Ємність для ліків
Об'єм вбудованого резервуара для лікарських препаратів, передбаченого в інгаляторі. Вибираючи модель за цим параметром, варто орієнтуватися на медичні показання щодо використовуваних засобів лікування. Якщо ємність занадто маленька — її доведеться перезаправляти для продовження процедури, перериваючи роботу.
Також, знаючи об'єм резервуара і швидкість розпилення (див. нижче), можна оцінити час роботи інгалятора на одній заправці.
Швидкість розпилення
Кількість лікарського препарату, який інгалятор здатний розпорошити за хвилину.
Оптимальна швидкість розпилення може бути різною, залежно від роду захворювання, особливостей пацієнта, використовуваного складу для інгаляцій і т. ін. Детально ці моменти розписані в медичних рекомендаціях. Відповідно, дані про швидкості розпилення визначають, наскільки ефективним буде інгалятор для певної ситуації. Крім того, від цього параметра залежить час роботи пристрою на одній «заправці» ємності для ліків.
Деякі моделі мають регулятор швидкості розпилення — у таких випадках у характеристиках зазвичай вказується максимальне значення.
Середній розмір частинок (MMAD)
Оскільки не всі частинки мають однакові розміри, в даному пункті вказується саме середній, найбільш поширений розмір частинок при розщепленні в даному в інгаляторі.Відповідно більш низькі значення дають змогу легше і глибше проникати в бронхи.
Рівень шуму
Максимальний рівень шуму, вироблюваний інгалятором під час роботи у штатному режимі. Чим нижче цей показник, тим комфортніше використання пристрою, тим простіше застосовувати його в ситуаціях, коли гучні звуки небажані (наприклад, при проведенні процедур для дітей або при включенні в пізній час). Тут потрібно враховувати, що залежність фактичного рівня шуму від кількості децибел не є лінійною: зростання на 3 дБ відповідає збільшення шуму у 2 рази, на 20 дБ — в 100 разів. Тому оцінювати фактичну гучність роботи найпростіше за порівняльними таблицями. Ось деякі значення з цих таблиць, актуальні для сучасних інгаляторів:
30 дБ — можна порівняти з пошепки, максимально допустимий за санітарними нормами рівень шуму в житлових приміщеннях в нічний час;
35 дБ — розмова забарвлення;
40 дБ — звичайна мова на відстані близько 10 м;
45 дБ — розмова звичайним голосом;
50 дБ — розмова трохи голосніше звичайного, вважається максимальним рівнем шуму, не завдає помітних незручностей;
55 дБ — двигун легкового авто;
60 дБ — телевізор на середній гучності;
65 дБ — голосні розмови на відстані до 1 м.
