Швидкостей вентилятора
Кількість швидкостей, на яких можуть працювати вентилятори припливно-витяжної установки.
Наявність
декількох швидкостей дозволяє вибирати фактичну продуктивність установки, підлаштовуючи її під особливості поточної ситуації: наприклад, у виробничому приміщенні можна знижувати інтенсивність вентиляції на час роботи нічної зміни, де менше людей, ніж денний. А чим більше швидкостей передбачено в пристрої (при тому ж діапазоні продуктивності) — тим ширший вибір у користувача, тим простіше знайти режим, оптимально відповідає поточним потребам.
Відзначимо, що якщо в характеристиках зазначені мінімум і максимум по протоці, але не наводиться кількість швидкостей — це не обов'язково означає плавне регулювання. Навпаки, найчастіше подібні моделі регулюються традиційним чином, поступово, однак виробник з якоїсь причини вирішив не уточнювати в характеристиках кількість швидкостей.
Макс. рівень шуму
Рівень шуму, вироблюваний припливно-витяжною установкою в нормальному режимі роботи.
Цей параметр позначається в децибелах, при цьому децибел є нелінійною одиницею: наприклад, підвищення на 10 дБ дає зростання рівня звукового тиску в 100 разів. Тому оцінювати фактичну гучність найкраще за спеціальними таблицями.
Найбільш тихі сучасні установки для вентиляції видають близько
27 – 30 дБ — це порівнянно з тиканьем настінних годин і дозволяє без обмежень використовувати таку техніку навіть у житлових приміщеннях (цей шум не перевищує відповідних санітарних норм). 40 дБ — обмеження на шум в житлових приміщеннях в денний час, цей рівень можна порівняти з промовою середньої гучності. 55 – 60 дБ — норма для офісів, відповідає рівню гучної мови або звукового фону на другорядній міській вулиці без сильного руху. А в найбільш гучні видають 75 – 80 дБ, що це можна порівняти з гучним криком або шумом двигуна вантажівки. Існують і більш детальні порівняльні таблиці.
При виборі за рівнем шуму варто враховувати, що до «гучності» самої вентиляційної установки може додаватися шум від руху повітря по повітропроводам. Особливо це актуально для централізованих систем (див. «Тип»), де довжина повітроводів може бути досить значною.
пульт ДУ
Наявність
пульта дистанційного керування в комплекті поставки припливно-витяжної установки.
Така комплектація передбачається у більшості децентралізованих моделей (див. «Тип»), проте нерідко зустрічається і в централізованих. Можливість керування на відстані в будь-якому разі дає додаткові зручності для користувача — не потрібно щоразу підходити до агрегату. Крім того, багато функцій управління можна винести на пульт, зробивши саму установку більш компактною (це актуально для згаданої децентралізованої техніки, яка має досить невеликі розміри).
Зазначимо, що пульт може бути як переносним, так і настінним, розрахованим на постійне знаходження в одному місці (на кшталт стінного вимикача освітлення).
ЕС-вентилятор
Наявність
ЄС-вентилятора (вентиляторів) в конструкції припливно-витяжної установки.
Цим терміном позначають вентилятори з синхронними безколекторними електродвигунами, відомими також як електронно-комутовані. Такі двигуни більш прогресивні, ніж традиційні асинхронні: зокрема, вони забезпечують дуже рівномірне обертання, дають змогу точно регулювати швидкість роботи, мають високий ККД, майже не виділяють тепла (що вкрай важливо за наявності охолоджувача, див. «Функції»), а також ефективно працюють в досить великому діапазоні температур. Крім того, рівень шуму в таких моторів помітно нижче, а термін служби — більше. Головний недолік EC-вентиляторів традиційний — висока ціна.
Споживана потужність в режимі вентиляції
Електрична потужність, що споживається припливно-витяжною установкою у штатному режимі роботи (для моделей з регулюванням продуктивності – на максимальній швидкості). Знаючи цю потужність, можна визначити вимоги до підключення агрегата, а також оцінити, наскільки витратною буде його експлуатація у світлі рахунків за електрику. При цьому варто враховувати, що для моделей з електричним догрівачем (див. «Тип догрівача») в даному разі йдеться про потужність системи вентиляції, а потужність догрівача наводиться окремо (див. вище); таким чином, загальне енергоспоживання під час роботи у повному форматі буде відповідати сумі цих потужностей.
Також за споживаною потужністю можна до певної міри оцінити продуктивність установки: «ненажерливі» агрегати зазвичай і проток забезпечують відповідний.
