Порівняння Bestway 75056 vs Bestway 67462

Тип визначає загальне призначення меблів.

— Ліжко. Надувні аналоги звичайних ліжок — вироби, призначені в основному для сну. Найчастіше нагадують надувні матраци великої товщини — у кілька десятків сантиметрів; деякі моделі мають додаткові конструктивні елементи на зразок невеликої спинки і бортиків, однак це не є обов'язковим. Відзначимо, що крім традиційних домашніх моделей, у наш час випускаються надувні ліжка для використання в автомобілях — а саме для перетворення заднього сидіння в спальне місце. Такі вироби відрізняються невеликою товщиною, а в комплекті постачання передбачаються спеціальні упори — вони встановлюються під зовнішній край ліжка, що виступає за межі сидіння.

— Крісло. Крісла мають конструкцію, що дає змогу із зручністю сидіти або напівлежати в них. Обов'язковим елементом таких виробів є спинка, також часто передбачаються підлокітники. Традиційно крісло розраховане на одну людину, але зустрічаються і двомісні моделі; їх відмінністю від диванів є наявність яскраво виражених «посадкових місць».

— Диван. Надувні дивани зазвичай являють собою меблі, розраховані на сидяче розміщення декількох осіб. Найчастіше вони позначаються як двомісні, однак поверхня дивана звичайно не поділяється на окремі «сидушки», і фактична ємність залежить від довжини цієї поверхні і статури людей, що сидять. Крім того, такі меблі можна за...стосовувати і в ролі ліжка, хоча подібне використання є скоріше крайньою мірою, ніж штатним варіантом: довжина надувних диванів зазвичай невелика, і для сну вони першопочатково не призначені.

— Розкладне крісло. Різновид описаних вище крісел, в яких сидіння здатне розкладатися, перетворюючись на повноцінне спальне місце. Такі вироби дуже універсальні, оскільки можуть застосовуватися як в ролі крісла, так і в ролі ліжка. Водночас вони складні за конструкцією і коштують досить дорого.

— Розкладний диван. Різновид диванів (див. вище), в яких передбачається можливість збільшити площу сидіння, розклавши його. Як і розкладні крісла, такі меблі можуть використовуватися в якості ліжок, при цьому дивани зазвичай без проблем вміщують двох осіб. Їх недоліки також аналогічні — насамперед це висока ціна.

— Биван. Відносно новий різновид надувних меблів. У наповненому вигляді класичний одномісний биван являє собою подовжений мішок з поздовжнім поглибленням; таке пристосування може використовуватися, зокрема, як лежак на одну людину і як своєрідний аналог лавочки — для кількох. Однією з особливостей таких виробів є те, що їх не потрібно надувати або накачувати насосом — замість цього досить відкрити розташований з торця впускний отвір, змахнути оболонкою, щоб вона набрала повітря, а потім щільно закрити отвір. Така процедура не забирає багато сил і займає лічені секунди.
Відзначимо, що першопочатково слово «Биван» є торговою маркою, що використовується російським виробником; проте в наш час ця назва встигла стати загальною і застосовується для всіх подібних виробів, незалежно від бренду і географічного походження. Крім цього, можна зустріти і інші назви - «ламзак» (за назвою компанії, яка вперше випустила такі меблі), «аеродиван» тощо.

Максимальне навантаження, допустима для предмета меблів; простіше кажучи —максимально допустима загальна вага людей, що використовують виріб.

Перевищувати цей параметр однозначно не рекомендується — навіть якщо оболонка не лопне відразу, вона буде піддаватися нештатним навантажень, і «аварія» може відбутися в будь-який момент. А в ідеалі варто мати запас ваги хоча б в пару десятків кілограм — це дасть додаткову гарантію на випадок непередбачених ситуацій. Що стосується конкретних значень, то допустиме навантаження до 100 кг зустрічається виключно в одномісній меблів; значення у 100 – 200 кг також характерні в основному для виробів на 1 людини, хоча тут вже зустрічаються і двомісні рішення (фактичний мінімум для них становить близько 175 кг); а найбільш міцні і «витривалі» моделі, що витримують більше 200 кг, належать вже в основному до двомісним.

Тип ребер жорсткості, передбачених у конструкції ліжка (саме для цього типу надувних меблів актуальний цей пункт)..

Ребра жорсткості зовні виглядають як особливий набір виступів і западин на поверхні виробу, проте справа може і не обмежуватися зовнішніми деталями (див. нижче). У будь-якому разі подібні елементи конструкції збільшують стійкість поверхні до вигинів і, відповідно, підвищують міцність і надійність. У сучасних надувних меблях можна зустріти такі види подібних деталей:

— Поздовжні. Елементи жорсткості у вигляді набору виступів і борозен, спрямованих уздовж виробу; виступи і борозни можуть робитися зигзагоподібними для забезпечення ефективності в поперечному напрямку, однак навіть такі елементи протистоять в основному деформацій у довжину В будь-якому разі це найбільш простий і недорогий різновид ребер жорсткості. Що стосується практичних властивостей, то така конструкція непогано працює на невеликих і середніх навантаженнях, однак на високих поступається поперечній (див. нижче) як за ефективністю, так і довговічністю. Крім того, для деяких користувачів поздовжні елементи бувають незручні чисто по суб'єктивним відчуттям.

— Поперечні. Елементи жорсткості цього типу можуть виглядати по-різному. Найбільш очевидний, традиційний варіант — набір виступів і борозен, спрямований поперек лежачого місця; іншими словами — аналог описаних вище поздовжніх ребер, який відрізняється лише спрямованістю. За рахунок цього забезпечується насампе...ред опір поперечним деформаціям, що буває особливо корисно для двоспальних виробів, використовуваних людьми, які значно розрізняються по вазі. Інший, більш прогресивний різновид поперечних ребер — набір особливих поглиблень, в правильному порядку розташованих на поверхні виробу. Під цими поглибленнями ховаються перегородки, що з'єднують верхню і нижню сторону надувної оболонки. Подібна конструкція обходиться досить дорого, проте має ряд переваг: зокрема, вона ефективно працює не тільки в поперечному, а й у поздовжньому напрямку, а також оптимально розподіляє навантаження на тіло лежачої людини, забезпечуючи максимальний комфорт.

Тип насоса, яким укомплектований виріб.

В наш час найбільшою популярністю користуються вбудовані електричні агрегати. Помітно рідше зустрічаються меблі, що поставляється з окремо виконаними насосами — як електричними, так і механічними. Крім того, чимало виробів взагалі не оснащуються насосами; така комплектація теж має свої переваги. Ось більше докладний опис кожного з цих варіантів:

— Електричний вбудований. Насос у вигляді модуля, вбудованого прямо в оболонку виробу (зазвичай в один з торців). Популярність такого оснащення обумовлена цілою низкою практичних переваг. По-перше, такий насос завжди знаходиться під рукою — втратити його можна лише разом із самими меблями. По-друге, він практично не займає зайвого місця. По-третє, процедура накачування максимально проста і зручна — не потрібно возитися з підключенням і витрачати сили на нагнітання повітря, достатньо увімкнути в розетку і запустити процес. По-четверте, вбудований насос у багатьох моделях здатний працювати не тільки на накачування, але і на випуск повітря, прискорюючи згортання оболонки; це буває особливо зручно з урахуванням того, що надувні меблі зазвичай мають значний об'єм, і випуск повітря звичайним способом (без насоса) може потребувати чималої кількості часу. При цьому навіть поломка такого агрегата не виводить виріб з ладу — на цей випадок..., як правило, в конструкції передбачається запасний клапан для зовнішнього насоса.
Головним недоліком вбудованого модуля є відносно висока вартість, проте вона в більшості випадків з лишком перекривається зазначеними перевагами. Крім того, для роботи будь-якого електричного насоса потрібне живлення (зазвичай від розетки), однак цей момент в даному разі не є критичним, адже надувні меблі найчастіше використовується в повсякденній обстановці, де немає проблем з наявністю розеток. У крайньому ж випадку оболонку можна накачати і іншим способом, через згаданий запасний клапан.

— Електричний. Електричний насос у вигляді окремого пристосування, що постачається в комплекті з меблями. Цей варіант обходиться трохи дешевше описаного вище вбудованого агрегата; при цьому накачування, знову ж таки, не потребує будь-яких фізичних зусиль. З іншого боку, за рядом параметрів окремий насос менш зручний, ніж вбудований зокрема, він займає додаткове місце при зберіганні і може загубитися. Так що така комплектація в надувних меблях популярністю не користується.

— Механічний. Окремий механічний насос, що постачається в комплекті з виробом. Такий насос працює за рахунок мускульної сили користувача; він може мати ручний або ножний привод, однак у будь-якому випадку для накачування доводиться прикладати значні зусилля. До переваг таких пристосувань належать насамперед невисока вартість і незалежність від розеток. У той же час ціна насоса (і механічного, і навіть більш дорогого електричного) зазвичай становить лише незначну частину від ціни всього виробу; а «у відриві від цивілізації» надувні меблі використовуються вкрай рідко, і можливість накачування без розеток для таких виробів не особливо актуальна. З цих причин механічні насоси не отримали помітного поширення, вони зустрічаються навіть рідше окремих електричних.

— Без насоса. Відсутність насоса у конструкції чи в комплекті постачання виробу. У більшості випадків сенс такої комплектації полягає в тому, щоб користувач міг вибрати насос на свій розсуд, не покладаючись на вибір виробника; також вона буде корисна в тих випадках, коли в господарстві вже є відповідний агрегат для накачування. Однак зустрічається і більше специфічний варіант — вироби, які взагалі не вимагають насоса для заповнення повітрям; це, перш за все, більшість так званих биванів (див. «Тип»).

Наявність у виробі підголівника — пристосування для підтримки голови.

Ця особливість зустрічається в основному серед ліжок (див. «Тип»). У такій меблів підголовник являє собою невеликий виступ з боку голови лежачого людини (людей). Цей виступ виконує відразу декілька функцій: він збільшує висоту подушки, знижує вірогідність її падіння за край ліжка, а на крайній випадок може і зовсім замінити подушку. Водночас варто враховувати, що в деяких випадках підголовник може виявитися зайвим, наприклад, якщо наявні подушки мають значну товщину. Так що більшість надувних ліжок такого оснащення все ж не мають.

Наявність у меблів флокованного покриття.

Матеріали, використовувані для створення надувних оболонок, мають гладку поверхню, що створює ряд незручностей: для сну або довгого сидіння такі вироби некомфортні, а простирадла, покривала і т. ін. схильні з них зісковзувати. Для виправлення ситуації застосовується флокування — покриття гладких матеріалів дрібним ворсом, завдяки якому поверхня стає шорсткою і бархатистою. Моделі без такого покриття серед надувних меблів зустрічаються досить рідко, зазвичай вони належать до крісел (див. «Тип»); також велюр практично не застосовується в биванах (див. там само).

Загальні габарити виробу в робочому положенні — повністю надутому, а для розкладних моделей (див. «Тип») — ще й розкладеному.

Загалом це досить очевидний параметр; зазначимо лише, що розмір простору, доступного для сидіння або лежання, може бути трохи менше загальної довжини або ширини вироби — через наявності спинки та/або підлокітників. На ці елементи зазвичай припадає близько 20 – 25 см простору.

Загальна вага виробу.

Від ваги залежить насамперед зручність транспортування. Правда, в разі надувних меблів цей момент не є критичним: подібні вироби в більшості своїй все-таки розраховані на постійне використання на одному місці. Однак іноді предмет меблів купується в тому числі в розрахунку на можливість швидкого переміщення з місця на місце — наприклад, з будинку на дачу і назад. У таких випадках варто враховувати, що невелика вага полегшує перенесення, однак при тих же робочих характеристиках більш легкі вироби зазвичай мають або меншу надійність (через невеликої товщини оболонки), або більшу вартість, ніж більш важкі.