Порівняння Optoma UHD51 vs Acer V6810

— HID (High intensity discharge). Загальна назва для газорозрядних ламп, тобто ламп, в яких світловий потік створюється за рахунок електричного розряду між електродами усередині колби. У разі проєкторів такі лампи можуть бути і ртутними, та металогалогенними, і ксеноновими (докладніше див. вище).

— LED. В якості джерела світла використовуються світлодіоди. Вони забезпечують високу яскравість при досить помірному енергоспоживанні.

— Laser-LED. Джерело світла, засноване на лазерних світлодіодах. Має ще більшу яскравість, ніж класичні LED, при відносно невеликому енергоспоживанні.

— UHP (Ultra-high performance) - ртутна лампа високого тиску, розробка Philips. Порівняно з іншими лампами, споживає меншу потужність, не поступаючись в яскравості. Проєктори на таких лампах менше і легше звичайних за рахунок меншого блока живлення, кулер працює з меншим рівнем шуму. Творцями заявлений термін служби до 10 000 год. Один з найпопулярніших на сьогоднішній день типів ламп для проєкторів

— UHE (Ultra-High Energy). Різновид ламп UHP (див. вище).

— UHB (Ultra-high brightness). Ще один різновид ламп UHP (див. вище).

— NSH (New Super High Pressure). Також належить до ртутним лампам високого тиску, виробляється компанією Ushio. Трохи менш популярна, ніж UHP і аналоги, проте також широко...поширена. Орієнтовний час роботи — близько 2000 год.

— SHP. Ртутні лампи високого тиску виробництва Phoenix.

— P-VIP (Video Projector) - ртутна лампа високого тиску компанії OSRAM. Лампи високої яскравості, термін служби - 4000 - 6000 годин.

—UHM (Ultra High Performance Lamp of Matsushita) - ртутна лампа високого тиску, проводиться Panasonic. Легко міняється, час роботи, залежно від типу - 2000 - 5000 годин.

— Xenon. Пристрій і принцип дії таких ламп аналогічні ртутним лампам високого тиску — світло створюється за рахунок розряду в газовому середовищі. Однак замість парів ртуті в даному випадку використовується інертний газ ксенон під високим тиском. Це дозволяє створювати лампи високої потужності (від 2 кВт) з відповідним світловим потоком. Застосовуються ксенонові лампи насамперед в професійних моделях проєкторів.

— HPM. Технологія ртутних ламп високого тиску, розроблена компанією Ѕопуи застосовується переважно в її проєкторах (хоча зустрічаються і пристрої інших брендів). Поєднує компактні розміри і відносно невисоку вартість з хорошою яскравістю.

— DC. Абревіатура від «direct current», тобто «постійний струм». У разі ламп для проєкторів, зазвичай, під цим позначенням маються на увазі ртутні лампи, що працюють від постійного струму. Робоча напруга таких ламп в різних моделях проєкторів може бути різним. У їх конструкції зазвичай використовуються різні хитрощі, що дозволяють поліпшити характеристики в порівнянні зі звичайними лампами подібного типу — зокрема, підвищити термін служби і знизити енергоспоживання без шкоди для яскравості.

— AC. Дана абревіатура розшифровується як «alternating current», тобто «змінний струм». Такі лампи практично у всьому аналогічні описаним вище DC, відрізняючись від них лише типом живлення.

Цей параметр багато в чому визначає здатність проєктора працювати в освітленому приміщенні. Для темної кімнати вистачить і 1000 лм, щоб картинка проєкції була яскравою, насиченою, ясно і зрозуміло. Але під час роботи в освітленому приміщенні проєктора потрібно буде як мінімум 3500-4000 лм. Не варто плутати значення ANSI-люмен і Peak lumens. Це два різних стандарту яскравості. Щоб перевести один тип яскравості в інший, потрібно помножити Peak lumens на 10-12. У підсумку вийде приблизне значення ANSI-Lumens.

Втім, фахівці не рекомендують гнатися за високими значеннями яскравості ANSI-люмен. Існує маса професійних проєкторів з яскравістю до 3500 лм. Чим менше яскравість, тим нижче енергоспоживання, а разом з цим збільшується і термін служби освітлювача. Зрозуміло, якщо проєктор встановлений в робочому офісі або навчальної аудиторії, де необхідне хороше освітлення, рекомендується купувати модель з яскравістю ANSI-Lumens від 4000 лм і вище.

Динамічна контрастність зображення, забезпечувана проєктором.

Динамічна контрастність — це співвідношення між найяскравішим білим і самим темним чорним кольором, які здатний видати проєктор. Нагадаємо, що від контрастності залежить якість передачі кольору і деталізація, чим вище цей показник — тим менша ймовірність, що на яскравих або темних ділянках деталі виявляться нерозрізненними. Однак динамічна контрастність є досить специфічним параметром. Річ у тім, що при його підрахунку враховується самий яскравий білий на максимальних налаштуваннях яскравості і самий темний чорний — на мінімальних. У результаті цифри в цій графі можуть бути дуже вражаючими, однак досягти такої контрастності в межах одного кадру неможливо.

Ввівши цей параметр, виробники пішли на певну хитрість. Однак не можна сказати, що динамічна контрастність не має взагалі ніякого відношення до якості зображення. У проєкторах може застосовуватися автоматичне управління яскравістю, при якому загальна яскравість залежно від «картинки» на екрані може підвищуватися або знижуватися. Такий формат роботи заснований на тому, що людському оку не потрібні занадто яскраві ділянки на загальному темному тлі і дуже темні — на яскравому, зображення нормально сприймається і без цього. Максимальний перепад яскравості, досяжний у такому режимі роботи, якраз і описується динамічною контрастністю.

Частота рядкової розгортки, підтримувана проєктором.

Цей параметр актуальний під час роботи з аналоговим відеосигналом. У такому відео зображення формується порядково: по черзі обводить кожен піксель в рядку, потім підсвічується наступний рядок і т. д. Частота рядкової розгортки описує, скільки разів в секунду промінь підсвічування пробігає від краю до краю екрана. Для нормального відтворення проєктор повинен підтримувати ту ж частоту розгортки, з якої записаний вхідний сигнал. Втім, у більшості моделей підтримується досить широкий діапазон частот, і проблем з підтримкою не виникає. Також відзначимо, що якщо ви не є професіоналом, то при виборі проєктора цілком можна орієнтуватися на частоту кадрової розгортки (див. нижче) — цей параметр більш простий і наочний, а підтримка певної частоти кадрів автоматично означає підтримку відповідної частоти рядків.

Частота кадрової розгортки, простіше кажучи — частота зміни кадрів, підтримувана проєктором.

Для нормального відтворення вкрай бажано, щоб частота кадрів у проєктора збігалася з початковою частотою кадрів відеосигналу. Втім, більшість сучасних моделей підтримує конкретну частоту кадрів, а цілий діапазон частот, причому досить великий.

Зазначимо, що для перегляду більшості відеоматеріалів цілком достатньо діапазону від 24 до 60 кадр/сек. Винятком є 3D-контент, для нього може знадобитися подвоєна частота кадрів, до 120 Гц (докладніше див. «Підтримка 3D»).

Розмір матриці впливає на глибину і підсумкове якість зображення. Чим більша матриця, тим більше світла вона здатна обробляти, а значить картинка буде виходити більш чіткої і структурованою. Середньостатистичний проєктор має матрицю розміром 0,5-0,7", в проєкторах високого класу використовуються матриці 1,2-1,5" і більше того.

Підтримка проєктором технології HDR — розширеного динамічного діапазону.

Ця технологія дозволяє розширити діапазон яскравості, який відображається в межах одного кадру — простіше кажучи, одночасно виводити на екран і дуже яскраві, і дуже темні кольори. За рахунок цього помітно поліпшується передача кольору; крім того, на дуже яскравих або дуже темних ділянках кадру залишаються видимими дрібні деталі, які на звичайному зображенні були б не видно. Водночас варто відзначити, що всі переваги HDR стають помітні лише на висококласному екрані при максимальному затемненні. Крім того, дана функція помітно впливає на вартість проєктора, та й відтворений контент першопочатково повинен бути записаний в HDR — причому із застосуванням саме тією технологією, яку підтримує проєктор (цей момент можна уточнити по інструкції). У світлі цього підтримка HDR зустрічається переважно серед висококласних моделей для домашніх кінотеатрів (див. «Основне призначення»).

Найменша відстань до екрану, на якому можна використовувати проєктор. Зазвичай, вказується мінімальна відстань, при якому зображення з проєктора залишається зосередженим.

Цей параметр особливо важливий у тому випадку, якщо пристрій належить розміщувати на невеликій відстані від екрану (наприклад, у тісному приміщенні). Деякі сучасні проєктори здатні нормально працювати вже на відстані в 10 – 20 см. Також відзначимо, що проекційні відстані визначаються насамперед об'єктивом, і якщо початковий діапазон цих відстаней вас не влаштовує — можливо, ситуацію можна вирішити заміною оптики.

Найбільша відстань до екрану, на якому можна використовувати проєктор. Це максимальна відстань, на якому зображення залишається у фокусі і зберігає прийнятну яскравість — як мінімум, достатню для перегляду в затемненому приміщенні на високоякісному екрані.

Вибирати за цим параметром потрібно з урахуванням передбачуваних умов експлуатації і відстаней, з якими доведеться мати справу. При цьому не завадить мати певний запас по максимальній відстані — оскільки, як уже говорилося, воно зазвичай вказується для ідеального екрану і затемненого приміщення, а такі умови далеко не завжди. Також зазначимо, що хоча проекційні відстані залежать від об'єктива, далеко не кожен проєктор зі змінним об'єктивом допускає установку більш «далекобійної» оптики, ніж штатна — у пристрої може просто не вистачити яскравості на збільшену дистанцію.