Порівняння VENTS BK 125 vs Blauberg Tubo 150

Під монтажним розміром мається на увазі розмір простору, необхідного для нормальної установки вентилятора. Деякі виробники вказують у даному пункті, на яку стандартну «гофру» розрахований агрегат (наприклад, 100 мм або 125 мм), інші наводять розміри корпусу або вихідного патрубка (для настінних моделей) — тобто деталі, розміщеній безпосередньо в повітропровід. У будь-якому разі, знаючи монтажний діаметр, можна оцінити, наскільки вентилятор підходить до передбачуваного місця установки, і в випадку неспівпадіння — вибрати іншу модель або прийняти заходи по підгонці «посадкового місця».

Даний параметр описує кількість повітря, яку вентилятор здатний пропустити через себе за годину при роботі в режимі витяжки (див. «Тип»). Це одна з ключових характеристик будь-якого витяжного вентилятора — саме вона характеризує загальну ефективність роботи і придатність агрегата для конкретного приміщення.

При виборі вентилятора за максимальною продуктивністю потрібно врахувати два основних показника — об'єм приміщення і кратність повітрообміну. Об'єм можна дізнатися, помноживши площу приміщення на висоту стель: наприклад, для кімнати в 12 м2 в житловій квартирі зі стандартними стелями 2,5 м цей показник складе 12х2,5=30 м3. Кратність повітрообміну описує, скільки разів за годину повинне повністю змінитися повітря в замкнутому просторі для того, щоб вентиляція була досить ефективною. Ця кратність є різною для різних типів приміщень: зокрема, для кухні вона становить 6 – 8, для санвузла — 8 – 10 тощо. Детальніші значення можна знайти в спеціалізованих джерелах, зокрема, санітарних нормах. А мінімально необхідна продуктивність вентилятора обчислюється шляхом множення об'єму повітря на кратність повітрообміну. Наприклад, якщо у нас є ванна площею 4 м2 з тією же стелею в 2,5 м, то об'єм повітря в ній складе 4х2=10 м3; враховуючи, що мінімальна кратність повітрообміну для ванних кімнат становить 7, для цього приміщення нам знадобиться вентилятор з продуктивністю не нижче 70 м3/год.

Кількість повітря, яке вентилятор здатний пропустити через себе під час роботи в режимі припливу (див. «Тип — Побутової припливно-витяжної (накладної)»). Значення даного параметра повністю аналогічно продуктивності в режимі витяжки; детальніше про нього див. вище.

Штатна швидкість обертання вентилятора під час роботи.

Частота обертання є одним з факторів, що впливають на продуктивність і, відповідно, загальну ефективність вентилятора. Водночас цей фактор — далеко не єдиний, тому що багато чого залежить ще й від конструкції лопатей, їх кількості, діаметра робочого колеса і т. ін. Тому вентилятори з однаковою швидкістю можуть помітно відрізнятися за можливостями, і варто звертати увагу насамперед на продуктивність.

Водночас швидкість обертання все ж має певне практичне значення. З одного боку, більш швидкісні вентилятори виробляють більше шуму; цей недолік можна до певної міри компенсувати конструктивними хитрощами, але вони зі свого боку помітно позначаються на ціні. З іншого боку, для забезпечення потрібного рівня продуктивності менш швидкісні вентилятори повинні або мати робочі колеса більшого діаметра (що відповідним чином позначається на габаритах, а здебільшого — і на монтажному розмірі), або, знову ж таки, використовувати конструктивні фактори, що впливають на ціну.

Потужність, споживана вентилятором в штатному режимі роботи.

Цей параметр впливає насамперед на енергоспоживання пристрою і навантаження на електромережу, створювану при його роботі. Втім, останнім, зазвичай не має критичного значення, оскільки потужності більшості сучасних вентиляторів невисокі. Також чим потужніша пристрій, тим, зазвичай, вище його продуктивність (див. вище). Втім, однозначної залежності тут немає — багато чого визначається тим, наскільки ефективна конструкція загалом. Тому моделі з однаковою продуктивністю можуть помітно відрізнятися по споживаної потужності.

При виборі між двома схожими моделями з різними енергоспоживанням варто виходити з того, наскільки часто і надовго планується включати вентилятор. Якщо передбачається регулярна робота протягом довгого часу — наприклад, для провітрювання кухні під час готування — варто звернути увагу на менш потужну модель. Вона може коштувати дорожче, однак різниця в ціні може досить швидко окупитися за рахунок економії електроенергії. Якщо ж вентилятор буде включатися епізодично (наприклад, при установці в санвузлі житлової квартири), можна не звертати особливої уваги на споживану потужність.

Рівень шуму, відтворений вентилятором в штатному режимі роботи.

Чим нижче рівень шуму — тим комфортніше буде використання вентилятора, тим краще він підійде для приміщень, в яких бажано дотримуватися тиші. Крім того, існують певні приписи, записані в санітарних нормах (наприклад, для житлових приміщень днем допустимим вважається постійний рівень шуму 40 дБ, а вночі — до 30 дБ).

При виборі ж за конкретним значенням, записаним в характеристиках, варто враховувати, що децибел, що застосовується для вимірювання рівня шуму, не є лінійною величиною: наприклад, зростання потужності звуку в 2 рази відповідає збільшенню на 3 дБ, у 10 разів — на 10 дБ, в 100 разів — на 20 дБ. Тому для оцінки рівня шуму простіше всього звертатися до порівняльних таблиць, де записано відповідність конкретних величин в децибелах різних реальних джерел звуку. У більшості сучасних вентиляторів шум становить від 20 до 60 дБ, ось найпростіша таблиця для цього діапазону:

20 – 25 дБ — слабкий чутний звук, порівнянний з пошепки на відстані 1 – 2 м;
25 – 30 дБ — розбірливий шепіт на невеликій відстані, цокання настінного годинника;
35 дБ — приглушену розмову;
40 – 45 дБ — звичайна людська мова;
50 – 55 дБ — розмова на підвищених тонах, шум у офісному приміщенні;
60 дБ — голосна розмова на відстані в кілька метрів.

Відзначимо, що моделі більш ніж на 50 дБ зустрічаються рідко; зазвичай, це агрегати «промислового» к...ласу з живленням 400 В і великим монтажним діаметром (див. вище), не призначені для житлових приміщень.

Країна, зазначена як виробник вентилятора. Зазначимо, що здебільшого в цьому пункті вказується країна походження бренду, під яким випущений агрегат. Ця країна може не збігатися ні з місцем виробництва окремих комплектуючих, ні навіть з остаточним місцем складання, і часто подібна інформація є лише маркетинговим ходом, грають на національних стереотипах — наприклад, німецьку техніку багато вважають більш надійними, ніж китайську. Водночас ці стереотипи поступово втрачають актуальність, зокрема, через згаданого вище перенесення виробництва; і орієнтуватися при виборі має сенс скоріше на відгуки реальних покупців і репутацію конкретного бренду, ніж на його національну приналежність.

Зараз на ринку представлені такі країни виробники: Німеччина, Іспанія, Італія, Китай, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Швеція.