Порівняння Little Doctor LD-301 vs Bremed BD1130

Область тіла, на яку розрахований термометр. Варто враховувати, що нормальні значення температури для різних областей тіла також будуть різними.

— Пахвовий. Пристрої, які призначені для утримання під пахвою. Таке вимірювання вимагає досить тривалого часу (декількох хвилин), оскільки пахвова впадина повинна прогрітися до відповідної температури. З іншого боку, утримання термометра не важка праця, а самі термометри не обов'язково робити швидкодіючими, що позитивно позначається на їх вартості. Крім того, цей спосіб вважається найбільш гігієнічним з усіх методів контактного вимірювання температури, саме він стандартно застосовується в клінічній практиці. Водночас точність цієї методики трохи нижча, ніж у оральної і ректальної. Нормальним значенням пахвової (аксилярної) температури вважається 36,2 – 36,9 °С.

— Оральний. Термометри, які утримуються під час вимірювання температури в роті — під язиком або за щокою (перший спосіб вважається бажанішим). Загалом оральне вимірювання температури точніше й надійніше, ніж підпахвове, і вимагає менше часу, оскільки температура під язиком майже незмінна. Однак такий варіант погано підходить для маленьких дітей, за умови захворювань порожнини рота (коли температура в місці запалення може бути вище загальної), за умови утрудненого носового дихання (рот під час вимірювання повинен бути закритий) і в деяких інших випадках. Нормальний діапазон тем...ператур під язиком складає 36,6 – 37,2 °С.

— Лобовий. Термометри, які фіксують температуру шкіри на лобі. Лоб досить зручний для вимірювань температури, зокрема в дітей: він постійно відкритий і швидко реагує на зміни стану тіла. Крім того, така методика практично не має протипоказань. Водночас на температуру чола помітно впливають навколишні умови, тому цей метод не дуже точний — він розрахований швидше на швидке виявлення підвищеної температури, ніж на визначення її точного значення. Та й діапазон нормальних температур виходить досить великим — 35,4 – 37,4 °С. З низки причин цей спосіб практично не зустрічається в контактних моделях, зате дуже поширений в інфрачервоних (див. «Тип»). Зазвичай безконтактний лобовий термометр може використовуватися і для інших поверхонь.

— Вушний. Термометри, які фіксують температуру барабанної перетинки. Такі вимірювання можна проводити тільки безконтактним способом — інакше існує ризик пошкодити перетинку. Відповідно, вушні моделі бувають тільки інфрачервоними; їх відмітною особливістю є вузькі насадки з м'якого матеріалу, що дають змогу безпечно вводити датчик у вухо. Подібна методика використовується здебільшого для вимірювання температури тіла у дітей; нормальні показники для вуха варіюються від 36,9 до 37,4 °С.

— Ректальний. Термометри, які застосовуються для вимірювання температури в прямій кишці. Робляться тільки контактними. Такий спосіб вважається найточнішим, оскільки температура в прямій кишці практично не залежить від зовнішніх умов; однак водночас він найменш зручний, заподіює пацієнту певний дискомфорт (зокрема психологічний), а також має деякі протипоказання, а тому застосовується тільки в специфічних випадках. Нормальні показники температури для ректального вимірювання складають 37,3 – 37,7 °С.

Час, необхідний термометру для вимірювання температури — від контакту або включення ІК-датчика до висновку показань. Мала тривалість вимірювань дозволяє не витрачати зайвий час на заміри температури. Водночас варто відзначити, що при пахвовому застосуванні (див. «Область застосування») рекомендується тримати термометр не менше 5 хвилин, незалежно від того, який час виміру заявлено виробником — це обумовлено специфікою процедури.

Діапазон температур, які здатний вимірювати термометр.

Для вимірювання температури тіла цілком достатнім вважається діапазон 35 – 43 °С — це з лишком перекриває значення, що зустрічаються у живої людини навіть при сильній гарячці або, навпаки, занепаді сил. Проте в сучасних медичних термометрах можуть зустрічатися і більш широкі діапазони. Особливо це характерно для моделей з функціями вимірювань температури води і повітря (див. вище) — в них розкид мінімальної і максимальної температур може перевищувати 100 °С (наприклад, -20 – 100 °С). Втім, при вимірюванні температури тіла навіть такі термометри зазвичай працюють в досить вузькому діапазоні; загальний і «тілесний» діапазони вимірювання у них часто вказуються окремо. Але ж ми подаємо максимально допустимий діапазон вимірювання термометром.

Максимальне відхилення від фактичного значення температури, що виникає при вимірах. Чим нижче це відхилення — тим точніше прилад. Водночас найбільш неточні із сучасних електронних медичних термометрів забезпечують відхилення максимум на 0,3 °С — цього достатньо для застосування не тільки в побуті, але і в медичних установах (принаймні для основних задач). При цьому найпоширеніші мають точність 0.1 °С і 0.2 °C. Тому спеціально гнатися за максимальною точністю варто лише в специфічних випадках.

Кількість результатів, яке термометр може зберігати в пам'яті. Здатність «запам'ятовувати» результати попередніх замірів буває досить зручна в деяких випадках — зокрема, вона дозволяє точно відслідковувати зміни температури з плином часу. Найбільш прогресивні моделі здатні зберігати в пам'яті кілька десятків показань.

Наявність в термометрі звукового сигналу. Найчастіше такий сигнал повідомляє про закінчення вимірювання, що позбавляє від необхідності самостійно стежити за часом або діставати пристрій для перевірки показань. Однак звуками можуть супроводжуватися та інші події — наприклад, включення і відключення.

Наявність в конструкції корпусу з посиленим захистом від вологи, часто повністю водонепроникного. Дана особливість дозволяє ретельно мити термометр; це особливо важливо для моделей, розрахованих на кілька областей застосування (див. вище), а також при використанні одного приладу на декількох пацієнтів.

Наявність чохла, переважно пластикового, для уникнення поломки пристрою при зберіганні або транспортуванні.

Тип елементів живлення, що застосовується у термометрах.

— AA. Один з найбільш поширених на сьогоднішній день типів батарейок — в просторіччі іменуються «пальчиковими». Напруга — 1.5 В. Однією з головних переваг такого типу живлення є доступність: «пальчикові» батарейки продаються практично скрізь, де взагалі продаються якісь батарейки.

— AAA. Свого роду зменшений аналог «пальчикових» батарей АА (див. вище) з тією ж робочою напругою в 1.5 В; іменуються відповідно «міні-пальчиковими» або «мізинчиковими». Також дуже поширені, а розміри дають змогу застосовувати їх в більш компактних пристроях.

— CR2032. Один з найбільш популярних різновидів батарей-«таблеток», діаметром 20 мм і товщиною 3,2 мм. Актуально для використання в компактних пристроях.