Фаз живлення
Кількість фаз живлення процесора, передбачене в материнській платі.
Дуже спрощено фази можна описати як електронні блоки особливої конструкції, через які живлення поступає на процесор. Завдання таких блоків полягає в тому, щоб оптимізувати це живлення, зокрема звести до мінімуму коливання потужності при зміні навантаження на процесор. Загалом чим більше фаз, тим нижче навантаження на кожну з них, тим стабільніше живлення і довговічніше електроніка плати. А чим потужніший CPU і чим більше в ньому ядер — тим більше фаз потрібно для нього; це кількість ще більше збільшується, якщо процесор планується розганяти. Наприклад, для звичайного чотириядерного чипу нерідко виявляється досить всього чотирьох фаз, а для розігнаного їх може знадобитися не менше восьми. Саме через це у потужних процесорів можуть виникати проблеми при використанні недорогих малофазових «материнках».
Детальні рекомендації щодо вибору кількості фаз під конкретні серії і моделі CPU можна знайти в спеціальних джерелах (у тому числі документації на сам процесор). Тут же відзначимо, що при великій кількості фаз на материнці (понад 8) частина з них може бути віртуальними. Для цього реальні електронні блоки доповнюються подвоювачами або навіть потроювачами, що, формально, збільшує число фаз: наприклад, 12 заявлених фаз можуть являти собою 6 фізичних блоків з подвоювачами. Однак віртуальні фази сильно поступаються реальним можливостям — по суті, вони являють собою лише доповнення, злегка поліпшують...характеристики реальних фаз. Так що, скажімо, у нашому прикладі коректніше говорити не про дванадцятьох, а лише про шість (хоча і поліпшених) фазах. Ці нюанси треба обов'язково уточнювати при виборі материнки.
Розміри (ВхШ)
Розміри материнської плати у висоту і ширину. Передбачається, що традиційне розміщення материнських плат — вертикальне, тому в даному випадку один з габаритів називають не довжиною, а заввишки.
Розміри материнських плат багато в чому визначаються їх форм-факторами (див. вище), однак розмір конкретної плати може дещо відрізнятися від стандарту, прийнятого для даного форм-фактора. Крім того, уточнити розміри за характеристиками конкретної «материнки» зазвичай простіше, ніж шукати або згадувати загальну інформацію по форм-фактору. Тому дані про розмір можуть наводитися навіть для моделей, цілком відповідають стандарту.
Третій розмір — товщина — з низки причин вважається менш важливим, тому його часто опускають.
Максимальна тактова частота
Максимальна тактова частота оперативної пам'яті, підтримувана материнською платою. Фактична тактова частота встановлених модулів ПАМ'ЯТІ не повинна перевищувати цього показника — інакше можливі збої в роботі, та й можливості «оперативки» не вийде використовувати на повну.
Для сучасних ПК частота RAM в
1500 – 2000 МГц і
менше вважається дуже невеликий,
2000 – 2500 МГц — скромною,
2500 – 3000 МГц — середньої,
3000 – 3500 МГц — вище середньої, а в найбільш прогресивних платах можуть підтримуватися частоти в
3500 – 4000 МГц і навіть
більше 4000 МГц.
Вихід D-Sub (VGA)
Наявність у материнської плати власного виходу
D-Sub (VGA).
Такий вихід призначається для передачі відео з вбудованої відеокарти (див. вище) або процесора з інтегрованою графікою (підкреслимо, що вивести на нього сигнал з дискретної відеокарти через чипсет «материнки» не можна). Що стосується конкретно VGA, то це аналоговий стандарт, першопочатково створений для ЕПТ-моніторів. Він не відрізняється якістю зображення, практично не підходить для роздільних здатностей вище 1280х1024 і не передбачає передачу звуку, а тому загалом вважається застарілим. Тим не менш, входи цього типу продовжують застосовуватися в окремих монітори, телевізори, проєктори тощо; так що і серед материнських плат можна зустріти моделі з такими виходами.
Аудіочип
Модель аудіочипа (модуля для оброблення і виведення звуку), встановленого на материнській платі. Дані про точну назву звукового чипа будуть корисні при пошуку докладної інформації про нього.
Сучасні «материнки» можуть оснащуватися досить прогресивними аудіомодулями, з високою якістю звуку і широкими можливостями, що робить їх придатними навіть для геймерських і мультимедійних ПК (хоча для професійної роботи зі звуком все одно, швидше за все, знадобиться окрема звукова карта). Ось найпопулярніші з сучасних висококласних аудіочипів:
Realtek ALC887,
Realtek ALC892,
Realtek ALC1150,
Realtek ALC1200,
Realtek ALC1220,
Realtek ALC4050,
Realtek ALC4080,
Supreme FX.
LAN контролер
Модель LAN-контролера, встановленого в материнській платі.
LAN-контролер забезпечує обмін даними між платою і мережевим портом (портами) комп'ютера. Відповідно, від характеристик цього модуля залежать як спільні характеристики, так і окремі особливості мережевого функціоналу «материнки»: підтримка спеціальних технологій, якість з'єднання при нестабільній зв'язку і т. п. Знаючи модель LAN-контролера, можна знайти детальні дані по ньому — в тому числі практичні відгуки; ця інформація рідко потрібно пересічному користувачеві, однак вона може згодитися ентузіастам онлайн-ігор, а також для деяких специфічних завдань.
У світлі цього модель LAN-контролера уточнюється переважно в тих випадках, якщо це досить прогресивне рішення, помітно перевершує стандартні моделі. Такі рішення у наш час випускаються переважно під брендами
Intel (середній рівень),
Realtek (відносно прості моделі),
Aquntia та
Killer (переважно прогресивні рішення).
PS/2
Кількість портів PS/2, передбачених у конструкції материнської плати.
PS/2 являє собою спеціалізований порт, призначений для підключення виключно клавіатур і/або мишей. Традиційна конфігурація «материнки» для ПК передбачає 2 таких порти для клавіатури (зазвичай виділяється бузковим кольором) і для миші (зеленим). Однак зустрічаються плати з одним роз'ємом, до якого можна підключити будь-який з цих видів периферії, на вибір. У будь-якому разі наявність PS/2 може позбавити користувача від необхідності займати під клавіатуру/мишу порти USB; це особливо корисно, якщо доведеться мати справу з великою кількістю іншої USB-периферії. З іншого боку, з низки причин цей роз'єм вважається застарілим і використовується все рідше; а PS/2-периферія випускається переважно у вигляді USB-пристроїв, які додатково укомплектовані адаптерами PS/2.