Порівняння Raymarine Element 9 vs Raymarine Element 9 HV-100

Максимальна глибина, на якій локатор ехолота (див. «Тип») здатний ефективно діяти — простіше кажучи, наскільки глибоко під водою здатний «бачити» прилад.

Вибирати ехолот за цим параметром варто з урахуванням реальних глибин, на яких його планується використовувати. Зрозуміло, при цьому не поміщає певний запас, однак в розумних межах (15-20%, не більше). Приміром, навряд чи має сенс спеціально брати модель з глибиною сканування в 200 м для озера з ямами в 30-40 м — стоять такі прилади дорого, при цьому реалізувати весь їх потенціал буде просто ніде, а потужний сигнал може ще й розполохати рибу. А ось для морського або океанського застосування може знадобитися глибина в кілометр і більше; найбільш прогресивні ехолоти цілком здатні її забезпечити.

Кількість окремих променів випромінювання, які видаються під час роботи з приладом із функцією ехолота (див. «Тип»). Загальний принцип такий: чим більше світла — тим більш прогресивним вважається прилад і тим більше додаткових можливостей він забезпечує. Конкретні ж особливості можуть бути такими:

— 1. Однопроменеві ехолоти є найпростішим різновидом; відповідно, однією з ключових переваг є невисока вартість. З іншого боку, недоліки будь-якого променя — і вузького і широкого — реалізуються в них повною мірою (докладніше див. «Загальний кут випромінювання»), та й про детально визначенні положення окремих виявлених предметів (наприклад, риби) не йдеться.

— 2. У моделях з двома променями ці промені найчастіше мають загальну вісь, однак розрізняються за кутом охоплення: один робиться вузьким, безпосередньо для виміру глибин, інший — більш широким, для пошуку риби та інших окремих об'єктів. Таким чином даний варіант поєднує переваги променів великої і малої ширини. Правда, фіксувати місце розташування риби відносно човна такий ехолот не здатен.

— 3. Трипроменеві ехолоти мають всі можливості описаних вище двопроменевих, а крім цього, здатні також визначати місце розташування риби або іншого об'єкта відносно човна (праворуч або ліворуч).

Кількість окремих частот випромінювання, на яких може працювати прилад з функцією ехолота (див. «Тип»).

Особливості самих частот докладно описані нижче, тут же відзначимо, що в різних моделях можуть передбачатися різні варіанти розподілу частот по окремих променів (див. «Кількість променів випромінювання»). Так, в одних пристроях кожен промінь має свою частоту, в інших окремі випромінювачі можна перемикати, підбираючи оптимальний варіант у залежності від особливостей обстановки. Загалом більшу кількість частот свідчить про більшої універсальності, однак помітно позначається на ціні.

Частота (частоти) випромінювання, на яких здатний працювати прилад з функцією ехолота (див. «Тип»).

Чим вище частота, тим краще роздільна здатність і стійкість приладу, тим краще він підходить для роботи на великих швидкостях, проте дальність і ширина охоплення при цьому страждають. Низькочастотні (до 200 кГц) датчики, навпаки, «дістають» глибоко і охоплюють широкий кут, але чутливі до перешкод і погано працюють з дрібними деталями рельєфу і невеликими об'єктами. Відповідно, перший варіант вважається оптимальним для невеликих глибин і високоточних топографічних вимірів, другий — для глибоких водойм, а також для пошуку риби і інших задач, що вимагають широкого охоплення.

У моделях з кількома променями випромінювання (див. «Кількість променів випромінювання») для окремих променів часто передбачаються різні частоти, що дозволяє поєднати в одному приладі переваги різних варіантів і компенсувати їх недоліки.

Кут, охоплюється під час роботи випромінювачем ехолота (або приладу з такою функцією, див. «Тип»).

Технічно тим ширше кут — тим краще ехолот підходить для пошуку риби та інших підводних об'єктів, оскільки велика площа охоплення знижує ймовірність втратити здобич. З іншого боку, для точного визначення глибини промінь повинен бути максимально вузьким. Це пов'язано з тим, що глибина визначається за максимально виступаючій точці, яка потрапила під промінь; таким чином, якщо розміри ями на дні менше, ніж пляма від променя, прилад цю яму просто не помітить. Чим менше кут (і, відповідно, проєкція променя на дно) — тим менше ймовірність подібного явища.

Однак варто враховувати, що все викладене однозначно справедливо лише для однопроменевих ехолотів (див. «Кількість променів випромінювання»). А ось багатопроменеві моделі, зазвичай, поєднують промені різної ширини, компенсуючи таким чином недоліки вузьких і широких кутів. У них загальний кут випромінювання описує лише розміри простору, охоплюваного приладом.