Порівняння Samsung QE-49Q87TA 49 " vs Samsung QE-49Q80TA 49 "

Найбільша частота зміни кадрів, що підтримується телевізором.

Зазначимо, що в даному разі мова йде саме про власну частоту кадрів екрану, без додаткового оброблення зображення (див. «Індекс динамічних сцен»). Ця частота має бути не нижче, ніж швидкість зміни кадрів у відтворюваному відео — інакше можливі ривки, перешкоди та інші неприємні явища, що погіршують якість картинки. Крім того, чим вище частота кадрів — тим більш плавним і згладженим буде виглядати рух в кадрі, тим краще буде деталізація рухомих предметів. Проте тут варто відзначити, що швидкість відтворення нерідко обмежується властивостями контенту, а не характеристиками екрану. Приміром, фільми нерідко записуються з частотою 30 к/с, а то і 24 – 25 к/с, тоді як більшість сучасних телевізорів підтримує частоти 50 або 60 Гц. Цього достатньо навіть для перегляду висококласного контенту в роздільній здатності HD (швидкості вище 60 к/с у такому відео зустрічаються вкрай рідко), проте на ринку зустрічаються і більш «швидкі» екрани: на 100 Гц, 120 Гц і 144 Гц. Подібні швидкості, зазвичай, свідчать про досить високий клас екрана, також вони нерідко передбачають застосування різних технологій, покликаних поліпшити якість динамічних сцен.

Сумісність телевізора зі спеціальними технологіями синхронізації кадрів, застосовуваними у відеокартах AMD.

Звертати увагу на цей параметр варто в тому разі, якщо ви плануєте використовувати телевізор в якості ігрового монітора для ПК або ноутбука з графічним адаптером AMD. А спеціальні технології синхронізації застосовуються для того, щоб узгодити частоту оновлення екрану з частотою кадрів вхідного відеосигналу. Така необхідність виникає з тієї причини, що частота кадрів, яка видається відеокартою, може «плавати» при зміні навантаження на відеоадаптер (особливо це характерно для вимогливих ігор); а якщо ця частота не збігається з частотою оновлення екрану — на зображенні з'являються розриви та інші небажані артефакти.

Технологія AMD, застосовувана для усунення цього ефекту, носить назву FreeSync. В наш час вона представлена на ринку в трьох версіях — оригінальній FreeSync і двох розширених:

— AMD FreeSync Premium Pro. Максимально прогресивна і функціональна версія, раніше відома як AMD FreeSync 2 HDR. Крім синхронізації за частотою оновлення, передбачає також підтримку HDR (див. вище), виведення зображення на частоті кадрів не нижче 120 Гц при роздільній здатності Full HD, а також компенсацію низької частоти кадрів (LFC). Суть LFC полягає в тому, що коли частота кадрів вихідного відеосигналу падає нижче мінімальної частоти, підтримуваної екраном — один і той самий кадр виводиться на екран декілька разів..., що дає змогу зберегти максимальну плавність «картинки».

— AMD FreeSync Premium. Дещо спрощена, порівняно з FreeSync Premium Pro. Не передбачає роботи з HDR, в іншому повністю аналогічна.

Наявність сабвуфера в складі акустичної системи телевізора.

Сабвуфер — це спеціалізований динамік для низьких і наднизьких частот. Він робить звук більш насиченим на басах, що особливо корисно при перегляді пригодницьких фільмів з відповідними звуковими ефектами (удари, вибухи), а також концертів. Варто враховувати, що характеристики вбудованих «саба» зазвичай набагато скромніше, ніж у зовнішніх; так що не варто очікувати від аудіосистеми телевізора рівня низьких частот «в кінотеатрі». Тим не менш, перевага в якості басів у таких телевізорів (у порівнянні з моделями без сабвуфера) все одно буде помітним.

Серед функцій телевізора насамперед варто відзначити його комунікаційні особливості, до яких належать AirPlay 2, Wi-Fi (зокрема Wi-Fi 5 і Wi-Fi 6), Miracast, Chromecast, MHL, DLNA, Bluetooth, в рідкісних випадках NFC. В якості управління крім класичного пульта дистанційного управління можуть зустрічатися мультимедійний аеропульт, управління голосом, голосовий асистент. А також особливі функції у вигляді підсвічування Ambilight від Philips. Детальніше про них: — AirPlay. Підтримка телевізором технології AirPlay, зазвичай — у версії AirPlay 2. Першопочатково ця технологія була створена для трансляції мультимедійного контенту з «яблучних» гаджетів (iPhone, iPad тощо) на зовнішні пристрої, в тому числі телевізори. При цьому вона дає змогу не просто відтворювати подібний контент, але також дає безліч додаткових можливостей — трансляцію додаткової інформації (назва звукового треку, обкладинка альбому), управління відтворенням з пульта телевізора тощо. В AirPlay 2, зі свого боку..., був доданий формат «мультирум» — можливість одночасної трансляції декількох сигналів на сумісні пристрої, встановлені в різних місцях дому (наприклад, фільму на телевізор і програми онлайн-радіо на акустику на кухні). Крім того, у цій версії з'явилася підтримка голосового управління через Siri і був поліпшений ряд технічних моментів (зокрема, буферизація контенту, що передається в потоковому режимі).

— Wi-Fi. Наявність у телевізора вбудованого модуля Wi-Fi; також у цьому пункті може уточнюватися підтримувана версія цієї технології. В наш час Wi-Fi може використовуватися як для бездротового доступу до Інтернету та локальних мереж, так і для прямого з'єднання з іншими пристроями (наприклад, трансляції відео зі смартфона/планшета). Конкретне застосування бездротового з'єднання може бути різним, залежно від функціоналу телевізора; крім доступу в Інтернет, у якості прикладів можна навести DLNA (див. нижче), прийом або передачу відео по Wi-Di або Miracast, а також використання мобільного гаджета в ролі пульта ДУ. Однак практично всі моделі з даною функцією належать до Smart TV (див. вище).
Що стосується версій Wi-Fi, то найбільш актуальними в наш час є Wi-Fi 5, Wi-Fi 6 і Wi-Fi 6E. Також зазначимо, що, крім цих стандартів Wi-Fi, звичайно підтримуються і більш ранні — так що проблем з сумісністю не виникає.

— Запис телепередач. Можливість запису телепередач для перегляду на телевізорі. Здебільшого передбачається запис на флешку або інший зовнішній USB-носій, однак зустрічаються й інші варіанти: за наявності картрідера (див. «Входи») може передбачатися запис на карту пам'яті, а деякі прогресивні телевізори оснащуються досить ємними власними накопичувачами. В будь-якому разі, ця функція може виявитися незамінною в тих випадках, якщо потрібно зберегти трансляцію — наприклад, щоб хтось зміг подивитися її пізніше, або щоб зберегти в домашню колекцію телепрограму за участю члена сім'ї. Крім того, у багатьох телевізорах з даною можливістю передбачається також режим Time Shift: якщо потрібно відійти від екрана, можна «поставити трансляцію на паузу», і телевізор почне її записувати, а по поверненні можна продовжити перегляд з того моменту, на якому він перервався. Зазначимо, що в деяких телевізорах для запису телепередач може знадобитися встановлення додаткового ПЗ; для таких моделей ця функція не завжди вказується, хоча технічно вона доступна.

— Підтримка MHL. Підтримка телевізором інтерфейсу MHL. Цей інтерфейс використовується в портативній електроніці (смартфонах, планшетах) для передачі відео високої роздільної здатності і багатоканального звуку на зовнішній екран. Фактично він являє собою поєднання microUSB і HDMI (див. нижче): з портативного пристрою сигнал виводиться через універсальний порт microUSB, а телевізор приймає відео і аудіо через порт HDMI з підтримкою MHL, одночасно заряджаючи підключений гаджет. Пропускна здатність MHL цілком достатня для роботи з відео високої роздільної здатності і багатоканальним звуком.

— Miracast. Підтримка телевізором технології Miracast. Ця технологія дає змогу транслювати відео- і аудіосигнал за технологією Wi-Fi (як на телевізор, так і з нього на портативну електроніку), при цьому обидва пристрої з'єднуються безпосередньо (Wi-Fi Direct) і не потребують наявності додаткового обладнання, а пропускної здатності достатньо для передачі відео Full HD і багатоканального звуку 5.1. Деякий час тому в телевізорах використовувалася схожа технологія WiDi, однак у наш час вона майже витіснена з ринку, і більшість виробників використовують саме Miracast.

— Chromecast. Технологія Chromecast дає змогу легко і швидко виводити на телевізор потокове відео і аудіо зі смартфона, планшета або комп'ютера. По суті, Chromecast є мережевим медіаплеєром, адже попередньо налаштувавши цю функцію, можна по бездротовому інтерфейсу вивести на ТВ записане на смартфон відео буквально в один дотик.

— Bluetooth. Технологія Bluetooth (будь-якої версії) застосовується для прямого бездротового зв'язку між різними пристроями. Способи її застосування в телевізорах можуть бути різними, залежно від функціоналу конкретної моделі (і версії Bluetooth). Так, практично обов'язковою для Bluetooth-телевізорів є можливість трансляції звуку на бездротові навушники або колонки. Крім цього, можуть передбачатися інші варіанти використання: підключення клавіатур, мишей та ігрових контролерів, прямий обмін файлами з ноутбуком, дистанційне управління зі смартфона або іншого гаджета тощо. Ці подробиці варто уточнювати окремо. Що стосується конкретних версій, то в багатьох моделях ці подробиці взагалі не уточнюються — для застосування за наперед визначеним призначенням достатньо і «просто Bluetooth». Втім, бувають і виключення, і тут для сучасних телевізорів актуальні такі варіанти:

• Bluetooth v 4.0. Версія, що об'єднала в собі традиційний Bluetooth 2.1, швидкісний стандарт для передачі великих файлів та «Bluetooth з низьким енергоспоживанням» для невеликих обсягів інформації. На цих трьох компонентах (з різними поліпшеннями) побудовані всі наступні версії, а v 4.0 була першою, де вони з'явилися всі разом.
• Bluetooth v 4.1. Удосконалення версії 4.0, в якому була покращена сумісність з мобільними пристроями стандарту 4G LTE — щоб модулі LTE і Bluetooth не створювали взаємних перешкод при одночасній роботі поблизу.
• Bluetooth v 4.2. Подальший розвиток версії 4.0; оновлення, актуальні для телевізорів, включають в основному покращення надійності і перешкодозахищеності зв'язку.
• Bluetooth v 5.0. Одним із ключових удосконалень у версії 5.0 порівняно з попередніми редакціями протоколу стала наявність двох спеціальних режимів «Bluetooth з низьким енергоспоживанням» — збільшеної дальності (за рахунок зниження швидкості) та підвищеної швидкості (за рахунок зменшення дальності).
• Bluetooth v 5.1. Оновлення описаної вище версії v 5.0. Крім загальних покращень якості та надійності зв'язку, в цьому оновленні була реалізована така цікава можливість, як визначення напрямку, з якого надходить Bluetooth-сигнал. Завдяки цьому з'являється можливість визначати розташування підключених пристроїв з точністю до сантиметра (наприклад, пульта дистанційного управління).
• Bluetooth v 5.2. Наступне після 5.1 оновлення Bluetooth п'ятого покоління. Основними нововведеннями в даній версії стали низка покращень безпеки, додаткова оптимізація енергоспоживання в режимі LE та новий формат аудіосигналу для синхронізації паралельного відтворення на кількох пристроях.
• Bluetooth v 5.3. Протокол бездротового зв'язку Bluetooth v 5.3 був введений у вжиток на зорі 2022 року. З нововведень у ньому прискорили процес узгодження каналу зв'язку між контролером та пристроєм, реалізували функцію швидкого перемикання між станом роботи в малому робочому циклі та високошвидкісному режимі, покращили пропускну здатність та стабільність з'єднання за рахунок зниження сприйнятливості до перешкод. При несподіваному виникненні перешкод у режимі роботи з низьким енергоспоживанням Low Energy прискорено процедуру вибору каналу зв'язку для перемикання. Принципових нововведень у протоколі 5.3 не представлено, проте низка якісних поліпшень в ньому помітна.

— NFC-чип. Сумісність телевізора з технологією NFC; сам NFC-чип, зазвичай, вбудовується в пульт або виконується у вигляді окремої мітки, встановлювати його в корпусі телевізора не дуже зручно. Дана технологія забезпечує бездротовий зв'язок на малих відстанях, зазвичай до 10 см. Теоретично способи її застосування можуть бути різними, однак конкретно в телевізорах вона використовується в основному для спрощення зв'язку по Wi-Fi або Bluetooth: досить піднести NFC-сумісний гаджет (наприклад, смартфон) до чипу телевізора — і пристрої розпізнають один одного автоматично і з'єднаються відразу, або від користувача буде потрібно підтвердити з'єднання. У будь-якому разі це простіше, ніж налаштовувати підключення вручну.

— Підтримка DLNA. Підтримка телевізором стандарту DLNA — Digital Living Network Alliance. Даний стандарт створений для того, щоб різні види домашньої і портативної електроніки — смартфони, планшети, медіацентри, комп'ютери тощо — можна було об'єднувати в єдину мережу і з легкістю обмінюватися контентом всередині цієї мережі, незалежно від моделі і виробника окремих пристроїв. У разі телевізора це означає, що через мережу на нього можна безпосередньо транслювати відео з інших пристроїв — наприклад, зі смартфона. Сама мережа будується на базі звичайної «локалки», для підключення до неї може використовуватися як дротовий інтерфейс LAN, так і бездротової Wi-Fi.

— Ambilight. Технологія фонового підсвічування екрану. В даному разі корпус телевізора підсвічує розташовану ззаду стінку/перегородку, завдяки чому по контуру екрана з'являється розмитий ореол в колір сцен, що змінюються. Даний ефект візуально розширює область екрану, що робить перегляд телевізора більш захоплюючим. Всього існує три різновиди фонового підсвічування: класичне Ambilight (підсвічування тільки з боків), Ambilight Surround (підсвічування з боків і зверху), Ambilight Full Surround (підсвічування з усіх боків). Але виробники продовжують працювати над удосконаленням фонового підсвічування. Так, відносно недавно з'явилося підсвічування Ambilight Spectra, в якому істотно покращено алгоритм підбору кольорів і оптимізовані найбільш світлодіоди.

— Управління голосом. Підтримка телевізором голосового управління дає змогу надиктовувати певні команди через пульт ДУ. Однак охоплює голосове управління не всі функції і точність розпізнавання може потребувати повторного введення команди. Якщо вам потрібен більш широкий асортимент функцій, тоді зверніть увагу на голосовий асистент.

— Мультимедійний (аеропульт). Аеропультом називають пристрої, що мають гіроскоп, який дає змогу не просто перемикати пункти меню кнопками «↑», «↓», а використовувати пульт в ролі мишки. При направленні його на екран телевізора з'явиться курсор, який переміщується у напрямку пульта. Тим самим управління стає простіше і швидше.

— Голосовий асистент. Вже давно управління пристроями переходить на голосові команди. Для цього використовуються певні інтерфейси і системи. Найпопулярніші це Amazon Alexa і Google Assistant, а також асистент власної розробки Sasmung — Bixby. Для «яблучних» пристроїв це Apple Siri, але така техніка не представлена в телевізорах. При цьому на відміну від функції управління голосом голосовий помічник не просто вмикає ту чи іншу функцію, режим, робить голосніше, тихіше, а дає змогу виконувати певні операції в додатках, як-от запустити в Youtube потрібний кліп або відобразити погоду у браузері.

Про сам інтерфейс докладніше див. вище, а різні його версії різняться за максимальною роздільною здатністю та іншим особливостям. Ось варіанти, що зустрічаються в сучасних телевізорах:

— v 1.4. Найстаріша з актуальних на сьогодні версій, випущена в 2009 році. Тим не менш, підтримує 3D-відео, здатна працювати з роздільними здатностями аж до 4096х2160 на швидкості до 24 к/с, а в роздільній здатності Full HD частота кадрів може досягати 120 к/с. Крім оригінального v.1.4, зустрічаються також поліпшені модифікації — v.1.4a і v.1.4b; вони аналогічні за основним можливостям, в обох випадках поліпшення торкнулися переважно роботи з 3D-контентом.

— v 2.0. Значне оновлення HDMI, представлене в 2013 році. У цій версії максимальна частота кадрів в 4K зросла до 60 к/с, а пропускна здатність аудіо — до 32 каналів і 4 окремих потоків одночасно. Також з нововведень можна згадати підтримку ультраширокого формату 21:9. В оновленні v.2.0a до можливостей інтерфейсу була додана підтримка HDR, в v.2.0b ця функція була покращена і розширена.

— v 2.1. Незважаючи на схожість за назвою з v.2.0, дана версія, випущена в 2017 році, стала вельми масштабним оновленням. Зокрема, до неї додалася підтримка 8K і навіть 10K на швидкості до 120 к/с, а також ще більш розширилися можливості для роботи з HDR. Під цю версію був випущений власний кабель HDMI Ultra High Speed, всі можливості HDMI 2.1 доступні тільки при використанні кабелів цього...стандарту, хоча базові функції можна використовувати і з більш простими шнурами.

Електрична потужність, штатно споживана телевізором. Даний параметр сильно залежить від діагоналі екрана і потужності звуку (див. вище), проте він може визначатися іншими параметрами — насамперед додатковими функціями і технологіями, реалізованими в конструкції. Варто відзначити, що більшість сучасних LCD-телевізорів досить економічні, і найчастіше даний параметр не відіграє суттєвої ролі — здебільшого енергоспоживання складає порядку декількох десятків ватів. І навіть великі моделі з діагоналлю 70 – 90" споживають близько 200 – 300 Вт — це можна порівняти з системним блоком малопотужного настільного ПК.