Порівняння Logitech X56 H.O.T.A.S. vs ThrustMaster Hotas Warthog

Довжина кабелю, передбаченого у конструкції чи в комплекті поставки дротового або комбінованого контролера (див. «Підключення»).

В цілому сенс даного параметра очевидний: більш довгий кабель дає більше свободи пересування, проте може створювати незручності на невеликих дистанціях. На практиці ж довжина дроту важлива в основному в тих випадках, коли дротове підключення використовується для гри на великому екрані: для комфортного перегляду бажано перебувати на досить великій відстані від такого екрану. Втім, навіть у цьому випадку порівняно короткий кабель можна компенсувати за рахунок довжини дротів, що йдуть від консолі (або іншого ігрового пристрою) до екрану, а то і за рахунок бездротового підключення приставки до екрану. Якщо ж контролер застосовується для комп'ютера — на даний параметр можна не звертати особливої уваги: системний блок або ноутбук зазвичай розташовується в безпосередній близькості від користувача, і для підключення вистачає навіть досить короткого дроту.

Загальна кількість кнопок, передбачене в конструкції маніпулятора.

Чим більше кнопок — тим більше додаткових можливостей можна «підв'язати» на маніпулятор, тим нижче ймовірність, що в процесі гри доведеться звертатися до інших органів управління (наприклад, клавіатурі ПК). При цьому багато ігрові приставки (див. «Сумісність з платформами») передбачають певну мінімальну кількість кнопок для сумісного геймпада — менша кількість просто не дало змогу б повноцінно використовувати всі функції приставки. Наприклад, у штатному контролер для PlayStation 4 11 кнопок.

Зазначимо, що маніпулятор D-Pad (див. нижче) при даному підрахунку не враховується: він вважається специфічним органом управління, хоча і заснований на кнопках.

Тип зворотного зв'язку, передбаченого в конструкції маніпулятора (якщо він взагалі є).

Зворотний зв'язок – це реакція маніпулятора на певні події, що відбуваються в грі. Така реакція підсилює «ефект занурення», створюючи у гравця враження, що він тримається за справжню ручку літака, кермо автомобіля тощо. Вона може бути такою:

— Вібрація. Зворотній зв'язок у вигляді вібрації дає змогу імітувати, наприклад, тряску від їзди по бездоріжжю, тремтіння літака при стрільбі з бортової зброї або попаданні в зону турбулентності тощо.

— Силовий. Контролери з силовим зворотним зв'язком здатні створювати певний опір зусиллям гравця – наприклад, для імітації труднощів з поворотом керма при застряглих у бруді колесах.

– Вібрація/силовий. Контролери, що підтримують обидва описаних вище типи зворотного зв'язку. Цей варіант є найбільш прогресивним і водночас найбільш дорогим.

Основний матеріал (матеріали), що використовуються в конструкції маніпулятора.

Як правило, з матеріалу, зазначеного в цьому пункті, виготовляється і корпус пристрою, і елементи управління — кнопки, важелі, ручка джойстика тощо. Виняток становлять лише керма (див. «Тип пристрою») — для них у пункті «Матеріал керма» (див. вище) нерідко уточнюється тип покриття.

Ось основні матеріали, актуальні на сьогодні:

— Пластик. Застосовується в переважній більшості сучасних ігрових контролерів — від бюджетних до висококласних; при цьому навіть в недорогих пристроях можуть використовуватися досить якісні сорти пластику. В цілому даний матеріал поєднує в собі невисоку вартість, практичність і зручність в оформленні: пластиковим елементам можна з легкістю надавати складні форми, а також будь-які відтінки і візерунки. З недоліків цього варіанта можна відзначити хіба що деяку схильність до подряпин; однак це суто естетичний момент, що майже не має практичної значущості.

— Гумове покриття. Додаткове покриття, що використовується зазвичай на пластикових пристроях. Гума відрізняється м'якістю і еластичністю, до того ж вона менш схильна ковзати, ніж гладка пластикова поверхня. Це забезпечує більш комфортне і надійне утримання в руках. Крім того, на такому матеріалі менш помітні подряпини. Зворотною стороною цих переваг є деяке збільшення вартості і габаритів контролера (останнє, втім, можна компенсувати зменшенням розміру пластикової основи).
...r> — Софт-тач. Особливий різновид пластику, свого роду перехідний варіант між традиційним гладким пластиком і гумою. Поверхня такого матеріалу має особливу фактуру, завдяки чому на дотик він відчувається як м'який (звідси і назва), до того ж практично не ковзає в руках. Правда, з низки причин такий матеріал не здобув особливої популярності в ігрових маніпуляторах.

— Прогумований пластик, прогумоване покриття. Під цими термінами в різних моделях можуть матися на увазі різні матеріали: в одних випадках це пластик з повноцінним гумовим покриттям, в інших — софт-тач поверхня. Докладніше про те й інше див. вище; а про що конкретно йде мова — варто уточнювати окремо.

— Гума. Словом «гума» в даному випадку прийнято позначати окремі елементи, виконані з цього матеріалу — насамперед кнопки і додаткові вставки. Такі елементи зазвичай поєднуються з основою корпуса, виконаною з пластику (див. вище). А застосовується гума для додаткової зручності: з таких кнопок пальці не так зісковзують, як з пластикових, вставки ж запобігають ковзанню самого контролера в руці.

— Метал. У разі ігрових контролерів метал належить до матеріалів преміумкласу: він міцний, солідно виглядає, однак і коштує недешево. А в деяких видах маніпуляторів — наприклад, геймпадах (див. «Тип пристрою») — застосування цього матеріалу не виправдано з практичної точки зору. Як наслідок, з металу виконуються в основному окремі висококласні керма, джойстики/штурвали і авіаприлади, створені в розрахунку як на функціональність, так і на реалізм зовнішнього вигляду та відчуттів. При цьому навіть якщо в характеристиках зазначений тільки метал — конструкція, як правило, все одно включає окремі елементи з інших матеріалів: наприклад, накладка на важіль джойстика може виконуватися з гуми або пластику, для додаткового комфорту і надійності.

— Алюміній. Один з видів описаного вище металу — зі всіма характерними особливостями. Алюміній нерідко сприймається як прогресивний і дорогий матеріал (зокрема, він широко застосовується в авіації); тому іноді в характеристиках ця назва уточнюють в рекламних цілях.

Джерело живлення, яке використовується ігровим маніпулятором.

Цей параметр безпосередньо залежить від типу з'єднання (див. «Підключення»). Наприклад, живлення від USB-порту або мережі (блоку живлення) передбачається в основному в провідних моделях, а пристрої з можливістю бездротового підключення (як чисто бездротові, так і комбіновані) практично гарантовано будуть використовувати акумулятор або батарейки. Ось більше детальний опис кожного з цих варіантів:

— USB-порт. Живлення від USB-порту — як правило, того ж, через який контролер безпосередньо взаємодіє з консоллю, ПК або іншим ігровим пристроєм. Такий спосіб підключення дає змогу обійтися без зайвих дротів. З іншого боку, потужність живлення від USB відносно невисока, через що цей варіант слабо підходить для контролерів з потужними системами зворотного зв'язку (зокрема, просунутих керм) — з такими аксесуарами доводиться використовувати окремі БЖ (див. нижче).
Також відзначимо, що даний спосіб живлення зустрічається і в окремих бездротових моделях — зазвичай контролерах для мобільних пристроїв, які взаємодіють з гаджетом по Bluetooth, а живлення отримують від USB-порту цього ж гаджета. Такий формат роботи дає змогу обійтися без батарей в самому контролері, однак додатково витрачає заряд основного пристрою.

— Мережа. Живлення від звичайної розетки...з використанням окремого блоку живлення (БЖ). Використовується переважно у висококласних дротових кермах (див. «Тип пристрою»), яким висока потужність живлення потрібна для ефективної роботи систем зворотного зв'язку. Теоретично даний варіант не дуже зручний, оскільки потребує пошуку додаткової розетки; однак на практиці з цим зазвичай не виникає особливих труднощів (в крайньому випадку можна скористатися подовжувачем).

— Акумулятор. Живлення від вбудованого акумулятора, що не відноситься до стандартних типорозмірів (на відміну від батарейок), а нерідко ще й незнімного. Це найпопулярніший у наш час спосіб живлення бездротових маніпуляторів. Його головна перевага перед батарейками полягає в тому, що цей варіант не потребує зайвих витрат грошей і сил: акумулятор першопочатково входить до комплекту поставки, його не потрібно купувати окремо, а при вичерпанні заряду досить зарядити контролер. Правда, ця процедура потребує певного часу; проте час повної зарядки рідко перевищує кілька годин, тоді як час роботи може вимірюватися вже добами (хоча зустрічаються і більше скромні показники). Крім того, багато контролерів можна використовувати, не відключаючи зарядного пристрою; це дещо обмежує рухливість, але даний момент зазвичай не є критичним.

— Батарейки (АА, ААА). Живлення від змінних елементів стандартного типорозміру — зазвичай «пальчикових» АА або «мізинчикових» ААА. Кількість використовуваних елементів може бути різною; однак загальні особливості такого живлення у всіх контролерах однакові. З одного боку, батарейки допускають швидку заміну, що дає змогу грати з мінімумом перерв: при вичерпанні заряду достатньо просто встановити свіжі елементи живлення замість тих, що сіли. При цьому у користувача є вибір: або регулярно купувати одноразові батарейки, або витратитися на акумулятори, що перезаряджаються, з зовнішнім зарядним пристроєм. А якщо придбати два комплекти таких акумуляторів — можна тримати один комплект на зарядці, поки другий використовується. З іншого боку, застосування батарейок неминуче пов'язано з додатковими витратами: елементи живлення зазвичай не входять до комплекту, і перед першим використанням їх потрібно докупити окремо. В результаті даний тип живлення використовуваний значно рідше, ніж акумулятори, хоча його можна зустріти і в досить прогресивних і відомих пристроях — зокрема, штатних геймпадах для Xbox 360, Xbox One і навіть Xbox Series X|S.