Об'єм
Номінальний об'єм резервуара обприскувача. Зазвичай, в даному випадку вказується робочий об'єм, а не повна ємність («під пробку»).
Чим об'ємніший обприскувач — тим більший об'єм робіт можна виконати з його допомогою без перезаправки. З іншого боку, великий об'єм відповідним чином позначається на ціні, габаритах, а головне — вазі агрегата (причому не тільки в заправленому, але і в «сухому» стані). Тому навіть при великих об'ємах робіт іноді буває раціональніше використовувати порівняно невеликий агрегат, перезаправляючи його кілька разів.
Детальні рекомендації по оптимальному об'єму бака для тієї чи іншої ситуації можна знайти в спеціальних джерелах. Що стосується конкретних значень, то в найкомпактніших розпилювачах ручної конструкції (див. вище) об'єм
не перевищує 2 л. Резервуари на
2,1 – 5 л можна зустріти як в ручних пристроях, так і в помпових і акумуляторних моделях (див. «Тип») з наплічним перенесенням. Обприскувачі на
5,1 – 10 л практично всі робляться наплічними, об'єм бензинових агрегатів фактично
починається з 10 л, а найбільш місткі сучасні розпилювачі мають баки
більше ніж на 15 л.
Макс. дальність обприскування
Найбільша дальність, на яку обприскувач може ефективно розпорошити рідина або порошок. Зазвичай мається на увазі дальність по горизонталі, однак для «далекобійних» моделей можуть наводитися значення і при вертикальному розпиленні — у таких агрегатах різниця між горизонтальною і вертикальною дальністю буває досить помітна.
«Далекобійний» обприскувач (на
10 – 15 м і
більше) зручний тим, що дозволяє обробляти велику площу, не рухаючись з місця, а також діставати до високих гілок, не використовуючи сходів. З іншого боку, велика дальність вимагає відповідної потужності, що позначається на ціні, вазі і габаритах агрегата — притому що потрібні такі можливості далеко не завжди: наприклад, для тісного оранжереї найкраще підійде розпилювач з невеликою дальністю (
5 – 10 м, а нерідко і
менше) Так що вибирати за цим показником варто з урахуванням особливостей планованих робіт.
Матеріал трубки
Матеріал, з якого виготовлена комплектна розпилююча трубка обприскувача.
— Пластик. Ключова перевага пластику перед іншими матеріалами, використовуваними для розпилювальних трубок, полягає в невисокій вартості. Крім того, цей матеріал хімічно інертний і не схильний до корозії, а також має невелику вагу. З іншого боку, жорсткість пластику не дуже висока, через що такі трубки схильні гнутися, іноді навіть під власною вагою.
— Алюміній. Алюмінієві сплави поєднують хорошу міцність і легкість, така трубка зручна в роботі, а щоб зігнути її, потрібно досить сильний удар або натиск. З іншого боку, алюміній обходиться недешево.
— Латунь. Крім міцності і надійності (в т. ч. стійкості на вигин), латунь примітна відмінною стійкістю до корозії. Недоліками таких трубок є висока ціна, а також досить велику вагу.
— Нержавіюча сталь. «Нержавійка» примітна насамперед високою міцністю і жорсткістю, що перевищує показники інших матеріалів, притому що обходиться даний матеріал порівняно недорого. Однак і важать подібні трубки значно більше алюмінієвих або пластикових.
— Мідь. За основними експлуатаційними властивостями мідні трубки схожі з латунними: вони міцні, надійні і довговічні. З іншого боку, такі трубки коштують відносно дорого і не мають принципових переваг перед тією ж «нержавійкою». Тому і даний варіант зустрічається нечасто.
Фіксатор трубки
Наявність
фіксатора трубки в конструкції обприскувача.
Такий фіксатор являє собою набір спеціальних затискачів, встановлених зазвичай прямо на баку. Він помітно спрощує зберігання і транспортування пристрою: трубка, зазвичай, розміщується максимально компактно і при цьому надійно. Та й під час перерв у роботі дана особливість може стати в нагоді — закріпити трубку в фіксаторі зручніше і безпечніше, ніж класти на землю, тримати в руках і т. п.
