Порівняння тепловентиляторів

Тип обігрівача визначає особливості його конструкції і застосування. Більшість сучасних побутових обігрівачів належить до одного з таких типів: тепловентилятори, конвектори, масляні радіатори, ІЧ-нагрівачі, ось основні особливості кожного з них:

— Тепловентилятори. Являють собою комбінацію нагрівального елемента і звичайного вентилятора, що «продуває» повітря через нагрівач. При невеликих розмірах і вазі можуть мати досить високу теплову потужність — так, моделі на 2 кВт і більше не є чимось незвичайним. Такі прилади досить швидко і ефективно прогрівають приміщення; крім того, більшість з них може працювати і в ролі звичайного вентилятора, без нагрівання. З іншого боку, тепловентилятори досить гучні, а нагрівач зазвичай має вигляд відкритої спіралі з високою температурою — через це нагрівання виходить досить «жорстким» (повітря швидко сохне» і створюється відчуття задухи). Крім того, через попадання пилу на спіраль нерідко виникають неприємні запахи.

— Масляні радіатори. Зовні нагадують звичайні батареї центрального опалення. Конструктивно такий прилад являє собою герметичний корпус, заповнений мінеральною олією, в якій знаходиться нагрівальний елемент. Масляні радіатори вважаються найбільш пожежобезпечним типом обігрівачів, добре підходять для тих випадків, коли потрібно постійне опалення. Крім того, робоча температура (температура зовнішньої пове...рхні) в таких моделях відносно невисока, і передача тепла здійснюється переважно за рахунок великої площі нагрівача, а не за рахунок інтенсивності нагрівання. Завдяки цьому масляні радіатори забезпечують досить щадне нагрівання, без різкого осушення повітря і неприємних запахів. Головними недоліками даного типу обігрівачів є значні габарити і вага, а також відносно невисока швидкість прогрівання приміщення.

— Конвектори. За принципом дії схожі з тепловентиляторами, однак циркуляція повітря в них відбувається природним шляхом, за рахунок руху нагрітого повітря вгору. Завдяки плоскому корпусу такі прилади компактніше масляних радіаторів, крім того, конвектори практично безшумні під час роботи, а нагрівання здійснюється швидко і ефективно. Водночас у них також нерідко зустрічаються високотемпературні нагрівачі (на зразок спіралі), з усіма їх недоліками — такими, як «сушіння» повітря і утворення неприємних запахів через згорання пилу.

— Інфрачервоні обігрівачі. Пристрої, що передають тепло за рахунок інфрачервоного випромінювання. Головна відмінність від всіх інших типів обігрівачів полягає в тому, що ІЧ-обігрівач нагріває не повітря, а предмети, на які потрапляє випромінювання; повітря нагрівається від вторинного тепла. Такі моделі ідеальні для великих приміщень, де немає сенсу прогрівати весь об'єм повітря, а також для застосування на відкритому повітрі. З недоліків подібних пристроїв можна відзначити крихкість лампи, а також те, що обігрівач не працює крізь перешкоди.

Тип нагрівального елементу, передбаченого в пристрої.

- ТЕН - "трубчастий електронагрівач", елемент у вигляді трубки, всередині якої знаходиться нагрівальна спіраль і наповнювач з піску, кераміки, масла або іншого теплопровідного матеріалу/рідини. Тени не так швидко гріються, як спіралі, і коштують трохи дорожче; з іншого боку, вони більш пожежобезпечні, до того ж порівняно невисока робоча температура запобігає (хоча б частково) згоряння пилу і поява неприємних запахів.

- Спіраль-в даному випадку мається на увазі відкрита електрична спіраль. Забезпечує швидкий нагрів завдяки високій робочій температурі, проте з усіх типів нагрівальних елементів найбільш пожежонебезпечна, а потрапляння на Спіраль пилу викликає появу неприємного запаху.

— Керамічний. Нагрівальний елемент, сконструйований з використанням керамічних пластин. В даному випадку мова йде про класичний нагрівачі, яка забезпечує нагрів переважно за рахунок конвекції; моделі з ІЧ-обігрівом винесені в окрему категорію (див.нижче). Як би там не було, основною перевагою "кераміки" перед тенами і спіралями є порівняно невисока робоча температура, що не тільки запобігає згорянню пилу, але ще і знижує ризик опіків (а ймовірність загорянь зводиться практично до нуля). Крім того, керамічні елементи надійні і довговічні. Їх головний недолік-висока ціна.

- Кераміка з ІЧ-обігрівом. Вище), здатні забезпечувати нагрів не тільки за рахунок безпосереднього контакту з повітрям, але і за ра...хунок інфрачервоного випромінювання. Застосовуються переважно в конвекторах, проте можуть встановлюватися і в ІК-Обігрівачі. Нагадаємо, ІЧ-випромінювання нагріває не повітря, а безпосередньо предмети, на яке воно спрямоване, при цьому тепло від нагріву відчувається миттєво, але лише до тих пір, поки нагрівач включений. Конвекція, в свою чергу, дозволяє прогріти весь об'єм повітря в приміщенні, однак це може зайняти досить багато часу. Комбінований же нагрівач об'єднує переваги цих способів роботи і взаємно компенсує їх недоліки: з його допомогою можна швидко нагріти окремі ділянки приміщення і одночасно прогрівати повітря всередині. Це може стати в нагоді, наприклад, якщо потрібно «протопити» холодну кімнату і при цьому швидко зігрітися самому. Головним недоліком елементів цього типу можна назвати високу вартість. Також варто враховувати, що в деяких випадках спеціалізований обігрівач буде більш доречний, ніж універсальний — наприклад, на відкритому повітрі розумніше застосовувати класичні ІК-Обігрівачі, так як тепло від конвектора в таких умовах буде «відлітати в атмосферу». За аналогічним принципом працює і нагрівальний елемент складається з Тена і ІК-обігрівача. Детальніше про роботу Тена дивіться вище.

— Теплообмінник. Нагрівальний елемент, що зустрічається виключно в газових обігрівачах(див « Має вигляд довгої зігнутої трубки: по ній продукти згоряння газу рухаються від пальника до димоходу, остигаючи по дорозі і віддаючи своє тепло на обігрів приміщення. Для більш ефективної тепловіддачі поверхню трубки може доповнюватися ребрами, пластинами та іншими елементами, що збільшують площу контакту з повітрям.

— Ститч-нагрівач. В основі стітч-нагрівача лежить набір тонких і довгих металевих виступів, схожих на голки; через це такі пристрої також називають голчастими елементами. Одне з їх ключових переваг — практично миттєвий нагрів до робочої температури. З іншого боку, ця температура вище, ніж у ТЕНів, що призводить до швидкого висушування повітря і підвищує ймовірність виникнення неприємних запахів (пил або інше забруднення, що потрапило на голки, швидше за все, згорить). Стітч-нагрівачі зустрічаються виключно в конвекторах(див.

- Поворотний перемикач. Управління, здійснюване вручну за допомогою поворотних ручок. Моделі з таким механічним управлінням коштують недорого, однак можливості самого управління при цьому досить обмежені і включають, як правило, лише базові функції.

— Кнопка. Управління кнопками відносить регулювання пристрою вже до електронного. Відповідно у такого типу більше режимів нагріву і додатково може бути присутнім дисплей для відображення інформації.

- Сенсор. Просунуті моделі з електронним блоком регулювання. У порівнянні з кнопковими моделями, нічого більш як комфорт в роботі і естетичність, не несуть. Зустрічається переважно в топових моделях.

Джерело, з якого обігрівач отримує тепло.

- Електромережа. Однією з ключових переваг електричних нагрівачів є зручність у підключенні: на відміну від газу, електромережі є практично у всіх приміщеннях, де живуть та працюють люди. При цьому перепідключення та перенесення з місця на місце, як правило, теж не викликає особливих проблем. Також обігрівачі цього типу мають просту конструкцію і в той же час їх легко можна оснастити різними додатковими функціями, які помітно полегшують життя користувача. Правда, потужність у таких моделей зазвичай невисока - до 3 - 3,5 кВт (більше потужні моделі простіше робити газовими, див. нижче); Однак для житлової або офісної кімнати середніх розмірів цього зазвичай цілком достатньо, наприклад що це навряд чи можна вважати недоліком. А ось з однозначних недоліків варто відзначити насамперед високу вартість експлуатації - потужність обігріву відповідає споживаної потужності, і, відповідно, використання електрообігрівача може помітно позначитися на рахунках за електрику.

- Газ. Газові обігрівачі помітно перевершують електричні за потужністю - навіть найскромніші з таких пристроїв видають понад 2 кВт, а в найбільш потужних цей показник може досягати 6 кВт і вище. При цьому газ, як правило, обходиться помітно дешевше за електрику. У той же час даний джерело живлення має низку недоліків. Головний із них — це складність у підключенні: воно передбачає не лише приєднання до газопроводу, а й установку димоходу, для таких робіт нео...бхідна участь спеціаліста, а про швидку перестановку обігрівача з одного місця на інше й думки не може бути. Крім того, можливості встановлення обмежені ще й наявністю самого газопроводу – навіть у газифікованій будівлі він може виявитися надто далеко для підключення. Також відзначимо, що сам по собі «газовий» формат роботи підходить тільки для конвекторів та інфрачервоних обігрівачів, а в інших типах (див. вище) не можна застосовувати. Як наслідок, особливого поширення цей варіант не набув, він зустрічається переважно в «великокаліберних» конвекторах, розрахованих на службові та промислові приміщення.

Максимальна потужність обігрівача. Сенс даного параметра залежить від типу пристрою і джерела живлення (див. вище). Так, для більшості типів обігрівачів мова йде про найбільшу потужність нагрівання, проте для тепловентиляторів в даний параметр включається ще й потужність мотора вентилятора, і можливості нагрівання виходять дещо скромніше заявленої максимальної потужності (хоча й ненабагато). А для електричних моделей максимальна потужність відповідає ще й максимальній споживаній потужності, що визначає вимоги до підключення: так, для пристроїв на 3,5 кВт і більше звичайні розетки вже не підходять, а деяким потрібно вже не 230 В, а 400 В.

Втім, ключовий момент, який визначається потужністю обігрівача — це інтенсивність нагрівання та здатність ефективно обігріти те чи інше приміщення. Для підбору підходящої моделі існують спеціальні формули. Так, якщо мова йде про міську квартиру або невелике офісне приміщення з висотою стелі близько 2,5 м — то можна виходити з того, що на 1 м2 площі потрібна потужність нагрівання не менше 100 Вт. Для інших ситуацій використовуються більш складні методики, що враховують об'єм приміщення, ступінь теплоізоляції, клімат і обігрів сонцем тощо; їх можна знайти в спеціальних джерелах. Також відзначимо, що для ІЧ-нагрівачів (див. «Тип») застосовуються власні методи підрахунку — це обумовлено специфічним форматом роботи.

Дуже умовний параметр, який трохи характеризує призначення за розміром приміщення. А залежно від висоти стель, планування та оснащення реальні значення можуть значно відрізнятись. Проте даний пункт є максимально рекомендованою площею приміщення, яку здатний ефективно обігріти прилад. Цей параметр напряму залежить від максимальної потужності (див. вище). При цьому варто зазначити, що фактична ефективність обігрівача здебільшого залежить не від площі, а від об'єму приміщення. У світлі цього площу обігріву можна вказувати лише для певної висоти стель. Здебільшого виробники передбачають 2,5 м — це стандартна висота стель в міських квартирах. Якщо ж стелі значно вище — площу обігріву потрібно перераховувати за спеціальними формулами. Загалом варто орієнтуватися, що 1 кВт з комфортом для 10 м², однак у виробників можуть бути злегка завищені дані площі обігріву.

– Термостат. Пристрій для вибору інтенсивності нагрівання та підтримки заданих температурних рамок в приміщенні, що обслуговується, з деякими невеликими коливаннями. Обігрівачі з термостатом автоматично вимикаються при досягненні заданого рівня температури і знову вмикаються при похолоданні на пару-трійку градусів. У моделях цього порядку зазвичай не передбачається можливість вибору конкретної температури, а термостати в них представлені у вигляді простих механічних регуляторів інтенсивності нагрівання.

— Регулювання температури. Функція дає змогу оптимально підлаштувати роботу пристрою під необхідні умови шляхом встановлення конкретної бажаної температури нагрівання. У переважній більшості такі моделі обігрівачів оснащуються електронними програматорами з дисплеєм, рідше – механічними пристроями для точного встановлення температури. Передбачається можливість регулювання температури повітря, що виходить із обігрівача (у тепловентиляторах та конвекторах), або температури корпусу обігрівача (в масляних радіаторах).

— Таймер відключення. Пристрій для автоматичного відключення обігрівача по закінченні заданого часу. Наявність таймера позбавляє користувача від необхідності стежити за часом і відключати обігрівач вручну: знаючи приблизний час, необхідний для нагрівання, досить виставити таймер — і пристрій сам вимикається в потрібний момент.

- Програматор. Програматор дає змогу...грамотно організувати роботу обігрівача. Завдяки програматору можна налаштувати автоматичне вмикання/вимикання обігрівача, а також регулювання температури залежно від часу або дня тижня. За допомогою програматора можна так налаштувати опалення, що при уході власника на роботу нагрівач буде забезпечувати мінімальне тепло, аби вода в трубах не замерзла, а незадовго до приходу користувача – почне забезпечувати повноцінне обігрівання. Програматор дає змогу автоматизувати процес опалення, при цьому зробивши його економічним, раціональним і ефективним.

— Термовентиляция (конвектори). Наявність додаткового вентилятора в конструкції масляного обігрівача або конвектора (див. «Тип»). Такий вентилятор забезпечує примусову циркуляцію повітря, що прискорює прогрівання приміщення і підвищує ефективність приладу. Зазначимо, що у тепловентиляторах (див. там само) дана функція є за визначенням, тому для них її наявність не вказується.

— Вентиляція без обігріву. Можливість роботи тепловентилятора або іншого приладу з вентилятором (див. вище) в режимі звичайної вентиляції, коли нагрівач відключається і повітря проходить через пристрій без нагрівання. Такий режим може знадобитися, наприклад, в теплу погоду, коли прогрівати повітря не потрібно. Зрозуміло, ефективність подібних пристроїв помітно нижче, ніж у повнорозмірних спеціалізованих вентиляторів, однак у багатьох випадках її цілком достатня.

— Поворотна система. Система автоматичного повороту корпусу обігрівача під час роботи. Це дає можливість збільшити зону обігрівання та забезпечити більш рівномірне прогрівання приміщення. Найчастіше такою функцією оснащуються тепловентилятори та ІЧ-обігрівачі.

— Камінний ефект. Застосовується в масляних радіаторах для поліпшення циркуляції повітря і більш швидкого прогрівання приміщення. На корпусі пристрою робляться особливі щілини, що створюють тягу і посилюють природну конвекцію.

— Зволоження. Підвищення температури в закритому приміщенні веде до зниження відносної вологості. Це несприятливо позначається на самопочутті людей. Для запобігання цьому деякі моделі обігрівачів оснащуються пристроями для зволоження повітря, що складаються з резервуара для води і випарника.

— Іонізація. Іонами називаються електрично заряджені молекули. Вважається, що наявність у повітрі негативно заряджених іонів благотворно позначається на здоров'ї і загальному самопочутті людини. Для насичення повітря такими іонами і застосовуються іонізатори.

— Пульт ДК. Наявність пульта дистанційного управління в комплекті поставки обігрівача. Зручність даної функції очевидна: пульт дає змогу управляти обігрівачем на відстані, буквально «не встаючи з дивана». Це буває особливо доречним, приміром, холодним ранком, коли вилазити з-під ковдри в кімнату, що не прогрілася, було б вкрай незатишно. Також відзначимо, що в моделях з розширеними функціями (на зразок таймера) управління цими функціями може бути доступно тільки з пульта ДУ.

— Управління зі смартфона. Можливість використовувати смартфон як пульт дистанційного управління. Встановивши фірмовий додаток виробника, можна змінювати режим роботи, регулювати температуру та інші параметри пристрою прямо зі свого телефону.

– Підключення Wi-Fi модуля. Здатність розширення можливостей обігрівача при підключенні Wi-Fi модуля (в комплект не входить). З його допомогою стає доступним управління зі смартфона.

— Дисплей. Наявність дисплея в конструкції обігрівача. Зазвичай це найпростіший чорно-білий екран на кілька символів, однак навіть цього в даному випадку достатньо — на цей екран можна вивести практично всю ключову інформацію про роботу пристрою: температуру, налаштування таймера, повідомлення про неполадки тощо. Завдяки цьому управління стає більш зручним і наочним.

— Захист від перегріву. Система автоматичного відключення обігрівача при досягненні критичної температури нагріваючого елементу (що може відбутися, наприклад, при виході з ладу мотора тепловентилятора). Забезпечує пожежобезпечність пристрою.

— Захист від замерзання. Ця функція захищає не сам обігрівач, а приміщення, в якому він встановлений. При включеному захисті від замерзання обігрівач автоматично підтримує температуру в приміщенні на рівні 5 °C, вмикаючись і вимикаючись в потрібний час. Це дозволяє оберегти стіни приміщення (наприклад, дачного будиночка) від промерзання без зайвих витрат електрики або газу.

— Захист від вологи. Наявність захищеного від попадання бризок води корпусу (найчастіше герметичного). Такі обігрівачі можна застосовувати в приміщеннях з підвищеною вологістю, наприклад, ванних кімнатах — без ризику короткого замикання або удару струмом. Однак навіть у таких моделях перед використанням обов'язково потрібно уточнювати конкретний ступінь захисту від води і обмеження щодо застосування; ці дані можна знайти в інструкції або інших офіційних документах виробника.

- Захист від дітей. Функція блокування органів управління перешкоджає зміні налаштувань пустотливими дітьми або тваринами. Актуальна для прогресивних пристроїв з широкими можливостями в управлінні.

— Відключення при падінні. Система, яка відключає обігрівач при перекиданні, що дозволяє уникнути пожежі або пошкодження підлогового покриття. Ця функці...я особливо актуальна, якщо в будинку є маленькі діти.

- Датчик руху. Наявність відповідного датчика дозволяє пристрою орієнтуватися на присутність людей і відповідно до цього прогрівати приміщення. Так, відсутність будь-якого руху в «полі зору» обігрівача переводить його в сплячий режим. А виявлення переміщення (будь-то собака або людина) знову активує його.

— Датчик відкритого вікна. Спеціальний датчик дозволяє пристрою автоматично розпізнавати, коли вікно/кватирка відкривається для провітрювання. В процесі провітрювання приміщення обігрівач або зовсім відключається, або переходить в режим максимально економної роботи. Дана функція дозволяє економити енергію, адже в процесі провітрювання кімнатне тепло все одно вивітриться на вулицю. Зазвичай, час зупинки нагрівання складає до 30 хвилин — в окремих моделях точний час провітрювання може регулюватися самим користувачем. Сам факт провітрювання найчастіше фіксується програматором. Для цього автоматика може використовувати або традиційні магнітно-контактні датчики або датчики протягу (притоку холодного повітря).

Способи встановлення, штатно передбачені конструкцією обігрівача. Багато моделей допускають декілька варіантів монтажу — наприклад, підлоговий або настінний, за бажанням користувача.

— Підлоговий. Встановлення прямо на підлогу за рахунок ніжок, коліщаток або інших аналогічних опор. Такий монтаж максимально простий і швидкий — не потрібно проводити ніяких робіт, достатньо знайти вільну ділянку підлоги і встановити на ній обігрівач. Відповідно, переміщення з місця на місце не становить проблем — особливо якщо в конструкції є згадані коліщатка (а важкі пристрої на зразок масляних радіаторів оснащуються ними практично всі). А розмістити обігрівач можна практично в будь-якій точці приміщення — з певними обмеженнями, однак свобода переміщень в таких пристроїв все одно значно більше, ніж у настінних або стельових. Водночас підлоговий обігрівач займає найбільше місця, до того ж існує ризик натрапити на такий пристрій і перекинути його.

— Настінний. Кріплення на стіні, зазвичай за рахунок підвішування на гачки, шурупи або інші подібні пристосування. Такий варіант монтажу зустрічається у всіх типах обігрівачів, проте найбільше він популярний у конвекторах і тепловентиляторах. Настінна установка не настільки зручна, як підлогова — для підготовки «посадкового місця» потрібно провести певні роботи, а посередині кімнати встановити подібний пристрій неможливо. З іншого боку, настінні моделі не займають місця на підлозі, що може особливо знадобитися в обмежених умов...ах.

— Стельовий. Встановлення шляхом підвішування на стелі. Цей варіант використовується переважно серед ІЧ-обігрівачів — встановлення на максимальній висоті дає змогу охопити велику площу; в інших типах обігрівачів стельовий монтаж практично не зустрічається. Нерідко стельові моделі допускають і настінне встановлення.

— В розетку. У розетку встановлюються портативні обігрівачі з вилкою безпосередньо у корпусі. Розміри таких пристроїв мізерно малі, так само як і потужність обігрівання. Моделі з монтажем у розетку є гарним «похідним» варіантом для опалювання робочого місця в невеликому офісному приміщенні, крихітному кабінеті, на пості охорони або у сторожці.

Зазначимо, що пристрої для того чи іншого типу встановлення можуть не входити в комплект, їх доведеться купувати окремо: наприклад, для настінного конвектора потрібно докупити шурупи або інше кріплення, а для підлогового – ніжки-підставки.