Порівняння Anex L-Type 2 in 1 vs Cybex Priam Lux Seat

Загальна конструкція коляски.

Крім традиційних різновидів — класичних моделей (з люлькою) і прогулянкових (із сидячим місцем) — у наш час можна зустріти також універсальні коляски, які бувають 2 в 1 і 3 в 1, трансформери та прогулянкові коляски спортивного призначення. Ось більше детальний опис кожного різновиду:

— Прогулянкова. Коляски, розраховані на сидяче положення дитини. Місце для малюка в таких колясках називають «прогулянковий блок»; фактично це сидіння особливої конструкції. У деяких моделях таке сидіння може нахилятися практично горизонтально, що дає маленькому пасажиру можливість подрімати. Тим не менш, всі прогулянкові коляски призначаються для більше-менш підрослих дітей, здатних самостійно сидіти — тобто не молодше 6 – 8 місяців.
Також зазначимо, що в даній категорії зустрічаються коляски з можливістю встановлення люльки. Фактично такі моделі є універсальними (див. нижче); але якщо люлька від початку не входить до комплекту поставки — коляску прийнято все ж відносити до прогулянкових.

— Прогулянкова (спортивна). Різновид прогулянкових моделей (див. вище), призначений для батьків, які цінують активний спосіб життя: спортивну коляску можна використовувати не тільки при спокійн...ій ходьбі, але і під час пробіжки. Такі коляски зазвичай оснащуються трьома колесами досить великого діаметра, а також мають велику ширину шасі (див. нижче); все це дає додаткову стійкість і прохідність, в тому числі на нерівних дорогах. Крім цього, в конструкції можуть передбачатися специфічні функції для додаткової зручності і безпеки — наприклад, ремінь, що фіксує руку батька на ручці коляски, або додаткові гальма, що спрацьовують при випусканні коляски з рук.

— Універсальна. Коляски, які штатно комплектуються як мінімум двома (а то й трьома) змінними блоками: люлькою, де дитина перебуває в лежачому положенні, прогулянковим блоком для сидіння, а іноді — ще й автокріслом групи 0+. Батьки самі вибирають, що саме встановити на шасі. Основна зручність даного варіанта полягає в тому, що однією коляски вистачає на весь «колясочний» вік дитини: до 6 – 8 місяців використовується люлька, потім можна поступово переходити на прогулянковий блок. Правда, універсальні коляски дорожче і менш зручні в зберіганні, ніж трансформери (див. нижче), які мають аналогічні можливості. З іншого боку, люлька і прогулянковий блок, виконані окремо, зручніше і надійніше, ніж «люльки-прогулянки», застосовувані в трансформерах.
Варто враховувати, що деякі універсальні моделі можуть поставлятися в альтернативних варіантах комплектації — наприклад, «люлька+автокрісло». Так що при покупці такої коляски не завадить уточнити набір аксесуарів, які поставляються з нею.

— Коляска-трансформер. Коляски, в яких посадкове місце — так звана «люлька-прогулянка» — може трансформуватися з люльки в прогулянковий блок і назад. Це дає ті ж можливості, що і в універсальних моделях (див. вище): одну і ту ж коляску можна використовувати як в перші місяці життя дитини, коли для неї потрібна люлька, так і в подальшому, коли можна возити малюка вже в сидячому положенні. Однак, на відміну від універсальної коляски, в трансформері для такого переналаштування не потрібно переставляти основний блок; це дає відразу декілька переваг. По-перше, формат основного блоку можна змінювати в будь-який момент – у тому числі буквально на ходу; для цього не потрібен змінний прогулянковий блок або люлька. По-друге, люлька-прогулянка займає менше місця при зберіганні, ніж два окремих блоки.

— Класична. Коляски, які комплектуються тільки люльками; деякі допускають також встановлення прогулянкового блоку, як в універсальних моделях, але якщо такий блок не входить до комплекту — коляска вважається класичною. Нагадаємо, люльки призначаються в основному для дітей до 6 – 8 місяців, які ще не здатні нормально сидіти в прогулянковому блоці; іншими словами, даний різновид колясок підходить в основному для найменших дітей. Саме тому «класика» в наш час особливою популярністю не користується.

Можливість регулювати кут між сидінням і спинкою коляски. Це дозволяє підібрати максимально комфортне для дитини положення і підлаштовувати сидіння під різні ситуації: наприклад, під кінець довгої прогулянки спинку можна нахилити назад, щоб втомлений малюк подрімав.

Можливість регулювати кут нахилу всього основного блокащодо каркаса коляски. Це дозволяє додатково підлаштовувати коляску під різні ситуації: наприклад, на початку прогулянки блок можна встановити майже вертикально, в розрахунку на сидяче положення, а пізніше — нахилити назад, щоб малюк міг подрімати.

Коляски, в яких комплектна люлька має складану конструкцію. Ця особливість спрощує зберігання та транспортування коляски в «неробочий час»: у складеному вигляді складана люлька займає набагато менше місця.

Коляски, в яких задні колеса встановлені на повністю окремих стійках, без будь-якої додаткової перемички між ними.

Основна перевага задніх коліс без осі полягає в тому, що ноги батьків, які йдуть за коляскою, не зачіпають перемичку між колесами. Крім того, ця особливість дещо підвищує прохідність (дозволяє колясці пропускати між колесами предмети, що лежать на дорозі, не чіпляючись за них віссю).

Тип коліс, встановлених на колясці.

Найбільшою популярністю в наш час користуються гумові колеса, в тому числі надувні. Пластикові колеса застосовуються в основному в недорогих колясках для додаткового зниження вартості, а гелеві, навпаки, вважаються досить прогресивним варіантом. Також широкого поширення набули поліуретанові колеса та колеса зі спіненої гуми EVA. Ось більше докладний опис кожного з цих різновидів:

— Гумові. В даному випадку маються на увазі колеса, що мають суцільну шину з гуми. Такі шини обходяться недорого, при цьому вони мають досить м'який хід, не шумлять і непогано згладжують нерівності дороги; саме це і зумовило їх популярність в сучасних колясках. Правда, такі колеса трохи менш зручні і ефективні на нерівних поверхнях, ніж надувні та гелеві (див. нижче) — з іншого боку, вони коштують помітно дешевше, не вимагають спеціального обслуговування, не бояться пошкоджень і можуть використовуватися на колесах будь-якого діаметра, в тому числі дуже невеликого.

— Надувні. Колеса з гумовими надувними шинами. Такі шини м'якше, ніж звичайні гумові (див. вище), а самі колеса зазвичай мають досить великий розмір. Це дає змогу коляскам, які мають цю особливість, з легкістю рухатися по нерівних поверхнях, а також долати доси...ть високі бордюри та інші перешкоди. Головним недоліком надувних шин можна назвати порівняно високу вартість. Крім того, за ними треба стежити — періодично підкачувати, щоб тиск не падав — а також берегти від порізів і проколів: при розгерметизації така шина стає непридатною для використання. З іншого боку, у разі колясок обслуговування надувних коліс не складає особливих труднощів, а самі покришки робляться досить товстими, і вірогідність їх пошкодження невелика.

— Пластикові. Колеса виконані з пластику; як правило, з цього матеріалу робиться і шина, і обід, хоча зустрічаються окремі моделі з металевими ободами. Ключові переваги даного варіанта — простота і невисока вартість. З іншого боку, пластикові колеса не відрізняються міцністю і надійністю; а через твердість вони практично не гасять вібрації і сильно шумлять. Так що пластик застосовується в основному в порівняно недорогих колясках з невеликими колесами, розрахованими на рівну поверхню.

— Гелеві. Колеса, схожі за конструкцією з надувними (див. відповідний пункт), однак заповнені не повітрям, а спеціальним гелем. Головна перевага цього варіанта — нечутливість до дрібних проколів і порізів: виходячи назовні, гель, що знаходиться в шині, при контакті з повітрям майже миттєво застигає, ефективно запечатуючи місце пошкодження. Крім того, подібні колеса практично не вимагають обслуговування — їх не потрібно накачувати. До недоліків гелевих шин можна віднести високу вартість і трохи більшу жорсткість, ніж у надувних (хоча по м'якості ходу такі колеса все одно помітно перевершують гумові і тим більше пластикові).

– Поліуретанові. Колеса із суцільною шиною з поліуретану характеризуються гарною маневреністю та амортизацією, стійкістю до проколів та довговічністю. Також поліуретановим колесам не страшні сильні перепади температур, до того ж вони недорого коштують. Цей тип коліс зустрічається у всіх поширених різновидах колясок.

– EVA. Колеса із спіненої гуми мікропористої структури. Для матеріалу EVA характерні високі показники пружності та еластичності, відмінні амортизаційні та зносостійкі якості. Разом з тим колеса зі спіненої гуми мають невелику вагу і забезпечують колясці м'який хід. Їх не можна проколоти або порізати, проте в холодну зимову погоду колеса EVA стають жорсткими.

Діаметр передніх коліс, встановлених у візку.

Чим більше колесо - тим краще воно долає перешкоди і нерівності, тим зручніше везти коляску по бруду, снігу та іншим "складним" поверхням. У той же час передні колеса не такі важливі для прохідності, як задні: наприклад, для подолання перешкод коляску нерідко піднімають "на дибки", нахиляючи на себе, і при цьому працюють тільки задні колеса. Тому діаметр у передніх коліс може бути помітно меншим, ніж у задніх. Тут варто відзначити, що невеликий розмір також має свої переваги – колеса виходять легшими.

Якщо ж говорити про конкретні цифри, що розмір до 15 см вважається дуже скромним, 16 - 20 см - невеликий, 21 - 25 см - середній, 26 – 30 см — більший за середній, а більше 30 см — великим.

Діаметр задніх коліс, встановлених в колясці.

Чим більше колесо — тим краще воно долає перешкоди і нерівності, тим зручніше везти коляску по бруду, снігу і інших «складним» поверхням. Для задніх коліс ці моменти найбільш актуальні: приміром, перевозячи коляску через перешкоди, її зазвичай нахиляють на себе, так що передні колеса опиняються в повітрі, а долати перешкоду доводиться заднім колесам. З іншого боку, невеликі колеса менше важать і легше розганяються, вони краще підходять для рівних поверхонь. Так що вибирати коляску за цим показником варто з урахуванням того, якими шляхами її доводиться возити. Якщо ви плануєте переміщатися по рівних підлог, хорошому асфальту і пандусах для колясок — варто вибрати невеликі колеса, до 20 см. Для пересіченій місцевості, їзди по бруду і снігу, регулярного подолання сходинок і бордюрів має сенс звернути увагу на колеса в 30 см і більше. А діаметр в 20 – 30 см є проміжним варіантом — він підійде, якщо доводиться їздити в основному по рівних поверхнях, однак зрідка виникає необхідність долати перешкоди.

— Прогулянковий блок. Прогулянковим блоком називають місце для дитини, в якому вона розташовується сидячи (на відміну від люльки — див. нижче). У сидячому положенні дітей возять, починаючи з 6 – 8 місяців — коли малюкові вже нецікаво просто лежати в люльці і він здатний без проблем сидіти. Прогулянковими блоками комплектуються всі види колясок (див. «Конструкція»), крім класичних і трансформерів: перший різновид, за визначенням, використовує люльку, другий — особливе пристосування під назвою «люлька-прогулянка трансформер» (див. нижче).

— Люлька. Традиційна дитяча люлька — кошик з високими бортами, в якій дитина розташовується лежачи. Такі кошики призначаються для дітей у перші місяці життя зазвичай до 8 місяців, не більше; з більш старшого віку має сенс використовувати прогулянковий блок (див. вище). Люльки використовуються у всіх типах колясок, крім прогулянкових і трансформерів (див. «Конструкція») — перший різновид комплектується тільки прогулянковими блоками, у другій використовуються так звані «люльки-прогулянки трансформери» (див. нижче). Особливим різновидом традиційних люльок є люльки-переноски (вони також описані нижче).

— Люлька-переноска. Різновид люльки (див. вище), створена в розрахунку на зручність перенесення окремо від коляски. Для цього в конструкції передбачається як мінімум відповідна ручка. Водночас далеко не кожна люлька, що м...ає ручку для перенесення (див. вище), відноситься до даної категорії аксесуарів: «переносками» називають тільки ті люльки, які першопочатково допускають тривале носіння в руках і мають різні конструктивні особливості, що полегшують таке транспортування.

— Люлька-прогулянка трансформер. По суті — люлька, яку при необхідності можна перетворити в прогулянковий блок для дитини, що сидить.

— Автокрісло. Спеціальне крісло для перевезення маленьких дітей в автомобілях. Такий аксесуар однозначно необхідний з точки зору безпеки, а в багатьох країнах перевозити дітей без автокрісел і зовсім заборонено правилами дорожнього руху. У комплекті з колясками зазвичай постачаються автокрісла для найменших дітей — до 12 місяців, з вагою до 13 кг; сидіння для малюка, що підріс, все одно доведеться купувати окремо. При цьому перед покупкою не завадить уточнити характеристики такого аксесуара — насамперед спосіб його кріплення в автомобілі.

— Накидка для ніг. Накидка, що прикриває ноги дитини, що знаходиться в колясці, від вітру, холоду і негоди. З цією ж метою можна використовувати плед або інший «підручний засіб», але комплектні накидки зручніше — вони надійно кріпляться на колясці і не спадають під час руху. А при необхідності всередину накидки можна помістити той же плед — для додаткового утеплення. Відзначимо, що багато колясок, які не укомплектовані цим аксесуаром, дають змогу докупити його окремо. Також варто сказати, що подібний аксесуар застосовується в основному з прогулянковими блоками (див. вище); в люльках аналогічну функцію виконує полог, що знаходиться в районі ніг малюка, проте він накидкою не вважається.

— Дощовик. Непромокальна накидка, що захищає дитину, яка знаходиться в колясці, від дощу, снігу та сильного вітру. Зазвичай така накидка робиться з прозорого матеріалу або має прозорі вставки — щоб малюк міг бачити навколишній світ, а батьки — стежити за самим малюком. Дощовики для колясок продаються і окремо, але якщо такий аксесуар входить до комплекту — вам не доведеться переживати про сумісність.

— Москітна сітка. Сітка з дрібними комірками, якою можна прикрити дитину, що сидить в колясці. Комірки пропускають повітря, але затримують комарів, мошок і інших шкідливих комах, а також підняте вітром дрібне сміття; подібний захист буває особливо корисним під час вечірніх прогулянок в теплу пору року, а також при виїздах на природу.

— Сумка / рюкзак для речей. Окрема сумка, яка зазвичай підвішується на ручку коляски. У такій сумці можна тримати різні корисні дрібниці, до яких потрібен швидкий доступ: живлення, іграшки та гігієнічні засоби для малюка, документи самих батьків тощо. Здебільшого сумка робиться знімною, що забезпечує додаткову зручність. Зазначимо, що для деяких моделей, від початку не укомплектованих сумкою, такий аксесуар можна докупити окремо. А окремі моделі оснащені рюкзаком – зручнішим варіантом для використання.

— Відділення для покупок. Відсік у вигляді кошика або контейнера, встановлене внизу коляски під люлькою або прогулянковим блоком. У таке відділення зручно класти покупки та інші речі, до яких не потрібний швидкий доступ під час прогулянки. При цьому в кошик/контейнер поміщаються більші та важкі предмети, ніж у сумку для речей (див. вище); а низьке розташування покращує стійкість коляски. Відділення для покупок може бути як відкрите, так і закрите. Перший варіант зустрічається повсюдно, другий — переважно в елітних моделях (причому такі коляски можуть поставлятися з двома кошиками: відкритим та закритим або в різних кольорах). Місткість у закритого відділення найчастіше менша, зате вміст у ньому надійно захований від сторонніх поглядів, захищений від пилу, бруду та вологи. Виготовляються відділення для покупок із найрізноманітніших матеріалів: пластику, металевої сітки, тканини тощо. М'які матеріали загалом легші, але менш міцні; тверді — надійні, але можуть заважати при подоланні бордюрів та інших перешкод.

— Підсклянник. Підставка на батьківській ручці, що дає змогу надійно закріпити стакан або пляшечку з водою — наприклад, молоком для малюка або водою для самих батьків.

— Ремінець на руку. Ремінець на ручці коляски, який один з батьків може надіти на руку. Завдяки цьому знижується ризик випустити коляску: ремінець, швидше за все, утримає її поруч з батьками, навіть якщо повністю розтиснути руки.

— Муфта для рук. Аксесуар, який може знадобитися при прогулянках в холодну пору року. Муфта кріпиться на ручку коляски; при бажанні в неї можна заховати руки, щоб вони не мерзли на холоді. При цьому конструкція муфти така, що вона не заважає повноцінно триматися за ручку і керувати коляскою.

— Чохол для коляски. Захисний чохол для зберігання і транспортування коляски її в «неробочий» час. Як правило, виконується з м'яких матеріалів і захищає конструкцію в основному від забруднень, прямих сонячних променів, а також від вологи (повністю або частково). А ось захист від механічних пошкоджень виходить чисто символічним, для цього знадобився б футляр з твердих матеріалів. Проте на практиці подібний захист потрібен вкрай рідко, а м'які чохли мають невелику вагу і в згорнутому вигляді займають мінімум місця (на відміну від тих же футлярів). Саме тому найбільшою популярністю у колясках користується саме цей варіант. При цьому комплектний чохол, як правило, набагато більш зручний, практичний і надійний, ніж імпровізована упаковка.