Порівняння Easy Touch GC vs Accu-Chek Active

Тип визначає загальний принцип роботи глюкометра. Зустрічаються фотометричні, електрохімічні, .

— Фотометричний. Прилади, що аналізують склад крові за зміною забарвлення тестової смужки. Іншими словами, такий глюкометр визначає колір тестової смужки з нанесеною на неї краплею крові, порівнює його із занесеним у пам'ять еталоном і на підставі різниці «робить висновок» про склад крові, насамперед про рівень глюкози. Ця технологія вважається застарілою і в наш час зустрічається рідко: вона не дуже точна, до того ж оптичні системи досить крихкі й делікатні, через що такі прилади потребують обережного поводження.

— Електрохімічний. Прилади цього типу використовують тест-смужки з реагентами, які під час реакції з глюкозою виробляють електричний струм; за силою цього струму й визначається вміст цукру в крові. Такі прилади достатньо прості й надійні, водночас дуже точні. Саме за електрохімічним принципом працює переважна більшість сучасних глюкометрів.

— Біосенсорний. Терміном «біосенсорний» можуть позначатися різні принципи роботи залежно від моделі. В одних приладах мова йде фактично про покращений електрохімічний метод, що використовує крім амперометрії (вимірювання сили струму) ще й кулонометрію (вимірювання електричного заряду). В інших використовуються специфічні технології на зразок поверхневого плазмового резонансу. Деякі...глюкометри цього типу мають датчик, який постійно перебуває на шкірі й відбирає кров для аналізу через занурену в тіло голку; замір проводиться простим піднесенням глюкометра до датчика. Розробляються біосенсорні технології, які не потребують забору крові й дають змогу визначити вміст у крові цукру через аналіз слини, поту й інших біологічних рідин; є вірогідність, що такі технології будуть впроваджені вже в найближчому майбутньому.

Час, що витрачається глюкометром на вимірювання — від приміщення тестової смужки зі зразком крові в пристрій до отримання результату вимірів. Теоретично чим менше тривалість вимірювання — тим зручніше прилад у використанні, тим менше часу доведеться витрачати на заміри. Однак у більшості сучасних глюкометрів цей час не перевищує 20 с, що не викликає особливих незручностей. Так що на практиці не має особливого сенсу шукати максимально «швидку» модель.

Найбільшу кількість результатів вимірювань, яке можна одночасно зберігати у пам'яті приладу. Фіксація результатів дозволяє відслідковувати динаміку змін складу крові; а використовувати для цього вбудовану пам'ять глюкометра дуже зручно — дані, зазвичай, зберігаються автоматично, без «зайвих рухів» з боку користувача. Багато прилади також здатні доповнювати результати вимірів допоміжною інформацією — датою і часом, позначкою про їжу (див. «Функції/можливості») і т. ін.

Знаючи періодичність замірів і об'єм пам'яті, можна визначити, на скільки часу вистачить цієї пам'яті до переповнення. Наприклад, якщо пристрій розрахований на 500 результатів, а виміри здійснюються 4 рази на добу, то під вбудованої пам'яті можна зберігати виміри за 500/4 — 125 днів, тобто близько 4 місяців.

Параметри крові, які може вимірювати глюкометр.

— Глюкоза. Вимір рівня глюкози в крові. Саме даний завмер в просторіччі називають «вимірювання рівня цукру». У крові містяться і інші види цукрів, проте саме рівень глюкози є ключовим фізіологічним параметром. Дана функція є основною для глюкометрів і підтримується всіма моделями за визначенням.

— Холестерин. Вимірювання рівня холестерину в крові. Холестерин і його похідні самі по собі грають важливу роль в обміні речовин. Однак підвищений рівень «поганого» (низькомолекулярного) холестерину в крові загрожує атеросклеротичними порушеннями — утворенням бляшок в судинах, зменшенням їх просвіту та підвищенням ризику інфаркту або інсульту. Даний тип вимірювань важливий у світлі того, що діабет часто супроводжується збільшенням кількості холестерину в крові.

— Кетони. Можливість вимірювання рівня кетонів у крові. Кетони виробляються організмом у тому числі при нестачі інсуліну; саме вони є причиною погіршення самопочуття при високому вмісті глюкози в крові. При невеликому підвищенні кількості кетонів виникає дратівливість, нудота, блювота, болі в животі, тахікардія; при критичному рівні — кетоацидоз, важкий патологічний стан, який може бути небезпечним для життя. При цьому рівень цукру не пов'язаний безпосередньо з даним показником: кетони можуть бути високі при низькій глюко...зи, і навпаки. Так що кількість кетонів у крові потрібно контролювати окремо (для діабетиків існує ряд ситуацій, коли така перевірка однозначно необхідна). Класичний спосіб таких вимірів — аналіз сечі за спеціальною тест-смужці; проте відносно недавно з'явилися глюкометри, які визначають рівень кетонів одночасно з рівнем глюкози. Такі прилади зручні тим, що дають змогу обійтися без зайвих вимірювань.

— Тестовий. Режим перевірки працездатності приладу і достовірності його показань. Така перевірка зазвичай проводиться за допомогою контрольного розчину, що наноситься на смужки замість крові — точніше, двох контрольних розчинів з різною концентрацією глюкози. Конкретний зміст глюкози в кожному разі відомо, так що якщо показання приладу відповідають характеристикам розчину — значить, він працює нормально. Тест працездатності бажано проводити періодично (в середньому раз на тиждень), а також у тих випадках, якщо результат вимірювань викликає сумніви (наприклад, якщо самопочуття йому не відповідає).

— Без прийому їжі. Режим вимірювання показників крові натще, до прийому їжі. Застосовується, зокрема, для діагностики діабету на ранніх стадіях, а також для оцінки ефективності безмедикаментозного (за допомогою дієти) лікування діабету першого типу. Дані аналізів зберігаються в пам'яті з позначкою «натщесерце»; це дозволяє відслідковувати тенденцію за певний час.

— Після прийому їжі. Режим вимірювання показників крові «на ситий шлунок», після прийому їжі. Застосовується, зокрема, при інсулінозалежному діабеті — для оцінки ефективності та поточної корекції дозування інсуліну. Результати вимірювань зберігаються в пам'яті з позначкою «після їжі» для того, щоб зручніше було відслідковувати зміни за певний період часу.

Варіанти усереднення результатів, передбачені в глюкометрі.

Усереднення — це виведення середнього результату вимірювань (насамперед середнього рівня глюкози) за певний період. Необхідність у таких обчисленнях обумовлена тим, що при окремих вимірах показники піддаються впливу сьогохвилинних факторів, загальну ж тенденцію треба визначати за середнім числом. В сучасних глюкометри може передбачатися усереднення за різні періоди, починаючи від 1 дня і закінчуючи кварталом.

Діапазон вимірювання, забезпечуваний глюкометром. Вказується за рівнем глюкози в крові, який здатний виявити прилад — від мінімального до максимального.

У більшості приладів діапазон вимірювання передбачається з запасом — з таким розрахунком, щоб гарантовано перекрити значення, актуальні для людини. Так, нижня межа діапазону вимірювання зазвичай знаходиться не вище 1,6 ммоль/л — це відповідає серйозної гіпоглікемії з яскраво вираженими симптомами, при якій потрібно вже не побутовий глюкометр, а професійна медична допомога. Аналогічно верхня межа в більшості моделей складає близько 27 ммоль/л і вище — це набагато більше, ніж критично високі показники. Грубо кажучи, пацієнт швидше впаде в кому, ніж показники його крові вийдуть за межі діапазону вимірювання.

Мінімальна кількість крові, необхідний для проведення аналізу. Середній об'єм краплі крові, що виділяється при уколі ланцетом, становить 1 мкл; тобто якщо об'єм зразка більше — потрібно буде видавити трохи більше крові.

Зазначимо, що на практиці об'єм цілком можна брати з запасом — більшість глюкометрів нормально працюють і при більшому, ніж потрібно, кількості крові. А от надто малу кількість матеріалу призводить до серйозних неточності в показаннях, так що нехтувати цим параметром не слід.

Показники гематокриту, на які розрахований прилад.

Гематокритом називають загальна кількість червоних кров'яних тілець в крові. Від цього показника залежить в'язкість крові та її електрохімічні властивості, тому глюкометри калібрують під певний діапазон значень гематокриту. При виході за межі цього діапазону виникають неточності: занадто низький гематокрит завищує показання приладу, і навпаки, надто високий — занижує.

Найвужчий діапазон гематокриту, що зустрічається в сучасних глюкометри — 30 – 50 %. Навіть такий діапазон цілком перекриває нормальні значення в'язкості крові дорослої людини (36 – 48 %), проблеми можуть виникнути лише при значних відхиленнях від норми. Зустрічаються прилади і з більш широким робочим діапазоном.