Макс. потужність
Найбільша споживана потужність підключених пристроїв, яку мережевий фільтр здатний перенести без наслідків (якщо точніше — з якої він може пропрацювати необмежено довгий час без перевантажень, перегріву і т. ін.).
Це обмеження обумовлене тим, що чим вище потужність при тому ж напрузі — тим вище струм, що проходить через обладнання (в даному випадку — через мережевий фільтр); а нерозраховані струми можуть призвести до поломок і навіть аварій. І хоча щоб уникнути цих наслідків у сучасних фільтрах часто передбачаються різні види захисту (див. вище), проте спрацьовування захисту — це все одно нештатна ситуація, якої краще не допускати. Тому вибирати модель за цим параметром варто з таким розрахунком, щоб максимальна потужність фільтра була як мінімум не нижче сумарної споживаної потужності навантаження. А краще всього мати запас у 20 – 30% — це дасть додаткові гарантії на випадок різних відхилень в роботі підключеного обладнання.
Окремо варто виділити ситуації, коли фільтр планується використовувати для т. зв. реактивної навантаження — електроприладів, широко використовують схеми на конденсаторах та/або котушках індуктивності, наприклад, електроінструментів або холодильних установок. Повна споживана потужність таких приладів (записується у вольт-амперах) може бути значно вище активної (яка вказується у ватах). Рекомендована потужність мережевого фільтра в таких випадках розраховується за спеціальними формулами, які можна знайти у відповідних джерелах.
Макс. навантаження
Максимальний струм, який мережевий фільтр може пропускати через себе протягом необмежено тривалого часу без ризику перегріву, поломок і інших неприємностей.
Цей параметр безпосередньо пов'язаний з максимальною потужністю фільтра (див. вище): потужність — це сила струму, помножена на напругу. Таким чином, наприклад, для моделі на стандартні 230 В з максимальною потужністю 2200 Вт максимальна навантаження становитиме 10 А. Відзначимо, що характеристики сучасних фільтрів можуть не відповідати подібним підрахунками — наприклад, ці ж 10 А можуть бути заявлені для моделі на 2500 Вт. Однак це не є чимось екстраординарним: різниця в цифрах може бути пов'язана з урахуванням активної та реактивної потужності (див. «Максимальна потужність»), характеристики однофазних фільтрів (без розеток 400 В, див. вище) можуть наводитися як для 230 В, так і для 230 В і навіть 240 В, цифри можуть округлятися для зручності читання і т. ін.
У будь-якому разі практичне значення максимального навантаження таке ж, як і максимальної потужності: вона не повинна бути менше, ніж подається на підключені електроприлади струм (інакше можливе спрацьовування захисту, а то й поломки). А використовують цей параметр, поряд з максимальною потужністю, тому, що в деяких випадках простіше оцінити характеристики навантаження (і вимоги до фільтру) за споживаним струмом, а не по потужності.
Макс. поглинання енергії
Максимальне поглинання енергії, забезпечується мережевим фільтром, а саме — максимальна енергія імпульсу, при якій пристрій зможе безпечно його поглинути і розсіяти, цілком захистивши підключене навантаження. Чим вище цей показник — тим надійніше фільтр, тим з більш потужними стрибками напруги він зможе впоратися. У недорогих моделях максимальне поглинання обчислюється десятками джоулів, у найбільш прогресивних воно може перевищувати 1000 Дж і навіть 2000 Дж.
Розеток з заземленням (тип F)
Кількість
розеток із заземленням типу F передбачена в конструкції мережевого фільтра.
В даному разі йдеться про повнорозмірні розетки європейського типу F з металевими затискачами заземлення з обох боків по краях розеточного гнізда. Під «розеткою» в даному разі мається на увазі роз'єм стандарту CEE 7/4 («Schuko»). Заземлення потрібне для безпечної роботи деяких різновидів електроприладів, зокрема пральних та інших машин, що працюють з водою, холодильників, комп'ютерів, аудіотехніки тощо. Детальний список можна знайти у довідковій літературі. Якщо планується підключати через фільтр подібні пристрої, цей фільтр обов'язково повинен мати розетки із заземленням.
Можливість кріплення на стіну
Наявність
кріплення на стіну в конструкції мережевого фільтра. Таке кріплення найчастіше має вигляд характерною петельки (петельок), призначеної для надягання на вбитий у стіну цвях або іншу подібну деталь. А сама установка на стіну зручна тим, що фільтр може перебувати досить близько до користувачу, до того ж не займає місця на підлозі (що, крім того, зводить до мінімуму ризик наступити на пристрій, пошкодити його під час прибирання тощо).
Розташування розеток
Варіанти розміщення розеток на корпусі подовжувача чи мережевого фільтра.
-
Вздовж корпусу. Прилади з компонуванням розеток в одну струнку лінію, яка витягнута вздовж усього корпусу подовжувача або мережевого фільтра.
-
У 2 ряди. Популярна схема з розстановкою розеток у 2 ряди – по обидва боки верхньої площини корпусу приладу.
-
По колу. У цю категорію входять всі подовжувачі та мережеві фільтри з розетками у формі повного кола або півкола.
-
По обидва боки корпусу. Розетки на кількох бічних гранях корпусу зустрічаються в компактних моделях-кубиках і в розвинених екземплярах мережевих фільтрів з виносом посадкових гнізд по обидва боки корпусу, що забезпечує зручність підключення великої кількості пристроїв-споживачів.
