Порівняння Levenhuk Rainbow 2L vs Levenhuk D50L Plus

Загальне призначення мікроскопа.

У наш час зустрічається 4 основних варіанти призначення: дитячі, навчальні, лабораторні і спеціалізовані мікроскопи. При цьому різні варіанти цілком можуть поєднуватися в одній моделі – наприклад, найбільш прості і недорогі навчальні мікроскопи цілком можуть позиціонуватися також як дитячі, а лабораторні можуть мати особливу спеціалізацію. А ось докладний опис різних варіантів призначення:

— Дитячий. Найбільш прості і недорогі мікроскопи, призначені насамперед для дітей, які роблять свої перші кроки в природничих науках (а також для інших невимогливих користувачів, яким не потрібен особливо прогресивний функціонал). Відповідно, в подібних пристроях відсутні спеціальні функції на зразок блокування фокуса, освітлення по Келлеру, відеовиходів (для цифрових і оптико-цифрових моделей), тринокуляра з можливістю підключення камери тощо. Крім того, корпус може виконуватися в яскравих кольорах, а в якості матеріалу корпусу зазвичай використовується пластик. Проте, багато дитячих мікроскопів оснащуються револьверними головками для швидкого переналаштування кратності, а загальна кратність збільшення цілком може перевищувати 600х «з коробки» і 1000х в топовій комплектації.

— Навчальний. Мікроскопи, що добре підходять для застосування в навчальних цілях; іноді таке призначення н...авіть прямо вказується виробником. Конкретний функціонал подібних моделей досить різноманітний, тип також може бути різним (як біологічним, так і стереоскопічним). В цілому ж пристрої цієї спеціалізації займають проміжне положення між простими і недорогими дитячими мікроскопами і прогресивними лабораторним обладнанням. При цьому існує чимало моделей, що мають комбіноване призначення – «дитячий/навчальний» або «навчальний/лабораторний». Перший різновид простий і недорогий, в освітніх цілях він підійде в основному для школи; другий варіант, в свою чергу, може стати в нагоді навіть на університетському факультеті природничих наук.

— Лабораторний. Найбільш прогресивний різновид сучасних мікроскопів, розрахований на повноцінні лабораторні дослідження та інші серйозні завдання. Відповідно, подібні моделі коштують недешево, проте дають якісне зображення і в цілому мають найбільш широкий функціонал (хоча конкретний набір можливостей, зрозуміло, може бути різним). Серед можливостей, що зустрічаються в лабораторних мікроскопах – рухомий столик, встановлення світлофільтрів, 2 типи освітлення (нижнє і верхнє), освітлення по Келлеру, придатність для спеціальних методів мікроскопії (флуоресцентна, фазоконтрастная) тощо.

— Спеціалізований. Мікроскопи специфічної конструкції і призначення, які так чи інакше відрізняються від більш традиційних моделей. Ці відмінності можуть бути різними; відповідно, різниться і конкретна спеціалізація. Так, останнім часом досить значну популярність отримали портативні моделі для смартфонів: за допомогою спеціальної прищіпки такий прилад кріпиться прямо навпроти основної камери, і роль окуляра виконує екран гаджета. Інший популярний різновид – компактні цифрові мікроскопи без власних екранів, що підключаються до ПК або ноутбуків по USB, а то і до смартфонів по Wi-Fi (в тому числі і через Інтернет). Також сюди входить професійне обладнання з досить вузькою спеціалізацією: стереоскопи зі спеціальними кріпленнями для зубного протезування, для пайки мікросхем тощо; мікроскопи для металургійних досліджень; пристрої на штативі з виносною штангою, призначені для огляду окремих ділянок на великих предметах; порівняльні мікроскопи для балістичних і трасологічних досліджень в криміналістиці тощо.

— Оптичний. Традиційні мікроскопи, робота яких заснована на використанні лінз і інших оптичних елементів. Дають змогу забезпечити високу якість зображення і гарну кратність збільшення, при цьому не залежать від електрики (хіба що для системи підсвічування можуть знадобитися батарейки). В мікроскопах цього типу використовуються традиційні окуляри, проте є окремі моделі, що допускають підключення зовнішньої камери і виведення зображення на дисплей комп'ютера. Також зазначимо, що це єдиний принцип, який застосовується в стереоскопічних моделей (див. «Тип»)

— Цифровий. Мікроскопи цього типу фактично являють собою цифрові камери, доповнені потужної збільшує оптикою. Зображення з такої камери треба виводити на екран; деякі моделі оснащені власними дисплеями, інші екранів не мають, і їх потрібно підключати до комп'ютера/ноутбука. Перевагою першого різновиду є незалежність від зовнішнього обладнання, переваги другого варіанта — компактність і порівняно невисока вартість. Водночас варто відзначити, що по мірі збільшення більшість цифрових мікроскопів поступається оптичним, а для стереоскопічного зображення цей принцип не підходить.

— Оптико-цифрової. Мікроскопи, що поєднують в собі особливості оптичних та цифрових моделей (див. відповідні пункти). Від «чисто цифрових» приладів такі моделі відрізняються більш прогресивною оптикою, з револьверною головкою і...високою кратністю збільшення; від оптичних — вбудованою камерою і використанням екрану в ролі окуляра (традиційні окуляри в оптико-цифрових моделях не застосовуються).

Діапазон кратностей збільшення, забезпечуваний приладом — від мінімальної до максимальної.

Кратність мікроскопа вираховується за формулою «кратність окуляра помножити на кратність об'єктива». Наприклад, 20х об'єктив з 10х окуляром дадуть кратність 10*20 = 200х. Сучасні мікроскопи можуть оснащуватися револьверними головками на кілька об'єктивів, зум-об'єктивами (див. нижче) і змінними окулярами — так що в більшості моделей кратність можна регулювати. Це дозволяє підлаштовувати пристрій під різні ситуації: коли потрібно розглянути дрібні деталі, використовується високий ступінь збільшення, а ось для розширення поля зору кратність потрібно зменшувати.

Детальні рекомендації по оптимальним кратностям для різних завдань можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що багато виробників йдуть на хитрість і вказують максимальне значення кратності по ступеню збільшення, що досягається з додатковою лінзою Барлоу. Така лінза дійсно може дати серйозний приріст кратності, проте не факт, що зображення при цьому вийде якісним; докладніше див. «Комплектація».

— Зум-об'єктив. Об'єктив із змінною кратністю збільшення. Така оптика дозволяє плавно змінювати загальну кратність мікроскопа в певних межах, не змінюючи об'єктива/окуляра і навіть не відриваючись від спостережень. З іншого боку, зум-об'єктиви складніше і дорожче оптики з постійною кратністю. Тому вони застосовуються в основному в стереоскопічних мікроскопах (див. «Тип»): при ремонті, зборці та інших задачах, для яких застосовуються такі прилади, можливість плавного підстроювання кратності буває вкрай корисною.

— Кратність збільшення. Кратність збільшення, що забезпечується об'єктивом. Цей параметр поряд з кратністю окуляра впливає на загальний рівень збільшення приладу (див. вище). Нагадаємо, що чимало сучасних мікроскопів мають револьверні головки з декількома об'єктивами, що дає змогу підлаштовувати збільшення та ширину поля зору під ту чи іншу ситуацію; для таких моделей у цьому пункті вказується кратність всіх встановлених об'єктивів, наприклад, «4х, 10х, 40х». Також варто сказати, що інформація про кратність може містити також додаткове маркування, що повідомляє про особливості об'єктива. Так, буква s у дужках — наприклад, «40x(s)» — означає, що об'єктив доповнений пружинним механізмом, за рахунок чого знижується можливість роздавити препарат при наближенні впритул. Так звані іммерсійні об'єктиви, які «дивляться» на препарат через спеціальну рідину, маркуються за типом рідини, що використовується — «Oil» (наприклад, «10x...Oil») або «МІ» для спеціальної олії, «W» або «ВІ» для дистильованої води і «Glyc» або «ГІ» для гліцерину (останній застосовується переважно у флуоресцентній мікроскопії). А індекс PH (іноді із цифрою) означає фазовий об'єктив, призначений для відповідного методу дослідження; при цьому цифра на об'єктиві повинна відповідати позначенню на іншій деталі – фазовому конденсорі.

— Ахромат. Один з різновидів колірної корекції, застосовуваної в об'єктивах. Необхідність колірної корекції обумовлена тим, що світло різних кольорів по-різному заломлюється лінзами, і без додаткових заходів зображення в мікроскопі розпливалося б райдужними розводами. Ахроматика — один з найпростіших різновидів колірної корекції, в такій оптиці скориговані колірні спотворення по жовтому і зеленому кольору. Об'єктиви-ахромати відрізняються простотою конструкції і невисокою вартістю. Правда, якість зображення в них далека від ідеалу: чітке зображення такий об'єктив дає тільки в центрі картинки, ширина зони різкості становить близько третини від загальної ширини поля зору, а по краях зображення можуть з'являтися червоно-сині розводи. Втім, цього цілком достатньо для загального ознайомлення, початкового навчання, а нерідко — і для більш серйозних завдань.

— Планахромат. Покращений і допрацьований різновид ахроматичних об'єктивів (див. вище). У планахроматах передбачається додаткова корекція кривизни поля, завдяки чому область чітко видимого зображення в таких об'єктивах становить не менше 2/3 від загальної ширини поля зору, а нерідко — і більше. Саме такі об'єктиви рекомендуються для серйозного навчання та професійного застосування.

— Посадковий діаметр. Розмір різьби, що використовується для встановлення об'єктива. Більший посадковий діаметр, зазвичай, означає більшу ширину об'єктива, а значить — більш високу світлосилу і кращу якість зображення. З іншого боку, великий розмір позначається на габаритах, масі і вартості оптики. В сучасних мікроскопах в основному зустрічаються діаметри від 20 до 35 мм. Знаючи розмір різьби, можна купувати змінні або запасні об'єктиви для пристрою.

— Монокуляр. Окуляр з однією лінзою, в який можна дивитися тільки одним оком. З очевидних причин використовується тільки в біологічних мікроскопах (див. «Тип»). Перевагами монокулярів є насамперед менші розміри і вартість, ніж у інших різновидів; крім того, вони не вимагають підстроювання по міжзрачковій відстані. З іншого боку, постійно дивитися одним оком в окуляр втомлює, тому даний варіант слабо підходить для ситуацій, коли у мікроскоп доводиться заглядати часто і довго.

— Бінокуляр. Здвоєний окуляр, в який можна дивитися відразу обома очима. Зазначимо, що така оптика застосовується не тільки в стереомікроскопах, першопочатково призначених для розглядання предмета через два об'єктива (див. «Тип»), але і в біологічних мікроскопах з одним об'єктивом. Річ у тім, що дивитися в оптичний прилад двома очима значно зручніше, ніж одним, очі при цьому менше навантажуються і втома настає не так швидко. Тому для серйозних завдань, пов'язаних з частим використанням мікроскопа, оптимальним варіантом є бінокуляри (або тринокуляри, див. нижче). Коштує така оптика дорожче монокулярної, проте це компенсується зручністю використання.

— Тринокуляр. Різновид бінокуляра (див. відповідний пункт), доповнений третім оптичним каналом для спеціальної камери-відеоокуляра. Така камера, зазвичай, підключається до ПК або ноутбука; встановивши її в гніздо для третього ок...уляра, можна здійснювати фото - і відеозйомку, а також виводити зображення в реальному часі на екран комп'ютера. Одночасно з цим можна дивитися в мікроскоп і звичайним способом. Пристрої з тринокулярами дуже функціональні і універсальні, однак складні і коштують недешево.

— LCD-екран. Наявність у мікроскопа LCD-екрану, що замінює традиційний окуляр. До такого приладу не потрібно кожен раз нахилятися для перегляду зображення, що буває дуже зручно, якщо спостереження потрібно поєднувати з веденням записів та іншими подібними заняттями. Мікроскопи подібної конструкції зазвичай мають функцію фото - і відеозйомки, а також різні вбудовані інструменти — наприклад, масштабну сітку для оцінки розмірів видимих об'єктів, що виводиться прямо на екран. Крім того, зображення на екрані може бачити не тільки безпосередній користувач, але і всі, хто перебуває поруч; такі можливості бувають незамінні під час навчальних занять, консультацій, презентацій тощо. З іншого боку, подібні мікроскопи виходять громіздкими і дорогими.

— Кратність збільшення. Кратність збільшення, забезпечувана окуляром. Цей параметр, поряд з кратністю об'єктива, впливає на загальну кратність збільшення приладу (див. вище). Класичним варіантом для окулярів в мікроскопах вважається 10х, однак зустрічаються і більш високі значення. В комплект поставки може входити кілька окулярів, різної кратності — для зміни загального ступеня збільшення. Зустрічається позначення кратності з буквеним індексом, наприклад, WF10x. Це означає, що окуляр має розширене поле зору (WF — широке, EWF — екстра-широке, UWF — надшироке). – Нахил. Кут нахилу окуляра вказується щодо горизонталі — і лише в тих моделях, де окуляр не є вертикальним і не має регулювання за кутом нахилу (про те й інше див. нижче). Найбільш популярний варіант у подібних моделях – 45°, коли окуляр розташований, по суті, рівно посередині між строго вертикальним і горизонтальним положенням. Такий нахил досить зручний у різних ситуаціях — і якщо користувач сидить за столом, і якщо він стоячи нахиляється до мікроскопа, що стоїть на столі. Не такий популярний, але все ж дуже поширений варіант – 30°, що передбачає ближче до горизонталі положення окулярів; така конструкція оптимально підходить для роботи сидячи, але нахилятися до подібного приладу вже не дуже зручно. І навпаки, кут 60° відмінно підходить для роботи стоячи, але і тільки; тому цей варіант можна зустріти дуже рідко, буквально в поодиноких моделях.

– Регульований нахил. Можливість змінювати кут нахилу окуляра дає можливість підлаштовувати пристрій під конкретні ситуації. Так, для роботи, сидячи за столом, краще підходить невеликий нахил (близький до горизонталі), а якщо потрібно постійно нахилятися до мікроскопа — кут краще збільшити, піднявши окуляр ближче до вертикалі. Водночас регульований нахил ускладнює конструкцію приладу та збільшує її вартість, тому що на практиці реальна потреба у подібному функціоналі виникає не так часто. Також варто сказати, що для спрощення конструкції в деяких моделях похилим робиться весь встановлений на основі прилад – включаючи об'єктив і предметний столик. Однак такі пристрої мають інший недолік: нахил предметного столика прямо пов'язаний з нахилом окуляра, і якщо потрібно розмістити препарат строго горизонтально – то оптику неминуче доведеться встановити вертикально, без інших варіантів. Тому регульований нахил (в усіх варіантах) у час зустрічається досить рідко.

– Без нахилу. Ще більш рідкісний і специфічний варіант: окуляр і вся оптична система в таких моделях розташовані вертикально. У подібний мікроскоп не дуже зручно дивитися, навіть стоячи над робочим столом, а для сидячого становища такі моделі взагалі практично непридатні. З іншого боку, у цієї конструкції є і свої переваги. Насамперед вона виходить простішою і надійнішою, ніж у аналогах із похилим окуляром — завдяки відсутності додаткових дзеркал та призм; а предметний столик у таких пристроях завжди розташований горизонтально, що буває важливо при роботі з деякими препаратами.

— Посадковий діаметр. Номінальний діаметр окуляра, використовуваного в мікроскопі, а також діаметр отвору в тубусі, призначеного для встановлення окуляра. В сучасних мікроскопах використовується кілька стандартних діаметрів, зокрема, 23 і 27 мм. На практиці цей параметр необхідний насамперед у тому випадку, якщо планується купувати запасні або змінні окуляри до мікроскопа, або якщо у господарстві» вже є окуляр, і потрібно оцінити його сумісність з даною моделлю.

— Діоптрійна корекція. Діапазон діоптрійної корекції, передбачений в окулярі. Така корекція застосовується для того, щоб короткозора або далекозора людина могла дивитися в мікроскоп без окулярів або контактних лінз. У більшості моделей з даною функцією діапазон корекції становить близько 5 діоптрій в обидві сторони; це дає змогу використовувати мікроскоп при невисокому і середньому ступені короткозорості/далекозорості.

Дана особливість означає, що окуляр, яким оснащений мікроскоп, здатний повертатися навколо вертикальної осі — простіше кажучи, праворуч і ліворуч. Як правило, діапазон повороту становить повні 360°, але для повної гарантії цей момент краще уточнити окремо.

Поворотна головка окуляра не впливає на основні характеристики і можливості, однак забезпечує додаткову зручність для користувача: окуляр можна розгортати в оптимальне положення залежно від ситуації. Це може бути корисно, наприклад, коли два студента або лаборанта, що сидять поруч, використовують на двох один мікроскоп з препаратом — за необхідності кожен може повертати окуляр до себе, не рухаючи з місця весь прилад. Зворотна сторона цієї переваги – деяке ускладнення конструкції і збільшення її ціни.

Нижня підсвічування являє собою систему освітлення, світло від якої спрямований знизу вгору.

У звичайних (не інвертованих) мікроскопах таке підсвічування спрямована в бік об'єктива через отвір в предметному столику. Саме подібне освітлення використовується для класичної мікроскопії світлого поля з використанням наскрізного освітлення; в світлі цього нижнє розташування підсвічування є традиційним для біологічних мікроскопів і передбачається в більшості подібних моделей. А ось наявність цієї функції в "стереоскопах" не характерно, хоча теж зустрічається.

У свою чергу, в інвертованих мікроскопах верхня і нижня підсвічування фактично «міняються місцями». Відповідно, в таких моделях дана функція призначається для розглядаючи препаратів (в основному непрозорих) у відбитому світлі, а потік світла спрямований від об'єкта на препарат.

— Регулювання міжзінична відстані. Можливість змінювати відстань між окулярами в бінокулярному або тринокулярному мікроскопі (див. «Окуляр»). Для нормальної видимості необхідно, щоб відстань між лінзами окулярів відповідала відстані між зіницями користувача. У різних людей це відстань розрізняється, відповідно, для комфортного використання може знадобитися дана налаштування.

— Регулювання яскравості. Можливість змінювати яскравість підсвічування — для налаштування освітлення під особливості ситуації. Наприклад, для дослідження тонкого прозорого препарату в світлому полі висока яскравість буде зайвою, а ось при просвічуванні щільного темного об'єкта без неї не обійтися.

— Освітлення по Келлеру. Наявність у мікроскопі освітлення по системі Келлера. Таке освітлення застосовується виключно в біологічних моделях (див. «Тип») , воно є ознакою приладу професійного рівня. Система Келлера ускладнює і здорожує конструкцію, крім того, для неї може знадобитися специфічна настроювання, проте при правильному налаштуванні якість освітлення виходить дуже високим, а зображення — максимально достовірним. Відзначимо, що в мікроскопах зустрічається т. зв. «спрощена система Келлера», коли налаштування виставляються на заводі і не піддаються зміні; проте в даному випадку мова йде про саме повноцінне, регульоване освітлення по Келлеру.

— Запис фото / відео. Можливість фото - і відеозйомки зображення, видимого в мікроскоп. Особливості реалізації цієї функції в різних мікроскопах можуть бути різними. Приміром, одні моделі потрібно підключати до комп'ютера, інші можуть записувати матеріали безпосередньо на карту пам'яті або інший носій. Також самі камери, здійснюють зйомку, можуть бути як вбудованими, так і знімними (див. «Комплектація»/відповідні пункти).

Способи передачі даних на інші пристрої, передбачені в конструкції мікроскопа.

Даний параметр актуальний перш за все для цифрових і оптико-цифрових моделей, а також для окремих оптичних приладів, оснащених камерами. Всі описані мікроскопи можуть оснащуватися виходами AV і HDMI, універсальними портами USB, картрідерами для знімних носіїв, а також бездротовими модулями Wi-Fi. Ось докладний опис кожного інтерфейсу:

– AV-вихід. Аналоговий вихід для передачі відеосигналу. Застосовується перш за все для прямої трансляції зображення з камери мікроскопа, а в деяких моделях — ще й для перегляду відзнятих матеріалів, збережених в пам'яті. Такі виходи не підтримують роздільних здатностей HD і в цілому за загальною якістю «картинки» поступаються HDMI (при тих же характеристиках камери). З іншого боку, конкретно для мікроскопів ці моменти не так часто є критичними; аналогові роз'єми все ще досить популярні і в звичайній відеотехніці, і в спеціальному обладнанні; а реалізація цього інтерфейсу обходиться недорого. Тому AV-виходи можна зустріти навіть в досить прогресивних моделях.

— HDMI. Цифровий вихід для передачі відеосигналу. Аналогічно AV, може використовуватися як для трансляції в реальному часі, так і для застосування мікроскопа в ролі відеоплеєра при перегляді збережен...их матеріалів (якщо така можливість в даній моделі взагалі передбачена). При цьому такі виходи є більш прогресивними, ніж аналогові AV: через HDMI можна передавати зображення HD-якості (в тому числі Full HD і вище), а сигнал дуже стійкий до перешкод. Також нагадаємо, що даний інтерфейс надзвичайно поширений в сучасній відеотехніці – зокрема, наявність хоча б одного входу HDMI є практично обов'язковою для телевізорів і моніторів з підтримкою HD-стандартів. З іншого боку, реалізація HDMI обходиться помітно дорожче, та й застосовувати його має сенс з досить прогресивними камерами, які самі по собі помітно впливають на ціну мікроскопів. Тому подібні виходи можна зустріти в основному в досить дорогих і прогресивних приладах.

— USB. Універсальний роз'єм, що допускає різні варіанти застосування; конкретний набір цих варіантів напряму пов'язаний з функціоналом мікроскопа. З характерних прикладів використання USB можна назвати такі: копіювання відзнятих фото і відео на комп'ютер або ноутбук; трансляція зображення в реальному часі; дистанційне управління через ПК/лептоп (наприклад, переміщенням препаратоводителя); зарядка вбудованого акумулятора тощо. Конкретний тип USB-розєму в мікроскопі може бути різним, однак в комплекті, як правило, постачається відповідний кабель для підключення до стандартного повнорозмірного порту.

– Кардридер. Пристрій для роботи з картами пам'яті – зазвичай SD, а в мініатюрних кишенькових моделях — microSD. На такі карти зазвичай записуються матеріали, відзняті камерою. Загалом дана функція помітно полегшує копіювання інформації на інші пристрої, що також мають кардридери — насамперед ноутбуки та ПК; а мініатюрні карти microSD підтримуються ще й смартфонами, планшетами та іншими портативними гаджетами. У будь-якому разі зняти карту з мікроскопа і встановити в інший пристрій нерідко буває простіше і швидше, ніж возитися з дротовим підключенням або зв'язком по Wi-Fi.

— Wi-Fi. Бездротовий модуль, який в даному разі застосовується в основному для зв'язку із зовнішнім пристроєм — таким, як смартфон, ноутбук або ПК. Підключення по Wi-Fi дає змогу як мінімум транслювати зображення з камери і копіювати відзняті нею фото, а нерідко — ще й управляти іншими функціями і налаштуваннями (яскравість освітлення, рух препаратоводителя тощо). При цьому відсутність дротів дає додаткову свободу переміщень і загальну зручність. Однак варто мати на увазі, що конкретний формат зв'язку може бути різним, його варто уточнювати окремо. Так, одні моделі підтримують тільки пряме підключення на відносно невеликій дистанції (на практиці — до пари десятків метрів, а то і менше). Інші здатні з'єднуватися із зовнішнім пристроєм через Інтернет, і тут вже відстань не грає ролі — був би доступ до Всесвітньої мережі. Треті допускають обидва формати роботи. Відзначимо також, що окремі прилади з такою функцією і взагалі не мають власних екранів і розраховані на застосування з зовнішніми гаджетами; така конструкція дає змогу зробити мікроскоп максимально компактним і зручним в перенесенні.