Порівняння ThiEYE i20 vs Nomi Cam 120 D1

Можливості камери зі зйомки відео стандарту WVGA (480p).

Найбільш популярні варіанти роздільної здатності, передбачені цим стандартом — 640х480 і 848х480; можуть зустрічатися й інші варіанти, наприклад 736х480 або 720х576, однак у будь-якому разі роздільна здатність такого відео дуже невисока за сучасними мірками.

Інший важливий параметр, який вказується в характеристиках відео — частота кадрів. Чим вона вища — тим більш плавною і згладженої виглядає картинка, тим менше змазуються в кадрі рухомі об'єкти. Відповідно, чим вище частота кадрів — тим краще на відео будуть виглядати динамічні сцени. А показники в 120 к/с і більше зазвичай свідчать про те, що камера може знімати відео у форматі сповільненої зйомки (хоча цей момент не завадить уточнити окремо). При цьому багато «скорострільних» моделей дають змогу виставити і меншу частоту кадрів, ніж заявлено в характеристиках — наприклад, камера на ті ж 120 к/с може також підтримувати 30 і 60 к/с. Така можливість буває корисна в тих варіантах, коли потрібно економити пам'ять — чим вище частота кадрів, тим більше місця займає відео (при тій же роздільній здатності), і зменшивши число кадрів в секунду, можна вмістити більше матеріалу в тому ж об'ємі пам'яті.

Можливості камери до зйомки відео стандарту HD (720p).

Офіційна специфікація HD передбачає роздільна здатність 1280х720, проте в екшн-камери можуть зустрічатися роздільної здатності, декілька відрізняються від цього показника — причому як в меншу (1080х720), так і в більшу сторону (1440х960). У будь-якому разі HD — найскромніший з сучасних стандартів високої роздільної здатності, який, тим не менш, забезпечує досить чітке і деталізоване зображення.

Ще один важливий показник, наведений у цьому пункті — частота кадрів. Чим вона вища — тим більш плавним і згладженим буде рух в кадрі, тим чіткіше будуть видні окремі деталі в динамічних сценах. Технічно для перегляду людиною достатньо 30 к/с і навіть менше, проте ідеальним значенням вважається 60 к/с — на такій частоті кадрів розмиття в русі стає майже непомітним і водночас розмір знятих файлів залишається в розумних межах. Тим не менш, у продажу зустрічаються камери і з більш високою частотою кадрів на HD-роздільній здатності — 100 к/с, 120 к/с, 200 к/с і навіть 240 к/с. Така швидкість зазвичай використовується для сповільненої зйомки відео, однак можливість такої зйомки не завадить уточнити окремо.

Кут огляду екшн-камери; для моделей з кількома об'єктивами, зазвичай, цей показник вказується для кожного окремого об'єктива.

Найчастіше (якщо не зазначено інше) в характеристиках наводиться кут огляду по діагоналі кадру; в деяких надширококутних об'єктивах він може перевищувати 180°. Особливий випадок становлять об'єктиви, для яких заявлено огляд в 360°: це означає, що оптика охоплює всю півсферу, що знаходиться перед нею. Такі об'єктиви зустрічаються в панорамних і 360-градусних камерах (див. «Тип»).

Загалом кут огляду визначає насамперед те, наскільки широким є поле зору камери, яка область сцени, що знімається потрапляє в кадр. Відповідно, чим він ширший, тим більше простору захоплює камера, тим нижче ймовірність, що щось опиниться за кадром. З іншого боку, варто враховувати, що сильне збільшення кутів огляду призводить до спотворень «картинки», особливо по краях, а також до зменшення розміру видимих предметів і зниження деталізації. Детальні рекомендації щодо вибору камери по цьому параметру можна знайти в спеціальних джерелах.

Кількість мегапікселів в матриці екшн-камери, іншими словами — роздільна здатність цієї матриці (1 Мп — це 1 млн. світлочутливих точок).

Існує думка, що чим вище роздільна здатність, тим краще якість зображення. Це вірно з тієї точки зору, що виробники намагаються встановлювати в прогресивні камери саме сенсори з високою роздільною здатністю. Водночас жорстких правил тут немає, а з технічної сторони число мегапікселів визначає лише максимальна роздільна здатність картинки, яке можна зняти за допомогою даної матриці. Якість цієї картинки буде залежати як від ряду особливостей самого сенсора (розмір, тип, спеціальні конструктивні рішення), так і від характеристик камери (починаючи від оптики і закінчуючи прошивкою). Так що при виборі варто орієнтуватися не стільки на роздільна здатність матриці, скільки на загальний клас камери і огляди з прикладами знятих матеріалів.

Максимальна роздільна здатність, в якому екшн-камера може знімати фото. Вказується в пікселях по горизонталі і вертикалі.

Цей параметр безпосередньо пов'язаний з роздільною здатністю матриці (див. вище): загальна кількість пікселів на фото, зазвичай, відповідає кількості пікселів матриці. Наприклад, роздільна здатність фото 4608x3456 відповідає матриці на 15925248 пікселів, або приблизно 16 Мп. Якщо ж число пікселів на фото більше, ніж заявлене роздільна здатність матриці — значить, виробник використовує програмні хитрощі, що дозволяють «витягнути» роздільна здатність фото до більш високого, ніж першопочатково. Це знижує вартість пристроїв, однак позначається і на якості знімків.

Теоретично високий роздільна здатність знімків може забезпечити хорошу деталізацію, однак на практиці багато чого залежить від характеристик матриці (насамперед фізичного розміру) і особливостей обробки зображення.

— Фото під час відео. Можливість знімати фотографії безпосередньо під час запису відео — зазвичай за допомогою окремої кнопки. Таким чином зручно фіксувати найбільш значущі моменти того, що відбувається. Такі фото виходять за якістю набагато краще, ніж «стоп-кадри» з відзнятого відео.

— Серійна зйомка фото. Ця функція дає змогу створювати відразу декілька знімків за короткий проміжок часу (зазвичай, він становить долі секунди). Серія знімків збільшує ймовірність сфотографувати вдалий момент, що може виявитися дуже важливим, враховуючи специфіку використання екшн-камер.

— Запис в одне натискання. Можливість швидкого вмикання камери на запис — буквально одним натисканням кнопки, у відповідності з назвою. Причому, зазвичай, така кнопка спрацьовує навіть у тому разі, якщо пристрій вимкнений. Щоправда, запис неминуче починається з деякою затримкою; але нерідко ця затримка складає долі секунди.

— Онлайн-стрімінг. Можливість потокового мовлення відео на популярні сервіси на кшталт YouTube та у соціальні мережі (Facebook, Instagram, TikTok тощо). Як правило, функція онлайн-стрімінгу реалізується при підключенні Action камери до інтернету по мережі Wi-Fi, рідше — за допомогою дротового приєднання (тільки через клієнтський пристрій ззовні). Зв'язок із Всесвітньою павутиною може триматися напряму або через...«посередника» — смартфон чи комп'ютер. При цьому буде потрібне використання відповідного програмного забезпечення.

— Time Lapse. Спеціальний режим роботи екшн-камери, в якому відеозйомка здійснюється із сповільненою частотою, що на практиці переважно використовується для зйомки повільно протікаючих процесів. Таким чином, наприклад, багатогодинна подорож або тривалий захід сонця можна вмістити в 3-хвилинний ролик.

— Автоповорот. Функція автоматичного розвороту фото і відео, що знімаються, в положення, що відповідає положенню камери. Без цієї функції всі результати зйомки при перегляді відображалися б строго в горизонтальній орієнтації, і матеріали, зняті при вертикальному або перевернутому положенні камери, довелося б повертати в фото або відеоредакторі. Зазвичай, при початку відеозапису автоповорот блокується — щоб положення кадра в будь-який момент відповідало повороту самої камери відносно вихідного положення.

— Зйомка фотопанорам. Можливість використання камери для зйомки панорамних фото. У традиційних екшн-камерах (див. «Тип») така зйомка здійснюється наступним чином: камера робить кілька окремих фото, які потім склеюються в одне зображення програмним способом. Щодо панорамних і 360-градусних моделей (див. там же) варто відзначити, що фотозйомку у панорамному форматі підтримують далеко не всі подібні моделі, так що наявність даної функції бажано уточнювати окремо.

— Мітки ключових моментів. Можливість додавати до матеріалів, що знімаються, спеціальні мітки, що позначають ключові моменти. Під час перегляду таких матеріалів можна, при бажанні, переходити безпосередньо до міток — це простіше, ніж шукати потрібний момент вручну. Особливо ця функція корисна при зйомці довгих відеороликів, а також при великій кількості окремих файлів. Мітка, зазвичай, ставиться прямо під час зйомки натисканням спеціальної кнопки або голосовою командою.

— Нічна зйомка. Спеціальний режим для зйомки в умовах слабкої освітленості. Конкретна реалізація цієї функції може бути різною: у одних моделях збільшується чутливість сенсора, в інших використовується зйомка в ІЧ-діапазоні. Відповідно, можуть розрізнятися і конкретні можливості: далеко не кожна камера з функцією здатна знімати в повній темряві, ці нюанси варто уточнювати окремо.

— Діагональ. Чим більший екран, тим він зручніше в перегляді (а також в управлінні, якщо дисплей сенсорний). З іншого боку, діагональ вбудованого дисплея прямо впливає на розміри корпусу, а екшн-камери повинні бути досить компактними. У світлі цього в сучасних екшн-камерах практично не зустрічаються екрани крупніше 2,5".

— Роздільна здатність. Теоретично чим вище роздільна здатність, тим більш чітке і якісне зображення видає на екран. З іншого боку, екрани в екшн-камери призначені в основному для роботи з меню, загального кадрування зображення попереднього перегляду відзнятих матеріалів — а для цих цілей особливо високі роздільні здатності не потрібні. Для моделей з двома екранами основним вважається тиловий дисплей.

— Сенсорний. Дисплей, оснащений сенсором і реагує на дотики — як в смартфонах/планшетах. Управління через такий дисплей буває більш простим і наочним, ніж використання кнопок, поворотних ручок і т. ін. З іншого боку, для більш-менш зручного управління сенсорний екран повинен бути досить великим, що позначається на габаритах всієї камери.

— Фронтальний екран. Наявність в камері екрану, встановленого на передній панелі, поряд з об'єктивом. Інші дисплеї при цьому взагалі можуть бути відсутніми; в таких випадках діагональ, роздільна здатність та інші параметри наводяться для фронтального екрану.

Варто відзначити, що на...йчастіше на передню панель встановлюються прості чорно-білі дисплеї, придатні тільки для текстової та елементарної графічної інформації. Однак навіть на такий екран можна виводити вельми різноманітні службові дані: поточний режим роботи (фото, відео, очікування), що використовується роздільна здатність, час зйомки, об'єм вільного місця на накопичувачі і т. ін. А ось більш прогресивні дисплеї в якості фронтальних не використовуються: повноколірний екран реально потрібен хіба що для зйомки селфі, а для цього можна використовувати виносний дисплей з ДУ (див. «Управління») або підключений до камери смартфон.

— Захисний бокс. Спеціальний контейнер, що забезпечує додатковий захист від пилу, вологи, ударів, екстремальних температур і інших подібних «неприємностей». Конкретну ступінь захисту у кожному випадку потрібно уточнювати окремо. Для того, щоб не заважати зйомки, бокс виконується з прозорих матеріалів. Крім того, відзначимо, що деякі камери можна встановлювати на кріплення тільки в боксі (або в кріпильної рамки — див. нижче), оскільки сам корпус може не мати місць для цього.

— Вигнуте кріплення (шолом). Кріплення, призначене для установки камери на шолом чи іншу вигнуту поверхню. В основі конструкції такого кріплення лежить вигнута платформа з клейовим шаром або липучкою, форма якої приблизно відповідає формі поверхні шолома. Таке пристосування може забезпечити більш надійне утримання, ніж класична плоска платформа (див. нижче).

— Плоске кріплення. Одне з основних і найбільш простих кріплень, що використовуються для фіксації екшн-камери практично на будь однорідної поверхні: сноуборд, скейт, капот автомобіля та ін. Являє собою невелику плоску платформу, до однієї сторони якої кріпиться камера, в той час як друга фіксується на потрібній поверхні (за допомогою липучки, спеціального клею тощо). Зазначимо, що плоскі кріплення нерідко використовуються для установки на шолом, однак для цього існує окрема різновид кріплень, з вигнутою платформою (див. вищ...е).

— 3-осьове кріплення. Від інших типів кріплення це відрізняється наявністю трьох рухомих вузлів, які дають змогу повертати камеру на кут до 90 градусів в трьох осях. На практиці подібне дозволяє підібрати найбільш цікавий або вдалий ракурс зйомки — на бічній стороні шолома, наприклад. Такі рішення, зазвичай, сумісні з багатьма іншими кріпленнями, завдяки чому їх можна використовувати спільно з рульовим, зігнутим та ін.

— На кермо вело / мото (трубу). Кріплення для установки камери на невелику трубу — наприклад, кермо велосипеда чи мотоцикла. Зазвичай, діє за принципом затиску, а розмір кріплення можна регулювати в досить широких межах, підлаштовуючи його під труби різного діаметра.

— Присоска (на скло). Кріплення для камери, що фіксується у потрібному місці за допомогою присоски. Дозволяє встановлювати пристрій на рівні і злегка вигнуті поверхні. При цьому варто враховувати, що такі кріплення тримаються не так надійно, як плоскі або зігнуті (див. відповідні пункти). З іншого боку, присоска легко кріпиться і знімається і не залишає слідів. Тому кріплення даного типу застосовуються в основному для установки на автомобільному склі, коли камера працює в якості відеореєстратора.

— Затискач (кліпса). Кріплення типу кліпса-прищіпка досить універсальним, оскільки дозволяє підвісити камеру практично на будь-якому відповідному елементі спорядження (лямка рюкзака, ремінь розвантаження, пояс тощо). Але при цьому воно не дуже придатне для екстремальної зйомки через порівняно невисокої надійності.

— Кріплення на голову. Пристосування для фіксації камери на голові — зазвичай на лобі, на зразок налобного ліхтарика. Крім того, що таке розміщення звільняє руки, воно дає ще одну перевагу: об'єктив камери дивиться туди ж, куди і користувач. При цьому саме кріплення зазвичай являє собою систему еластичних ременів і призначене для надягання прямо на голову, на відміну від зігнутої платформи для шолома. Втім, в деяких моделях припускається можливість надягання й поверх шолома.

— Нагрудна кріплення. Це кріплення являє собою систему еластичних ременів, яка дозволяє зафіксувати камеру на грудях користувача, здійснюючи зйомку трохи нижче, ніж «з очей». Як і кріплення на голову (див. вище), легко адаптується під потрібний розмір.

— Кріпильна рамка. Пристосування, призначене для установки камери на різні кріплення — нашлемное, на кермо і т. ін. Сам корпус камери нерідко не має «посадкових місць» - під такі кріплення, через що і доводиться використовувати додаткове оснащення. Зазначимо, що аналогічну функцію нерідко виконує захисний бокс (див. вище); кріпильна рамка, на відміну від нього, майже не забезпечує захисту, однак у рамці корпус камери залишається максимально відкритим. Це дає додаткові можливості — зокрема, дозволяє підключати різні кабелі та ефективно використовувати вбудований мікрофон, що неможливо при застосуванні багатьох боксів.

— Монопод (селфі). Пристосування, що відоме у народі як «селфі-палка». Являє собою штангу, зазвичай розкладне, а іноді і регульовану по довжині; на одному кінці штанги розташовується кріплення для камери, на іншому — ручка для утримання в руці. Згідно з назвою, призначається такий монопод в основному для зйомки самого себе — завдяки довжині штанги камеру можна тримати для зручному для цього відстані. Однак можливі й інші способи застосування: наприклад, за допомогою монопода можна досить далекий «зазирнути» за край обриву або за кут. Головний недолік подібного пристосування — те, що одна рука постійно зайнята.

Крім описаних вище згаданих вище, в комплекті поставки можуть передбачатися й інші види кріплень — наприклад, для музичних інструментів (на гриф гітари, штангу барабанної установки тощо), на дошку для серфінгу і т. ін.

Спосіб управління екшн-камерою. Вказується тільки в тому випадку, якщо дана модель укомплектована додатковим зовнішнім пристроєм для управління. Тобто, по суті, в даному випадку мова йде скоріше про тип пульта ДУ.

Саме по собі дистанційне керування зручно перш за все тим, що тягнутися безпосередньо до камери буває незручно, а іноді ще й небезпечно. А от типи пристроїв, що застосовуються для цього, можуть бути такими:

— Виносний пульт ДУ. Традиційні зовнішні пульти управління, що не мають дисплеїв. Теоретично функціонал такого пульта може бути різним, проте на практиці на нього зазвичай виносяться лише найбільш базові функції — старт/стоп запису та фото зйомка; іншими можливостями можна керувати і класичним способом. Подібні пульти нерідко мають ремінець для кріплення на руку або пристосування для установки такого ремінця. Відсутність екрану, з одного боку, робить їх максимально простими, надійними і автономними, з іншого — обмежує функціонал.

— Виносний екран з ДУ. Пульти дистанційного керування, доповнені власними дисплеями. Як і більш прості пристрої, без дисплея, зазвичай розраховані на кріплення на руку. Тому вбудовані екрани мають дуже невелику діагональ — інакше їх було б просто незручно носити. Тим не менш, навіть такий екран виходить цілком функціональним і корисним на практиці. Зазвичай він відіграє роль зовнішнього видошукача, що дозволяє бачити, що саме в даний м...омент знімає камера — важлива можливість, враховуючи, що власний екран екшн-камери (якщо він взагалі є) найчастіше не видний користувачеві в момент зйомки. Зрозуміло, на виносний дисплей може виводитися і різна службова інформація.

Варто зазначити, що чимало сучасних екшн-камер в якості зовнішнього дисплея можуть використовувати смартфон, підключений по Wi-Fi. Однак спеціалізований виносної екран нерідко виявляється зручніше — за рахунок компактності, захищеності і зручного кріплення на руці.