же може зустрічатися кілька точок, а деякі моделі взагалі не мають площинних проєкцій і працюють тільки з точками. Такий формат може бути не настільки зручний, як відображення ліній; водночас, при тій же потужності лазера точкові мітки відсвічують яскравіше і видні краще, особливо на великих відстанях. Крім того, існують окремі види робіт, для яких оптимальною вважається саме точкова проєкція — наприклад, прокладання каналізації, визначення розташування для двох отворів у протилежних стінах і т. ін.