Україна
Каталог   /   Клімат, опалення та водопостачання   /   Опалення та котли   /   Опалювальні котли

Порівняння Viessmann Vitopend 100-W A1JB 30 kW 29.9 кВт vs Bosch Condens 3000 ZWB 28-3 28 кВт
230 В

Додати до порівняння
Viessmann Vitopend 100-W A1JB 30 kW 29.9 кВт
Bosch Condens 3000 ZWB 28-3 28 кВт 230 В
Viessmann Vitopend 100-W A1JB 30 kW 29.9 кВтBosch Condens 3000 ZWB 28-3 28 кВт
230 В
від 42 410 грн.
Очікується у продажу
від 30 769 грн.
Товар застарів
Відгуки
0
1
0
3
Джерело енергіїгазгаз
Розміщеннянастіннийнастінний
Типдвоконтурний (опалення та нагрівання)двоконтурний (опалення та нагрівання)
Площа опалення239 м²210 м²
Конденсаційний
Технічні х-ки
Корисна потужність29.9 кВт28 кВт
Джерело живлення230 В230 В
Споживана потужність140 Вт153 Вт
Мін. t теплоносія40 °С35 °С
Макс. t теплоносія80 °С90 °С
Макс. тиск у контурі опалення3 бар3 бар
Макс. тиск у контурі ГВП10 бар10 бар
Споживчі х-ки
Мін. t гарячої води35 °С40 °С
Макс. t гарячої води57 °С60 °С
Продуктивність (Δt ~30 °C)12 л/хв
Літній режим роботи
Функція «гарячий старт»
Циркуляційний насос
Шина управлінняOpenTherm
Програматор
Характеристики котла
ККД91 %103 %
Камера згоряннязакрита (турбований)закрита (турбований)
Діаметр димаря60/100 мм
60/100 мм /80/80 для роздільного/
Макс. витрати газу3.47 м³/год2.8 м³/год
Ємність розширювального бака6 л8 л
Тиск розширювального бака1 бар
Теплообмінникз нержавіючої сталіалюмінієвий
Підключення труб
Подача води в систему1/2"
Подача гарячої води1/2"
Подача газу3/4"
Вхід в систему опалення3/4"
Повернення із системи опалення3/4"
Безпека
Системи захисту
падіння тиску газу
перегрів води
згасання полум'я
відсутність тяги
 
 
 
падіння тиску газу
перегрів води
згасання полум'я
відсутність тяги
відключення електроенергії
порушення циркуляції води
замерзання рідини у контурі
Інше
Габарити (ВхШхГ)725x450x360 мм850x400x370 мм
Вага39 кг39 кг
Дата додавання на E-Katalogсерпень 2017листопад 2010

Площа опалення

Дуже умовний параметр, який трохи характеризує призначення за розміром приміщення. А залежно від висоти стель, планування, конструкції будови та оснащення реальні значення можуть значно відрізнятися. Проте цей пункт є максимально рекомендованою площею приміщення, яку здатний ефективно обігріти котел. Однак варто врахувати, що різні будови мають різні теплоізоляційні властивості і сучасні споруди куди «тепліші», ніж 30-річні і тим більше 50-річні будинки. Відповідно даний пункт носить скоріше довідковий характер і не дає змогу в повній мірі оцінити реальну опалювальну площу. Існує формула, за якою можна вивести максимальну площу обігрівання, знаючи корисну потужність котла і кліматичні умови, в яких він буде застосовуватися; докладніше про це див. «Корисна потужність». У нашому ж разі площа опалення розраховується за формулою «потужність котла помножена на 8», що орієнтовно рівноцінно використанню в будинках, яким не один десяток років.

Конденсаційний

Котли, які виробляють додаткове тепло за рахунок конденсації водяної пари з продуктів згорання. В таких агрегатах продукти згоряння перед тим, як потрапляти в димохід, пропускаються через додатковий теплообмінник, в якому вони остуджувати, а водяна пара конденсується і передає теплову енергію теплоносія. Це дозволяє підвищити ККД на 10 – 15 % в порівнянні з котлами класичної конструкції — аж до того, що в багатьох подібних моделях ККД перевищує 100 % (докладніше див. «ККД»).

Конденсаційний принцип роботи найчастіше зустрічається в газових моделях (див. «Джерело енергії»); однак випускаються також твердо - та рідкопаливні котли з цією особливістю.

Корисна потужність

Корисна потужність котла — а саме потужність нагріву, яку він забезпечує на максимальному режимі.

Від цього параметра безпосередньо залежить здатність пристрою обігріти приміщення тієї чи іншої площі; по потужності можна приблизно визначити площу обігріву, якщо цей параметр не вказаний в характеристиках. Загальне правило говорить, що для житлового приміщення з висотою стелі 2,5 – 3 м на обігрів 1 м2 площі потрібно не менше 100 Вт теплової потужності. Існують і детальніші методики розрахунку, що враховують специфічні фактори: кліматичну зону, теплопритоків зовні, конструктивні особливості системи опалення і т. ін.; вони докладно описані в спеціальних джерелах. Також відзначимо, що в двоконтурних котлах (див. «Тип») частину вироблюваного тепла йде на нагрів води для ГВП; це потрібно враховувати при оцінці корисної потужності.

Вважається, що котли потужністю понад 30 кВт необхідно встановлювати в окремих приміщеннях (котелень).

Споживана потужність

Максимальна електрична потужність, споживана котлом під час роботи. У неелектричних моделей (див. «Джерело енергії») ця потужність зазвичай невелика, оскільки потрібна переважно для керуючих схем, і на неї можна не звертати особливої уваги. Щодо електричних котлів варто відзначити, що споживана потужність у них переважно декілька вище корисною, оскільки частина енергії неминуче розсіюється і не використовується на нагрів. Відповідно, по співвідношенню корисною і споживаної потужності можна оцінити ККД такого котла.

Мін. t теплоносія

Мінімальна температура теплоносія, забезпечувана котлом при вмиканні його в режимі опалення.

Макс. t теплоносія

Максимальна робоча температура теплоносія в системі котла під час роботи в режимі опалення.

Мін. t гарячої води

Мінімальна температура гарячої води, що видається двоконтурним котлом в режимі гарячого водопостачання (ГВП). Для порівняння відзначимо, що вода починає сприйматися як тепла, починаючи з 40 °С, а в централізованих системах гарячого водопостачання температура гарячої води зазвичай становить близько 60 °С (і не повинна перевищувати 75 °С). Водночас в деяких котлах мінімальна температура нагрівання може становити всього 10 °С, а то і 5 °С. Подібний режим роботи використовується для захисту труб від промерзання в холодну пору року: циркуляція води з плюсовою температурою запобігає утворенню всередині льоду і пошкодженню контурів.

Також варто мати на увазі, що при нагріванні до даної температури різниця температур («Δt») може бути різною — залежно від вихідної температури холодної води. А від Δt прямо залежить продуктивність котла в режимі ГВП; докладніше про продуктивність див. нижче.

Макс. t гарячої води

Максимальна температура гарячої води, що видається двоконтурним котлом в режимі гарячого водопостачання. Для порівняння відзначимо, що вода починає сприйматися як тепла, починаючи з 40 °С, а в централізованих системах гарячого водопостачання температура гарячої води зазвичай становить близько 60 °С (і не повинна перевищувати 75 °С). Відповідно, навіть в найскромніших моделях даний показник становить близько 45 °С, в переважній більшості сучасних котлів він не нижче 50 °С, а в окремих моделях може і взагалі перевищувати 90 °С.

Також варто мати на увазі, що при нагріванні до даної температури різниця температур («Δt») може бути різною — залежно від вихідної температури холодної води. А від Δt прямо залежить продуктивність котла в режимі ГВП; докладніше про продуктивність див. нижче.

Продуктивність (Δt ~30 °C)

Продуктивність двоконтурного котла в режимі гарячого водопостачання при нагріванні води приблизно на 30 °С понад початкову температуру.

Продуктивність – це найбільша кількість гарячої води, яку агрегат може видати за хвилину. Вона залежить не тільки від потужності нагрівача як такого, але і від того, як сильно потрібно гріти воду: чим вище різниця температур (Δt — «дельта те») між холодною і нагрітою водою — тим більше енергії потрібно для нагрівання і тим менше обсяги води, з якими в такому режимі може впоратися котел. Тому продуктивність двоконтурних котлів обов'язково вказується для певних варіантів Δt — а саме 25 °С, 30 °С і/або 50 °С. А вибирати за даним показником варто з урахуванням вихідної температури води і з урахуванням того, яка потреба в гарячій воді є в місці встановлення котла (скільки точок водорозбору, які вимоги до температури тощо); докладні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах.

Також нагадаємо, що вода починає відчуватися людиною як тепла десь з 40 °С, як гаряча – десь з 50 °С, а температура гарячої води в системах центрального водопостачання (за офіційними нормами) становить не нижче 60 °С. Таким чином, щоб котел працював в режимі Δt ~30 °С і видавав хоча б теплу воду в 40 °С, початкова температура холодної води повинна становити близько 10 °С (10+30=40 °С). Подібну температуру цілком можна зустріти в свердловинах в теплу пору року, також до 10 °С в теплий сезон нерідко прогрівається холодна вода в цен...тралізованому водопроводі. Однак котли, в тому числі двоконтурні, вмикаються переважно в холоди, коли вихідна температура води помітно нижче. Відповідно, якщо котел застосовується як основний водонагрівач — нагрівання до заявлених температур (див. «Мін. t гарячої води», «Макс.t гарячої води») нерідко потребує більшої Δt, ніж 30 °С, і продуктивність виявляється меншою, ніж зазначено в цьому пункті. А ось при роботі в режимі попереднього нагрівання (коли вода догрівається до потрібної температури додатковим пристроєм на зразок бойлера) даний показник досить достовірно описує можливості агрегата.
Динаміка цін
Viessmann Vitopend 100-W A1JB 30 kW часто порівнюють
Bosch Condens 3000 ZWB 28-3 часто порівнюють