—
Кермове управління. Ця особливість означає, що човен оснащений штурвалом і спеціальними тягами, які при русі штурвала повертають гвинт (гвинти) в потрібну для повороту сторону; поруч зі штурвалом зазвичай знаходиться також ручка дроселя. Кермове управління зустрічається виключно в RIB-човнах зі склопластиковими кілями (див. «Тип днища»); воно помітно позначається на вартості, проте це компенсується рядом практичних переваг. Так, штурвал зазвичай розташовується приблизно посередині кокпіта, звідки огляд значно кращий, ніж з корми (особливо на режимі глісування, коли ніс човна сильно піднятий); а керманич сидить за штурвалом прямо, обличчям вперед — це зручніше, ніж положення впівоберта при управлінні через румпель підвісного двигуна.
—
Клапан спуску води. Наявність в конструкції човна окремого клапана для зливу води з кокпіта за борт. У багатьох моделях такий клапан можна використовувати як на березі, так і на ходу, і в будь-якому разі він значно спрощує видалення води, що потрапила всередину — інакше її довелося б вичерпувати, або навіть перевертати все судно.
—
Ручки для перенесення. Наявність в конструкції човна спеціальних ручок для перенесення човна в надутому стані. Самі по собі балони, що використовуються в сучасних човнах, зазвичай мають гладку поверхню з мінімумом виступаючих частин, у результаті за них складно вхопитися. Тому дл
...я додаткової зручності і передбачаються окремі ручки — вони помітно спрощують завдання на зразок витягування судна на берег.
— Кочети. Наявність в конструкції човна кочетів — спеціальних пристосувань на бортах, у які при веслуванні можуть встановлюватися весла. Кожне весло при цьому кріпиться приблизно посередині і може рухатися у вертикальній і горизонтальній площині. Таке встановлення забезпечує додаткову зручність і знижує навантаження на руки весляра — інакше довелося б працювати тільки одним веслом, причому постійно тримаючи його у повітрі і ризикуючи випустити у воду. Правда, веслування з використанням кочетів передбачає розташування весляра спиною вперед, до того ж погано підходить для деяких ситуацій (наприклад, для маневрування у плавнях); але ці пристосування зазвичай не заважають гребти іншими способами.
— Рим. Наявність в конструкції човна рима — спеціального кріплення для канатів, що встановлюється зазвичай в носовій частині. Таке кріплення може мати різну конструкцію і призначення. Так, класичний рим виконується у вигляді кільця і використовується як для якірного каната, так і для буксирувального троса; але є і «чисто якірні» варіанти — у вигляді підставки з пазом, через який пропускається мотузка (щоб вона була закріплена в потрібному місці і не терлась зайвий раз об борти).
— Фальшборт. Наявність в конструкції човна фальшборту — бар'єру, встановленого над основними балонами; зазвичай, такий бар'єр сам являє собою додатковий балон. Фальшборт виконує кілька функцій. Найочевидніша з них — підвищення місткості, комфорту і безпеки: завдяки збільшеній висоті бортів знижується ризик випадання предметів або людей з кокпіта, туди можна помістити більше габаритного вантажу, та й бризок через такі борти потрапляє менше. Також, фальшборт збільшує поздовжню жорсткість корпусу, до того ж його об'єм може бути відділений від основних балонів; все це позитивно позначається на загальній надійності. Дана функція зустрічається переважно серед висококласних моделей, розрахованих на складні умови і довге перебування далеко від берега.
– Привальний брус. Виконує функцію протиударного бампера. Брус наклеюється по периметру човна, по лінії контакту борта з перешкодами і служить відбійником при швартуванні човна до дерев'яних або бетонних пристаней. Може виготовлятися з гуми, ПВХ, пластику та інших матеріалів. Зрозуміло, його встановлення на човен несе в собі і деякі негативні моменти. Так, привальний брус робить човен дещо важчим і погіршує його скручуваність. Такий човен складніше транспортувати і зберігати.
— Водовідбійник. Водовідбійником називають частину привального бруса — смуги потовщеного матеріалу із зовнішньої сторони бортів. Ця смуга забезпечує захист при швартуванні до пристані, рух через водну рослинність тощо. А водовідбійник являє собою загнутий вниз «козирок» вздовж привального бруса; його призначення — запобігати попаданню води в кокпіт човна, особливо при русі з великою швидкістю.
— Леєрний трос. Леєрний трос встановлюється на кріплення із зовнішньої сторони бортів і «оперізує» їх, повністю або частково. Існує багато варіантів використання цієї функції. Приміром, людина, що знаходиться за бортом, може триматися за трос — це простіше, ніж чіплятися за самі балони або інші пристосування. Також трос може застосовуватися як заміна або доповнення до ручок для перенесення (див. «Додатково»), як місце для кріплення різного спорядження тощо.